Податки

ДФС: зміна виду податкової перевірки

Державна фіскальна служба в індивідуальній податкової консультації від 14 лютого 2019 року № 530/К/99-99-13-04-03-14/ІПК зазначає, що у випадках коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до органу ДФС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.

При розгляді цього питання беруться до уваги:

–      зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов’язані, зокрема, із значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до органу ДФС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);

–      відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, в тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.

У той же час, Державна фіскальна служба звернула увагу на те, що податковим законодавством не передбачено визначення значної кількості (в числовому значенні) первинних документів в паперовому вигляді які необхідно надати в орган ДФС для проведення перевірки.

ДФС: чи вважається отримання винагороди за договором доручення контрольованої операцією

ДФС України в індивідуальній консультації №381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 4 лютого 2019 року роз’яснила, за яких умов виконання договору доручення вважається контрольованою операцією.

Податківці вважають, що операції з виконання договору доручення торговцем цінними паперами (одержання винагороди за договором і т.п.) відповідають ознакам контрольованих за одночасного виконання умов п.п.  39.2.1.7 п. 39.2 ст.  39 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цим підпунктом контрольованими вважаються операції, за якими одночасно виконуються наступні умови:

–      річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

–      обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ДФС: застосування нульової ставки з ПДВ до послуг з міжнародного перевезення

В індивідуальній консультації від 5 лютого 2019 року № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС роз’яснює наступне.

Операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу і вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «А» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ).

При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС (накладна СМГС); коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ (СІМ) вантажна відомість (Cargo Manifest), інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (в тому числі міжнародне) вантажу (в тому числі транспортного засобу) здійснюються без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом»,  то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп.  «А» пп.  195.1.3 ст.  195 ПКУ, та відповідно оподатковується в загальновстановленому порядку за ставкою 20% (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ).

Підприємцям

МФУ: зміни до Декларації з рентної плати

12 лютого 2019 року набрав чинності наказ МФУ від 21.08.18 №707 “Про затвердження Змін до форми податкової декларації з рентної плати та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 №1001”.

Змінами виключені додатки 2, 4, 10, 11 до форми Декларації, передбачені для квартальної звітності.  З рядків форми Декларації, відповідно, були виключені посилання на вищевказані додатки.

Форма Декларації приведена у відповідність до норм чинного законодавства.

ДФС: заповнення уточнюючої форми №1ДФ

ДФС України в індивідуальній консультації від 01.02.19 №360/ІПК/26-15-13-06-12-ІПК надано роз’яснення про те, як правильно заповнити реквізити уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1ДФ.

З огляду на те, що звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку, суб’єкт господарювання при подачі звітного нового та уточнюючого податкового розрахунку повинен вказати номер порції навпроти напису “Порція” і заповнити зазначені реквізити “Працювало за трудовими договорами” і  “Працювало за цивільно- правовими договорами”.

При поданні уточнюючого податкового розрахунку проставляється той номер порції, який був проставлений в представленому раніше податковому розрахунку.  Проведення коригувань податковим агентом показників Розділу та розділу II податкового розрахунку здійснюється шляхом виключення кожної помилкового рядка з попередньо введеної інформації і введення нового або пропущеного рядка відповідно до вимог п. 4.4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.  Разом з новим і уточнюючим податковим розрахунком платник податків має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.

Водіям

КМУ: сертифікат відповідності при митному оформленні транспортних засобів

17 лютого 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів №101 від 13 лютого 2019 року “Питання митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України”.

Постановою встановлено, на період дії зазначеного Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. N 1077 митне оформлення транспортного засобу, який підпадає під його дію, здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або реєстраційного документа на транспортний засіб, виданого реєстраційним органом країни реєстрації такого засобу, в якому визначено рівень екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб.

МВС: проведення індексації пенсій у 2019 році

Міністерство внутрішніх справ наказом від 26 грудня 2018 N 1058 виклало у новій редакції Порядок замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників.

Індивідуальні номерні знаки замовляються лише на транспортні засоби, які пройшли державну реєстрацію в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Індивідуальні номерні знаки дійсні виключно на території України. Для участі в міжнародному русі використовуються номерні знаки, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух.

Комбіноване використання реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та індивідуальних номерних знаків, закріплених за певним транспортним засобом, забороняється.

Індивідуальні номерні знаки мають відповідати вимогам постанови Кабміну від 11.07.2000 N 1081 «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників» та чинним державним стандартам України.

Наказ зареєстровано набирав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 12 лютого 2019 року.

Інші сфери

ВРУ: проведення індексації пенсій у 2019 році

20 лютого 2019 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”.

Встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

ВРУ: продовжено до 1 січня 2020 строк дії мораторію на продаж с/г земель

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон від 20.12.2018 N 2666-VIII, яким продовжується на 1 рік — до 1 січня 2020 року — строк дії мораторію на купівлю-продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

Відповідні зміни внесено до п. 14 та п. 15 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу.

КМУ: затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

15 лютого 2019 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів № 95 від 23 січня 2019 року, якою внесені зміни до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Зокрема, визначено, що у разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами.

Проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб’єктом управління яких є Кабмін, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.

Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки.

НБУ: уточнення положень щодо розкриття банківської таємниці

Постановою НБУ № 27 від 1 лютого 2019 року внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Так, уточнено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам ч. 2 ст. 62 Закону про банки та має містити:

–      для фізичних осіб — резидентів — прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків України або номер (та за наявності — серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номер паспорта громадянина України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

–      для фізичних осіб — нерезидентів — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер (та за наявності — серію) паспорта;

–      для юридичних осіб — найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, також у разі, якщо до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік:

–      найменувань та ідентифікаційних кодів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань конкретних юридичних осіб;

–      прізвищ, імен, по батькові та реєстраційних номерів облікової картки платника податків України або номерів (та за наявності — серій) паспортів громадян України, в яких проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номерів паспортів громадян України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії для фізичних осіб — резидентів;

–      прізвищ, імен та (за наявності) по батькові, номерів (та за наявності — серій) паспортів для фізичних осіб — нерезидентів.

НБУ: визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів

Постановою Кабінету Міністрів № 104 від 13 лютого 2019 року визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ.

Нагадаємо, починаючи з 7 лютого 2019 на підставі постанови Правління НБУ № 5 від 2 січня 2019 року, граничний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 365 календарних днів.

Висновок про продовження граничних строків розрахунків видається Мінекономрозвитку під час виконання зовнішньоекономічних договорів з постачання сировини для виготовлення кінцевої продукції, з ЗЕД договорами консигнації, а також операціями з виробництва і постачання будматеріалів, конструкцій, машин і механізмів, товарів спеціального призначення, операцій з поставки природного газу  , тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки устаткування частинами або складних технічних виробів.

Для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто в паперовому вигляді або в електронній формі Мінекономрозвитку наступні документи:

–      заяву за встановленою формою із зазначенням відомостей про стан виконання зовнішньоекономічного договору на момент звернення та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого терміну розрахунків;

–      копії зовнішньоекономічного договору (контракту), всіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід’ємними частинами договору (контракту), завірені у встановленому законодавством порядку.

–      копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів;

–      копії листів, які обґрунтовують необхідність продовження встановлених строків розрахунків, завірені в установленому законодавством порядку.

Рішення про видачу або про відмову у видачі висновку приймається протягом 10 робочих днів з дня отримання документів. Інформація про виданий висновок публікується на офіційному сайті Мінекономрозвитку не пізніше наступного робочого дня після його видачі.

Висновок видається безкоштовно в електронній формі або паперовому вигляді в одному екземплярі.

НБУ: здійснення валютних інтервенцій НБУ на валютному ринку

Нацбанк постановою № 26 від 31 січня 2019 року, що набрала чинності 7 лютого 2019 року, затвердив Положення про здійснення валютних інтервенцій Національного банку України на валютному ринку України.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції на умовах «тод», «том», «спот» або «своп».

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з купівлі, продажу іноземної валюти у формі: інтервенції за єдиним курсом; валютного аукціону; інтервенції за найкращим курсом; адресної інтервенції.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з використанням функціоналів торговельно-інформаційних систем або засобів Системи підтвердження угод.

НБУ: зміни щодо проведення деяких валютних операцій

Нацбанк постановою № 35 від 06 лютого 2019 року вніс зміни до Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, змінами до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті передбачено, що банку забороняється здійснювати валютні операції з переказу іноземної валюти / гривні для придбання ним облігацій зовнішніх державних позик України.

Банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі.

Зазначена заборона не поширюється на операції:

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном;

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти в незначному розмірі;

–             юридичних осіб / фізичних осіб — підприємців з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов’язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).

Резидентам (крім банків) забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (територія) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена Кабміном до переліку офшорних зон та/або визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які проводять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або має стратегічні недоліки у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Резидентам забороняється здійснювати інвестиції за кордон шляхом переказу коштів в іноземній валюті / гривні на рахунок нерезидента, відкритий в Україні та/або за кордоном, якщо об’єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об’єкта має реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище.

Резидентам забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні з метою надання кредитів (позик, фінансової допомоги) нерезидентам, що мають реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище (крім надання банками та небанківськими фінансовими установами споживчих кредитів в гривнях фізичним особам — нерезидентам).

Постанова набрала чинності 7 лютого 2019 року.

НБУ: зміни до Положення про ведення касових операцій

Нацбанк постановою № 37 від 12 лютого 2019 року затвердив зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Зокрема, розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Також уточнено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами — підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Крім цього, визначено, що небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

НБУ: запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN

Нацбанк відтермінував запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN. Відповідні зміни передбачено постановою Нацбанку № 41 від 22 лютого 2019 року “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України № 162 від 28 грудня 2018 року”, що набрала чинності 26 лютого 2019 року.

Так, старт запровадження IBAN в Україні розпочнеться з 5 серпня 2019 року (раніше планувалося — з 1 квітня 2019 року).

Судові новини

Мін’юст: зміни щодо призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

Наказом Міністерства юстиції № 563/5 від 22 лютого 2019 року оновлено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Змінами передбачено, що підставою для проведення експертизи в кримінальному провадженні та у справах про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою для проведення експертизи в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом або експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

Підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом або експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають вирішенню, а також надаються об’єктів.

Також серед важливих змін є те, що термін проведення експертизи буде встановлюватися в залежності від складності дослідження з урахуванням експертної навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) в межах:

–             понад 60 календарних днів — у відношенні матеріалів з великою кількістю об’єктів і вирішуваних питань (більше 10), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (проведення досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), експериментальних досліджень , застосування декількох методів);

–             понад 90 календарних днів — у відношенні матеріалів з особливо великою кількістю об’єктів і необхідністю вирішення питань, які потребують декількох досліджень, або якщо експертиза є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємствам, організаціям.

Наказом розширено пункт Інструкції щодо порядку виконання експертних досліджень. Зокрема, експертні дослідження будуть виконуватися в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень будуть викладатися в ув’язненні експертного дослідження.

ВСУ: судовий збір у спорах зі стягнення середнього заробітку

У постанові від у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України щодо сплати судового збору за подання до вимоги про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений при розгляді справи № 6-1121цс16.

Так, у постанові викладено такі висновки про застосування норм права:

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на  захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в установлений законом термін винагороди за роботу (всіх виплат, на отримання яких працівники мають право відповідно до умов трудового договору та відповідно до державними гарантіями), який нараховується в розмірі середнього заробітку і не входить в структуру заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, як це передбачено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не  поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

ДСА: розгляд судами документів, отриманих з підсистеми «Електронний суд»

Державна судова адміністрація в листі № 15-1446/19 надала місцевим та апеляційним судам роз’яснення щодо розгляду документів, отриманих з підсистеми “Електронний суд”.

Отримані через е-суд заяви та інші процесуальні документи автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду (далі — АСДС).  Їх реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Спрямовані через е-суд учасниками судового процесу процесуальні документи автоматично надходять в функціонуючі на сьогодні в судах комп’ютерні програми “Д-3” або “ДСС” в відповідну гілку документів електронного суду.

З дати початку функціонування е-суду в тестовому режимі процесуальні документи, спрямовані з електронної пошти з доменним ім’ям (hidden) або з будь-яким іншим доменним ім’ям, судами не приймаються і не реєструються.

Проте працівники суду повинні реєструвати всі заяви, які надійшли через підсистему “Електронний суд” в систему АСДС, в тому числі і ті, в яких учасники судового процесу вказали адресу власного електронної поштової скриньки з доменним ім’ям (hidden) або будь-яким іншим.

Разом з тим, в реєстрації документів, які надійшли через е-суд, можуть відмовити, якщо файли документа пошкоджені, недоступні для перегляду, або ж отримані документи, які через технічний збій адресовані іншим адресатам.

Перевіряти документи на відповідність нормам чинного процесуального законодавства уповноважений лише суддя, оскільки саме суддя може встановити, що позовну заяву подано без урахування вимог і постановити ухвалу про його залишення без руху (стаття 185 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 174 Господарського процесуального кодексу України, стаття 171  кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, відповідальний працівник апарату суду перед реєстрацією документів не здійснює їх оцінку на предмет відповідності до процесуального законодавства.

Дайджест за лютий 2019 pdf