Свернуть/Развернуть все

Дайджест за Липень 2019

Податки

ДФСУ: штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування до заблокованої накладної

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації № 3252/6/99-99-15-03-02-15/ ІПК від 15 липня 2019 року пояснила, чи будуть застосовані штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування до заблокованої податкової накладної.

ДФСУ зазначає, що у період, коли податкова накладна була заблокована, з’явилися підстави для складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг.

Проте розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої він складений.  Це стосується і випадків, коли реєстрація в ЄРПН такої податкової накладної припинена відповідно до п. 201.16 ПКУ.

Штрафи, передбачені п. 120 1 ПКУ, не застосовуються тільки до тих податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація в ЄРПН яких припинена, на період припинення такої реєстрації.

Такі штрафи застосовуються до платника ПДВ, на яку покладено обов'язок по реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, виходить, що платник ПДВ і радий би зареєструвати розрахунок коригування, складений до заблокованої податкової накладної, але зробити цього не може.  І хоча його провини тут немає, штраф до нього все одно будуть застосовані.

ДФСУ: заповнення розрахунку коригування до безпідставно складеної зведеної податкової накладної

ДФСУ в роз’ясненні з категорії 101.15 розділу “Запитання - відповіді з Бази знань” ЗІР пояснила, як заповнити розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, безпідставно складеної відповідно до п. 199.1 Податкового кодексу і зареєстрованої в ЄРПН.

Якщо платник ПДВ відповідно до вимог п. 199.1 ПКУ безпідставно склав і зареєстрував в ЄРПН зведену податкову накладну, він повинен скласти розрахунок коригування, в якому вивести в "0" показники, зазначені в ній.

В такому розрахунку коригування необхідно вказати дату складання і порядковий номер такий безпідставно складеної зведеної податкової накладної.

При цьому в графі 2.1 розділу Б табличній частині розрахунку коригування слід привести код причини 202 – “Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ”.

Зазначений розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, що склав таку зведену податкову накладну.

ДФСУ: операції з безоплатного розповсюдження продукції при проведенні рекламних заходів

18 липня 2019 року Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від № 3324/6/99-99-15-03-02-15/ПК роз’яснила питання щодо врахування в обсязі оподатковуваних операцій для цілей ПДВ-реєстрації операції з безоплатного розповсюдження брендованої продукції при проведенні рекламних заходів і надання благодійної допомоги.

Операції з безоплатного розповсюдження / надання товарів / послуг при проведенні корпоративних заходів і рекламних кампаній, а також з безоплатної передачі / надання товарів / послуг в якості благодійної допомоги неприбутковим організаціям та фізичним особам є об'єктом оподаткування ПДВ.

Отже, обсяг таких операцій слід враховувати при розрахунку граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг з метою обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ПКУ.

Однак, трапляються й інші випадки.  Наприклад, коли безкоштовно передаються товари / готова продукція, надаються послуги іншим особам для проведення маркетингових / рекламних заходів (в т. Ч. Для безкоштовного розповсюдження) і їх вартість включається до складу вартості товарів / готової продукції / послуг, постачання яких пов'язана з отриманням доходів.  В даному випадку безкоштовне розповсюдження зазначених товарів / готової продукції / послуг НЕ розглядається як окрема операція з постачання.

Іноді придбані (ввезені) і / або самостійно виготовлені товари в рамках проведення корпоративних заходів та рекламних кампаній з метою популяризації суспільства безкоштовно поширюється не безпосередньо суспільство, а інша особа за його дорученням. Тоді операції з поставки послуг з розповсюдження зазначених товарів є об'єктом обкладення ПДВ у таких інших осіб і оподатковуються в загальновстановленому порядку.

ДФСУ: сплата податку на доходи нерезидента у разі виплати штрафу шляхом заліку

В індивідуальній податковій консультації № 3078/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 4 липня 2019 року ДФС повідомляє, що у разі, якщо суми нарахованих за умовами ЗЕД-контракту штрафних санкцій фактично сплачені на підставі договору поступки права вимоги резиденту України, а не нерезиденту, то податок, передбачений пп. 141.4.2 Податкового кодексу, під час такої виплати не утримується.

Відповідна консультація була надана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. по справі № 200/14112/18, яким скасовано ІПК ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

В скасованій податковій консультації відзначено, що у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), вони підлягають оподаткуванню згідно з положеннями п. 141.4 Податкового кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу (в тому числі шляхом заліку за договором уступки вимоги зобов'язання).

Тобто, як зазначив суд, ДФС не враховано, що на підставі укладеного між сторонами договору уступки права вимоги відбулася заміна сторони у зобов’язанні, і в зв’язку з цим відсутні підстави для утримання та сплати до бюджету під час такої виплати податку на доходи нерезидента.

Підприємцям

Мінінфраструктури: нові правила оформлення ТТН з 12 липня 2019 року

Наказом Мінінфраструктури № 413 від 3 червня 2019 року внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту № 363 від 14 жовтня 1997 року.

Товарно-транспортна накладна (надалі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

З 12 липня 2019 використовується форма ТТН згідно Додатком 7 до Правил. ТТН можливо оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації, зазначеної в п. 11.1 Правил. Сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважатимуть за необхідну

Товарно-транспортна накладна в електронній формі (е-ТТН) підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

НКЦПФР: Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій ПАТ

20 липня 2019 року набрало чинності рішення НКЦПФР № 207 від рішенням від 09.04.2019 року, яким затверджений Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій, що належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, передбачених частиною десятою статті 64 1 Закону України “Про акціонерні товариства”, вимоги якого поширюються винятково на голосуючі акції публічних акціонерних товариств.

Цей Порядок встановлює процедуру розрахунку кількості голосуючих акцій, які прямо або опосередковано належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до:

–      фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції товариства шляхом їх поставки;

–      фінансових інструментів, не зазначених вище, які мають подібну економічну природу з ними, але не передбачають поставки акцій товариства.

Орієнтовний (невиключний) перелік фінансових інструментів, передбачених ч. 10 ст. 64 1 Закону “Про акціонерні товариства”, розміщений на офіційному веб-сайті НКЦПФР.

Також визначено, що цей Порядок не застосовується для фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції додаткової емісії.

Водіям

ВРУ: штрафи за парковку на місцях для електромобілів з 1 січня 2020

11 липня 2019 року прийнято Закон № 2754-VIII щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів.

Так, вводиться штраф від 340 до 510 грн за зупинку, стоянку, паркування транспортних засобів на місцях для електромобілів. Такий само штраф передбачений і за створення перешкод водіям електромобілів у зупинці або стоянці.

Запровадять нові дорожні знаки “Для електромобілів”, “Крім електромобілів”, “Станція зарядки електромобілів”.

Для електромобілів передбачені спеціальні номерні знаки із зеленим кольором шрифту.

Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

МВС: автоматичний обмін інформацією про вручення постанов зі штрафами за порушення ПДР

Спільним наказом Мінінфраструктури та Міністерства внутрішніх справ 23 травня 2019 року № 398/376 затверджено Порядок взаємного обміну інформацією про вручення/невручення або відмову від отримання рекомендованих листів з постановами про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

Передбачений автоматичний обмін інформацією між системою фіксації порушень ПДР і системою обробки пошти.

Для формування системою автофіксації постанови та рекомендованого листа з повідомленням про вручення використовується інформація, отримана з бази даних поштових адрес та індексів та штрихових кодових ідентифікаторів.

Інформація про вручення/невручення або відмову від отримання рекомендованих листів з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) з постановами про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, із зазначенням дати вручення чи повернення до підрозділу національного оператора поштового зв’язку передається із системи обробки пошти до підсистеми взаємодії у форматі запиту/відповіді з подальшою автоматизацією процесу.

Повідомлення про вручення або повернення замовних листів формуються і передаються в систему автофіксації електронними засобами. Відповідні звірені накладні-реєстри згрупованих повідомлень про вручення та невручення рекомендованих листів, отримані підсистемою взаємодії в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованим електронним підписом посадової особи уповноваженого(их) підрозділу(ів) Національної поліції України, передаються в електронному вигляді підсистемою взаємодії до системи обробки пошти.

Інші сфери

ВРУ: набрав чинності Закон про функціонування української мови

16 липня 2019 року набрав чинності Закон № 2704-VIII “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який був прийнятий 25 квітня 2019 року.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Відповідно до Закону єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані особи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 9 Закону, зокрема, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності (крім осіб, які не є громадянами України).

Вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою вищезгаданими особами встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови.

Також передбачено, що ніхто не може бути примушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж державна, крім випадків:

–      обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;

–      створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юр.особи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

Трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОП, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Крім цього, встановлено адміністративну відповідальність за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови.

Закон набрав чинності з 16 липня 2019 року за винятком окремих положень.

КМУ: підвищення пенсій з 1 липня

1 липня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року.

Так, поміж іншого, постанову Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” доповнено нормою про те, що з 1 липня 2019 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Змінами передбачено підвищення щомісячного розміру пенсійних виплат особам з інвалідністю в результаті війни. Так, пенсіонери з інвалідністю в результаті війни I групи будуть отримувати не менше 650% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (10: 166 грн), II групи - 525% (8: 211 грн), III групи - 360% (5 630 грн), учасники  бойових дій і постраждалі учасники Революції Гідності - 165% (2 580,6 грн).

Також заплановано перерахунок пенсій по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати військовослужбовцям, зокрема, військовозобов'язаним, призваним на військові збори, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби і внаслідок цього отримали інвалідність.

КМУ: оптимізація надання послуг у сфері пенсійного забезпечення

17 липня 2019 року з метою зниження адміністративного навантаження на громадян, а також оптимізації та підвищення ефективності роботи органів Пенсійного фонду України шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 681 “Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення”.

Так, передбачено інформаційну взаємодію між органами ПФУ та іншими органами виконавчої влади, зокрема, з метою підтвердження інформації про заявника щодо прав на пільги, актів цивільного стану громадян, проблем інвалідності, місця проживання та / або перебування.

Передбачено безоплатне використання інформації і електронний документообіг з 6 інформаційних реєстрів:

–      з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

–      з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

–      з централізованого банку даних з проблем інвалідності;

–      з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;

–      з реєстрів даних про дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

–      з реєстрів територіальних громад.

КМУ: суттєво підвищено розмір зборів за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності

Постановою Кабінету Міністрів України № 496 від 12 червня 2019 року.

Так, з 19 липня 2019 року діють нові ставки зборів:

–      за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1756 від 27 грудня 2001 року.

–      за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року.

КМУ: підвищено вартість виготовлення паспортів з безконтактним електронним носієм

Постановою Кабміну № 371, що набрала чинності 1 липня 2019 року, вперше з 2016 року підвищено вартість оформлення документів з безконтактним електронним носієм.

Такими документами є паспорт громадянина України (ID-картка), паспорт громадянина України для виїзду за кордон, біометричні свідоцтва для іноземців - на тимчасове та постійне проживання.  У той же час змінилася і вартість бланків таких документів.

Відтепер нові суми зборів складають:

–      при оформленні ID- картки до 20 робочих днів - 345 грн. (126 грн. вартість адмінпослуги і 219 грн вартість бланка), раніше 279 грн.;

–      при оформленні ID- картки до 10 робочих днів - 471 грн. (252 грн. вартість адмінпослуги і 219 грн. Вартість бланка), раніше 366 грн.;

–      при оформленні закордонного паспорта до 20 робочих днів - 682 грн. (352 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка), раніше 557,32 грн.;

–      при оформленні закордонного паспорта до 7 робочих днів - 1034 грн. (704 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка), раніше 810,32 грн.

Зокрема, для громадян, що вже сплатили адміністративний збір, але не встигли оформити документ до 30 червня 2019 року, передбачена можливість здійснити доплату для отримання адміністративної послуги.

МВС: паспорт громадянина України у формі книжечки за рішенням суду

Міністерство внутрішніх справ наказом № 456 від 6 червня 2019 року затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Зазначений порядок визначає порядок подання та розгляду документів та прийняття рішення про оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року людині, стосовно якої прийнято рішення суду (яке набрало законної сили) про зобов’язання ДМС оформити та видати зазначений паспорт.

Паспорт оформлятимуть з використанням бланка паспорта громадянина України, затвердженого урядовою постановою від 4 червня 1994 року № 353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.

Оформлювати та видавати паспорти будуть територіальні підрозділи ДМС:

–      особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі поданої особисто заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеному в Тимчасовому порядку;

–      особі, яка досягла 16-річного віку і визнаному судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.

Оформлення і видача паспорта будуть здійснюватися протягом 30 календарних днів з дня подання особою у територіальний підрозділ ДМС відповідних заяви та документів. Їх необхідно подати в територіальний підрозділ ДМС за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Затверджений Тимчасовий порядок регулює також питання оформлення паспорта вперше, його обміну, порядок вклеювання фотокарток, видачі паспортів замість втрачених або вкрадених, оформлення і видачі тимчасового посвідчення, прописує процедуру встановлення особи, а також вилучення, зберігання і знищення паспортів, визначає процедуру обліку і зберігання бланків паспортів.

Мін'юст: скасовано мінімальний розмір плати за вчинення нотаріальних дій

Наказом Міністерства юстиції від 24 червня 2019 року № 1923/5 оновлено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Наказ прийнято на виконання Указу Президента № 418 від 20 червня 2019 року “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України”, яким скасовано Указ Президента від 10 липня 1998 року № 762 “Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій”.

Указом № 762/98 встановлювалося, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не міг бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

З дня набрання чинності наказом Мін’юсту приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справлятимуть плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом і фізичною або юридичною особою.  Також скасована норма про те, що зазначена плата повинна була бути не меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

НБУ: зміни у регулюванні здійснення операцій з валютними цінностями

Постановою Національного банку України від 27 червня 2019 року № 86 внесені зміни до:

–      Положення про здійснення операцій з валютними цінностями,

–      Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті та

–      Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Зокрема:

1) скасовано для бізнесу, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, ліміт на фінансування власних закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів. Раніше переказ коштів іноземним філіям обмежувався загальним лімітом для юросіб на інвестування за кордон у 2 млн євро на рік. При цьому встановлено деякі додаткові вимоги для валютного нагляду за такими операціями.

2) спрощено реінвестування доходів іноземних інвесторів від операцій з українськими цінними паперами. Нерезидентам дозволено переказувати кошти, отримані за цінними паперами, що обліковуються в іноземному банку-депозитарії, з коррахунку цієї установи на власний рахунок в Україні;

3) скасовано заборону розрахунків в готівковій іноземній валюті для оплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах країн, які не приєдналися до Гаазької конвенції від 05.10.1961 р. До таких країн належать Алжир, Афганістан, В'єтнам, Єгипет, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Таїланд, Уругвай;

4) перелік транзакцій, які дозволяється проводити в іноземній валюті на території України, доповнено операціями між фінансовою установою та Кабміном в межах міжнародних договорів про кредити, гранти, позики;

5) зміни у нагляді банків у частині перевірок іноземних банків-контрагентів, перерахування яким здійснюють українські компанії.  Так, банки самостійно на підставі інформації з публічних джерел визначатимуть ступінь ризику іноземних банків-контрагентів за валютною операцією. Раніше вони використовували для цього перелік, наданий Нацбанком на підставі інформації Держфінмоніторингу.

Постанова набрала чинності 2 липня 2019 року

НБУ: облікова ставка НБУ знижена до 17,0% річних

Рішенням, схваленим Правлінням Національного банку України 18 липня 2019 року №493-рш “Про розмір облікової ставки” облікова ставка знижена до 17,0% річних з 19 липня 2019 року.

НБУ: скасовані обмеження стосовно перерахування дивідендів іноземним інвесторам

Національний банк Постановою № 91 від 9 липня 2019 року “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” скасував обмеження на репатріацію дивідендів.

Так, починаючи з 10 липня 2019 року більше не діє раніше запроваджений ліміт щодо купівлі/переказу іноземної валюти / гривні з метою повернення за кордон / на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), іноземному інвестору / нерезиденту дивідендів у розмірі 12 млн євро на місяць.

НБУ: оновлено перелік системно важливих банків

Рішенням Правління Національного банку України від 27 червня 2019 року № 438-рш, яке набирає чинності з 1 липня 2019 року, визначено перелік системно важливих банків.

Системно важливий банк – банк, банкрутство або неналежне функціонування якого може призвести до появи системних ризиків. Національний банк приділяє особливу увагу діяльності системно важливих установ, адже потенційні труднощі у їхній роботі можуть мати негативний вплив на  роботу всієї фінансової системи.

Нагадаємо, з 2016 року системно важливими банками незмінно визначались три банки – ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.

Згідно оновленої методології, відтепер системно важливими є 14 банків: Приватбанк; Ощадбанк; Укрексімбанк; Укргазбанк; Альфа-банк; Укрсоцбанк; Райффайзен Банк Аваль; ПУМБ; Укрсиббанк; Таскомбанк; Універсал банк; Кредобанк; ОТП банк; Південний.

Як повідомляє НБУ своєму сайті, набуття статусу системно важливого накладає на банки додаткове навантаження, вони повинні виконувати окремі підвищені вимоги для забезпечення їх запасу міцності.

Судові новини

КГС: сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 15 липня 2019 року у справі № 910/18587/16 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. зробила наступний висновок.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Компанія є власником знака для товарів і послуг «РІЗДВЯНИЙ» (Знак 1). Товариство є власником комбінованого знака для товарів і послуг «РІЗДВЯНЕ» (Знак 2).

Відповідно до п. 4.3.2.6 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються зі словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Суди оцінили висновки судових експертиз відповідно до ст. 104 ГПК з погляду пересічного споживача. Сприйняття марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні й оцінюванні.

Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що факт схожості словесних елементів Знака 1 і Знака 2 не вказує на схожість протиставлених знаків. Наявність у Знаку 2 оригінальних графічних елементів впливає на загальне враження, яке передається цим знаком.

Схожість до ступеня змішуваності базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Графічного елемента достатньо, щоб виключити схожість.

Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у цьому разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова.

КАС: питання строки виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку

У рішенні КАС ВС по зразковій адміністративній справі № 160/3586/19 за позовом до Пенсійного фонду. міститься висновок про те, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії певної особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям “порядок проведення перерахунку пенсії”.

Згідно з позовними вимогами особа просила суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Верховний Суд до участі у справі в якості третіх осіб залучив Пенсійний фонд та Кабінет Міністрів. Від Пенсійного Фонду надійшло пояснення, в якому, серед іншого, вказано, що з метою забезпечення виконання рішення місцевого суду звернувся до Мінсоцполітики та Мінфіну про виділення додаткових коштів у сумі 14,8 млрд грн на виплату перерахованих відповідно до п. 1 Постанови № 103 пенсій у розмірі 100% підвищення.

Верховний Суд позовні вимоги задовольнив. Рішення суду мотивовано тим, що у зв’язку зі скасуванням п. 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін рішенням адміністративного суду, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.

Суд зауважив, що п. 1, 2 постанови Кабміну № 103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв'язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

КАС: невиконання податковим органом вимог щодо акта індивідуальної дії призводить до його протиправності

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 2 липня 2019 року у справі № 140/2160/18 зроблено висновок про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Фермерське господарство звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у області Державної фіскальної служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати податковий орган зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну накладну.

Верховний Суд підтримав рішення попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у квитанції про реєстрацію відповідної податкової накладної року податковий орган не зазначив, які саме критерії оцінки ступеня ризиків є невідповідними, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Дайджест за липень 2019 pdf

Дайджест за Червень 2019

Податки

ДФС: нарахування амортизації на орендовані основні засоби

7 червня 2019 року Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК надала консультацію щодо нарахування амортизації на орендовані основні засоби та повідомляє наступне.

Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Таким чином, при використанні у господарській діяльності платника податку на прибуток орендованих приміщення та автомобіля для розрахунку амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) таких орендованих основних засобів зараховуються як окремі об'єкти групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

ДФС: безкоштовне харчування, що надається роботодавцем є оподатковуваним доходом

Державна фіскальна служба України  в ІПК від 03.06.2019 р. N 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК надала роз’яснення щодо оподаткування доходу, отриманого у вигляді вартості безкоштовного харчування.

ДФСУ повідомляє, що статтею 165 Податкового кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, в якому не передбачено дохід у вигляді вартості громадського харчування та харчування за принципом “шведського столу”.

Визначення понять “шведський стіл”, “харчування за принципом “шведського столу” та “громадське харчування” не передбачено положеннями Кодексу та іншими нормативно-правовими актами України. Водночас пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття доходу з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу). При цьому невключення доходів, одержаних платником податків у вигляді “громадського харчування”, “харчування за принципом “шведського столу” до додаткового блага, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не дає підстав згідно з нормами Кодексу вважати такі доходи звільненими від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Зазначене лише вказує на те, що вказані доходи не є додатковим благом.

В Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, не включаються витрати на безоплатне харчування.

Таким чином, ДФСУ дійшла до висновку, що оскільки безоплатним харчуванням (“громадським харчуванням”, “харчуванням за принципом “шведський стіл”) забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску.

Підприємцям

КМУ: відстрочено застосування штрафу за зберігання пального

6 червня 2019 року прийнято Закон № 2744-VIII, яким вноситься зміна до Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Так, визначено, що до суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Закон набирає чинності з 1 липня 2019 року.

ПУ: скасовано низку указів

Президент України Указом від 20.06.2019 N 418/2019, що набрав чинності 23 червня 2019 року визнав такими, що втратили чинність, 61 Указ.

Зокрема, поміж інших, скасовано наступні:

–      Указ Президента від 10.07.1998 N 762 "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій", яким було передбачено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

–      Указ Президента від 12.06.1995 N 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", яким було установлено, що у разі порушення юрособами всіх форм власності, фізособами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

–      за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

–      за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

–      за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

–      за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

–      за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

–      за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Мінрегіон: зміни до порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів

Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 травня 2019 року № 112 затверджено зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів.

Зокрема, визначено, що проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

На об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об'єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 червня 2019 року за № 600/33571 та набирає чинності з 2 липня 2019 року.

Мінфін: зміни до Порядку надання статусу уповноваженого експортера

Міністерство фінансів наказом від 25 квітня 2019 року № 176, що набрав чинності 21 червня 2019 року, затвердило зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

Зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

Так, для отримання відповідного статусу  підприємство-експортер має відповідати таким критеріям:

–      здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;

–      відсутність до дня звернення до митниці із заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;

–      відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.

Також уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.

КМУ: новий порядок проведення перевірок підприємств та фізосіб, що використовують найману працю

Кабінет Міністрів постановою № 466  від 5 червня 2019 року виклав у новій редакції Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Зокрема, новою редакцією Порядку передбачено, що предметом проведення перевірки є:

–      реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;

–      подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

–      виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами.

Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 робочих днів, а щодо суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів мікро-, малого підприємництва - не більш як 5 робочих днів.

Сумарна тривалість усіх планових перевірок, що проводяться Держпраці, її територіальними органами протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - 15 робочих днів.

Строк проведення позапланової перевірки не перевищує 10 робочих днів, а щодо суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів малого підприємництва, - 2 робочих днів.

Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.

Водіям

Нацкомфінпослуг: збільшення розмірів страхових сум за договорами обов'язкового страхування

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг своїм розпорядженням № 538 від 9 квітня 2019 року внесла зміни до низки власних нормативно-правових актів з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зокрема, передбачено збільшення розмірів страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів:

–      зі 100 тис. грн до 130 тис. грн на одного потерпілого – за шкоду, заподіяну майну потерпілих;

–      з 200 тис. грн до 260 тис. грн на одного потерпілого – за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих.

Відповідні зміни внесені до розпорядження Держкомфінпослуг № 566 від 9 липня 2010 року “Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Крім цього, викладено у новій редакції Коригуючі коефіцієнти та їх розміри, таблицю 1 додатка до Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та внесено зміни до Положення про особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Розпорядження опубліковано 21 червня 2019 року та набирає чинності через 3 місяці з дня його офіційного опублікування, тобто 21 вересня 2019 року.

Інші сфери

КМУ: перерахунок суми послуги з управління багатоквартирним будинком у разі неякісної послуги

Кабінет Міністрів Постановою № 482  від 5 червня 2019 року затвердив Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості.

Дія Порядку поширюється на управителів багатоквартирних будинків, співвласників багатоквартирних будинків, яким надається послуга згідно з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

У разі надання послуги невідповідної якості управителем здійснюється перерахунок на умовах та у строки, визначені цим Порядком.

У разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу.

КМУ: оновлено критерії визначення категорій культурної спадщини

1 червня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 452 від 22 травня 2019 року, якою затверджено Порядок визначення категорій пам’яток.

Згідно з Порядком визначаються категорії пам’яток для внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Об'єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам’ятник повинен в значній мірі зберегти свою форму і матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) і мати один або більше ознак, встановлених Порядком.

Попередню оцінку відповідності об’єкта культурної спадщини вищенаведеним ознаками проведе розробник облікової документації, яка складається відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Відповідність об'єктів культурної спадщини вищенаведеним ознаками встановлюється при їх внесення до Реєстру.

КМУ: підвищено розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

Постановою Кабінету Міністрів № 496 від 12 червня 2019 року внесені зміни до наступних постанов Кабінету Міністрів:

–      від 27 грудня 2001 р. N 1756 “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір” та

–      від 23 грудня 2004 р. N 1716 “Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності”.

А саме, встановлено види зборів та їх розміри наведено в таблиці за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, а також розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Ця постанова окрім деяких положень набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування, а саме з 19 липня 2019 року.

НБУ: зміни щодо проведення готівкових розрахунків

Національний банк постановою № 62 від 18 квітня 2019 року, що набрала чинності 3 червня 2019 року, затвердив зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Серед іншого, змінами передбачено, що банк має вживати заходів для вивчення клієнтів-суб'єктів господарювання, які отримують у банку готівку для подальшого здійснення готівкових розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності.

Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки.

Такими документами можуть бути:

–      закупівельний акт; закупівельна відомість;

–      податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір;

–      договір поставки;

–      договір транспортування;

–      договір зберігання.

Також унормовано застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до вимог законодавства (зокрема, Закону “Про електронні довірчі послуги”).

Крім цього, удосконалено окремі норми організації касової роботи банків, зокрема, щодо роботи банків з сумнівними стосовно справжності та платіжності банкнотами.

НБУ: оновлено положення про застосування до банків заходів впливу

Постановою Національного банку № 73 від 29 травня 2019 року, що набрала чинності 1 червня 2019 року затверджено зміни до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.

Серед іншого змінами передбачено доповнення переліку підстав застосування до банків заходів впливу. А саме:

–      недотримання банками запровадженого обов’язкового економічного нормативу – коефіцієнта покриття ліквідності (LCR);

–      недотримання вимог щодо порядку формування та зберігання резервів за валютними деривативами (форвардними та ф'ючерсними контрактами).

Також запроваджено норми, відповідно до яких Нацбанк має право враховувати вжиті банком заходи, яких не було в передбаченому письмовою угодою плані заходів банку, у залік виконання цього плану та для досягнення передбачених ним цілей.

Банк, у якого обмежено або зупинено здійснення окремих видів операцій, має право подати до Нацбанку клопотання про зменшення обсягу (переліку) встановлених обмежень.

Деякі спрощення щодо застосованих заходів впливу стосуються і банків, акціонерами яких прийнято рішення про припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи.

Зокрема, банк, що припиняє банківську діяльність, має право подати до Нацбанку клопотання про дострокове скасування окремих заходів впливу. А саме:

–      про припинення дії письмової угоди;

–      про дострокове скасування обмеження, зупинення чи припинення операцій.

Нацбанк задовольняє такі клопотання у разі погодження плану припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи. Крім того, регулятор може не застосовувати заходи впливу до банку, який припиняє банківську діяльність, в разі якщо допущені ним порушення пов’язані з належним виконанням погодженого Нацбанком плану припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи відповідно до Закону “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків”.

НБУ: зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів

Нацбанк постановою № 76 від 12 червня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті.

Цими змінами у систему електронних платежів Нацбанку (СЕП) запроваджується автоматичне проведення платежів у файловому режимі, не підтверджених безпосереднім учасником СЕП – отримувачем коштів на кінець банківського дня, за кореспондентським рахунком цього учасника в цей день.

Також з Інструкції виключено норми, пов’язані з відкриттям/закриттям кореспондентських рахунків банків-резидентів у національній валюті, оскільки ці питання регулюються Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів (крім порядку відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку, філії іноземного банку в Нацбанку для роботи в СЕП).

Постанова набрала чинності 22 червня 2019 року.

При цьому норми, якими запроваджуються вищезгадані новації в роботі СЕП, набирають чинності через 60 календарних днів з дня набрання чинності постановою.

НБУ: використання національної валюти України за деякими операціями нерезидентів

З метою розширення сфери використання національної валюти України за деякими операціями нерезидентів Нацбанк постановою № 77 від 13 червня 2019 року вніс зміни до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Серед іншого банкам дозволено здійснювати короткострокове фінансування у гривні юридичних осіб-нерезидентів для придбання ними облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Українські банки можуть надавати іноземним компаніям та банкам під зазначені цілі гривневі кредити, а також проводити операції на умовах форвард та своп на строк, що не перевищуватиме 14 робочих днів.

Крім цього, уточнено, що суб’єкти господарювання можуть розраховуватися за торговельними зовнішньоекономічними договорами як валютними, так і гривневими платіжними картками, якщо операція не перевищує 150 тис. грн.

Постанова набрала чинності 14 червня 2019 року у зв’язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 13 червня 2019 року.

НБУ: скасовано вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень

Постановою Правління Національного банку від 18 червня 2019 року № 78 "Про внесення зміни до Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" скасовано вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень.

Так, норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30% валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року.

Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки протягом 19 червня, обов’язковий продаж підлягати не будуть.

Нагадаємо, що обов’язковому продажу на валютному ринку України підлягали надходження в іноземній валюті:

–      із-за кордону на користь юридичних осіб - резидентів, які не є банками, ФОП, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи;

–      на території України з поточних рахунків юридичних осіб - нерезидентів (крім інвестиційних рахунків) на користь юридичних осіб - резидентів, які не є банками, ФОП, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи.

НБУ на своєму офіційному сайті повідомляє, що чергова лібералізація не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності країни.

НБУ: вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів

20 червня 2019 року Національний банк прийняв постанову № 82 “Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів”.

Згідно з постановою Нацбанк, банки, щодо яких Правління Нацбанку прийняло рішення про надання їм повноважень на зберігання запасів готівки Нацбанку (далі - уповноважені банки), банки України з 1 жовтня 2019 року мають вилучати з готівкового обігу монети номіналами 1, 2 та 5 копійок та розпочати вилучення з готівкового обігу монет номіналом 25 копійок.

З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою.

Монети номіналом 25 копійок перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правління Нацбанку про їх вилучення.

Банки України мають:

–      заборонити з 1 жовтня 2019 року видавати з кас банків монети дрібних номіналів за всіма видами готівкових операцій;

–      забезпечити до 18 жовтня 2019 року обов'язкове приймання від клієнтів - юросіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, відокремлених підрозділів юросіб, фізосіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, залишків монет номіналами 1, 2 та 5 копійок для зарахування на рахунки;

–      до 30 вересня 2020 року здійснювати обмін фізичним особам монет номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, без стягнення плати за проведення такого обміну;

–      здійснювати з монетами номіналом 25 копійок лише прибуткові операції з юридичними та фізичними особами для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів;

–      забезпечити пакування та здавання до Нацбанку та уповноважених банків монет дрібних номіналів як повними, так і неповними мішечками в установленому порядку;

–      розмістити в приміщенні банку в доступному для огляду клієнтами місці інформацію щодо вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів та їх обміну банками на банкноти/обігові монети/розмінні монети інших номіналів.

Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (крім банків), відокремлені підрозділи юридичних осіб, фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, мають:

–      припинити з 1 жовтня 2019 року приймати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок за всіма видами готівкових операцій;

–      здати до 18 жовтня 2019 року залишки монет номіналами 1, 2 та 5 копійок до кас банків України для зарахування на рахунки;

–      проводити заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) за правилами, визначеними постановою Нацбанку № 25 від 15 березня 2018 року “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Постанова набрала чинності 26 червня 2019 року.

НБУ: зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Національний банк постановою № 83 від 25 червня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Зокрема, передбачено спрощення в частині розпорядження рахунком – скасовано вимогу щодо оформлення картки зі зразками підписів.

Також визначено, що якщо у розрахунковому документі платник-резидент не заповнив реквізит “Код країни нерезидента” отримувача, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання.

Постанова набрала чинності 27 червня 2019 року.

Судові новини

КСУ: визнання неконституційним положення про додаткова умова для призначення пенсії за вислугу років

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р / 2019 від 4 червня 2019 року визнані неконституційними положення п. “А” ст.  54, ст. 55 Закону “Про пенсійне забезпечення” із змінами, внесеними законами № 213-VIII, № 911-VIII.

КСУ зазначив, що зміни в сфері пенсійного забезпечення повинні бути досить обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно і в заздалегідь продуманий спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому суті права на соціальний захист.

Законом № 911 встановлено в якості додаткової умови для пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників льотного і льотно-випробувального складу і 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, а також артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Відповідно до статті 51 Закону № 17888 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

У зазначеній нормі йдеться про роботи впливають на здоров'я працівника та які призводять до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання пенсійного віку.

Конституційний суд України виходить з того, що встановлення як додаткова умова для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для окремих категорій працівників нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частині третій статті  22, статті 46 Конституції.

Крім того, на думку Конституційного Суду України, пенсійний вік для жінок підвищили на 5 років, загальний і спеціальний стаж роботи збільшили на 5 років (для призначення пенсії за вислугу років) без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону №  1788.

Ця пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

КСУ: НАБУ не має права направляти до суду позови про визнання недійсними угод

Рішенням Конституційного Суду від 6 червня № 4-р(ІІ)/2019 положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону “Про Національне антикорупційне бюро України” відповідно до якого бюро уповноважене “за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України” визнано неконституційним.

КСУ вважає, що Рада не наділена правом делегувати конституційні повноваження прокуратури як конституційно визначеного державного органу іншим органам поза межами, встановлених конституційними нормами.

Оспорюваним положенням Закону Бюро наділене повноваженнями, які належать прокуратурі відповідно до статті 1311 Конституції України.

КСУ вважає, що в систему прокуратури України як суб’єкта у сфері протидії корупції відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону “Про прокуратуру” входить Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді і в випадках, пов'язаних з  корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

Тобто, в системі органів прокуратури України створено спеціалізований підрозділ, що забезпечує представництво інтересів держави в суді саме в сфері боротьби з корупцією.

ОАС: визнання недійсними деяких положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної

Окружний адміністративний суд міста Києва у своєму рішенні по справі № 826/12108/18 визнав протиправними та недійсними пункти 10, 20 і 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок № 117).

Таке рішення суд прийняв виходячи з того, що положення постанови Кабінету Міністрів № 117 від 21.02.2018 року суперечать Податковому кодексу, а саме:

–      всупереч вимогам Податкового кодексу Кабінет Міністрів України не визначив підстави для призупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, а делегував таке право ДФСУ (п. 10 Порядку № 117);

–      всупереч вимогам Податкового кодексу у Порядку № 117 визначено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування при відсутності такого права в ПКУ (п. П. 20, 21 Порядку № 117).

ВСУ: щодо правомірності відмови у прийнятті поданих платником податків податкових накладних

Верховний Суд України у Постанові № 826/15949/15 від 11 червня 2019 року розглянув ситуацію, коли ДФС відмовила приймати податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Йдеться про випадок, коли ДФС не прийняла подані підприємством (платником ПДВ) податкові накладні через відсутність договору про визнання електронних документів, який ДФС сама ж і скасувала.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним розірвання договору про визнання електронних документів і, відповідно, зобов’язали ДФС зареєструвати податкові накладні.

Верховний Суд підтримав платника податку та зробив наступні висновки:

–      визнання протиправними дії щодо розірвання договору не поновлює договір з моменту набрання сили судовим рішенням, а визначає договір як такий, що не розривався;

–      реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов’язком постачальника товарів чи послуг, однак цьому обов’язку кореспондує обов’язок ДФСУ прийняти та зареєструвати надану платником податку — продавцем податкову накладну в ЄРПН. Відмовити у прийнятті для реєстрації податкових наданих ДФС може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ;

–      відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Покупця товарів позбавляють права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки;

–      предметом оскарження є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації. Податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Дайджест за червень 2019 pdf

Дайджест за Травень 2019

Податки

ВРУ: зміни до Податкового та Митного кодексів

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, яким вносяться зміни до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям Закону “Про електронні довірчі послуги”.

Метою Закону є приведення норм Податкового кодексу у  відповідність до положень Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Зокрема, у Законі виключений п. п. 14.1.1141 ПКУ, який визначав поняття надання послуг електронного цифрового підпису.

Функція контролюючих органів, яка передбачена п. п. 191.1.44 п. 191.1 ст. 191 ПКУ викладена в новій редакції та визначає, що контролюючі органи надають кваліфіковані електронні довірчі послуги (як відокремлені пункти реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику).

У новій редакції викладений пункт 49.41 ПКУ, який передбачає, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Окрім цього внесені зміни до Митного кодексу, якими передбачено продовження ще на 90 днів (з 180 до 270) строку розмитнення автомобілів на європейських номерах.

Таким чином, штрафи за порушення митного режиму накладатимуться не з 25 травня 2019 року, як це було передбачено раніше, а з 24 серпня 2019 року.

Закон набрав чинності 22 травня 2019 року.

КМУ: нові підстави блокування податкових накладних

Кабінет Міністрів Постановою № 391  від 24 квітня 2019 року затвердив зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою також визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

Уточнені підстави зупинення реєстрації податкових накладних через невідповідність критеріям оцінки ступеня ризиків: якщо сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. грн.

Також податкові накладні перевірятимуться, якщо одночасно виконуються такі умови:

–      загальна сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 400 тис. грн;

–      одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4.

Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена вестимуть за новою формою.

Також встановлені форми:

–      рішення про врахування / неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

–      рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.

Уточнено порядок оскарження рішень про блокування податкових накладних.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Відмова комісії центрального рівня оскаржується лише у судовому порядку.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Скарги на регіональні комісії розглядає комісія центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

МФУ: відшкодування витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги на складах ДФС

2 травня 2019 року набули чинності зміни, внесені Наказом Міністерством фінансів № 115 від 19 березня 2019 року до наказу Міністерства фінансів України № 731 від 15 червня 2012 року, якими врегульовані питання відшкодування витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги на складах органів доходів і зборів.

Відповідно до Митного кодексу товари, які до закінчення строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги (з урахуванням можливості продовження терміну тимчасового зберігання – до 120 днів) були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму, підлягають обов'язковій передачі  для зберігання органу доходів і зборів, а видані їх власникам можуть бути тільки після відшкодування органам доходів і зборів витрат на зберігання.

Змінами передбачено, що витрати за зберігання товарів, транспортних засобів, що визнані гуманітарною допомогою, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги, якщо таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів відповідно до положень частини четвертої статті 239 Митного кодексу, обраховуються пропорційно до калькуляції витрат за період зберігання цих товарів на відповідних складах згідно з договором.

Також відповідні зміни внесені до Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15 червня 2012 року.

Підприємцям

КМУ: затверджена форма декларації про створення сімейного фермерського господарства

14 травня 2019 року набрав чинності наказ Мінагрополітики № 177 від 5 квітня 2019 року про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Відповідно до ст. 81 Закону “Про фермерське господарство”, сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім'ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

У договорі (декларації) обов'язково вказується предмет договору, порядок прийняття рішень та координація спільної діяльності членів господарства, правовий режим спільного майна членів господарства, порядок покриття витрат і розподіл результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами, порядок вступу до господарства та виходу  з нього, вид трудових відносин в господарстві.

Договір (декларація) може містити й інші положення: термін, на який укладено, порядок припинення тощо.

КМУ: нові правила розробки будівельних норм

14 травня 2019 року набрали чинності зміни до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 352 від 24 квітня 2019 року.

Встановлено, що технічне завдання затверджується суб’єктом нормування за результатами аналізу питань, що потребують унормування, та з урахуванням пропозицій базових організацій, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб та оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта нормування.

Уточнено перелік суб'єктів, до повноважень яких належать питання нормування у будівництві.  Відтепер це Мінрегіон і інші міністерства з даних питань.

Проект будівельних норм, як і раніше, розробляє організація-розробник, але з подальшим зобов’язанням обговоренням істотних умов проекту з базовими організаціями, що здійснюють науково-технічну діяльність у будівництві, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами в разі надходження від них  пропозицій.

Скорочено термін прийняття пропозицій до проекту з 15 до 10 днів. Пропозиції щодо будівельних робіт можуть направляти як фізичні, так і юридичні особи, але лише в письмовому вигляді.

Суб’єкт нормування і / або організація-розробник можуть проводити узгоджувальні наради щодо отриманих пропозицій.

Водіям

КМУ: порядок ведення обліку дорожньо-транспортних пригод

Постановою Кабінету Міністрів № 424 від 22 травня 2019 року затверджено правила ведення обліку дорожньо-транспортних пригод, які визначають порядок ведення обліку дорожньо-транспортних пригод в єдиній інформаційній системі МВС.

Встановлено, що МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, Національна поліція, Укртрансбезпека, Укравтодор організовують та здійснюють ведення обліку в межах своєї компетенції на основі отриманих у результаті взаємодії державних органів даних та інформації для автоматизації процесів проведення оцінки стану аварійності, аналізу обставин, причин і умов, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод.

Облік забезпечує обробку отриманої під час діяльності уповноважених органів інформації про дорожньо-транспортні пригоди, а саме про:

–      реєстрацію дорожньо-транспортних пригод;

–      характеристику місця дорожньо-транспортної пригоди (дорожні умови та дорожню обстановку);

–      учасників, потерпілих, травмованих та загиблих;

–      транспортні засоби та їх страхування

Обробка інформації про дорожньо-транспортні пригоди здійснюється шляхом:

–      отримання уповноваженими органами безпосереднього доступу до інформації в єдиній інформаційній системі МВС у визначеному законодавством порядку;

–      автоматизованої взаємодії інформаційних систем уповноважених органів, яка оформлюється окремими протоколами;

–      підключення уповноважених органів до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів

Не підлягає обліку інформація про дорожньо-транспортні пригоди, що сталися:

–      під час зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на причепи спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;

–      за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів унаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій;

–      під час тренувань і офіційних змагань з автомобільного, мотоциклетного видів спорту, якщо постраждалі є учасниками таких заходів або глядачами, а також під час тренувань і офіційних змагань з велосипедного спорту за умови, що учасниками не були треті особи;

–      за участю велосипедів, крісел колісних та гужового транспорту за умови, що учасниками пригоди не були інші транспортні засоби чи особи.

Інші сфери

ВРУ: державна підтримка суб'єктів господарювання в сфері відновлюваної енергетики

22 травня 2019 року набрав чинності Закон № 2712-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, що був  прийнятий 25 квітня 2019 року.

Закон передбачає надання державної підтримки суб’єктам господарювання в сфері відновлюваної енергетики виключно через аукціони з розподілу квоти. Вперше річна квота підтримки встановлюється на 2020 рік.

Кабінет Міністрів не пізніше 31 грудня 2019 року має забезпечити проведення пілотного аукціону з розподілу квоти підтримки, розмір якої визначається рішенням про його проведення.

Закон “Про альтернативні джерела енергії” доповнено статтею, яка встановлює порядок стимулювання виробників електроенергії з альтернативних джерел, які за результатами аукціону отримали право на підтримку.  Така підтримка надається шляхом гарантованого викупу всього обсягу електрики, відпущеного такими виробниками, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки, на підставі договору купівлі-продажу з гарантованим покупцем.

Кабінет Міністрів має затвердити порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки до 22 серпня.

До початку діяльності гарантованого покупця його функції, права та обов'язки виконує державне підприємство, яке здійснює діяльність з оптового постачання електроенергії.

Разом з тим, вимоги щодо аукціону не поширюються на суб'єктів господарювання, які виробляють або мають намір виробляти електроенергію з біомаси або біогазу на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, для яких “зелений” тариф встановлюється на енергію, вироблену об’єктами, введеними в експлуатацію до 1 січня 2022 року.

Виробники електроенергії з біомаси та біогазу можуть брати участь в аукціонах з розподілу квоти підтримки на добровільних засадах незалежно від дати введення об'єктів електроенергетики або черг їх будівництва в експлуатацію.

ВРУ: набрав чинності Закон про житлово-комунальні послуги

З 1 травня 2019 року діє в повному обсязі Закон № 2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги”, який частково набрав чинності 9 листопада 2017 року.

Основні положення Закону:

1)    житлово-комунальні послуги

Введено житлову послугу з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

–      утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічні роботи, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;

–      придбання електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

–      поточний ремонт загального майна будинку.

До комунальних послуг віднесено постачання і розподіл природного газу, електрики, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, поводження з побутовими відходами.

2)    управління багатоквартирним будинком

Послуга з управління багатоквартирним будинком є ​​новою і за неї треба платити окремо.

Управителі багатоквартирним будинком повинні здати іспит і отримати сертифікат.

Якщо мешканця будинку, в якому не створено ОСББ, не обрали форму управління будинком і управителя, виконавчий орган місцевої ради зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс в тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників будинку з проханням призначити управителя.  Рішення щодо цього питання вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир і нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх приміщень багатоквартирного будинку.

3)    побутові відходи

З 1 травня діють нові правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою КМУ № 318 від 27 березня 2019. Тарифи визначаються окремо по кожній послузі і за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).  Тарифи на вивезення, переробку, захоронення побутових відходів формуються з урахуванням витрат по кожній послузі і в розрізі операцій, облік яких ведеться суб'єктом господарювання окремо.

4)    тепло- та водопостачання

Як Закон № 2189-VIII, так і Закон про комерційний облік тепло- і водопостачання передбачають оплату отриманих жителями води і тепла за показаннями загальнобудинкового лічильника.  Питання розподілу обсягів спожитих комунальних послуг між мешканцями багатоквартирних будинків врегульовано наказом Мінрегіону № 315 від 22 листопада 2018. Спожиті усіма мешканцями вода і тепло оплачуються за показниками загальнобудинкового лічильника, але з урахуванням показань квартирних вузлів обліку:

–      для будинків, де всі приміщення оснащені лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між усіма споживачами пропорційно до обсягу споживання.

–      для будинків, де частина приміщень не оснащена лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між споживачами без лічильників, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються послугами.

Крім того, в тарифах на тепло врахують до 10% наднормативних втрат, а тарифи на воду будуть залежати від розміру зарплат і курсу валют.

5)    договори з виконавцями комунальних послуг

До 1 травня 2020 року співвласники багатоквартирних будинків (всі власники квартир або інших приміщень в будинку) зобов'язані обрати модель (індивідуальний чи колективний договір) організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги, а комунальники - укласти з такими співвласниками індивідуальні або колективні  договори.  Якщо модель не обрана, будуть полягати індивідуальні договори про надання комунальних послуг.  Електроенергія і газ постачаються виключено на основі індивідуальних договорів.

6)    відповідальність боржників

З 1 травня боржникам можуть нараховувати пеню за прострочення оплати комуналки: пеня встановлюється в договорі і не може перевищувати 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.  Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.  Пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​граничного строку оплати житлово-комунальних послуг.

Пеня не нараховується, якщо є заборгованість по пільгах та субсидіях або заборгованість по зарплаті у споживача, підтверджена належним чином.

7)    збільшена вартість послуги видачі ID-паспорта

Кабінет Міністрів прийняв нові суми вартості адміністративних послуг при оформленні паспорта громадянина України (ID-карти) і паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які будуть сплачуватися після 1 липня 2019 року. Зміниться також і вартість бланків згаданих документів.

ВРУ: посилено відповідальність за незаконну порубку чи знищення лісових культур

19 травня 2019 року набрав чинності Закон № 2708-VIII від 25 квітня 2019 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів”.

Так, передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці; незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; знищення або пошкодження підросту в лісах.

Відповідні зміни внесені до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Крім цього, викладено у новій редакції примітку до ст. 2011 та примітку до ст. 246 Кримінального кодексу.

Згідно з новою редакцією примітки до ст. 2011 Кримінального кодексу під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені ст. 1 Закону “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”.

Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких у вісімнадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі - вартість яких у тридцять шість і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до нової редакції примітки до ст. 246 Кримінального кодексу істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ВРУ: оперативно-розшукова діяльність Державного бюро розслідувань

22 травня 2019 року набув чинності Закон № 2720-VIII щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань.

Документ вносить зміни до законів:

–     “Про оперативно-розшукову діяльність”;

–      “Про Державне бюро розслідувань”.

Законом уточнено перелік підрозділів, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Встановлено відповідність кваліфікаційним вимогам до директорів територіальних управлінь, керівникам підрозділів центрального апарату та керівникам підрозділів внутрішнього контролю ДБР.

Однією з головних норм Закону є запровадження посади оперативного працівника, що розблокує процес створення оперативних підрозділів ДБР.

Зазначено, що при відкритті оперативно-розшукової справи виноситься постанова, що затверджується директором ДБР або його уповноваженим заступником.

Передбачено фінансування ДБР за рахунок Державного бюджету, при цьому забороняється фінансування з будь-яких інших джерел, крім випадків:

–      передбачених міжнародними договорами України;

–      проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

ВРУ: українська мова як державна мова

З 16 липня 2019 року діє Закон № 2704-VIII “Про забезпечення функціонування української мови як державної” від 25 квітня 2019 року.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Відповідно до Закону єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані особи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 9 Закону, зокрема, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності (крім осіб, які не є громадянами України).

Передбачено створення нового державного органу – Національної комісії з стандартам державної мови в складі 9 членів. Вона буде перевіряти рівень володіння державною мовою та видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади Президента, депутатів, їх помічників, чиновників, суддів і їх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів.

Також введено посаду Уповноваженого із захисту державної мови, який буде здійснювати захист української мови і прав громадян на можливість його вивчення.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОП, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Крім цього, встановлено адміністративну відповідальність за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови.

Передбачені наступні штрафи:

–      5100 - 6800 гривень для суб'єктів господарювання у разі повторного порушення протягом року;

–      3400 - 6800 гривень для державних службовців, в судочинстві, правоохоронними органами і так далі;

–      3400 - 5100 гривень за порушення в сфері освіти, науки, культури, книговидання, в інтерфейсах користувачів комп’ютерних програм і веб-сайтів, в сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового  зв’язку, транспорту.

КМУ: оновлено правила українського правопису

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм прийняв постанову № 437 “Питання українського правопису”, якою схвалено нову редакцію “Українського правопису’.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ № 416 від 17 червня 2015 року.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям сприяти використанню в новій редакції Українського правопису в діловодстві, освіті, видавничій справі, сфері телебачення і радіомовлення, інших сферах суспільного життя.

За повідомленням Міністерства освіти з 3 червня 2019 року (дата опублікування на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук) рекомендовано  застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.

КМУ: зміни до Положення про Державний реєстр лікарських засобів

14 травня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 387 від 8 травня 2019 року, якою внесені зміни до пункту 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів.

Відповідно до зазначеної постанови до Державного реєстру лікарських засобів вся інформація про лікарські засоби буде вноситися за єдиними національними стандартами, які прийняті на основі міжнародних стандартів.

Інформація про лікарські засоби буде максимально деталізована і не допускатиме різних трактувань. У постанові встановлено перелік відомостей про лікарський засіб, які будуть вноситися до Державного реєстру лікарських засобів.

НБУ: підвищено ліміт на виплату дивідендів іноземному інвестору

З метою поліпшення інвестиційного клімату в Україні постановою Національного банку  від 7 травня 2019 року № 66 внесені зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Змінами передбачено підвищення ліміту на репатріацію дивідендів з 7 до 12 млн євро на місяць.

Постанова набрала чинності 8 травня 2019 року.

НБУ: дотримання граничних термінів розрахунків щодо деяких експортно-імпортних операцій

14 травня 2019 року прийнята Постанова Національного банку № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів”.

Встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, не поширюються на:

–      товари, які використовуються для виконання робіт із виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектувальних виробів, а також із розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів для суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону “Про космічну діяльність”, а також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію ст. 2 Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”;

–      товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;

–      товари, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, виконання робіт та надання послуг, укладених відповідно до Закону “Про державне оборонне замовлення” та договорів (контрактів), укладених зі службою замовника, відповідно до постанови Кабміну № 464 від 27 квітня 2011 року “Питання державного оборонного замовлення”;

–      товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються МОЗ зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією - державним підприємством, засновником якого є МОЗ;

–      послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

–      медичні послуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим МОЗ переліком рідкісних (орфанних) захворювань, які призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідізації та для яких існують визнані методи лікування.

Крім цього, внесено зміни до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Банкам дозволили завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.

Постанова набрала чинності 16 травня 2019 року.

Судові новини

КСУ: визнана неконституційною вимога про сплату авансового внеску для відкриття виконавчого провадження

Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини другої статті 26 Закону “Про виконавче провадження” відносно підтвердження авансового внеску у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати для відкриття виконавчого провадження (Рішення №2-р(ІІ)/2019 у справі №3-368/2018(5259/18) за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни).

Як зазначає Хліпальська В. В., відповідно до положень частини другої статті 26 Закону при примусовому виконанні ухваленого на її користь судового рішення, яким зобов’язано державний орган дати відповідь на письмовий запит про надання інформації, вона мала сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати. Хліпальська В. В. стверджує, що “через свій незадовільний майновий стан так і не змогла реалізувати свого права на примусове виконання судового рішення”. На підставі положень частини другої статті 26 Закону державний виконавець “відмовив у відкритті виконавчого провадження”, а суди всіх інстанцій, до яких вона зверталася, посилаючись на ці самі положення, не визнали такої відмови протиправною та не захистили її прав.

Автор клопотання вважає, що положеннями частини другої статті 26 Закону встановлено “нерівні умови відкриття виконавчого провадження: сприятливі для державних органів (не сплачують авансового внеску) і обтяжливі для звичайного громадянина (за винятком окремих пільгових категорій осіб)”.

Конституційний Суд зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Сплата авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладає на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов'язковості.

Конституційний Суд наголошує, що держава має позитивний обов’язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням щодо обов’язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов’язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням Конституції України.

ВСУ: визнання недійсним власного рішення компанії

22 травня 2019 року Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду при розгляді справи № 905/691/18 дійшов висновку, що вимога ТОВ про визнання недійсним власного рішення є неналежним способом захисту.

Відповідно до обставин справи, ТОВ в особі виконуючого обов'язки керівника-розпорядника майна боржника арбітражного керуючого звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ та ТОВ-1 про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК нижчі суди послались на процесуальне співпадіння позивача і відповідача в одній і тій самій особі.

Верховний Суд підтримав позиції судів попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.

За положеннями ст. 53 Закону “Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

У разі придбання частки учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону.

Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Аналогічна норма міститься у ч. 4 ст. 147 Цивільного кодексу в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.

Судами встановлено, що ТОВ після придбання 99 % частки у статутному капіталі не реалізувало її іншим учасникам або третім особам протягом року та не зменшило статутний капітал товариства протягом одного року.

Верховний Суд констатує, що такі дії товариства не змінюють правовий статус даної частки та не наділяють товариство правом приймати участь у голосуванні та у визначенні кворуму на загальних зборах.

Отже, відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Законодавство не передбачає захисту прав та законних інтересів господарського товариства у спосіб визнання недійсним свого ж рішення.

ВСУ: зменшення витрат на оплату правничої допомоги

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/2689/15 (провадження № К/9901/7612/19) дійшов висновку, що доводити неспівмірність судових витрат має сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до обставин справи, відповідач в особі податкового органу не погодився з задоволенням апеляційним судом заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 30 тис. грн, понесених позивачем у зв'язку з апеляційним переглядом справи. Відповідач посилався на те, що позивач не надав документи на обґрунтування ринкової вартості таких послуг.

Згідно з ст. 134 КАС, витрати на правничу допомогу не мають граничної межі. Таким чином, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів та можуть дорівнювати будь-якій сумі, визначеній в договорі про надання таких послуг.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

Верховний Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Дайджест за травень 2019 pdf

Дайджест за Квітень 2019

Податки

Мінфін: зміни до порядку повернення митних платежів

Наказом Міністерства фінансів № 80 від 22 лютого 2019 року, що набрав чинності 12 квітня 2019 року, затверджено зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі.

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Мінфін: нові коди для сплати податків

26 квітня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів № 104 від 11 березня 2019 року, яким затверджено зміни у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого приказом Міністерства фінансів № 666 від 24 липня 2015.

Наказом оновлено перелік кодів видів сплати податків. Серед нового для платників податків, зокрема, добавлено новий код “058 Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань”.

ДФСУ: чи є ТТН обов’язковою для підтвердження реальності господарської операції?

Державна фіскальна служба України в індивідуальній консультації № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 17 квітня 2019 року розглянула звернення щодо обов'язкової наявності товаро-транспортної накладної для підтвердження реальності господарської операції та права на податковий кредит з ПДВ та повідомила наступне.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З метою встановлення факту здійснення господарської операції та реальних змін майнового стану платника податків досліджуються в сукупності фізичні, технічні та технологічні можливості платника податку (контрагента) до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, наявність відповідних дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності тощо).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи викладене вище, складена у випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна:

–      підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;

–      є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів..

У разі отримання товару в інший спосіб для підтвердження факту реальності здійснення господарської операції у платника податків повинні бути наявні інші первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення.

Що стосується права на податковий кредит, то суми ПДВ відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН особою (платником ПДВ), яка постачає товари/послуги, на особу, якій постачаються такі товари/послуги, за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

ГФСУ: щодо уточнень за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ

12 квітня 2019 року офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в індивідуальній консультації № 1574/ІПК/28-10-27-01-11 розглянув питання щодо уточнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди у зв'язку із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ).

ДФСУ повідомляє, що згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток регулюються розділом III та Перехідними положеннями Кодексу. При цьому кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаних з переходом платника податку з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на МСФЗ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до пункту 46.2 ст. 46 Кодексу платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежену визначених цією статтею), то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Підприємцям

КМУ: зміни до Положення про митні декларації

Постановою Кабінету Міністрів № 344 від 24 квітня 2019 року внесені зміни до Положення про митні декларації.

Зокрема, Положення доповнено нормами, якими передбачено, що у разі коли місця митного контролю товарів, що ввезені трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, розташовані на тимчасово окупованій території України або переміщення на тимчасово окуповану територію України товарів трубопровідним транспортом або лініями електропередачі здійснено з території суміжної держави, на якій розташовані прилади обліку, оформлення додаткових декларацій на кількість товарів, переміщених на підконтрольну українській владі територію, здійснюється без надання актів приймання-передачі та на підставі довідки, наданої перевізником, що підтверджує кількість таких товарів.

У разі коли під час ввезення товарів трубопровідним транспортом покупцем оскаржено ціну товару у порядку, передбаченому зовнішньоекономічним договором (контрактом), оформлення додаткових декларацій здійснюється без надання актів приймання-передачі та рахунків-фактур на підставі копії зовнішньоекономічного договору (контракту), копії остаточного і обов’язкового арбітражного рішення, яке визначає ціну товару, та довідки, наданої перевізником, що підтверджує кількість таких товарів.

Також уточнено, що якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов:

–      товари не підпадають під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до ч. 21 ст. 356 Митного кодексу;

–      усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до ч. 3 ст. 260 Митного кодексу, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг;

–      якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із ч. 3 ст. 54 Кодексу, митному органу надається відповідно до розд. X Митного кодексу забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до ст. 308 Митного кодексу.

У разі прийняття митним органом рішення про відмову у митному оформленні у зв'язку з неправильним розрахунком суми фінансової гарантії інформація про найбільшу величину вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, для розрахунку такої суми зазначається митним органом у рішенні про відмову у митному оформленні згідно із ст. 256 Митного кодексу.

Мінфін: спрощена процедура реєстрації РРО

19 квітня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів № 64 від 13 лютого 2019 року, яким затверджено:

–      Порядок ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

–      Порядок ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом встановлено, що:

1)    не пізніше двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, ДФС формує реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) та включає до Реєстру всі екземпляри реєстраторів розрахункових операцій, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи суб'єктів господарювання із місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набрання чинності наказом, із присвоєнням їм реєстраційних номерів;

2)    протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, виробники (постачальники) подають заяви про включення до Реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом, строк служби яких не сплив та які не включені до Реєстру.

Якщо на момент отримання заяви про включення моделі (модифікації) РРО до Реєстру такий РРО вже включений до Реєстру згідно з пп. 1 п. 2 наказу, заява виробника (постачальника) вважається заявою про внесення змін до Реєстру;

3)    протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до Реєстру на дату подання такої заяви, суб'єкт господарювання - користувач реєстратора додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання реєстратора у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів орган ДФС включає РРО до Реєстру;

4)    включення екземплярів РРО до Реєстру, які були зняті з реєстрації в органах ДФС (шляхом скасування реєстрації) до набрання чинності наказом, які не включені до Реєстру та щодо яких не сплив строк служби, може бути здійснене органом ДФС у загальному порядку, в тому числі на підставі заяви виробника (постачальника) або звернення суб’єкта господарювання - користувача РРО та доданих до неї копій документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

5)    первинне наповнення реєстру центрів сервісного обслуговування РРО інформацією про центри сервісного обслуговування РРО здійснюється на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом відповідно до вимог Порядку ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Інші сфери

ВРУ: спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень

23 квітня 2019 року був підписаний Закон № 2617-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” від 22 листопада 2018 року.

Зокрема, Законом передбачено розподілення кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Останні, у свою чергу, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3-х тисяч н.м.д.г. або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Також встановлено кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

КМУ: порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві

Кабінет Міністрів постановою № 337 від 17 квітня 2019 року затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч. 1 ст. 35 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Постановою вдосконалено механізми розслідування та обліку нещасних випадків і аварій на виробництві відповідно до вимог чинного законодавства, а також врегульовано питання розслідування професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

Зокрема, спрощена процедура оформлення документів, необхідних для встановлення факторів, що зв'язують нещасний випадок або захворювання з професійною діяльністю, визначення переліку випадків, що підлягають розслідуванню, встановлення терміну давності для розслідування нещасних випадків на виробництві, визначення вимог до санітарно-гігієнічним умовам праці, а також  функціям і повноваженням Держпраці щодо ведення обліку аварій, нещасних випадків, гострих і хронічних професійних захворювань і отруєнь і причин їх  виникнення.

Постанова набирає чинності з 1 липня 2019 року.

КМУ: забезпечення гуртожитками учнів закладів профтехосвіти

Постановою Кабінету Міністрів № 331 від 17 квітня 2019 року затверджено Порядок забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, яким встановлюється механізм надання жилої площі в гуртожитках закладів професійної (професійно-технічної) освіти, поселення на надану жилу площу, користування нею та виселення з гуртожитків.

У гуртожитку повинні бути забезпечені необхідні умови для проживання, самостійної роботи, відпочинку, побуту, фізичної культури, виховної роботи, у тому числі проживання та навчання осіб з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Особі, яка поселилася у гуртожиток, надається ліжко, шафа для одягу, стілець, стіл, постільні речі (матрац, подушка, ковдра, постільна білизна) тощо

При наявності вільних місць адміністрація може поселити в гуртожиток педагогів і їх сім'ї, осіб, які направлені у відрядження до закладу, членів сімей учня і т.п.

Встановлено, що першочергове право на забезпечення жилою площею в гуртожитку мають учні, які належать до таких категорій:

–      діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також учні, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;

–      особи, які згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мають відповідні пільги;

–      діти з інвалідністю та особи з інвалідністю I - III групи;

–      особи, яким згідно із статтею 44 1 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” гарантується державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти у державних та комунальних закладах освіти;

–      особи, яким відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” гарантується надання місць у гуртожитках на час навчання;

–      особи, яким відповідно до частини дванадцятої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” гарантовано надання місць у гуртожитках на час навчання;

–      особи з малозабезпечених сімей (за умови отримання відповідної державної допомоги згідно із законодавством);

–      особи з багатодітних сімей;

–      інші учні, яким згідно із законодавством гарантовано право на надання місць у гуртожитках на час навчання.

НКРЕКП: нові ставки “зеленого тарифу”

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 447 від 29 березня 2019 року, яка набула чинності 20 квітня 2019 року, затверджені нові “зелені” тарифи на електроенергію для приватних домогосподарств.

Так, встановлено “зелений” тариф на електричну енергію для приватних домогосподарств:

–      які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію;

–      які виробляють електричну енергію з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію.

КМУ: ведення Електронного реєстру листків непрацездатності

20 квітня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 328 від 17 квітня 2019 року, якою затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього.

Реєстр ведеться Пенсійним фондом з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності для реалізації прав застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Ведення Реєстру передбачає:

–      оброблення в Реєстрі інформації про листки непрацездатності та інформації, що надходить із джерел, визначених пп. 1 - 4 п. 11 Порядку;

–      формування єдиного реєстраційного номера листка непрацездатності;

–      пошук відомостей у Реєстрі;

–      внесення змін до записів Реєстру, у тому числі про реєстрацію нового листка непрацездатності застрахованої особи, щодо якої обробляється інформація про листок непрацездатності, строк дії якого не закінчився;

–      передання інформації між суб'єктами інформаційного обміну, інформаційну взаємодію їх інформаційно-телекомунікаційних систем;

–      формування повідомлень суб'єктам інформаційного обміну, застрахованим особам, страхувальникам;

–      надання відомостей з Реєстру застрахованим особам, страхувальникам, особі, яка засвідчує тимчасову непрацездатність, уповноваженій особі, Держпраці;

–      використання довідників і класифікаторів державних реєстрів, а також Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) і Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ICPC-2-E);

–      функціонування порталу послуг для забезпечення доступу до інформації, що обробляється в Реєстрі, отримання відомостей з Реєстру, періодичне оприлюднення інформації з Реєстру.

НБУ: банками будуть виявлятися “компанії-оболонки”

Національний банк постановою № 58 від 2 квітня 2019 року затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Постанова введено поняття “компанія-оболонка” (в міжнародній практиці – “shell company”), під якою розуміється юридична - юрособа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

При цьому Положення доповнено нормами, якими визначено, що банк із метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом в Україні та за її межами з використанням компаній-оболонок, та підтвердження того, що юрособа - нерезидент не є компанією-оболонкою, зобов'язаний із урахуванням ризик-орієнтованих підходів проаналізувати документи та/або інформацію:

–      що роз’яснюють(є) суть господарської діяльності юрособи - нерезидента;

–      про фінансову звітність, що підтверджена незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом - юрособою - нерезидентом, та дозволяє встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності;

–      що підтверджують(є) фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;

–      що підтверджують(є) ведення господарської діяльності основними контрагентами юрособи - нерезидента;

–      що підтверджують(є) сплату податку на прибуток (доходи) юрособою - нерезидентом;

–      що підтверджують(є) найм юрособою - нерезидентом осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов'язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов’язків виду діяльності юрособи - нерезидента, обсягам його фінансових операцій;

–      що підтверджують(є) наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення юрособою - нерезидентом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування).

Зазначений перелік документів/інформації не є вичерпним. Банк має право самостійно, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів, визначити обсяг та перелік необхідних документів/інформації, які є достатніми для підтвердження того, що юрособа - нерезидент не є компанією-оболонкою.

Вимоги нових норм не поширюються на юросіб - нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дозволяє визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юрособи дає можливість повного розуміння її характеру.

Банк за результатами здійсненого аналізу вищезгаданих документів та/або інформації та підтвердження того, що юрособа - нерезидент є компанією-оболонкою, а також у випадку, якщо юрособа - нерезидент відмовила банку в наданні необхідних для аналізу документів/інформації, або у разі, якщо наданих документів недостатньо для проведення відповідного аналізу, встановлює такій юрособі - нерезиденту неприйнятно високий ризик та діє відповідно до вимог ст. 10 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Банк стосовно клієнтів, які є контрагентами клієнта банку - юрособи - нерезидента, щодо якої відсутнє підтвердження, що вона не є компанією-оболонкою, вживає заходи, визначені в п. 60 розд. V Положення.

Постанова набрала чинності 4 квітня 2019 року

НБУ: банки зобов’язані повідомляти про відкриття або закриття рахунків боржників

Національний банк постановою № 60 від 18 квітня 2019 року затвердив Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців.

Банк зобов’язаний:

–      у день відкриття або закриття рахунків фізособам перевірити наявність інформації про внесення відомостей про цих фізосіб до Єдиного реєстру боржників;

–      у разі наявності в реєстрі інформації про фізособу-боржника в день відкриття/закриття рахунку надіслати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю повідомлення про відкриття/закриття рахунку такою особою.

Банк перевіряє наявність інформації про внесення відомостей про фізсіб до Єдиного реєстру боржників шляхом формування запиту до Єдиного реєстру боржників в електронному вигляді та отримує на кожний запит квитанцію-відповідь про наявність/відсутність відповідної інформації в Єдиному реєстрі боржників.

Повідомлення (у паперовому/електронному вигляді), яке банк надсилає виконавцю, має містити всі обов'язкові реквізити, зазначені у формі, наведеній в додатку до Положення.

Електронна форма повідомлення, крім обов'язкових реквізитів, може містити додаткові технологічні реквізити, які не належать до інформації про відкриття/закриття рахунків фізосіб-боржників, в обсязі, необхідному для організації інформаційної взаємодії в електронному вигляді.

Повідомлення в паперовому вигляді до запровадження електронного сервісу інформаційної взаємодії за підписом уповноваженої особи банку надається виконавцю під підпис або надсилається поштою з повідомленням про вручення не пізніше робочого дня, наступного за днем відкриття/закриття рахунку.

Після запровадження електронного сервісу інформаційної взаємодії у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють взаємодію між банком та виконавцем в електронному вигляді, повідомлення подається в паперовому вигляді.

Постанова набрала чинності 19 квітня 2019 року.

НБУ: змінено порядок проведення перевірок з питань дотримання роботи платіжних систем

Постановою Національного банку № 6 від 18 квітня 2019 року внесено зміни до порядку проведення перевірок щодо дотримання об'єктами нагляду (оверсайта) вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні.

Відтепер Національний банк зобов'язаний направити повідомлення разом з програмою перевірки не пізніше 20 днів до початку такої перевірки.  Раніше цей термін становив 10 днів, яких часто було недостатньо для належної підготовки та усунення порушень.

Крім того, змінами визначено, що керівник об'єкта перевірки – це особа, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником об’єкта перевірки (у разі відсутності - особа, яка виконує його обов’язки).

НБУ: зміни до Інструкції про ведення касових операцій

Національний банк постановою № 62 від 18 квітня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Серед іншого, змінами передбачено, що банк має вживати заходів для вивчення клієнтів-суб’єктів господарювання, які отримують у банку готівку для подальшого здійснення готівкових розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності. Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір; договір поставки; договір транспортування; договір зберігання.

Також унормовано застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до вимог законодавства (зокрема, Закону "Про електронні довірчі послуги").

Крім цього, удосконалено окремі норми організації касової роботи банків, зокрема, щодо роботи банків з сумнівними стосовно справжності та платіжності банкнотами.

Постанова набирає чинності з 3 червня 2019 року.

Судові новини

ВСУ: прийнято Кодекс з процедур банкрутства

Президентом підписав Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18 жовтня 2018 року.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс викладено у чотирьох книгах:

  • Книга перша. Загальна частина;
  • Книга друга. Арбітражний керуючий;
  • Книга третя. Банкрутство юридичних осіб;
  • Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс набрав чинності 21 квітня 2019 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті “Голос України” від 20.04.2019 № 77 та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності, а саме з 21 жовтня 2019 року.

Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через 3 місяці з дня набрання чинності Кодексом, а саме з 21 липня 2019 року.

Мін’юст: змінено порядок допуску до професії приватного виконавця

Мін’юст наказом від 12 квітня 2019 року № 1191/5 вніс зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця.

Зокрема, уточнено, що стажування особи в органі державної виконавчої служби забезпечується Головними територіальними управліннями юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Стажування особи у приватного виконавця забезпечується Радою приватних виконавців регіону, а у разі, якщо у виконавчому окрузі Раду приватних виконавців регіону не сформовано, - Радою приватних виконавців України. Також передбачено, що стажування у приватного виконавця можуть проходити одночасно не більше 3-х осіб.

Крім цього, внесено зміни до Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців та Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 16 квітня 2019 р.

ОАС м. Києва: відкликано лист ДФС про критерії ризиковості платника податку

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням по справі № 640/1240/19 було ухвалено 26 квітня 2019 року зобов'язав Державну фіскальну службу України відкликати лист від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 “Критерії ризиковості платника податків”, як такий що не підлягає виконанню.

Суд вирішив, що критерії ризиковості платника податку не підлягають виконанню, оскільки всупереч законодавству вони не затверджені нормативним актом ДФС та не погоджені Міністерством фінансів України.

Разом з тим, критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Органи виконавчої влади мають дотримуватися регуляторних процедур при ухваленні таких актів. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

“Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані”, - зазначено в рішенні суду.

Нагадаємо, раніше Верховний Суд вирішив, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 (який також містить критерії ризиковості) не є джерелом права і не може бути підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

ВСУ: юрисдикція позовів, що стосуються процесу укладання договорів оренди земельних ділянок

3 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 727/1002/17 зробила висновок, що спір, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, має вирішуватись за правилами Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до справи, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії міської ради щодо прийняття окремих пунктів рішення щодо надання земельних ділянок в оренду та поновлення договорів оренди землі, а також просив скасувати зазначені пункти.

Суди першої та апеляційної інстанції заявлені позовні вимоги задовольнили, однак міська рада оскаржила відповідні рішення, посилаючись на порушення правил визначення предметної юрисдикції. На думку відповідача, цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані пункти рішення міськради стосуються процесу укладання договорів оренди земельних ділянок та їх умов.

За приписами пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності. До них відносяться спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. Виняток складають правочини, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також спори щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб’єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом. При цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, та враховуючи суб’єктний склад учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Дайджест за квітень 2019 pdf

Дайджест за Березень 2019

Податки

ВРУ: зміни до Державного бюджету

Законом України № 2696-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, прийнятим 28 лютого 2019 року, було змінено деякі показники Державного бюджету.

Зокрема, уточнено обсяги міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів, у зв’язку зі скасуванням виборів в територіальних громадах і додаткових виборів місцевих депутатів через введення воєнного стану у низці областей.

Реалізація цього Закону направлена на створення умов для підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів та забезпечення ефективного і цільового використання коштів державного бюджету у поточному році.

Закон набирає чинності з 23 березня 2019 року та застосовується з 1 січня 2019 року.

ДФС: роз’яснення стосовно визначення суми податку на доходи нерезидента

7 березня 2019 року Державна фіскальна служба надала роз’яснення в  категорії 102.23.02 розділу “Запитання - відповіді” з Бази знань ЗІР щодо питання “Яку суму податку на доходи нерезидента необхідно сплатити до бюджету (у гривнях з копійками чи у гривнях без копійок) у разі утримання податку з доходу нерезидента у гривнях з копійками, але відображенням в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, та чи буде застосовано штраф, якщо сплачена до бюджету сума податку є меншою, ніж задекларована в декларації”.

Так, ДФС повідомляє, що сума податків з доходів нерезидентів утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період та відображається платниками у додатку ПН до рядка 23 ПН декларації з податку на прибуток.

При цьому декларація заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до правил бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Враховуючи те, що в інтегрованій картці платника нарахування здійснюються на підставі даних рядка 25 декларації, то при сплаті податку на доходи нерезидента до бюджету платник має врахувати, що у цьому рядку відображається сума податку з відповідним округленням.

Водночас зауважується, що у разі недостатньо сплачених платником податку коштів на погашення задекларованої суми податку на доходи нерезидента застосовується штраф згідно зі ст. 127 Податкового кодексу.

ДФС: застосування РРО під час здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних систем

ДФС України в ІПК від 1 квітня 2019 року № 1368/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазначила свою позицію в частині застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій з покупцями та замовниками за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY та інших аналогічних та в порядку статті 52 Податкового кодексу.

Якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, РОRТМОNЕ, FONDY та інших аналогічних, такі операції суб'єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачою споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

Водночас ДФС повідомляє, що у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

ДФС: включення до податкового кредиту сум ПДВ по декількох податкових накладних у разі здійснення попередньої оплати однією сумою

В Індивідуальній податковій консультації ДФСУ № 1340/ІПК/04-36-12-01-16 від 29 березня 2019 року надається відповідь на питання, чи можна суми ПДВ за декількома податковими накладними на одну передоплату включити до складу податкового кредиту.

ДФС повідомляє, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

ДФС: чи є довідка про зустрічну звірку контрагента підтвердженням здійснення операції

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації № 713/6/99-99-14-03-03-15/ІПК надала роз’яснення щодо декількох питань, пов’язаних з проведенням зустрічних звірок контрагентів.

Згідно з Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Щодо питання, чи достатньо довідки зустрічної звірки, яку надав постачальник покупцю, для підтвердження реального вчинення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту (за наявності повного комплекту первинних документів), ДФСУ повідомляє наступне.

Довідка зустрічної звірки контрагента - постачальника може свідчити про наявність саме документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, їх виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, за умови, якщо така зустрічна звірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а наведена в ній інформація відповідає фактичним обставинам оформлених господарських операцій.

Така довідка є одним з доказів реального здійснення господарських операцій, проте не носить виключний характер, оскільки реальність або відсутність реального здійснення господарської операцій встановлюється контролюючими органами за наслідками комплексного дослідження цього питання з використанням також інших доказів та податкової інформації, отриманих у встановленому законом порядку.

Також ДФС зазначає, що ненадання суб'єктом господарювання на запит контролюючого органу для проведення у нього зустрічної звірки щодо платника податків - контрагента документального підтвердження по ланцюгу придбання ним поставленого товару (робіт, послуг) не є порушенням норм Податкового кодексу.

ДФС: відповідальність за незбереження щоденних Z-звітів

19 березня 2019 року Державна фіскальна служба  в індивідуальній податковій консультації від №1112/6/99-99-14-05-01-15/ІПК пояснила які штрафи застосовуються за незбереження Z-звітів.

У разі використання РРО, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку КОРО - у разі її використання).

У разі використання КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним) готівки, що порушує вимоги п. 11 розділу II Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)  у касах готівки до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Крім того, у разі незбереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу, відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу, до підприємства буде застосований штраф у розмірі 510 гривень.

Підприємцям

КМУ: затверджено нові критерії для перевірок Держпраці

27 березня 2019 року набули чинності нові критерії оцінки ризику діяльності, за якими Держпраці відбиратиме суб’єктів господарювання в річний план перевірок, затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 223.

Відтепер критерії оцінки ризику у всіх сферах діяльності, контроль за якими здійснює Держпраці, визначаються одним документом.  Попередні постанови КМУ (від 28 квітня 2009 року № 413, від 3 грудня 2009 року № 1288, від 16 січня 2013 року № 67) визнано такими, що втратили силу.

Під час визначення ризику господарської діяльності в сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення будуть враховуватися:

–      наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, не виведених з експлуатації;

–      здійснення експлуатації або застосування зазначених об'єктів, машин, механізмів і обладнання;

–      виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки;

–      використання в діяльності шкідливих речовин III або IV класу небезпеки;

–      порушення вимог законодавства, виявлені за результатами перевірок: в сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; в сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами; а також порушення законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку;

–      настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника суб’єкта господарювання.

Планові перевірки діяльності суб'єкта господарювання у відповідній сфері будуть здійснюватися Держпраці:

–      з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;

–      із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;

–      з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.

Періодичність перевірок може змінюватися в разі відсутності істотних порушень суб'єктом господарювання вимог законодавства, шляхом встановлення коефіцієнта 1,5. Коефіцієнт не застосовується до суб’єктів з високим ступенем ризику.

КМУ: новий перелік операцій, за якими визначається країна походження товару

16 березня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 144 від 27 лютого 2019 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765”, якою викладено в новій редакції перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару.

Прийняття цієї Постанови обумовлено набранням чинності в 2016 році Митного кодексу ЄС та делегованого акту.

Водіям

КМУ: паперовий примірник автоцивілки більше не є обов’язковим

Постановою № 258, прийнятою Кабінетом Міністрів 27 березня 2019 року, внесені зміни до Правил дорожнього руху, якими уточнено перелік документів, які підтверджують наявність страхового захисту у власників наземних транспортних засобів.

Згідно з зазначеними змінами, водій механічного транспортного засобу при собі повинен мати чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Відомості про електронний договір мають підтверджуватися інформацією в єдиній централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України. Можливість укладання внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (які діють виключно на території України) в електронній формі з’явилась у водіїв з 7 лютого 2018 року у зв’язку з внесенням Нацкомфінпослуг розпорядженням № 3631 від 31 серпня 2017 року відповідних змін до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

КМУ: штраф за непред'явлення документів водієм не застосовується якщо порушення ПДP не доведено

Суд встановив, що оскільки позивач порушив Правила дорожнього руху (надалі - ПДР), то поліцейський, що зупинив автомобіль з метою проведення профілактичної бесіди з водієм та роз’яснення про порушення останнім ПДР, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України “Про національну поліцію” та п. 2.4 ПДР України мав підставу вимагати у водія пред’явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України.

Крім того, судом попередньої інстанції встановлено, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 9.8 “б” ПДР України (увімкнення ближнього світла фар), яке пред’являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

Як зазначив cуд відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Враховуючи наведене, вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, є неправомірними.

Інші сфери

КМУ: можливість онлайн реєстрації земельних ділянок

19 березня 2019 року набули чинності зміни, внесені постановою Кабміну № 710 від 8 липня 2018 року до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Так, заява про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами може подаватися в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послу

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи.

Відмовити в реєстрації можуть, зокрема, через невідповідність документів встановленим вимогам, нерозбірливого тексту або подачі документів не в повному обсязі.

Згідно зі змінами викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) надаються також в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису.

КМУ: змінена методика оцінки майна

Кабінет Міністрів постановою від 20 лютого 2019 N 224, яка набрала чинності 20 березня 2019 року, виклав у новій редакції Методику оцінки майна.

Ця Методика застосовується для проведення оцінки:

–      майна державних і комунальних підприємств, що вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства під час приватизації шляхом перетворення зазначених підприємств в акціонерні товариства;

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону “Про приватизацію державного і комунального майна” (надалі - Закон) належать до об’єктів великої приватизації (за умови відсутності радника);

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону належать до об'єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об'єктів державної (комунальної) власності);

–      об’єктів приватизації, що повертаються у державну або комунальну власність;

–      майна державних підприємств, що підлягають реорганізації шляхом їх перетворення в акціонерні товариства;

–      відчуження державного (комунального) майна;

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону належать до об’єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених ч. 8 і 10 ст. 15 Закону).

Відповідно до вимог Методики проводиться визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), та розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Методика не застосовується для проведення оцінки об’єктів державної і комунальної власності у випадках їх оренди та концесії, об'єктів державної і комунальної власності, які підлягають продажу на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій, а також у випадках визначення стартової ціни об'єкта великої приватизації радниками. Крім того, Методика не застосовується у випадках відшкодування збитків, передбачених Земельним кодексом, які відшкодовуються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

КМУ: додаткова допомога багатодітним сім’ям

Рішенням Кабінету Міністрів № 250  від 13 березня 2019 з метою поліпшення матеріального становища багатодітних сімей, створення умов для виховання дітей, які виховуються в таких сім’ях, введений новий вид соціальних виплат – допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях.

З 1 квітня 2019 року кожна сім’я, яка має посвідчення багатодітної сім’ї, має можливість оформити додаткову допомогу на дитину.

Допомога призначається в розмірі 1700 грн.  на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку.

Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок одержувача допомоги, відкритий у банківській установі, або виплачується йому готівкою через об’єкти національного оператора поштового зв’язку.

КМУ: оформити дозвіл на спецводокористування відтепер можна онлайн

22 березня 2019 року в Україні презентували нову електронну послугу – оформлення та анулювати дозволу на спеціальне водокористування онлайн, про що Державне агентство з питань електронного урядування України повідомило на своєму сайті.

Електронна послуга доступна на сайті e-services.davr.gov.ua, а також – на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги».

КМУ: скасування книги відгуків та пропозицій та заокруглення сум розрахунків касирами

Постановою Кабінету Міністрів № 168 від 6 березня 2019 року внесені зміни до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

У разі відсутності в касі монет дрібних номіналів для видачі здачі касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані здійснити у розрахунковому документі заокруглення загальних сум розрахунків у порядку, передбаченому постановою Нацбанку № 25  від 15 березня 2018 року “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Крiм того, встановлено, що касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані приймати без обмежень банкноти і монети усіх номіналів, які випускає в обіг Національний банк (у тому числі розмінні, обігові монети, пам’ятні та зношені банкноти і монети), що є платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (крім тих, карбування та випуск в обіг / додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком).

Також передбачено скасування необхідності ведення книги відгуків та пропозицій.

НБУ: юридичним особам-нерезидентам дозволено відкриття рахунків

З 4 квітня 2019 року діє нова редакція Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів затверджена Постановою Національного банку № 56 від 1 квітня 2019 року.

Національний банк дозволив відкривати рахунки юридичним особам-нерезидентам, у тому числі іноземним інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів.

Нагадаємо, раніше дозволялося відкривати інвестиційні рахунки нерезидентам-інвесторам.

Інструкція регулює порядок відкриття/закриття банками:

–      рахунків  клієнтів - резидентів і нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб);

–      кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів;

–      рахунків міжнародних фінансових організацій, а також управителя за договором управління майном.

Інструкцією встановлені деякі спрощення в порядку відкриття рахунків клієнтів, а саме:

–      скасовано подання клієнтами банків під час відкриття рахунків картки зі зразками підписів. Розпорядження рахунком здійснюється на підставі переліку осіб, які відповідно до законодавства мають на це право, та  що не потребує нотаріального посвідчення.

–      зміна найменування юридичної особи не передбачає закриття діючих рахунків.

НБУ: валютна лібералізації для юридичних осіб-нерезидентів

28 березня 2019 року затверджені зміни Постановою Правління Національного банку № 52 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, якими запроваджено деякі валютні послаблення для небанківських фінансових установ та юридичних осіб-нерезидентів.

Так, небанківським фінансовим установам дозволено встановлювати власний курс для перерахунку в гривні переказів фізичних осіб, що надійшли в іноземній валюті, якщо одержувач бажає отримати кошти в гривні. Раніше небанківська фінансова установа повинна була використовувати для цього курс банку, в якому вона обслуговувалася.

Юридичним особам-нерезидентам дозволено конвертувати усі гривневі кошти на ЛОРО-рахунках у валюту впродовж дня. До цього вони могли купувати валюту лише в межах залишку у гривні на початок операційного дня.

Крім цього, уточнено норму щодо накопичення юридичними особами-резидентами валюти для погашення боргових зобов’язань перед нерезидентом за кредитним договором. Так, визначено, що “чергова дата платежу” - це найближча дата, що визначена умовами договору для своєчасного здійснення платежу з урахуванням його призначення (окремо за основною сумою, процентами, комісіями, зборами тощо).

НБУ: затверджено зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу

Національний банк України постановою від 2 квітня 2019 року № 58 затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, якими, поміж іншого, запроваджено механізм виявлення банками компаній-оболонок серед юридичних осіб-нерезидентів.

Постанова запроваджує поняття “компанії-оболонки” (в міжнародній практиці – “shell company”), під якими розуміється юридична особа-нерезидент, що не здійснює фактичну господарську діяльність в країні реєстрації (відсутні достатні активи і / або персонал для здійснення відповідного виду господарської діяльності)  і / або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних  власників (контролерів).

Банки з метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів з використанням компаній-оболонок, зобов'язані здійснювати аналіз документів / інформації для виявлення таких компаній.  Зокрема, банки можуть аналізувати суть господарської діяльності компанії-нерезидента, фінансову звітність, фактичний рух товарів, підтвердження найму працівників, наявності виробничих / офісних приміщень та ін.

При цьому передбачений Постановою перелік документів / інформації не є вичерпним, і банк може самостійно визначати обсяг та перелік документів / інформації для підтвердження того, чи є нерезидент компанією-оболонкою.

У разі підтвердження того, що юридична особа є компанією-оболонкою або відмови клієнта в наданні банку необхідних документів / інформації, або в разі якщо наданих документів недостатньо для здійснення відповідного аналізу, банк має право відмовитися від проведення фінансових операцій та / або відмовитися від обслуговування такого  клієнта.

Водночас вимоги щодо здійснення аналізу інформації / документів не поширюються на юридичних осіб - нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою і дає можливість визначити кінцевих бенефіціарних  власників (контролерів), та господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.

Постанова набрала чинності 4 квітня 2019 року.

Судові новини

ВСУ: право платників податків стягувати бюджетне відшкодування ПДВ у судовому порядку

Постановою, ухваленою по справі № 826/7380/15 про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість Велика Палата Верховного суду погодилась з рішенням суду апеляційної інстанції по цій справі про визнання бездіяльності ДПІ протиправною, а також підтримала позицію апеляційного суду про стягнення з держбюджету на користь позивача пені, нарахованої на суму заборгованості.

Платник податку оскаржував в суді бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, а також просив стягнути з Держбюджету заборгованість з відшкодування та пеню, нараховану на суму такої заборгованості.

Суд виходив із положень п.200.23 статті 200 Податкового кодексу, відповідно до якої суми податку, невідшкодовані платникам протягом встановленого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Що стосується вимоги про стягнення з держбюджету через орган ДКУ заборгованості з відшкодування ПДВ, Велика Палата, проаналізувавши правові позиції ВСУ з цього питання, вирішила від них відступити.

Так, згідно з висновком ВСУ, діючий на той час порядок не передбачав бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, за правовою позицією ВСУ, визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов’язання контролюючого органу виконати покладені на нього обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Але Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку ВСУ та вважає, що оскільки на час розгляду ним справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачений Перехідними положеннями ПК не працює, а чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, то такі способи захисту порушеного права як зобов’язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування або внести заяву підприємства до Тимчасового реєстру не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

У зв’язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з держбюджету через управління Держказначейства на користь заявника заборгованості із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

ВСУ: у справах про стягнення на предмет іпотеки судовий збір платиться як за майновий позов

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 907/9/17 зробила правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно.

У постанові ВСУ зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України “Про судовий збір”, виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.

ВСУ: повне виконання кредитного зобов'язання не потребує додаткового підтвердження від банку

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду № 286/1693/17 від 6 березня 2019 року викладено наступну правову позицію у справі про зобов’язання надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду справи Судом встановлено, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів шляхом звернення до суду з вимогою щодо стягнення з боржника всієї суми заборгованості. Внаслідок цього змінився строк виконання основного зобов'язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право банку нараховувати проценти за кредитним договором.

Оскільки позичальник виконав відповідне рішення суду, він є таким, що повністю виконав свої зобов’язання за кредитним договором.

Зважаючи на те, що результатами розгляду справи підтверджено відсутність заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову в частині зобов’язання банку видати довідку про відсутність заборгованості немає. Наявність або відсутність такої довідки не впливає на права позивача. Поновлення прав позичальника не потребує впливу з боку суду на банк.

ВСУ: оскаржити нормативно-правовий акт можливо протягом  усього часу його чинності

Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив, що строк оскарження нормативно-правового акту до адміністративного суду не обмежується 6 місяцями, якщо особа перебуває у правовідносинах, які ним регулюються.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/8985/17 Верховний Суд зазначив, що факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту (у даному випадку - рішення про встановлення місцевих податків), може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту обчислюється, зважаючи на таке:

–             багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

–             дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

–             дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

–             чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

–             чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

–             коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

Судом висловлено позицію, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення з позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Дайджест за березень 2019 pdf

Дайджест за Лютий 2019

Податки

ДФС: зміна виду податкової перевірки

Державна фіскальна служба в індивідуальній податкової консультації від 14 лютого 2019 року № 530/К/99-99-13-04-03-14/ІПК зазначає, що у випадках коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до органу ДФС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.

При розгляді цього питання беруться до уваги:

–      зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов’язані, зокрема, із значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до органу ДФС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);

–      відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, в тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.

У той же час, Державна фіскальна служба звернула увагу на те, що податковим законодавством не передбачено визначення значної кількості (в числовому значенні) первинних документів в паперовому вигляді які необхідно надати в орган ДФС для проведення перевірки.

ДФС: чи вважається отримання винагороди за договором доручення контрольованої операцією

ДФС України в індивідуальній консультації №381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 4 лютого 2019 року роз’яснила, за яких умов виконання договору доручення вважається контрольованою операцією.

Податківці вважають, що операції з виконання договору доручення торговцем цінними паперами (одержання винагороди за договором і т.п.) відповідають ознакам контрольованих за одночасного виконання умов п.п.  39.2.1.7 п. 39.2 ст.  39 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цим підпунктом контрольованими вважаються операції, за якими одночасно виконуються наступні умови:

–      річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

–      обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ДФС: застосування нульової ставки з ПДВ до послуг з міжнародного перевезення

В індивідуальній консультації від 5 лютого 2019 року № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС роз’яснює наступне.

Операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу і вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «А» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ).

При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС (накладна СМГС); коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ (СІМ) вантажна відомість (Cargo Manifest), інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (в тому числі міжнародне) вантажу (в тому числі транспортного засобу) здійснюються без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом»,  то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп.  «А» пп.  195.1.3 ст.  195 ПКУ, та відповідно оподатковується в загальновстановленому порядку за ставкою 20% (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ).

Підприємцям

МФУ: зміни до Декларації з рентної плати

12 лютого 2019 року набрав чинності наказ МФУ від 21.08.18 №707 “Про затвердження Змін до форми податкової декларації з рентної плати та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 №1001”.

Змінами виключені додатки 2, 4, 10, 11 до форми Декларації, передбачені для квартальної звітності.  З рядків форми Декларації, відповідно, були виключені посилання на вищевказані додатки.

Форма Декларації приведена у відповідність до норм чинного законодавства.

ДФС: заповнення уточнюючої форми №1ДФ

ДФС України в індивідуальній консультації від 01.02.19 №360/ІПК/26-15-13-06-12-ІПК надано роз’яснення про те, як правильно заповнити реквізити уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1ДФ.

З огляду на те, що звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку, суб'єкт господарювання при подачі звітного нового та уточнюючого податкового розрахунку повинен вказати номер порції навпроти напису “Порція” і заповнити зазначені реквізити “Працювало за трудовими договорами” і  “Працювало за цивільно- правовими договорами”.

При поданні уточнюючого податкового розрахунку проставляється той номер порції, який був проставлений в представленому раніше податковому розрахунку.  Проведення коригувань податковим агентом показників Розділу та розділу II податкового розрахунку здійснюється шляхом виключення кожної помилкового рядка з попередньо введеної інформації і введення нового або пропущеного рядка відповідно до вимог п. 4.4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.  Разом з новим і уточнюючим податковим розрахунком платник податків має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.

Водіям

КМУ: сертифікат відповідності при митному оформленні транспортних засобів

17 лютого 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів №101 від 13 лютого 2019 року “Питання митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України”.

Постановою встановлено, на період дії зазначеного Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. N 1077 митне оформлення транспортного засобу, який підпадає під його дію, здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або реєстраційного документа на транспортний засіб, виданого реєстраційним органом країни реєстрації такого засобу, в якому визначено рівень екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб.

МВС: проведення індексації пенсій у 2019 році

Міністерство внутрішніх справ наказом від 26 грудня 2018 N 1058 виклало у новій редакції Порядок замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників.

Індивідуальні номерні знаки замовляються лише на транспортні засоби, які пройшли державну реєстрацію в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Індивідуальні номерні знаки дійсні виключно на території України. Для участі в міжнародному русі використовуються номерні знаки, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух.

Комбіноване використання реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та індивідуальних номерних знаків, закріплених за певним транспортним засобом, забороняється.

Індивідуальні номерні знаки мають відповідати вимогам постанови Кабміну від 11.07.2000 N 1081 "Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників" та чинним державним стандартам України.

Наказ зареєстровано набирав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 12 лютого 2019 року.

Інші сфери

ВРУ: проведення індексації пенсій у 2019 році

20 лютого 2019 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”.

Встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

ВРУ: продовжено до 1 січня 2020 строк дії мораторію на продаж с/г земель

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон від 20.12.2018 N 2666-VIII, яким продовжується на 1 рік - до 1 січня 2020 року - строк дії мораторію на купівлю-продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

Відповідні зміни внесено до п. 14 та п. 15 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу.

КМУ: затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

15 лютого 2019 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів № 95 від 23 січня 2019 року, якою внесені зміни до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Зокрема, визначено, що у разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами.

Проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб'єктом управління яких є Кабмін, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.

Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки.

НБУ: уточнення положень щодо розкриття банківської таємниці

Постановою НБУ № 27 від 1 лютого 2019 року внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Так, уточнено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам ч. 2 ст. 62 Закону про банки та має містити:

–      для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків України або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номер паспорта громадянина України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

–      для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер (та за наявності - серію) паспорта;

–      для юридичних осіб - найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, також у разі, якщо до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік:

–      найменувань та ідентифікаційних кодів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань конкретних юридичних осіб;

–      прізвищ, імен, по батькові та реєстраційних номерів облікової картки платника податків України або номерів (та за наявності - серій) паспортів громадян України, в яких проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номерів паспортів громадян України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії для фізичних осіб - резидентів;

–      прізвищ, імен та (за наявності) по батькові, номерів (та за наявності - серій) паспортів для фізичних осіб - нерезидентів.

НБУ: визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів

Постановою Кабінету Міністрів № 104 від 13 лютого 2019 року визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ.

Нагадаємо, починаючи з 7 лютого 2019 на підставі постанови Правління НБУ № 5 від 2 січня 2019 року, граничний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 365 календарних днів.

Висновок про продовження граничних строків розрахунків видається Мінекономрозвитку під час виконання зовнішньоекономічних договорів з постачання сировини для виготовлення кінцевої продукції, з ЗЕД договорами консигнації, а також операціями з виробництва і постачання будматеріалів, конструкцій, машин і механізмів, товарів спеціального призначення, операцій з поставки природного газу  , тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки устаткування частинами або складних технічних виробів.

Для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто в паперовому вигляді або в електронній формі Мінекономрозвитку наступні документи:

–      заяву за встановленою формою із зазначенням відомостей про стан виконання зовнішньоекономічного договору на момент звернення та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого терміну розрахунків;

–      копії зовнішньоекономічного договору (контракту), всіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), завірені у встановленому законодавством порядку.

–      копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів;

–      копії листів, які обґрунтовують необхідність продовження встановлених строків розрахунків, завірені в установленому законодавством порядку.

Рішення про видачу або про відмову у видачі висновку приймається протягом 10 робочих днів з дня отримання документів. Інформація про виданий висновок публікується на офіційному сайті Мінекономрозвитку не пізніше наступного робочого дня після його видачі.

Висновок видається безкоштовно в електронній формі або паперовому вигляді в одному екземплярі.

НБУ: здійснення валютних інтервенцій НБУ на валютному ринку

Нацбанк постановою № 26 від 31 січня 2019 року, що набрала чинності 7 лютого 2019 року, затвердив Положення про здійснення валютних інтервенцій Національного банку України на валютному ринку України.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції на умовах "тод", "том", "спот" або "своп".

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з купівлі, продажу іноземної валюти у формі: інтервенції за єдиним курсом; валютного аукціону; інтервенції за найкращим курсом; адресної інтервенції.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з використанням функціоналів торговельно-інформаційних систем або засобів Системи підтвердження угод.

НБУ: зміни щодо проведення деяких валютних операцій

Нацбанк постановою № 35 від 06 лютого 2019 року вніс зміни до Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, змінами до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті передбачено, що банку забороняється здійснювати валютні операції з переказу іноземної валюти / гривні для придбання ним облігацій зовнішніх державних позик України.

Банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі.

Зазначена заборона не поширюється на операції:

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном;

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти в незначному розмірі;

–             юридичних осіб / фізичних осіб - підприємців з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов'язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).

Резидентам (крім банків) забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (територія) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена Кабміном до переліку офшорних зон та/або визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які проводять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або має стратегічні недоліки у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Резидентам забороняється здійснювати інвестиції за кордон шляхом переказу коштів в іноземній валюті / гривні на рахунок нерезидента, відкритий в Україні та/або за кордоном, якщо об'єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об'єкта має реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище.

Резидентам забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні з метою надання кредитів (позик, фінансової допомоги) нерезидентам, що мають реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище (крім надання банками та небанківськими фінансовими установами споживчих кредитів в гривнях фізичним особам - нерезидентам).

Постанова набрала чинності 7 лютого 2019 року.

НБУ: зміни до Положення про ведення касових операцій

Нацбанк постановою № 37 від 12 лютого 2019 року затвердив зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Зокрема, розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов'язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Також уточнено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами - підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Крім цього, визначено, що небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов'язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

НБУ: запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN

Нацбанк відтермінував запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN. Відповідні зміни передбачено постановою Нацбанку № 41 від 22 лютого 2019 року “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України № 162 від 28 грудня 2018 року”, що набрала чинності 26 лютого 2019 року.

Так, старт запровадження IBAN в Україні розпочнеться з 5 серпня 2019 року (раніше планувалося - з 1 квітня 2019 року).

Судові новини

Мін’юст: зміни щодо призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

Наказом Міністерства юстиції № 563/5 від 22 лютого 2019 року оновлено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Змінами передбачено, що підставою для проведення експертизи в кримінальному провадженні та у справах про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою для проведення експертизи в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом або експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

Підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом або експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають вирішенню, а також надаються об'єктів.

Також серед важливих змін є те, що термін проведення експертизи буде встановлюватися в залежності від складності дослідження з урахуванням експертної навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) в межах:

–             понад 60 календарних днів - у відношенні матеріалів з великою кількістю об'єктів і вирішуваних питань (більше 10), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (проведення досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), експериментальних досліджень , застосування декількох методів);

–             понад 90 календарних днів - у відношенні матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів і необхідністю вирішення питань, які потребують декількох досліджень, або якщо експертиза є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємствам, організаціям.

Наказом розширено пункт Інструкції щодо порядку виконання експертних досліджень. Зокрема, експертні дослідження будуть виконуватися в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень будуть викладатися в ув'язненні експертного дослідження.

ВСУ: судовий збір у спорах зі стягнення середнього заробітку

У постанові від у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України щодо сплати судового збору за подання до вимоги про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений при розгляді справи № 6-1121цс16.

Так, у постанові викладено такі висновки про застосування норм права:

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на  захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в установлений законом термін винагороди за роботу (всіх виплат, на отримання яких працівники мають право відповідно до умов трудового договору та відповідно до державними гарантіями), який нараховується в розмірі середнього заробітку і не входить в структуру заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, як це передбачено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не  поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

ДСА: розгляд судами документів, отриманих з підсистеми "Електронний суд"

Державна судова адміністрація в листі № 15-1446/19 надала місцевим та апеляційним судам роз'яснення щодо розгляду документів, отриманих з підсистеми “Електронний суд”.

Отримані через е-суд заяви та інші процесуальні документи автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС).  Їх реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Спрямовані через е-суд учасниками судового процесу процесуальні документи автоматично надходять в функціонуючі на сьогодні в судах комп'ютерні програми “Д-3” або “ДСС” в відповідну гілку документів електронного суду.

З дати початку функціонування е-суду в тестовому режимі процесуальні документи, спрямовані з електронної пошти з доменним ім'ям (hidden) або з будь-яким іншим доменним ім'ям, судами не приймаються і не реєструються.

Проте працівники суду повинні реєструвати всі заяви, які надійшли через підсистему “Електронний суд” в систему АСДС, в тому числі і ті, в яких учасники судового процесу вказали адресу власного електронної поштової скриньки з доменним ім'ям (hidden) або будь-яким іншим.

Разом з тим, в реєстрації документів, які надійшли через е-суд, можуть відмовити, якщо файли документа пошкоджені, недоступні для перегляду, або ж отримані документи, які через технічний збій адресовані іншим адресатам.

Перевіряти документи на відповідність нормам чинного процесуального законодавства уповноважений лише суддя, оскільки саме суддя може встановити, що позовну заяву подано без урахування вимог і постановити ухвалу про його залишення без руху (стаття 185 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 174 Господарського процесуального кодексу України, стаття 171  кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, відповідальний працівник апарату суду перед реєстрацією документів не здійснює їх оцінку на предмет відповідності до процесуального законодавства.

Дайджест за лютий 2019 pdf

Дайджест за Січень 2019

Податки

ВРУ: Закон про Державний бюджет на 2019 рік

1 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, яким на 2019 рік встановлено наступні основні показники:

Прожитковий мінімум у розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2019 року - 1 853 грн., З 1 липня - - 1936 грн., З 1 грудня - 2027 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:

–      дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 - 1626 грн., з 1 липня - 1699 грн., з 1 грудня - 1779 грн.;

–      дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 - 2027 грн., з 1 липня - 2118 грн., з 1 грудня - 2218 грн.;

–      працездатних осіб: з 1 січня 2019 - 1921 грн., з 1 липня - 2007 грн., з 1 грудня - 2102 грн.;

–      осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 - 1497 грн., з 1 липня - 1564 грн., з 1 грудня - 1638 грн.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року становитиме:

–      в місячному розмірі – 4173 грн .;

–      у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в 2019 році не може становити більше 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

ВРУ: зміни податкового законодавства, що набирають чинності з 1 січня 2019

1 січня 2019 року набрав чинності Закон України N 2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23 листопада 2018 року.

  • головні зміни, передбачених Законом:

–      запроваджено ПДВ на ввезення товарів і поштові відправлення з-за кордону вартістю понад 100 євро для одного одержувача. При цьому вартість міжнародних посилок також змінено. Так, з 1 липня 2019 року вартість таких посилок знижується з 150 до 100 євро.

–      підвищуються на 9 % ставки акцизного податку на тютюнові вироби (з 1 липня 2019 року). Також збільшуються ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами та зростають ставки рентної плати за користування надрами, у тому числі для видобутку нафти.

–      запроваджують необхідність ліцензування для підприємств, що здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. До того ж змінами передбачено контроль за рухом пального в розрізі місць зберігання в Системі електронного адміністрування реалізації пального.

–      платники єдиного податку, які реалізують лікарські засоби й медичні вироби, будуть зобов'язані використовувати РРО. А 31 грудня 2020 року звільняються від ПДВ операції з увезення лікарських засобів на підставі договорів із міжнародними організаціями.

  • строки на оскарження

Платники податків отримали право подавати до контролюючих органів, які проводили перевірку, заперечення та/або додаткові документи, що підтверджують показники, відображені цими платниками податків у податковій звітності, протягом 10 робочих днів (абз. 2 п. 44.7 ПКУ). Нагадаємо, раніше зазначений строк становив 5 робочих днів. Відповідні зміни внесено й до абз. 1 п. 86.7 Податкового кодексу.

Також подовжено строки на оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку. Так, наступного року платники податків матимуть змогу подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня в письмовій формі протягом 10 робочих (раніше – календарних) днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого оскаржуваного рішення контролюючого органу. Відповідну можливість передбачено абз. 1 п. 56.3 ПКУ.

Крім того, загальний строк для прийняття контролерами податкових повідомлень-рішень збільшено з 10 до 15 робочих днів із дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

За наявності в платника податків заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, податкове повідомлення-рішення буде прийнято протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

  • єдиний податок

Для платників єдиного податку початок наступного року несе не дуже багато змін. Вони торкнуться тих, хто має справу з підакцизними товарами. Зокрема, фізичними особам на єдиному податку дозволили, крім пива та столових вин, продавати сидр і пері (без додавання спирту) (зміни до пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).

Для платників єдиного податку сільгоспвиробників уточнено, що вони можуть виробляти виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених і розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів лише власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Також нововведення передбачено й для платників єдиного податку, які реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення: починаючи з 1 січня 2019 р. вони обов'язково мають використовувати РРО.

Зростуть ставки єдиного податку для платників I та II груп, адже їхній розмір встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму та мінзарплати, які з 01.01.2019 зростуть до 1921 грн та 4173 грн відповідно*.

Отже:

–      платники єдиного податку I групи сплачуватимуть щомісяця 192,10 грн (10 % від прожиткового мінімуму);

–      платники єдиного податку II групи – 834,60 грн щомісяця (20 % від мінзарплати).

  • у разі ліквідації платника податків

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 Податкового кодексу, за період його діяльності не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за ТЦУ), що передували даті ліквідації, потрібно в установленому законодавством порядку передати до архіву.

Відповідно до п. 44.1 ПКУ платники податків ведуть облік доходів і витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролери отримали можливість досліджувати реальність учинених контрагентом господарських операцій і встановлювати інші обставини, що підлягають з'ясуванню під час зустрічної перевірки, навіть у разі його ліквідації.

КМУ: утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України

З 15 січня 2019 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” від 18 грудня 2018 року утворюється Державна податкова служба України та Державна митна служба України внаслідок реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу.

ДФСУ: ПДВ при поверненні засновникові товариства внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб'єктів

ДФС України в індивідуальній консультації №138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 15 січня 2019 року зазначає, що операції з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб'єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об'єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

Підприємцям

ВРУ: припинення мораторію на проведення перевірок

1 січня 2019 року в Україні припинив дію Закон про мораторій на проведення перевірок бізнесу, який був чинний до 31 грудня 2018 року.

Відповідним законом № 1728-VIII “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” до 31 грудня 2018 року встановлювався “мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Мінінфраструктури: перевірки Держтрансбезпеки

З 1 січня 2019 року набув чинності порядок № 264 від 07 серпня 2017 року стосовно надання Мінінфраструктури узгодження на проведення позапланової перевірки Держтрансбезпеки за зверненням фізичної особи (осіб) про порушення, яке завдало шкоди його (їх) прав, законних інтересів, життя або здоров’ю, навколишньому природному середовищу або безпеки держави, а також форма узгодження на проведення такої перевірки.

Держтрансбезпеки може отримати відмову в погодженні на проведення позапланової перевірки СХ в разі відсутності: відомостей про суб’єкта господарювання, діяльність якого передбачається перевірити, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;  інформації в зверненні Держтрансбезпеки: про найменування та місцезнаходження юрособи та / або його відокремленого підрозділу або П. І. Б., місце проживання фізособи-підприємця;  питанні, необхідність перевірки якого стала підставою для позапланової перевірки;  посилань на нормативно-правові акти, норми яких порушені.

ВРУ: зміни щодо фінансової звітності

З 1 січня 2019 року набули чинності норми абзаців другого і третього ч. 3 ст. 14 Закону № 996-XIV від 16.07.99 р, згідно з якими великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства, а також інші фінансові установи, які відносяться до мікро- і малих підприємств, до 1 червня року,  наступного за звітним періодом, зобов’язані оприлюднити на своїй веб-сторінці річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком в повному обсязі (Закон від 05.10.17 р № 2164-VIII).

Таке оприлюднення зазначені підприємства здійснюють починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, оскільки звітним періодом для її складання є календарний рік (лист Міністерства фінансів № 35210-06-5 / 32299 від 7 грудня 2018 року).

Також з 1 січня 2019 року діє норма п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р № 419, згідно з якою фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається в центр збору  фінзвітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР. Метою такого подання є забезпечення доступу органів державної влади, інших органів і користувачів до поданої підприємствами фінзвітності та консолідованої фінзвітності (Постанова Кабінету Міністрів від № 547 від 11 липня 2018 року).

МФУ: нова формі декларації з податку на нерухомість

18 січня 2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів № 897 “Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки”, яким викладено в новій редакції декларація з податку на нерухомість від 15 листопада 2018 року.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітності за період, наступний за періодом їх офіційного опублікування. Оскільки Наказ № 897 опублікований в 2019 році, то за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на нерухомість слід звітувати в 2020 році на 2020 рік.

ДФСУ: оновлено Державний реєстр РРО

Наказом ДФС України № 8 від 4 січня 2019 року затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Як і раніше Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: РРО, дозволені до первинної реєстрації, та РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також зазначений Перелік РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не допускається.

Оновлений Реєстр включає 94 РРО, дозволених до первинної реєстрації.

Водіям

КМУ: відповідальність за порушення ПДР для належних користувачів автомобілів

З 15 січня 2019 року діє Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 1197 від 14 листопада 2018 року.

Постановою визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача.  Ці зміни пов’язані з введенням відеофіксації порушень правилами дорожнього руху.

До Реєстру вносяться дані про наступних належних користувачів:

–      належний користувач, якого визначає безпосередньо власник транспортного засобу;

–      працівник, якого визначає керівник юридичної особи;

–      користувач, на якого власник оформив нотаріально завірену довіреність;

–      користувач на підставі договору оренди;

–      користувач на підставі договору лізингу;

–      користувач на підставі тимчасового реєстраційного талона.

Належні користувачі в разі внесення про них відомостей до Реєстру несуть відповідальність за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Обов’язковою умовою для внесення до Реєстру відомостей про належне користувача є наявність у нього посвідчення водія (крім належного користувача - керівника юридичної особи лізингоодержувача).

Внести відомості до Реєстру можна в сервісних центрах МВС або онлайн на сайті Головного сервісного центру МВС.

Інформація до Реєстру вноситься безкоштовно.

КМУ: реєстрація сільськогосподарської техніки здійснюватиметься за новими правилами

Постановою Кабінету Міністрів України № 19 від 16 січня 2019 року встановлено, що реєструвати і знімати з обліку трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарську техніку, інші механізми будуть територіальні органи Госпродпотребслужби.

Госпродпотребслужба також уповноважена створювати і вести електронний реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, сільськогосподарською технікою та іншими механізмами.

Продавці машин, які включені до електронного реєстру, можуть їх не реєструвати за умови оформлення актів прийому-передачі (якщо це стосується підприємства-виготовлювача) або договорів купівлі-продажу (якщо це стосується іншого суб’єкта господарювання). Такі суб'єкти під час продажу машин видають власникові номерний знак “Транзит”, термін дії якого становить 10 діб.

Власник машини, придбаної у таких суб'єктів, представляє для реєстрації оригінал акту прийому-передачі машини і / або договору купівлі-продажу та номерний знак “Транзит”.

Інші сфери

ВРУ: удосконалення користування землями сільськогосподарського призначення

З 1 січня 2019 року діє Закон № 2498-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”, що був прийнятий 10 липня 2019 року.

Відповідно Закону землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, надається право на отримання в оренду такої землі та право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки в тому самому масиві. Також урегульовано механізм проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.

ВРУ: розширено перелік осіб, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки

19 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2576-VIII “Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” щодо розширення категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки”.

Зокрема, до категорії дітей, що потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені діти журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків; діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи.

ВРУ: урегулювання протидії булінгу

19 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року.

Законом упроваджується визначення терміну “булінг (цькування)” - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Передбачається адміністративна відповідальність за булінг у вигляді штрафу від 50 до 100 н.м.д.г. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, а у випадку вчинення булінгу малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, - така само відповідальність покладається на батьків або осіб, які їх замінюють. Також передбачена відповідальність за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим співробітником, керівником або засновником закладу освіти.

ВРУ: посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства

З 11 січня 2019 року набула чинності решта змін, які передбачає Закон України № 2227-VIII “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” від 6 грудня 2017 року.

Нагадаємо, ще 12 січня 2018 року набули чинності норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року про додаткові обставини, що обтяжують покарання за злочини щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

КМУ: безкоштовні підручники в електронному форматі

Держава буде безкоштовно забезпечувати учнів і вчителів не тільки паперовими, а й електронними підручниками. Йдеться і про електронні версії паперових підручників, в форматі pdf, і про власне електронні підручники і підручники з аудіо супроводженням.

Зазначені зміни передбачені новим Порядком забезпечення підручниками і посібниками одержувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, затвердженим Кабінетом Міністрів 23 січня 2019 року.

КМУ: реєстрація заборони прав на нерухомість on-line

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 27 грудня 2018 року № 1069-р запроваджено сервісну послугу з подачі заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна в електронній формі, що надається на платній основі.

Така сервісна послуга буде надаватися виключно за наявності зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно з присвоєним такому об'єкту номером, а також виключно за умови використання кваліфікованої електронного підпису, в тому числі з використанням “Mobile ID”.

НБУ: запровадження нової системи валютного регулювання

2 січня 2019 року Національний банк України затвердив нормативно-правові акти, які є основою для нової системи валютного регулювання, передбаченої законом “Про валюту і валютні операції”, що наберуть чинності з 7 лютого 2019 року.

Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:

–      постанова № 1: “Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України”;

–      постанова № 2: “Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями” ;

–      постанова № 3: “Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей”;

–      постанова № 4: “Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення”;

–      постанова № 5: “Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті” (має тимчасовий характер);

–      постанова № 6: “Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками”;

–      постанова № 7: “Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів” (має тимчасовий характер);

–      постанова № 8: “Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції”.

Постанова № 8, поміж іншого, затверджує новий Перелік індикаторів та заходи щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Зазначені Постанови набирають чинності 7 лютого 2019 року, одночасно з набранням чинності Законом “Про валюту і валютні операції”.

Стосовно тимчасових заходів, що запроваджуються НБУ, Законом “Про валюту і валютні операції” встановлено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту.

Схематичний огляд основних положень, що вводяться зазначеними нормативними актами з 7 лютого 2019 року:

Критерій Теперішній час по 06.02.2019 р. Згідно постанов НБУ з 07.02.2019 р.
Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями 180 днів 365 днів за операціями у сумі більше 150 тис.грн.
Валютний нагляд за операціями купівлі та переказу іноземної валюти Усі операції Більше 150 тис. грн (крім випадків дроблення операцій)
Платежі за кордон за торговельними операціями Валютний контроль Документи лише у разі суми операції  більше 150 тис. грн.
Індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, інші ліцензії на здійснення валютних операцій, у тому числі на організацію та (або) проведення операцій з купівлі та продажу валютних цінностей у безготівковій формі, відкриття рахунків в іноземній валюті, проведення розрахунків в іноземній валюті Так Ліцензії скасовуються. Вводиться автоматизована система е-лімітів замість ліцензій (2 млн євро на рік для юридичних осіб і 50 тис. євро на рік для фізичних осіб).
Санкція у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків Так Ні  
Здійснення валютних операцій за поточними рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України Ні Так
Надання кредитів нерезидентам Ні Ні
Виплата дивідендів нерезидентам 7 млн євро/місяць 7 млн євро/місяць
Придбання юридичними особами банківських металів без поставки Ні Так (до 150 тис. грн в еквіваленті на день)  
Онлайн-купівля іноземної валюти та банківських металів фізичними особами Ні Так (до 150 тис. грн в еквіваленті на день)  
Використання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за ЗЕД договорами (контрактами) Ні За одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день до 150 тис. грн в еквіваленті
Переказ фізичними особами іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку і документів до 15 тис. грн в еквіваленті на день До 150 тис. грн в еквіваленті на день  
Дострокове погашення кредитів та позик від нерезидентів Ні з окремими виключеннями Так
Відкриття рахунків юридичними особами за кордоном Обмеження Так
Купівля іноземної валюти за кредитні кошти Ні Ні
Продаж банками своїм клієнтам державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, за іноземну валюту Ні Так
Купівля та зберігання іноземної валюти на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями Ні Так
Внесення платежів в іноземній валюті під час страхування життя Ні Так
Подвійний контроль за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції Так Валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, до якого надійшов реєстр митних декларацій, що містить інформацію про операцію
Здійснення інвестицій за кордон Ліцензії для юридичних та фізичних осіб Е-ліміт без необхідності отримання дозвільних документів
Валюта здійснення інвестицій в Україну Тільки у валютах першої групи класифікатора валют Не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют.
Проведення операцій з банківськими металами Лише банки Компанії відповідної спеціалізації можуть купувати банківські метали без обмежень, а також отримують право їх переміщення через кордон.
Переміщення валюти шляхом поштових відправлень за неторговельними операціями Ліміт 300 євро для фізичних осіб Загальні правила транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей 10 тис. євро в еквіваленті.

Судові новини

ВСУ: фіксація судового засідання

З 1 січня набули чинності й норми Закону № 2213-VIII щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження, а саме щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів.

Зокрема, передбачено обов'язкову відеофіксацію під час обшуку. Відеозапис уважається невід'ємним додатком до протоколу обшуку. Також встановлено, що дії, проведені під час обшуку, але не зафіксовані в записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку й використані як доказ у кримінальному провадженні.

Відеофіксацію здійснюють правоохоронні органи, але сторона захисту також має право зафіксувати всю процедуру.

ВРУ: примусове виконання рішень

З 1 січня 2019 року набули чинності зміни, внесені підпунктом “ґ” підпункту 11 пункту 24 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до Закону № 1404-VIII “Про виконавче провадження”, які стосуються початку примусового виконання рішення.

Зокрема, встановлено:

–      якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі;

–      до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховуємо остаточну суму відсотків (пені), яка підлягає стягненню з боржника, не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження заяви стягувача про такий перерахунок.

Боржник про це повідомляється не пізніше наступного дня після перерахунку.

ВРУ: зміна розмірів судового збору

З 1 січня 2019 року на підставі Закону № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. Відповідно, підвищено ставки судового збору, що до нього прив’язаний.

При цьому зменшена максимальна межа ставки збору за подачу суб'єктом владних повноважень і юрособою до адміністративного суду позову майнового характеру: не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (замість 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як було раніше) – тобто ставка судового збору становитиме для такої категорії позовів від 1921,00 до 19210 грн.

ВСУ: оприлюднено п'ятий дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду

Листом Верховного Суду від 31 січня 2029 року оприлюднено черговий – п’ятий дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду, який вмістив рішення, внесені до ЄДРСР за період з 03.12.2018 по 31.12.2018.

Висновки про застосування норм права стосуються:

–      визначення обсягу повноважень громадських організацій щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення дотримання екологічного законодавства;

–      спорів, які виникають на етапі виконавчого провадження (оскарження рішень про стягнення виконавчого збору, обов'язковість передачі приватним виконавцем виконавчого провадження державному виконавцю);

–      юрисдикції різних спорів за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

–      спорів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно;

–      наслідків злочину, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

Також у цей період Велика Палата відступила від правових позицій Верховного Суду України стосовно:

–      розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково

–      оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акту щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також багато інших.

ВСУ: квитанція про сплату судового збору має обов’язково містити номер справи

16 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглянувши ухвалу про повернення апеляційної скарги у справі № 905/1057/18, зазначив, що квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи, у межах якої подається, та дату прийняття оскаржуваного судового акту не є належним доказом сплати.

Верховний Суд підтримав повернення апеляційної скарги через не усунення недоліків, а саме: відсутність реквізитів ідентифікації скарги у квитанції. Крім того, дата сплати та дата зарахування судового збору (06.09.2018) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2018 передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Суд, посилаючись на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті пояснив, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

ВСУ: стягнення валютного боргу в гривневому еквіваленті

16 січня Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу 373/2054/16-ц, відступила від правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 щодо стягнення валютного боргу в гривневому еквіваленті.

В постанові висловлена нова позиція щодо правильного застосування норм права, згідно з якою, отримавши валютну позику позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 Цивільного кодексу, а також частини першої статті 1049 Цивільного кодексу належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Також Велика Палата розтлумачила положення частини другої статті 625 ЦК України: при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у гривні.

ВСУ: викладення скарги російською мовою може бути підставою її залишення без руху

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О.В. ухвалою у справі № 761/42431/17, яка була винесена 21 січня 2019 року, залишив без руху касаційну скаргу через те, що вона викладена недержавною (російською) мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Цивільного процесуального кодексу  учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

ВСУ: уповноважений Фонду гарантування не є стороною в процесі 

Велика Палата Верховного Суду У постанові від 16 січня при розгляді цивільної справи № 761/4442/17 за позовом вкладника до уповноваженої особи Фонду про включення до реєстру кредиторів роз’яснила, що уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, та повноваження Фонду при реалізації повноважень Фонду, пов’язаних з ліквідацією неплатоспроможного банку, одним із яких є формування реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України у редакції, на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, сторонами у цивільному процесі (у справах позовного провадження) є позивач і відповідач. Відповідно до частини другої зазначеної статті позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Аналогічні вимоги до учасників справи передбачені у статті 48 Цивільного кодексу України.

Крім того, Велика Палата не погодилась з висновком апеляційного суду щодо розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір вкладниці з банком є приватно-правовим: заявлені вимоги не пов'язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування (позивачка таке відшкодування вже отримала), а зумовлені невиконанням банком зобов'язань за договором депозиту щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 (провадження № 11-151апп18) та інших.

Дайджест за січень 2019 pdf

Дайджест за Декабрь 2018

Налоги

ВРУ: повышение размера прожиточного минимума в декабре 2018

С 1 декабря 2018 года состоялось очередное повышение одного из основных социальных стандартов - прожиточного минимума, размер которого определен ст. 7 Закона Украины “О Государственном бюджете на 2018 год” № 2246-VIII.

Так, в течение декабря 2018 года прожиточный минимум составляет:

–      общий показатель на одного человека в расчете на месяц - 1853 грн.;

–      для детей до 6 лет - 1626 грн.;

–      для детей от 6 до 18 лет - 2027 грн.;

–      для трудоспособных лиц - 1921 грн.;

–      для лиц, утративших трудоспособность, - 1497 грн.

МФУ: обновление декларации по налогу на прибыль

14 декабря 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 842 от 19 октября 2018 года, которым утверждены изменения в форму декларации по налогу на прибыль, которые предусматривают, в частности:

–      переименование строки “Код за ЄДРПОУ”, как в самой декларации, так и в приложениях к ней на “Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта”. Отныне в этой строке указывается: код по ЕГРПОУ, или регистрационный (учетный) номер налогоплательщика, который присваивается ГФС, или регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика, или серия (при наличии) и номер паспорта (для физлиц, которые по своим религиозным убеждениям отказываются от принятия такого номера и имеют соответствующую отметку в паспорте);

–      проставление в строке 9 декларации отметки плательщиками единого налога;

–      дополнение приложения ЗП декларации новой строкой 16.5 “Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)”;

–      новую редакцию приложения РІ к строке 03 РІ декларации.

МФУ: изменения в порядке заполнения декларации об имущественном состоянии и доходах

19 декабря 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 866 от 1 ноября 2018 года, которым внесены изменения в Инструкцию по заполнению налоговой декларации об имущественном состоянии и доходах.

Уточнено, что в декларации в сумму налоговой скидки также включаются расходы на получение дошкольного, внешкольного, общего среднего образования такого плательщика и / или члена его семьи первой степени родства.

Напомним, ранее был увеличен перечень расходов, которые включают в налоговую скидку. Так, в налоговую скидку можно включить сумму средств, которые оплатил плательщик НДФЛ в пользу отечественных учреждений дошкольного, внешкольного, общего среднего образования для компенсации стоимости получения соответствующего образования такого плательщика и / или члена его семьи первой степени родства.

Также устранена неточность, которая касалась заполнения строки 3 приложения Ф1 декларации.

ГФСУ: разъяснение если в налоговом уведомлении-решении не указана сумма пени

ГФСУ в налоговой консультации от 3 декабря 2018 года №5082/6/99-99-14-03-03-15/ІПК предоставлено разъяснение о порядке документальной фиксации начисленной в соответствии с пп. 129.1.1 Налогового кодекса пени на определенную дату, а также необходимости ее отражения в налоговых уведомлениях-решениях, в частности по форме “Р”.

Порядок направления контролирующими органами налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам утвержден приказом Министерства финансов № 1204 (далее – Порядок № 1204). В то же время Порядком № 1204 не предусмотрено отражение в налоговых уведомлениях-решениях, которые направляются налогоплательщику по результатам проверки, сумм пени в соответствии с пп. 129.1.1 Налогового кодекса, поскольку на момент их направления (вручения) налогоплательщикам отсутствуют все необходимые данные для определения ее суммы, в частности, дата окончания начисления пени. Начисление пени на сумму денежного обязательства, определенного контролирующим органом по результатам проверки, осуществляется в интегрированной карточке плательщика средствами ИТС “Налоговый блок”.

Что касается информирования налогоплательщика о начислении пени и ее суммах, то в соответствующих формах налоговых уведомлений-решений (в частности, по форме “Р”) содержится предупреждение об осуществлении, в случае начисления денежного обязательства контролирующим органом, начисления пени в установленном ст. 129 Налогового кодекса порядке и в предусмотренные указанной статьей сроки.

Кроме того, согласно со ст. 42 прим.1 Налогового кодекса   функционирует информационно-телекоммуникационная система “Электронный кабинет”, которая обеспечивает возможность реализации налогоплательщиками определенных НКУ прав и обязанностей путем просмотра данных интегрированной карточки плательщика в режиме реального времени. Такая возможность реализована в режиме “Состояние расчетов с бюджетом” личной части электронного кабинета. Инструкция по пользованию указанным режимом размещена в разделе “Помощь” (пункт “Состояние расчетов с бюджетом”).

ГФС: разъяснение по признанию задолженности безнадежной

ГУ ГФС в Донецкой области в налоговой консультации от 7 декабря 2018 года № 5139/ІПК/05-99-12-03-16 разъясняет, что достаточным условием для признания задолженности безнадежной, в частности, по пп. “з” пп. 14.1.11 Налогового кодекса является наличие:

–      постановления хозяйственного суда о признании должника банкротом, принятого на судебном заседании с участием сторон;

–      или записи в ЕГР о ликвидации должника.

Таким образом, при списании дебиторской задолженности, которая соответствует / не соответствуют признакам, установленным пп. 14.1.11 Налогового кодекса, и по которой не создан резерв сомнительных долгов, финансовый результат до налогообложения из пп. 139.2.1 Налогового кодекса подлежит увеличению на сумму списанной задолженности.

При этом уменьшение финансового результата в соответствии с пп. 139.2.2 НКУ осуществляется только на сумму дебиторской задолженности, которая отвечает признакам пп. 14.1.11 НКУ, действующим на дату ее списания, независимо от того, создан ли резерв сомнительных долгов по такой задолженности.

Предпринимателям

ГФСУ: обнародован План-график проведения документальных плановых проверок на 2019 год

22 декабря 2018 года Государственная фискальная служба опубликовала на официальном веб-сайте План-график документальных плановых проверок налогоплательщиков на 2019 год.

Напомним, согласно с п. 77.1 Налогового кодекса, ГФС обнародует План-график проверок до 25 декабря года, предшествующего году, в котором будут проводиться такие документальные плановые проверки.

МФУ: новые формы налоговой накладной и расчета корректировки

1 декабря 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 763 от 17 сентября 2018 года, которым внесены изменения в формы налоговой накладной, расчета корректировки и порядок их заполнения.

Так, начиная с 1 декабря 2018 года, регистрация налоговых накладных и расчетов корректировки осуществляется по новым формам независимо от даты составления таких налоговых накладных и расчетов корректировки.

Для заполнения графы 2.1 расчета корректировки, налогоплательщикам следует пользоваться справочником условных кодов причин корректировки, обнародованным ГФСУ.

МФУ: информирование органами ГФСУ о налоговом долге по новой форме

7 декабря 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 848 от 24 октября 2018 года, которым внесены изменения в форму информации о субъектах хозяйствования, которые имеют налоговый долг, утвержденной приказом Министерства финансов № 67 от 13 февраля 2015 года.

Кроме того, внесены изменения в Порядок формирования и обнародования информации по уплате налогов субъектами естественных монополий и субъектами хозяйствования, которые являются плательщиками рентной платы за пользование недрами, и информации о субъектах хозяйствования, которые имеют налоговый долг, дополнив перечень информации кодом ЕГРПОУ.

Водителям

КМУ: временный порядок таможенного оформления автомобилей

21 декабря 2018 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины № 1077, которым утвержден Временный порядок осуществления таможенных формальностей при осуществлении таможенного оформления транспортных средств для их свободного обращения на таможенной территории Украины.

Временный порядок определяет формальности при осуществлении таможенного оформления автомобилей, которые классифицируются по номеру 8703 согласно УКТВЭД и ввозимые в период с 1 января 2015 до 25 ноября 2018, а также:

–      находятся в таможенном режиме временного ввоза или транзита, помещение в который осуществлялось путем устного декларирования или декларирования с использованием другого документа, чем таможенная декларация на бланке единого административного документа;

–      находились в таможенном режиме временного ввоза или транзита, были вывезены за пределы Украины после 25 ноября 2018 и ввозимые повторно.

Также постановлением № 1077 внесены изменения в следующие постановления Кабинета Министров:

  • № 1388 от 7 сентября 1998, которым утвержден Порядок государственной регистрации автомобилей, автобусов, а также самоходных машин, сконструированных на шасси автомобилей, мотоциклов и других приравненных к ним транспортных средств и мопедов;
  • № 795 от 4 июня 2007 года, которым утвержден Перечень платных услуг, предоставляемых МВД, Нацполицией и ГМС.

Таможенное оформление осуществляется любым органом доходов и сборов на всей территории Украины с обязанностью предъявления авто органу. При этом декларантом может выступать физическое лицо - резидент владелец авто или уполномоченное лицо распоряжаться им, или таможенный брокер - от имени лица.

Таможенное оформление авто, в отношении которого не нарушены сроки и условия режимов временного ввоза или транзита, осуществляется без уплаты 500 н.м.д.г. в соответствии с п. 93 Переходных положений Таможенного кодекса.

Завершение таможенного оформления в режим импорта (выпуск для свободного обращения) и добровольная уплата декларантом 500 н.м.д.г., освобождает ответственных лиц, от административной ответственности, предусмотренной ст. 470, 481 и 485 Таможенного кодекса, за несоблюдение сроков и условий таможенных режимов временного ввоза или транзита.

Согласно измененным Порядка № 1388, временно ввозимые авто могут находиться в Украине в личном пользовании не более 30 суток, а не 2 месяца, после чего подлежат государственной регистрации.  На такие авто выдаются временные регистрационные талоны с указанием срока временного ввоза.

Временный порядок прекращает действие через 180 дней со дня вступления в силу Закона Украины № 2612-VIII от 8 ноября 2018, то есть 25 мая 2019 года.

МВД: Электронный кабинет водителя

С 21 декабря 2018 года в Украине заработал Электронный кабинет водителя.

Онлайн-сервис доступен на сайте e-driver.hsc.gov.ua и на Правительственном портале kmu.gov.ua в разделе “Электронные услуги”. Доступ к Е-кабинету будет осуществляться с помощью цифровой подписи, BankID или MobileID.

С помощью сервиса возможно:

–      просмотреть информацию о своих удостоверениях водителя (национальное и международное);

–      узнать всю актуальную информацию о своих транспортных средствах (технические характеристики, право собственности, истории авто);

–      проверить, наложены ли обременения на ТС;

–      оперативно получить полную информацию об административном нарушении.

–      проверить и оплатить административные правонарушения

–      для заказа индивидуальных номерных знаков доступна возможность быстрой проверки, свободен ли выбранный знак в данном регионе, и заказ макета.

–      записаться в электронную очередь в сервисные центры МВД

Нововведением является возможность проверки любого транспортного средства по VIN-коду. Так, бесплатно можно получить информацию о последней операции с транспортным средством, дате и месте его последней регистрации, годе выпуска и общих технических характеристиках.

За оплату 45,68 грн. пользователям Электронного кабинета водителя доступна информация о количестве предыдущих владельцев, участии авто в ДТП, наличии запрета на продажу или обременений, страхования и т. п.

Разное

КМУ: изменены правила предоставления услуг почтовой связи

Постановлением Кабинета Министров № 1107, которое вступило в силу 28 декабря 2018 года, внесены изменения в Правила предоставления услуг почтовой связи.

Рекомендованные почтовые отправления, в том числе заказные письма с отметкой “Судебная повестка”, рекомендованные сообщения о вручении почтовых отправлений и переводов, адресованные физическим лицам, во время доставки по отмеченному адресу или во время выдачи на почте вручаются адресату, а в случае его отсутствия - кому-либо из совершеннолетних членов семьи, проживающему вместе с ним.

Также предусмотрено, что о поступлении регистрируемого почтового отправления, перевода, рекомендованного сообщения о вручении почтового отправления, перевода адресату сообщат через смс на мобильный номер, указанный на почтовом отправлении или переводе. Если номер не указан, бланк сообщения поместят в абонентский почтовый ящик.

Почтовые переводы, адресованные юридическим лицам и физическим лицам на личные счета, перечисляются на соответствующие банковские счета. Адресат информируется о поступлении почтового отправления и перевода через SMS, Интернет-сообщение, или бумажное уведомление.

Регистрируемые почтовые отправления, почтовые переводы без указания отправителя и его почтового адреса, а также внутренние почтовые отправления с указанием адреса отправителя за пределами Украины для пересылки не принимаются.

Отправитель, который желает получить сообщение о вручении почтового отправления, выплате денег по почтовому переводу через смс-сообщение, должен указать на лицевой стороне почтового отправления (сопроводительном бланке) номер мобильного телефона.

Отправитель должен составить список сгруппированных почтовых отправлений и переводов в электронном виде (форму определит оператор почтовой связи).

Количество почтовых отправлений, переводов одного вида и категории (сгруппированных по способу пересылки), которые включаются в один список, и количество таких списков определяется оператором почтовой связи.

Регистрируемое почтовое отправление бесплатно хранится в течение 5 рабочих дней после поступления отправления. За каждый следующий день хранения с получателя взимается плата по тарифам, установленным оператором почтовой связи.

Если получатель отказывается заверить своей подписью факт отказа от получения почтового отправления, средств по почтовому переводу, они хранятся на почте в течение месяца (кроме судебных повесток, которые возвращаются не позже чем за 5 дней), а потом - возвращаются почтовым оператором по обратному адресу.

КМУ: обновлены критерии определения риска деятельности медицинских учреждений

Постановлением Кабинета Министров № 1163 от 18 декабря 2018 года утверждены новые критерии, по которым оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности по медицинской практике и определяется периодичность проведения плановых мероприятий государственного надзора (контроля) Министерством здравоохранения.

В обновленной редакции расширен перечень критериев риска и установлена бальная система оценки степени риска.

Теперь при оценке степени риска от осуществления хозяйственной деятельности кроме вида медицинской помощи, срока осуществления деятельности и наличия нарушений, будут учитываться также результаты клинико-экспертной оценки качества предоставления медицинской помощи, количество специальностей, по которым производится медицинская практика и количество внеплановых проверок, проведенных в течение последних двух - пяти лет.

По каждому из критериев риска установлены показатели и количество баллов по каждому показателю. По сумме баллов, начисленных по всем критериям, субъектов хозяйствования относят к высокой, средней или незначительной степени риска.

Осуществление деятельности по медпрактике менее трех лет – 13 баллов, выявленные нарушения требований законодательства в трех и более случаях клинико-экспертной оценки – 23 балла, больше пяти специальностей, по которым производится медицинская практика – 13 баллов и т.д.

Отнесение предприятия к одной из трех степеней риска осуществляется с учетом суммы баллов, начисленных по всем критериям:

–      от 41 до 100 баллов – высокая (проверки не чаще одного раза в два года);

–      от 21 до 40 баллов – средняя (проверки не чаще одного раза в три года);

–      от 0 до 20 баллов – незначительная (проверки не чаще одного раза в пять лет).

Постановление вступает в силу 4 января 2019 года.

КМУ: расширен перечень органов, которые имеют право ограничить выезд

Постановлением Кабинета Министров № 1035 от 5 декабря 2018 года внесены изменения в Порядок предоставления Государственной пограничной службе и выполнения ею поручений уполномоченных государственных органов относительно лиц, пересекающих государственную границу.

Постановлением включены в перечень уполномоченных государственных органов, дающих поручения Госпогранслужбе, такие субъекты, как ГФС, Национальное антикоррупционное бюро, Государственное бюро расследований.

Усовершенствована процедура постановки и снятия поручений с контроля.

Также обновлена форма поручения уполномоченных государственных органов - правоохранительных, разведывательных органов и ГМС в отношении лиц, пересекающих государственную границу.

Таким образом, у уполномоченных органов есть возможность ускорить во времени процедуру постановки поручений на выполнение путем внедрения электронной формы предоставления поручений, которые не ограничивают личную неприкосновенность лиц и их право свободно покидать территорию Украины.

Постановлением введен механизм предупреждения случаев постановки на контроль поручений, подаваемых в электронной форме, при отсутствии правовых оснований.

КМУ: до 31 декабря 2019 года продлено эмбарго на ввоз товаров из Российской Федерации

18 декабря 2018 года Кабинет Министров продлил действие постановлений № 1146 от 30 декабря 2015 года и № 1147 от 30 декабря 2015 года, которые предусматривают ограничение на импорт товаров, которые имеют происхождение из Российской Федерации.

–      в Постановлении КМУ №1147 от 30 декабря 2015 года установлен перечень товаров, запрещенных для ввоза на таможенную территорию Украины, которые имеют происхождение из Российской Федерации.

–      В Постановлении КМУ №1146 от 30 декабря 2015 года установлены таможенные ставки на некоторые товары из Российской Федерации.

Также КМУ продлено действие принятого постановления, которое ввело запрет на импорт товаров из Российской Федерации, таких как: молочная продукция, чай, кофе, пиво, алкогольные изделия, мыло, гели для душа, шампуни, инсектициды, фугнициды, гербициды и другие.

Срок действия решений продлен до 31 декабря 2019 года с возможностью продления их в будущем.

НБУ: обновлены Правила определения платежных признаков и обмена банкнот

3 декабря 2018 года принято Постановление Правления Национального банка № 134 “Об утверждении Правил определения платежных признаков и обмена банкнот, разменных и оборотных монет национальной валюты Украины”.

В соответствии Правилами значительно изношенные банкноты гривны от физических и юридических лиц в регионах, где нет подразделений Нацбанка, будут принимать уполномоченные банки, которые имеют полномочия на хранение запасов наличности. Подразделения Нацбанка остались в Киеве, Харьковской, Одесской, Запорожской, Днепропетровской, Львовской и Хмельницкой областях. Три банка имеют статус уполномоченных банков, которые могут привлекаться к хранению запасов наличности регулятора, а именно Ощадбанк, Приватбанк и Райффайзен Банк Аваль.

Такие банкноты уполномоченные банки будут паковать и передавать в Нацбанк. Нацбанк будет проводить исследование банкнот, которые утратили платежные признаки. Ранее для проведения исследований банкноты принимали региональные подразделения Нацбанка.

В Постановлении уточнены отдельные признаки износа и повреждения банкнот и монет. В частности, изношенными считаются банкноты, имеющие потертости, частичную потерю красок на изображениях, взрыхление и потерю бумагой жесткости, общие или локальные загрязнения, пятна и надписи, отпечатки штампов, надрывы и надрезы, отверстия и проколы, оторванные и склеенные края или углы, а также склеенные.

Принимать будут банкноты, которые утратили платежные признаки в результате загрязнений химикатами, пожаров, наводнений и т.д.

Постановление вступает в силу 2 января 2019 года.

НБУ: продлено требование об обязательной продаже 50 % поступлений в иностранной валюте

Постановление Правления НБУ № 138 от 13 декабря 2018 года продлено действие требования об обязательной продаже поступлений в иностранной валюте в пользу юридических лиц в размере 50 %.

Как и ранее, продаже подлежат поступления в иностранной валюте 1-й группы Классификатора иностранных валют, банковских металлов и в российских рублях. Продажа будет осуществляться без поручения клиента и исключительно на следующий рабочий день после дня зачисления таких поступлений на распределительный счет.

Постановление № 138 действует до дня введения в действие Закона Украины “О валюте и валютных операциях”, а именно, до 7 февраля 2018 года.

Судебные новости

КСУ: признание неконституционной отмены льгот ветеранам и участникам войны

18 декабря 2018 года Конституционный Суд Украины принял решение №12-р/2018 по делу по конституционному представлению 50 народных депутатов Украины относительно соответствия Конституции Украины (конституционности) пункта 9 раздела I Закона Украины “О внесении изменений и признании утратившими силу некоторых законодательных актов Украины” от 28 декабря 2014 года № 76-VIII (дело о социальной защите ветеранов войны и членов их семей)”.

В решении указано, что положения законов №76-VII и №3551-XII касаемо отмены ряда льгот (бесплатные лекарства, 50%-ная скидка на квартплату и др.) для ветеранов войны, участников боевых действий, лиц, имеющих особые заслуги перед Родиной, если доход их семьи в расчете на одно лицо за предыдущие шесть месяцев превышал минимальный льготный доход – являются неконституционными. Отмена льгот на проезд для участников войны, лиц, на которых распространяется действие Закона № 3551, лиц, которые имеют особенные заслуги перед Родиной – также признана неконституционной.

В своем решении КСУ указал, что отмена или ограничение льгот указанным выше категориям лиц, является отказом государства от его конституционных обязательств относительно социальной защиты лиц, защищавших Отчизну и членов их семей.

Установление льгот ветеранам войны и лицам, на которых распространяется действие Закона № 3551 – это одно из средств реализации государством конституционного долга относительно обеспечения социальной защиты лиц, защищавших Родину, его суверенитет и территориальную целостность, и членов их семей.

Государство не может в одностороннем порядке отказаться от обязательства относительно социальной защиты лиц, которые уже исполнили свою обязанность по защите суверенитета и территориальной целостности.

Невыполнение государством социальных обязательств относительно ветеранов войны, лиц, на которых распространяется действие Закона № 3551, подрывает доверие к нему.

Указанные положения законов №76-VII и №3551-XII, которые признаны неконституционными, утратят силу через 3 месяца со дня принятия решения КСУ. В этот трехмесячный период установлена обязанность предусмотреть средства в Госбюджете Украины для установления альтернативных вариантов компенсации отмененных льгот, а также внести изменения в соответствующие законы.

ВСУ: срок обжалования не может быть восстановлен по основанию неполучения решения

Верховный Суд в составе судьи Кассационного гражданского суда Сергея Хопты при рассмотрении кассационной жалобы в определении от 4 декабря по делу № 761/34973/17 отметил, что срок на кассационное обжалование не может быть восстановлен по основаниям неполучения полного текста постановления суда апелляционной инстанции.

В определении указано, что неполучение полного текста решения не является весомым основанием для возобновления пропущенного процессуального срока, поскольку заявитель является истцом по делу и не лишен свободного и бесплатного доступа к Единому государственному реестру судебных решений, а безосновательное возобновление срока на обжалование судебного решения, вступившего в законную силу, является нарушением требований статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод.

Суд отметил, что заявителю следует обратиться в суд кассационной инстанции с ходатайством (заявлением) о возобновлении срока кассационного обжалования, в котором указать весомые основания для возобновления такого срока и предоставить доказательства для их подтверждения.

ВСУ: подтверждения полномочий адвоката в суде только ордером

Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 5 декабря 2018 при рассмотрении дела №П/9901/736/18 сформировала правовую позицию относительно подтверждения полномочий адвоката на представительство доверителя в суде.

В соответствии с постановлением ордер, выданный в соответствии с Законом № 5076-VI “Об адвокатуре и адвокатской деятельности”, является самостоятельным документом, который подтверждает полномочия адвоката. Действующая редакция Кодекса административного судопроизводства не требует предоставления вместе с ордером договора о правовой помощи, его копии или извлечения.

Большая Палата обращает внимание на то, что, исходя из содержания ч. 1, 3 ст. 26 Закона № 5076-VI, ордер может быть оформлен адвокатом (адвокатским бюро, адвокатским объединением) лишь на основании уже заключенного договора. Кроме того, адвокат несет уголовную ответственность за заведомо неправдивое сообщение суду о полномочиях представлять другое лицо, а также за преднамеренное невнесение в ордер сведений относительно ограничений полномочий, установленных договором о предоставлении правовой помощи (ст. 400-1 Уголовного кодекса Украины).

При этом Кассационный уголовный суд Верховного Суда согласно постановлению по делу № 752/11464/16-к указал, что полномочия защитника подтверждаются как ордером, так и договором.

ГСА: внедрение подсистемы “Электронный суд” в местных и апелляционных судах

Приказом Государственной судебной администрации № 628 от 22 декабря 2018 года во всех местных и апелляционных судах Украины (пилотных судах) введен тестовый режим эксплуатации подсистемы “Электронный суд” с целью обеспечения обмена электронными документами между судами и участниками судебного процесса.

Согласно Приказа, ГП “Інформаційні судові системи” должно провести необходимые настройки подсистемы “Электронный суд”, подключенной к местным и апелляционным судам, и обучить ответственных работников аппаратов этих судов по вопросам организации работы в указанной подсистеме.

Местным и апелляционным судам в ходе тестового режима эксплуатации подсистемы “Электронный суд” в части функционирования подсистемы электронного суда необходимо руководствоваться требованиями Положения об автоматизированной системе документооборота суда, утвержденного Решением Совета судей № 30 от 26 ноября 2010 года.

Со дня издания Приказа № 628 признан утратившим силу приказ ГСА № 367 от 23 марта 2017 года “О проведении опытной эксплуатации подсистемы “Электронный суд” в пилотных судах”.

Дайджест за декабрь 2018 pdf

Дайджест за Ноябрь 2018

Налоги

ВРУ: принят закон о Государственном бюджете на 2019 год

23 ноября 2018 года принят Закон № 2629-VIII “О Государственном бюджете Украины на 2019”, которым на 2019 год установлены следующие основные показатели:

Прожиточный минимум в расчете на месяц составит с 1 января 2019 года – 1853 грн., с 1 июля – 1936 грн., с 1 декабря – 2027 грн., а для основных социальных и демографических групп населения:

–      детей в возрасте до 6 лет: с 1 января 2019 – 1626 грн., с 1 июля – 1699 грн., с 1 декабря – 1779 грн.;

–      детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января 2019 – 2027 грн., с 1 июля – 2118 грн., с 1 декабря – 2218 грн.;

–      трудоспособных лиц: с 1 января 2019 – 1921 грн., с 1 июля – 2007 грн., с 1 декабря – 2102 грн.;

–      лиц, утративших трудоспособность: с 1 января 2019 – 1497 грн., с 1 июля – 1564 грн., с 1 декабря – 1638 грн.

Минимальная зарплата с 1 января 2019 года составит:

–      в месячном размере – 4173 грн.;

–      в почасовом размере – 25,13 грн.

Размер государственной социальной помощи малообеспеченным семьям в 2019 году не может составлять более 75 процентов уровня обеспечения прожиточного минимума для семьи.

Закон вступает в силу с 1 января 2019 года.

ВРУ: изменения касательно ввоза и обложения акцизным налогом легковых автомобилей

25 ноября 2018 года вступили в силу Законы, вносящие изменения в Налоговый и Таможенный кодексы:

  • № 2611-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно обложения акцизным налогом легковых транспортных средств”, который вводит новую модель обложения акцизным налогом легковых транспортных средств,

Закон утверждает формулу для определения ставки акциза: Ставка = Ставкабазовая х Кдвигатель х Квозраст,

где Ставкабазовая - ставка налога на одно транспортное средство:

с бензиновым двигателем до 3000 куб. см - 50 евро, свыше 3000 куб. см - 100 евро;

с дизельным двигателем до 3500 куб. см - 75 евро, а свыше 3500 куб. см - 150 евро;

Кдвигатель - коэффициент, который определяется делением объема цилиндров двигателя внутреннего сгорания на 1000 куб. см;

Квозраст - коэффициент, который равен количеству полных календарных лет с года, следующего за годом производства ТС, до года определения ставки налога (для новых авто, а также использовавшихся до одного полного календарного года, коэффициент равен 1, а для транспортных средств, использовавшихся свыше 15 лет, коэффициент равен 15).

  • Закон № 2612-VIII “О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно ввоза транспортных средств на таможенную территорию Украины”

Изменениями определены условия ввоза авто на таможенную территорию Украины. Документом прописан алгоритм взаимодействия таможенников, полицейских и пограничников, предусмотрено создание автоматизированной системы обмена информацией.

Положения, касающиеся использования ТС в предпринимательской деятельности и для получения дохода, а также ответственности за недоставку ТС органам ГФС и нарушение правил ввоза и пользования ТС, и санкции за такие деяния (изменения в КоАП) вступают в силу через 180 дней со дня, следующего за днем его опубликования.

В течение 180 дней со дня вступления в силу Закона таможенное оформление легковых авто, по которым не соблюдены сроки и условия (требования) таможенных режимов временного ввоза или транзита, осуществляется при условии уплаты причитающихся таможенных платежей и добровольной уплаты в государственный бюджет средств в сумме, равной размеру 500 н.м.д.г. (8500 грн). Соблюдение этих условий освобождает лиц, ответственных за соблюдение сроков и условий (требований) таможенных режимов временного ввоза или транзита, от административной ответственности, предусмотренной статьями 470, 481 и 485 Таможенного кодекса, за нарушение таможенных правил.

Увеличиваются штрафные санкции за нарушение сроков перемещения транспортных средств личного пользования в таможенном режиме транзита. Штраф за превышение срока от 10 до 20 суток - 8500 грн, от 20 до 30 суток - 85 000 грн, более чем на 30 суток (а также за утрату) - 170 тыс. грн, или их конфискацию по решению суда. За нарушение сроков перемещения в таможенном режиме временного ввоза. Штраф за превышение срока от 10 до 20 суток - 17 тыс. грн, от 20 до 30 суток - 85 тыс. грн, более чем на 30 суток (а также за утрату) - 170 тыс. грн., или их конфискацию.

ВРУ: изменения в Налоговый кодекс касательно администрирования и изменения ставок налогов

23 ноября 2018 принят Закон № 2628-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по улучшению администрирования и пересмотра ставок отдельных налогов и сборов”.

Законом предусматривается, в частности:

–      расширен перечень прав налоговых органов при осуществлении проверки соблюдения налогоплательщиком принципа “вытянутой руки”.

Кроме того, установлено, что срок проведения проверки налогоплательщика по вопросам соблюдения принципа “вытянутой руки” прерывается в случае рассмотрения судом исков налогоплательщика по вопросам, связанным с назначением, проведением или предметом такой проверки, до завершения судебных процедур.

Также увеличен срок, в течение которого налогоплательщик может подать жалобу на решение фискального органа. Так, срок подачи возражений и / или дополнительных документов к акту (справке) налоговой проверки увеличен с 5 до 10 рабочих дней, а срок принятия контролирующим органом налогового уведомления-решения по результатам проверки – с 10 до 15 рабочих дней.

–      продление до 2022 года срок освобождения от НДС и акциза электромобилей при ввозе на территорию Украины;

–      увеличение с 1 июля 2019 ставки акцизного налога на табачные изделия на 9 %;

–      ставка налога за земельные участки, нормативная денежная оценка которых проведена, не более 0,1% и предоставить право, в случае необходимости, местным советам устанавливать отдельные ставки земельного налога за лесные земли;

–      повышение с 1 января 2019 ставку экологического налога за выбросы двуокиси углерода (СО2) стационарными источниками;

–      увеличение ставки рентной платы за пользование недрами для добычи нефти и конденсата на 2 процентных пункта и для железной руды – на 0,8 процентных пункта;

–      увеличение ставки рентной платы за специальное использование лесных ресурсов на 50 %;

–      отражение в Системе электронного администрирования реализации горючего (СЭАРГ) фактическое движение топлива в разрезе мест хранения (в настоящее время учет осуществляется в разрезе субъектов хозяйствования) с целью повышения контроля за оборотом топлива;

–      введение контроля за целевым использованием авиатоплива и установить ответственность за использование такого товара не по назначению (в случае нецелевого использования горючего применять увеличивающий коэффициент 10).

–      установление нулевой ставки акцизного налога на спирт этиловый, используемый для производства пищевого уксуса, парфюмерно-косметической продукции и продукции технического назначения;

–      производство спирта этилового (в том числе в качестве лекарственного средства), спирта этилового ректификованного виноградного, спирта этилового ректификованного плодового, зерновой дистиллята может осуществляться только на государственных предприятиях, а биоэтанола - на предприятиях всех форм собственности при наличии у них лицензий.

–      нормы об изменениях в администрировании акцизного налога топлива и спирта вступают в силу с 1 июля 2019 года, а ответственность за нарушение указанных норм – с 1 октября 2019;

–      с 1 января 2019 до 31 декабря 2019 (включительно) к ставке рентной платы за пользование недрами для добычи железной руды применяется коэффициент, равный 1,1;

–      операторы почтовой связи и экспресс-перевозчики признаются налоговыми агентами.

Также предусмотрено обложение НДС посылок, суммарная фактурная стоимость которых превышает эквивалент 100 евро, для одного получателя – физлица, в одной депеше от одного отправителя в международных почтовых отправлениях или в одном грузе экспресс-перевозчика от одного отправителя в международных экспресс-отправлениях. При этом установлен переходный период с 1 января 2019 года по 31 декабря 2020 года, в течение которого НДС будут облагаться посылки, суммарная фактурная стоимость которых превышает эквивалент 150 евро.

ГФСУ: ведение кассовых документов и кассовой книги в электронном виде

26 ноября 2018 года ГФС предоставила индивидуальную налоговую консультацию № 4970/6/99-99-14-05-01-15/ІПК по вопросу, можно ли вести кассовые документы и кассовую книгу в электронном виде и подписывать ЭЦП, в которой указано следующее.

Кассовые документы - это документы (кассовые ордера и ведомости на выплату наличных, расчетные документы, квитанции программно-технических комплексов самообслуживания, сведения о закупке сельскохозяйственной продукции, другие приходные и расходные кассовые документы), с помощью которых в соответствии с законодательством Украины оформляются кассовые операции, отчеты об использовании средств, а также соответствующие журналы установленной формы для регистрации этих документов и книги учета.

Учреждением/предприятием при наличии сертификата открытого/усиленного ключа применяется электронная цифровая подпись юридического лица при предоставлении услуг в электронной форме или при осуществлении информационного обмена с другими субъектами электронного взаимодействия. Кассовые документы могут быть бумажными или электронными.

Электронные кассовые документы должны оформляться в соответствии с требованиями законодательства в сфере электронного документооборота. Учреждения/предприятия при условии обеспечения надлежащего хранения кассовых документов имеют право вести кассовую книгу в электронной форме с помощью компьютерных средств. Программное обеспечение, с помощью которого ведется кассовая книга, должно обеспечивать визуальное отражение и распечатку каждой из двух частей листа кассовой книги, которые по форме и содержанию должны воспроизводить форму и содержание кассовой книги в бумажном виде.

В то же время ГФС указали, что в связи с тем, что с 07.11.2018 вступила в силу новая редакция Закона Украины “Об электронных доверительных услугах” (более подробно далее в данном выпуске Дайджеста), данный вопрос требует дополнительного изучения.

Предпринимателям

ВРУ: вступил в силу Закон об электронных доверительных услугах

7 ноября 2018 года вступил в силу Закон № 2155-VIII “Об электронных доверительных услугах”, который был принят еще 5 октября 2017 года.

Предпосылкой к принятию данного Закона является вступление в силу Регламента (ЕС) № 910/2014 Европейского Парламента и Совета от 23 июля 2014 года об электронной идентификации и доверительных услугах для электронных транзакций, в пределах внутреннего рынка.

Закон направлен на урегулирование трансграничного использование онлайн-услуг, что создает условия для безопасной электронной идентификации и аутентификации, а также взаимного признания электронной подписи, электронных документов и услуг.

Электронной доверительной услугой признается услуга, которая предоставляется для обеспечения электронного взаимодействия двух или более субъектов, которые доверяют предоставителю электронных доверительных услуг по предоставлению такой услуги.

Документом установлено, что электронные доверительные услуги предоставляются, как правило, на договорных началах. В состав электронных доверительных услуг входят:

–      создание, проверка и подтверждение усовершенствованной электронной подписи или печати;

–      формирование, проверка и подтверждение действия сертификата электронной подписи или печати;

–      формирование, проверка и подтверждение действия сертификата подлинности веб-сайта;

–      формирование, проверка и подтверждение электронной отметки времени;

–      регистрируемая электронная доставка;

–      хранение усовершенствованных электронных подписей, печатей, электронных меток времени и сертификатов, связанных с этими услугами.

Законом предусматривает электронную подпись, усовершенствованную электронную подпись и квалифицированную электронную подпись.

Закон предъявляет специальные требования к квалифицированным предоставителям доверительных электронных услуг. Чтобы получить этот статус, заявитель (который может быть физическим или юридическим лицом) должен, помимо прочих организационных и технических мер, осуществить аттестацию своей комплектной системы защиты информации.

Аккредитованные центры сертификации ключей, созданные по Закону об электронной цифровой подписи, получают данный статус автоматически и должны быть внесены центральным удостоверительным органом в Доверительный список автоматически в течение года после вступления Закона в силу.

Квалифицированные поставщики электронных доверительных услуг могут осуществлять деятельность при условии внесения средств на текущий счет со специальным режимом использования в банке или страхования гражданско-правовой ответственности для обеспечения возмещения вреда, который может быть нанесен пользователям таких услуг или третьим лицам.

КМУ: формы регистрационных документов для получения электронных доверительных услуг

В связи со вступлением 7 ноября 2018 г. Закона Украины “Об электронных доверительных услугах” № 2155-VIII, а также с целью обеспечения стабильной работы АЦСК ИСД,  ГФС приказом Информационно-справочного департамента ГФС “Об утверждении форм регистрационных документов для получения электронных доверительных услуг” № 121 от 5 ноября 2018 года утверждены новые формы регистрационных документов:

–      Договор о предоставлении электронных доверительных услуг;

–      Регистрационная карточка для физического лица;

–      Регистрационная карточка для юридического лица;

–      Приложение к Регистрационной карточке;

–      Заявление об изменении статуса усиленного сертификата открытого ключа; Приложение к Заявлению об изменении статуса усиленного сертификата открытого ключа. Новые формы регистрационных документов для получения услуг ЭЦП необходимо использовать с 7 ноября 2018 г.

Формы регистрационных документов предыдущего образца будут приниматься удаленными пунктами регистрации пользователей АЦСК ИСД ГФС до 6 ноября 2018 года включительно.

Начиная с 7 ноября 2018 г. физические лица и субъекты хозяйствования частного права могут получить электронные доверительные услуги от АЦСК ИСД ГФС исключительно при их личном присутствии.

КМУ: изменения в дотировании фермерских хозяйств

7 ноября 2018 года вступили в силу Изменения в Порядок использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для предоставления финансовой поддержки развития фермерских хозяйств внесенные постановлением Кабинета Министров Украины № 911 от 24 октября 2018 года.

Порядок дополнен новыми направлениями поддержки: предоставление бюджетной субсидии для членов фермерских хозяйств в 2018 году и поддержка новых фермерских хозяйств на 1 га.

Расширены виды направлений деятельности сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, которые могут воспользоваться господдержкой.

Предусмотрена возможность предоставления бюджетной субсидии для новых фермерских хозяйств в размере 3 тыс. грн. на 1 гектар. Максимальный размер субсидии – 60 тыс. грн. на одно фермерское хозяйство.

Кроме того, бюджетная субсидия будет предоставляться на каждого члена фермерского хозяйства в размере 5,5 прожиточного минимума (до 30 тыс. грн.).

Расширен перечень банков, через которые осуществляется поддержка (через уполномоченный банк, который подписал с Минагрополитики Меморандум об общих принципах сотрудничества).

Водителям

ВРУ: вводится упрощенный порядок оформления лиц и транспортных средств

16 ноября 2018 года вступило в силу изменения в типовые технологические схемы осуществления таможенного контроля и пропуска через государственную границу, утвержденные постановлением Кабинета Министров № 948 от 24 октября 2018 года, которыми на всех автомобильных пунктах пропуска через государственную границу Украины вводится упрощенный порядок оформления лиц и транспортных средств.

В частности, установлено, что последовательность осуществления пограничного и таможенного контроля может меняться. Указанные виды контроля могут также осуществляться одновременно. Последовательность проведения видов контроля определяется технологической схемой пропуска лиц, транспортных средств и грузов через государственную границу.

Также ГФС предоставили право определять структуру и формат представления предварительной информации таможенным органам путем заключения соглашения об информационном обмене и соответствующего протокола с каждой из агентских организаций (с каждым из морских агентов).

Ожидается, что такое решение сократит время прохождения контрольных процедур и уменьшит влияние человеческого фактора при проведении пограничного и таможенного контроля в пунктах пропуска с целью минимизации коррупционных рисков.

Разное

ВРУ: введено военное положение на 30 дней

26 ноября 2018 года принят Закон № 2630-VIII “Об утверждении Указа Президента Украины” О введении военного положения в Украине”.

Согласно Указа № 393/2018 в Украине введено военное положение с 14 часов 00 минут 26 ноября 2018 сроком на 30 суток до 14 часов 00 минут 26 декабря 2018.

Военное положение введено в Винницкой, Луганской, Николаевской, Одесской, Сумской, Харьковской, Черниговской, а также Донецкой, Запорожской, Херсонской областях и внутренних водах Украины Азово-Керченской акватории.

В связи с введением в Украине военного положения временно, на период действия правового режима военного положения, могут ограничиваться конституционные права и свободы человека и гражданина, предусмотренные ст.  30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституции Украины, а также вводиться временные ограничения прав и законных интересов юридических лиц в пределах и объеме, которые необходимы для обеспечения возможности внедрения и осуществления мер правового режима военного положения, предусмотренные ч.  1 ст.  8 Закона № 389 “О правовом режиме военного положения”.

Кабинету Министров Украины поручено ввести в действие план введения и обеспечения мероприятий правового режима военного положения в Украине.

Закон вступил в силу 28 ноября 2018 в связи с его опубликованием в газете “Голос Украины” от 28 ноября 2018 года № 226.

В постановлении Правления Национального банка Украины от 28 ноября 2018 г. № 132 “Об особенностях функционирования банковской системы Украины в условиях особого периода" указано, что на время военного положения, введенного сроком на 30 дней в 10 областях Украины, банковская система будет работать в обычном режиме.

НБУ в случае необходимости будет принимать отдельные решения о порядке, объемах и сроках введения дополнительных мероприятий, обуславливающих функционирование банковской системы Украины в особый период.

ВРУ: введена ответственность за незаконное пересечение государственной границы

10 ноября 2018 года вступил в силу Закон № 2599-VIII “О внесении изменений в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины относительно ответственности за незаконное пересечение государственной границы Украины”.

Так, Уголовный кодекс дополнен новой статьей 332-2, устанавливающей ответственность за незаконное пересечение государственной границы Украины.

За пересечение границы Украины с целью причинения вреда интересам государства или лицом, которому запрещен въезд на территорию Украины, или представителями подразделений вооруженных сил или других силовых ведомств государства-агрессора любым способом вне пунктов пропуска через государственную границу Украины или в пунктах пропуска через государственную границу Украины без соответствующих документов или по документам, содержащих недостоверные сведения, предусмотрено лишение свободы на срок до трех лет.

За повторное незаконное пересечение или пересечение группой лиц грозит лишение свободы на срок от 3 до 5 лет. Указанные действия, совершенные с насилием или с применением оружия, наказываются лишением свободы на срок от 5 до 8 лет.

ВРУ: упрощена экстрадиция международных преступников

4 ноября 2018 года вступил в силу Закон № 2577-VIII “О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины в связи с ратификацией Третьего дополнительного протокола и Четвертого дополнительного протокола к Европейской конвенции о выдаче правонарушителей”.

Таким образом, усовершенствуется существующая процедура экстрадиции из Украины правонарушителей, разыскиваемых компетентными органами иностранного государства для проведения расследования по уголовному производству или исполнения приговора.

Правонарушитель получит право просить о применении в отношении него упрощенного порядка выдачи сразу же после задержания в связи с пребыванием в международном розыске, не дожидаясь поступления формального запроса об экстрадиции. Предоставляя согласие на экстрадицию, он вправе отказаться от применения специального правила пределов уголовной ответственности.

Если задержанный согласился на экстрадицию и отказался от применения специального правила пределов уголовной ответственности, суд решает вопрос об утверждении такого согласия и применении экстрадиционного ареста или отказывает в этом.

Упрощенный порядок выдачи не будет применяться в случае привлечения лица к уголовной ответственности или отбывания наказания на территории Украины, если есть основания полагать, что выдача может противоречить интересам защиты национальной безопасности Украины или что разыскиваемый является гражданином Украины.

Закон № 2090-VIII “О ратификации Третьего дополнительного протокола и Четвертого дополнительного протокола к Европейской конвенции о выдаче правонарушителей” вступил в силу также 4 ноября 2018 года.

ВРУ: изменения в УПК касательно защиты прав при осуществлении досудебного расследования

4 ноября 2018 года вступил в силу Закон 2548-VIII “О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины относительно усовершенствования обеспечения соблюдения прав участников уголовного судопроизводства и других лиц правоохранительными органами при осуществлении досудебного расследования” от 18 сентября 2018 года.

Законом, в частности, вводится персональная ответственность сотрудников правоохранительных органов, которые приняли незаконное решение в ходе расследования уголовного дела, которое впоследствии отменено судом.

Участники уголовного судопроизводства получат право обращаться в суд с требованием о закрытии уголовного дела в случае нарушения сроков досудебного расследования, а также заявлять ходатайства следователю, прокурору о закрытии уголовного производства в случае существования неотмененного постановления следователя, прокурора о прекращении уголовного производства в отношении того же деяния, которое расследовалось с соблюдением требований подследственности.

Определение следственного судьи об отказе в удовлетворении соответствующей жалобы может быть обжаловано в апелляционном порядке.

КМУ: оформление электронных виз

Кабинет Министров Постановлением № 954 от 14 ноября 2018 года принял изменения к Правилам оформления виз для въезда в Украину и транзитного проезда через ее территорию принятым правительственным.

С 1 января 2019 года предусматривается ряд изменений, в частности:

–      отмена оформления иностранцам туристических и деловых виз в пунктах пропуска через государственную границу в международных аэропортах “Борисполь”, “Киев” (Жуляны) и “Одесса”, поскольку таким путешествующим с апреля 2018 года МИД централизованно оформляет электронные визы;

–      увеличение тарифной ставки консульского сбора за оформление электронных виз с 65 до 85 долл. США;

–      Виза в электронном виде оформляется сроком до 30 дней для въезда в Украину, помимо деловой и туристической целей, также с частной целью, для лечения, осуществления деятельности в сфере культуры, науки, образования, спорта, а также представителям СМИ.

Судебные новости

КСУ: постановление об административном аресте подлежит апелляционному обжалованию

23 ноября 2018 года Конституционный Суд Украины в своем решении № 10-р/2018 признал неконституционными положения Кодекса об административных правонарушениях относительно вступления в законную силу с момента вынесения постановлением суда о применении административного ареста. Соответственно постановление об аресте может быть обжаловано в апелляционном порядке.

Конституционный Суд Украины не усматривает во вступлении в законную силу постановлениями о применении административного ареста и исполнении этих постановлений до окончания срока на их апелляционное обжалование такой общественной необходимости, которая оправдывала бы связанное с этим ограничение прав на судебную защиту и апелляционный пересмотр дела, и считает, что такое ограничение не согласуется с принципом верховенства права, не отвечает критериям разумности, пропорциональности, обоснованности.

Таким образом, положения части первой статьи 294, статьи 326 Кодекса, которыми установлено, что постановление районного, районного в городе, городского или горрайонного суда (судьи) о применении административного ареста вступает в законную силу в момент его вынесения и исполняется немедленно, устанавливают ограничение прав на судебную защиту и апелляционный пересмотр дела, гарантированных частью третьей статьи 8, частями первой, второй статьи 55, пунктом 8 части второй статьи 129 Конституции Украины и противоречат Конституции.

Нормы, признанные неконституционными, утратили действие со дня принятия Конституционным Судом Украины этого решения 23 ноября 2018 года.

ВСУ: неприменение штрафных санкций к плательщикам единого взноса на территории АТО

6 ноября 2018 года Большая Палата Верховного Суда рассмотрела образцовое дело относительно ответственности за несвоевременную уплату единого взноса предприятиями, которые находятся на учете в органах доходов и сборов, расположенных на территории населенных пунктов, где проводится антитеррористическая операция.

Большая Палата ВСУ в Постановлении по делу № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) разъяснила, что факт пребывания плательщиков единого взноса на учете в органах доходов и сборов, расположенных на территории проведения АТО, является основанием для приостановления применения мер влияния, взыскания и ответственности за нарушение Закона № 2464-VI в период с 14 апреля 2014 года до окончания операции. Напомним, Перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция был утвержден распоряжением Кабинета Министров от 30 октября 2014 года № 1053-р.

Норма Закона № 2464-VI о запрете привлечения к ответственности за невыполнение обязательств плательщика единого взноса является нормой прямого действия. Таким образом, орган доходов и сборов не имеет права требовать сертификат Торгово-промышленной палаты Украины для освобождения от штрафа или пени за несвоевременное или не в полном объеме начисление, исчисление или уплату единого взноса.

Выводы Большой Палаты по этому образцовому делу применяются в административных делах по искам к органам доходов и сборов об отмене решения о применении штрафных санкций и начислении пени за невыполнение обязательств плательщика единого взноса в период с 14 апреля 2014 года до окончания АТО на основании ч. 10 и п. 2 ч. 11 в. 25 Закона № 2464 - VI.

ВСУ: дайджест судебной практики касательно юрисдикции споров с госрегистратором

Верховный Суд обнародовал внеочередной дайджест судебной практики Большой Палаты касательно постановлений об отступлении от правовых позиций относительно юрисдикции дел касаемо отмены государственной регистрации.

В постановлении от по делу № 823/2042/16 Большая Палата пришла к выводу, что обжалование решения о государственной регистрации права аренды земельного участка непосредственно связано с защитой истцом своего гражданского права в споре относительно земельного участка и что, учитывая субъектный состав сторон спора, он должен решаться по правилам хозяйственного судопроизводства.

Большая Палата Верховного Суда отступила от правовых заключений, изложенных по делам № 817/567/16 и № 826/9928/15, № 808/8972/15, № 826/4460/17, № 815/4618/16, № 804/20728/14, № 823/378/16 относительно принадлежности к юрисдикции административных судов исков лиц, которые не были заявителями совершения регистрационных действий, к государственному регистратору об отмене его решений или записей в государственном реестре касательно регистрации вещественных прав на недвижимое имущество и их обременений.

Большая Палата определила, что такой критерий определения юрисдикции спора как нарушение госрегистратором требований регистрационного законодательства во время регистрации прав на земельный участок не всегда является достаточным и эффективным, ведь наличие этих нарушений можно установить лишь при рассмотрении дела по существу, а не на момент обращения с исковым заявлением. Кроме того, отмена государственной регистрации права, принадлежащего одному лицу, по заявлению другого лица в порядке административного судопроизводства не позволяет окончательно решить спор. Поэтому не выполняется основное задание судопроизводства. В таких спорах вопрос правомерности заключения гражданско-правовых договоров, на основании которых осуществлены регистрационные действия, обязательно возникнет перед судом, решающим спор, независимо от того, заявил ли истец требование относительно обжалования таких договоров. Следовательно, в указанной категории дел решаются споры о гражданском праве между лицами, которые требуют отмены государственной регистрации, и лицами, за которыми зарегистрировано право или обременение. А потому должны рассматриваться судами хозяйственной или гражданской юрисдикции в зависимости от субъектного состава сторон спора.

КМУ: вызов подозреваемого посредством размещения повестки в газете “Урядовий кур'єр” с 2019 года

Кабинетом Министров распоряжением № 848-р от 14 ноября 2018 года определено печатное средство массовой информации общегосударственной сферы распространения - газета "Урядовий кур’єр", в которой в 2019 году будут размещаться повестки о вызове подозреваемого, обвиняемого и информация о процессуальных документах.

Распоряжение направлено обеспечить, в соответствии с требованиями Уголовного процессуального кодекса Украины, публикацию информации о процессуальных документах и повестках о вызове подозреваемых или обвиняемых, в отношении которых осуществляется специальное досудебное расследование или специальное судебное производство.

Дайджест за ноябрь 2018 pdf

Дайджест за Октябрь 2018

Налоги

КМУ: изменения в Положение об акцизных марках

23 октября 2018 года вступило в силу постановление Кабинета Министров № 844, которым внесены изменения в Положение об изготовлении, хранении, продаже марок акцизного налога и маркировки алкогольных напитков и табачных изделий.

Положением обновило процедуру продажи марок акцизного налога производителям и импортерам алкоголя и табака, в частности:

–      выдача акцизных марок производителям табака будет осуществляется с учетом уплаты акцизного налога в течение пяти рабочих дней с учетом требований п. п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Налогового кодекса;

–      обозначение на марках акцизного налога для алкогольных напитков иностранного производства суммы акцизного налога по ставкам, действующим на момент производства марки;

–      запрет контролирующим органам требовать от покупателей марок акцизного налога документы, не предусмотренные Положением;

–      предоставление в электронной форме, вместо бумажной, документов, необходимых для покупки марок акцизного налога;

Минфин: изменения в правила регистрации и применения РРО

1 октября 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 773 от 20 сентября 2018 года, который внес изменения в Порядки, утвержденные приказом Министерства финансов № 547 от 14 июня 2016 года:

–      регистрации и применения регистраторов расчетных операций, применяемые для регистрации расчетных операций за товары (услуги);

–      регистрации и применения регистраторов расчетных операций, применяемые для регистрации операций по купле-продаже иностранной валюты;

–      регистрации и ведения расчетных книжек, книг учета расчетных операций;

–      опломбирования регистраторов расчетных операций.

Кроме того, приказом № 773 изложены в новой редакции формы заявлений, справок с формы №1-РРО “Заявление о регистрации регистратора расчетных операций” и Расчетной книжки до формы №1-ЦСО “Справка об опломбировании регистратора расчетных операций”.

ГФСУ: новые справочники налоговых льгот

Государственная фискальная служба Украины утвердила новые справочники льгот по состоянию на 1 октября 2018, которые применяются при заполнении Отчета о суммах налоговых льгот (приложение к Порядку учета сумм налогов и сборов, не уплаченных субъектом хозяйствования в бюджет в связи с получением налоговых льгот, утвержденному постановлением Кабинета Министров № 1233 от 27 декабря 2010 года), а именно:

–      Справочник №90/1 налоговых льгот, являющихся потерями доходов бюджета;

–      Справочник №90/2 других налоговых льгот.

В указанных Справочниках дан перечень льгот с указанием их кодов и сроков действия, в частности:

–      по налогу на прибыль предприятий;

–      налогу на добавленную стоимость;

–      по плате за землю;

–      по налогу на недвижимое имущество;

–      по акцизному налогу, местных налогах и сборах.

ГФСУ: остаток регистрационной суммы при возобновлении регистрации плательщика НДС

Государственная фискальная служба Украины в индивидуальной налоговой консультации №4332/6/99-99-15-03-02-15/ІПК от 8 октября 2018 года указала, что на сегодняшний день нормами действующего законодательства не предусмотрена возможность использования налогоплательщиком, которого восстановлено в реестре плательщиков НДС, в том числе на основании решения суда, вступившего в законную силу, регистрационной суммы, которая числилась у такого плательщика налога на счете в системе электронного администрирования до даты аннулирования регистрации его как плательщика налога.

ГФСУ: база налогообложения НДС при продаже необоротных активов

Государственная фискальная служба Украины в индивидуальной налоговой консультации от 09.10.18 №4360/6/99-99-15-03-02-15/ІПК рассмотрела вопрос относительно определения базы налогообложения НДС операции по продаже необоротных активов (основных средств), которые использовались в хозяйственной деятельности и амортизировались.

При этом фактическая (договорная) стоимость таких активов является меньше стоимости, определенной в отчете профессионального оценщика, но является больше их балансовой стоимости.

Фискальный орган исходит из того, что база налогообложения НДС операций по поставке необоротных активов (основных средств) определяется в соответствии с п. 188.1 ст. 188 Налогового кодекса исходя из их договорной стоимости, но не ниже балансовой (остаточной) стоимости по данным бухгалтерского учета, сложившейся по состоянию на начало отчетного (налогового) периода, в течение которого осуществляются такие операции. Только в случае отсутствия учета необоротных активов, база налогообложения определяется исходя из обычной цены.

ГФСУ: право на льготы по ЕСВ у самозанятых лиц-пенсионеров

Государственная фискальная служба Украины в индивидуальной налоговой консультации №4398/К/99-99-13-02-01-14/ІПК от 11 октября 2018 года разъяснила, имеют ли право на льготы по ЕСВ самозанятые лица-пенсионеры.

Для лиц, осуществляющих независимую профессиональную деятельность и являющихся пенсионерами по выслуге лет, льгот по обязанности начислять и уплачивать ЕСВ Законом Украины “О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование” № 2464-VI от 8 июля 2010 года не предусмотрено.

Таким образом, указанные плательщики ЕСВ в соответствии с абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закона № 2464-VI обязаны уплачивать единый взнос, начисленный за календарный квартал, до 20 числа месяца, следующего за кварталом, за который уплачивается единый взнос.

Отчетным периодом является календарный год.

Предпринимателям

Минфин: подтверждение безопасности товаров на таможне

24 октября 2018 года Приказом Министерства финансов № 850 утверждены изменения к Классификатор документов и классификатор видов транспорта, которые используются при оформлении таможенных деклараций.

Приказом актуализирован перечень и названия документов, подтверждающих соблюдение запретов и ограничений, установленных при перемещении отдельных товаров через таможенную границу Украины. В частности, из перечня документов, подаваемых для таможенного контроля, исключено 15 позиций.

Так, декларанты получают возможность путем внесения в таможенную декларацию соответствующего цифрового кода уведомить таможню о том, что на товары, перемещаемые через таможенную границу Украины, не распространяются соответствующие запреты и ограничения.

Минфин: возможность регистрации РРО в электронной форме

Минфин приказом № 773 от 20 сентября 2018 года внес ряд изменений в процедуру регистрации и применения РРО и книг учета расчетных операций.

Субъекты хозяйствования смогут регистрировать РРО на основании регистрационного заявления в электронном виде по упрощенной форме (без приложений).

Нововведения начнут действовать после утверждения Минфином порядков ведения реестра экземпляров регистраторов расчетных операций и реестра центров сервисного обслуживания (ЦСО) регистраторов расчетных операций. Также будет введен электронный обмен документами между производителями (поставщиками РРО), субъектами хозяйствования - пользователями РРО, ЦСО и контролирующими органами.

Кроме того, предприятия освободят от обязанности подавать для регистрации РРО копии договоров о техническом обслуживании и ремонте РРО, заключенных между производителем и ЦСО, предприятием и ЦСО (после введения Реестра ЦСО).

После внедрения реестров РРО и ЦСО субъекты хозяйствования получат возможность подавать документы в электронном виде через Электронный кабинет. Порядок и сроки рассмотрения заявлений, поданных в электронном виде, будут такими же, как и для заявлений, поданных в бумажном виде.

Приказ вступил в силу с 1 октября 2018 года.

КМУ: утверждены новые критерии риска для охранных фирм

Постановлением Кабинета Министров № 825 от 10 октября 2018 года утверждены новые критерии, по которым оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности в сфере охранной деятельности, подлежащей лицензированию, и определяется периодичность проведения плановых мероприятий государственного надзора (контроля) Министерством внутренних дел.

Документом устанавливаются более четкие требования для оценки и определения степени риска от осуществления охранной деятельности, в частности, критериями риска являются:

–      срок осуществления лицензиатом охранной деятельности;

–      соблюдение требований Лицензионных условий осуществления охранной деятельности, утвержденных постановлением Кабмина от 18 ноября 2015 № 960 в течение последних трех лет, предшествующих плановому периоду;

–      количество персонала охраны на дату утверждения годового плана проведения плановых проверок;

–      квалификация персонала охраны на дату утверждения годового плана проведения плановых проверок;

–      наличие средств осуществления охранной деятельности на дату утверждения годового плана проведения плановых проверок;

–      вид объектов, охраняемых лицензиатом по состоянию на любую дату в течение последних двух лет, предшествующих плановому периоду.

Кроме того, установлена система баллов, по которым предприятия относят к высокой, средней или незначительной степени риска. Сумма баллов, начисленных по всем критериям, определяет степень риска, от которой зависит частота проверок:

–      от 41 до 100 баллов - высокая (проверки не чаще одного раза в два года);

–      от 21 до 40 баллов - средняя (проверки не чаще одного раза в три года);

–      от 0 до 20 баллов - незначительная (проверки не чаще одного раза в пять лет).

Водителям

ВРУ: штрафы за превышения скорости в местах концентрации ДТП

По сообщению Министерства внутренних дел, с 16 октября 2018 года полицейские начнут привлекать к ответственности водителей за превышение установленных ограничений скорости движения в местах концентрации ДТП и на аварийно-опасных участках дорог международного значения.

Для фиксации нарушений полицейские используют портативные устройства измерения скорости TruCam.

В течение недели патрульная полиция использовала TruCam в пилотном режиме с целью профилактики, чтобы участники дорожного движения привыкли к нововведению.

За превышение скорости более чем на 20 км/ч - штраф - 255 грн. За превышение более чем на 50 км/ч - штраф - 510 грн.

TruCam используется только с размещением дорожных знаков, которые сообщают о фото- видеофиксации нарушений на участках автодорог международного значения и в городах с повышенным уровнем аварийности вследствие превышения скорости. Также в местах фиксации нарушений скоростного режима находятся служебные транспортные средства с включенными маячками синего цвета.

Кроме того, МВД обнародовало карту размещения TruCam.

Разное

ВРУ: изменен порядок обнародования текстов нормативных актов

2 октября 2018 года принят Закон 2578-VIII “О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения официального опубликования законов Украины и других нормативно-правовых актов”.

Изменениями предусмотрено, что доведение до сведения населения законов Украины и других нормативно-правовых актов осуществляется путем их:

1)    официального обнародования (опубликования) в соответствии с законом государственными печатными средствами массовой информации и официальными печатными изданиями (официальными изданиями);

2)    освещения аудиовизуальными СМИ;

3)    размещения на официальных веб-сайтах органов государственной власти и органов местного самоуправления;

4)    размещения иным способом, определенным законом.

Вместе с тем публикация законов и других актов Верховной Рады Украины в газете “Голос Украины” и постановлений Кабинета Министров в газете “Урядовый курьер” и далее будет считаться официальным обнародованием (опубликованием).

В Закон “О регламенте Верховной Рады” также внесены изменения, согласно которым при выявлении несоответствия опубликованного закона делаются поправки в официальной электронной версии текста акта в базе данных “Законодательство Украины” на официальном веб-сайте Верховной Рады.

ВРУ: особый порядок местного самоуправления продлен до конца 2019 года

5 октября 2018 вступил в силу Закон № 2588-VIII “О внесении изменения в статью 1 Закона Украины " Об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей”.

Так, действие особого порядка местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей, который был введен еще в октябре 2014 года Законом № 1680-VII, продлен до 31 декабря 2019 года.

ВРУ: предусмотрено гендерное равенство при прохождении военной службы

27 октября 2018 года вступил в силу Закон № 2523-VIII “О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения равных прав и возможностей женщин и мужчин во время прохождения военной службы в Вооруженных Силах Украины и других воинских формированиях” от 6 сентября 2018 года.

Так, согласно Закона, в Украине женщины выполняют воинский долг на равных началах с мужчинами, включая принятие по контракту и призыв на военную службу, прохождение военной службы, прохождение службы в военном резерве, выполнение воинского долга в запасе и соблюдение правил военного учета.

Также женщинам обеспечен равный доступ к должностям и воинским званиям и равный объем ответственности при исполнении обязанностей военной службы. Отменяются ограничения при назначении военнослужащих-женщин в суточный наряд, отправлении в командировку и освобождении от прохождения сборов (кроме беременных военнообязанных женщин).

КМУ: с 1 октября 2018 года изменен порядок назначения субсидий

Постановлением Кабинета министров Украины № 841 от 17 октября 2018 года внесены некоторые изменения в Положение о порядке назначения жилищных субсидий.

Изменениями, которые применяются с 1 октября 2018 года, предусмотрено:

–      для получения субсидии считается лишь отапливаемая площадь жилого помещения, на которую назначается субсидия (ранее считалась общая площадь), и эта площадь не должна превышать 120 м2 для квартир в многоквартирных домах и 200 м2 для частных домов;

–      расширен перечень разрешенных способов использования субсидии. В частности, для оплаты взносов за установку, обслуживание и замену узлов коммерческого учета (тепла, воды) или для оплаты за абонентское обслуживание потребителей коммунальных услуг, предоставляемых в многоквартирных домах по индивидуальным договорам;

–      расширен перечень лиц, кому может быть увеличена на 30% норма жилья, на которую назначается субсидия;

–      изменен перечень доходов, которые учитываются и которые не учитываются при расчете размера субсидии. Так, в качестве доходов будут учитываться денежные переводы, полученные из-за рубежа. Не будут – выплаченные алименты и специальная бюджетная дотация за выращивание молодняка крупного рогатого скота, рожденного в хозяйствах физических лиц.

–      уточнен расчет среднемесячного дохода граждан, которые получали стипендию или государственную социальную помощь;

–      изменена система расчета совокупного дохода для лиц, которые получали помощь по безработице;

–      изменена система расчета совокупного дохода для физлиц-предпринимателей, выбравших упрощенную систему налогообложения;

–      субсидия может назначаться сотрудникам, по вине работодателя которых возникла задолженность предприятия по отчислениям государству единого социального взноса на этого сотрудника;

–      без обязательной уплаты ЕСВ субсидию могут получить: безработные в сельской местности, райцентре, поселках городского типа; безработные в городе при условии пребывания на учете в центре занятости;

–      лица, которые имеют долги по уплате алиментов более 3-х месяцев, субсидию получить не смогут (данные об этом будут браться из Единого реестра должников). Это правило не распространяется на лиц, которые являются алко- или наркозависимыми и это может быть подтверждено соответствующими медицинскими документами (справками);

–      при расчете размера субсидии доходы родителей не учитываются в случае назначения субсидий студентам, которые зарегистрированы в общежитиях по месту учебы;

–      в случае развода родителей ребенка, при расчете размера субсидии доходы одного из них не учитываются в случае назначения субсидии второму из родителей с ребенком;

–      расширены полномочия комиссий по назначению субсидий в части полномочий по назначению субсидии с учетом особых условий (к примеру, лицо имело сумму среднемесячной начисленной зарплаты меньше чем размер минимальной з/п не более чем на 10% при условии уплаты ЕСВ; наличие трудоспособных алко- или наркозависимых членов домохозяйства (при наличии справки от врача); легальное пребывание за рубежом с возможностью документально подтвердить получение страхового стажа в других странах путем предоставления легализованных в Украине документов),

а также другие изменения.

ВРУ: квартирный учет внутренне перемещенных лиц

13 октября 2018 года вступил в силу Закон № 2546-VIII “О внесении изменений в Закон Украины “О жилищном фонде социального назначения» относительно условий обеспечения социальным жильем внутренне перемещенных лиц”.

На социальный квартирный учет возьмут внутренне перемещенных лиц, не имеющих другого жилья для проживания на подконтрольной украинской власти территории или жилье которых разрушено (уничтожено) или повреждено до состояния, непригодного для проживания, в результате проведения АТО и осуществления мероприятий по обеспечению национальной безопасности и обороны, отпору и сдерживанию вооруженной агрессии Российской Федерации в Донецкой и Луганской областях.

В Законе “О жилищном фонде социального назначения” установлено, что квартирный учет осуществляется органами местного самоуправления по месту жительства граждан (для переселенцев - по месту пребывания на учете в Единой информационной базе данных о внутренне перемещенных лицах), имеющих право на получение квартир, усадебных (одноквартирных) жилых домов из жилищного фонда социального назначения.

НБУ: получение клиентами банков услуг при помощи BankID

5 октября 2018 года вступило в силу постановление Правления НБУ № 105 «О внесении изменений в некоторые нормативно-правовые акты Национального банка Украины» от 3 октября 2018 года которое утверждает новую редакцию Положения о Системе BankID НБУ.

Через Единую национальную систему электронной дистанционной идентификации физических лиц BankID Национального банка (дальше - Систему BankID НБУ) клиенты привлеченных банков могут получить административные (на Едином государственном портале административных услуг), банковские и прочие услуги.

BankID можно будет использовать как инструмент идентификации физлиц для предоставления банковских услуг (например, открытие счета).

В частности, Постановлением определены:

–      условия и порядок подключения, приостановления использования и возобновления работы абонентов (банки, финучреждения, предоставители админуслуг) Системы BankID НБУ, а также порядок пользования этой системой для абонентов и пользователей (физлиц). Юрлица всех форм собственности для предоставления своих услуг также смогут проводить идентификацию пользователей с помощью BankID.

–      процедура прохождения дистанционной идентификации физических лиц;

–      порядок передачи идентификационных данных в Системе BankID НБУ;

–      требования к защите информации в Системе BankID НБУ;

–      организационная структура Системы BankID НБУ.

НБУ: учетная ставка НБУ сохранена на прежнем уровне

Правление НБУ приняло решение оставить учетную ставку неизменной на уровне 18 % годовых. Сохранение учетной ставки на уровне 18 % утверждено решением НБУ от 25 октября 2018 года № 714-рш «О размере учетной ставки».

Судебные новости

ВСУ: реформа судов апелляционной инстанции

Указами Президента от 28.09.18 № 295/2018 и № 296/2018 согласно судебной реформе переведены судьи апелляционных административных и апелляционных хозяйственных судов.

Судьи Донецкого, Харьковского, апелляционного хозяйственного суда переведены на работу на должностях судей Восточного апелляционного хозяйственного суда.

Судьи Днепропетровского апелляционного хозяйственного суда переведены на работу на должностях судей Центрального апелляционного хозяйственного суда.

Судьи Одесского апелляционного хозяйственного суда - на работу на должностях судей Юго-Западного апелляционного хозяйственного суда.

Судьи Киевского апелляционного хозяйственного суда - на работу на должностях судей Северного апелляционного хозяйственного суда.

Судьи Ровенского апелляционного хозяйственного суда - на работу на должностях судей Северо-Западного апелляционного хозяйственного суда.

Судьи Львовского апелляционного хозяйственного суда - на работу на должностях судей Западного апелляционного хозяйственного суда.

В свою очередь, судьи апелляционных административных судов переведены в Первый, Третий, Пятый, Шестой, Седьмой, Восьмой апелляционные административные суды.

В связи с созданием новых судов и передачей дел судебные заседания, назначенные в ОААС на первую половину октября 2018 отменены. Об отмене судебных заседаний с 1 октября сообщили и в Днепропетровском апелляционном хозсуде. О переносе дел, рассмотрение которых было назначено с 1 по 11 октября, сообщили также в Донецком апелляционном админсуде.

Этим же Указом Президент также перевел судей:

–      апелляционного суда Волынской области на работу на должностях судей Волынского апелляционного суда;

–      апелляционного суда Днепропетровской области на работу на должностях судей Днепровского апелляционного суда;

–      апелляционного суда Донецкой области на работу на должностях судей Донецкого апелляционного суда;

–      апелляционного суда Житомирской области на работу на должностях судей Житомирского апелляционного суда:

–      апелляционного суда Закарпатской области на работу на должностях судей Закарпатского апелляционного суда и так далее.

ВСУ: правомерность пользования транспортными средствами, ввезенными для транзита

В соответствии с постановлением Верховного Суда в составе коллегии судей Кассационного административного суда по делу №689/1980/16-а (принято 1 октября 2018 года) пользование или распоряжение транспортными средствами личного пользования, которые ввезены с целью транзита через таможенную территорию Украины, не является административным правонарушением, установленным ч.2 ст.469 Таможенного кодекса Украины. Таким образом, штраф на таких людей не может быть наложен.

Верховный Суд отменил постановление апелляции и оставил в силе решение первой инстанции об отмене штрафа за нарушение таможенных правил. Автомобилист признал, что ввез автомобиль, зарегистрированный в Эстонии с целью длительного использования на территории Украины и указал режим транзита с целью избежания таможенного оформления. Суд первой инстанции не выявил состава правонарушения, предусмотренного ч.2 ст.469 Таможенного кодекса Украины в действиях автомобилиста.

Однако апелляционный суд счел штраф правомерным, поскольку автомобиль не был вывезен в сроки, определенные ст. 95 Таможенного кодекса Украины, им продолжали пользоваться как транспортным средством, таможенное оформление которого не закончено, без разрешения таможни. То есть, апелляционный суд по сути признал, что автомобилистом совершено правонарушение, предусмотренное ст.470 Таможенного кодекса Украины (Недоставка товаров, транспортных средств коммерческого назначения и документов в орган доходов и сборов назначения, выдача их без разрешения органа доходов и сборов или утрата). На момент выявления правонарушения, предусмотренного ст. 470 Таможенного кодекса Украины истек срок привлечения автомобилиста к ответственности, но по ч.2 ст.469 Таможенного кодекса Украины правонарушение имеет длящийся характер, потому апелляционный суд пришел к выводу, что постановление в деле о нарушении таможенных правил принято таможней правомерно.

Кассационный суд, учитывая решение Конституционного Суда Украины № 1-рп/2015, считает, что суд первой инстанции обоснованно отменил постановление в деле о нарушении таможенных правил, поскольку в действиях истца отсутствует состав нарушения таможенных правил по части второй статьи 469 Таможенного кодекса.

Дайджест за октябрь 2018 pdf

Дайджест за Сентябрь 2018

Налоги

КМУ: изменен порядок освобождения от НДС для дипломатических представительств

4 сентября 2018 года вступило в силу постановление Кабинета Министров № 678 от 29 августа 2018 года, которым внесены изменения в Порядок освобождения от обложения налогом на добавленную стоимость операций по поставке и ввозу на таможенную территорию Украины товаров и услуг, предусмотренных для собственных нужд дипломатических представительств, консульских учреждений иностранных государств и представительств международных организаций в Украине, а также для использования лицами из числа дипломатического персонала дипломатических миссий и членами их семей, проживающих вместе с ними.

Указанные изменения предусматривают:

–      изменение формы заявления о возмещении сумм НДС дипломатическим миссиям, лицам из числа дипломатического персонала и членам их семей, в свою очередь дает возможность дипломатическим миссиям получать исчерпывающую информацию о возмещении НДС по каждому поданному в территориальный орган ГФС документу (налоговой накладной);

–      установление исчерпывающего перечня причин, которые могут быть основанием для принятия решения территориальным органом ГФС относительно отказа в возмещении НДС;

–      определение порядка обмена информацией между МИД и ГФС относительно льгот, установленных международными договорами Украины.

ГФСУ: хранение наличных в сейфе в выходные дни

4 сентября 2018 года ГФСУ в индивидуальной консультации от №3840/6/99-99-14-05-01-15/ИПК напомнила, что предприятия, которые работают в выходные и праздничные дни и не имеют возможности сдать полученную ими за эти дни наличную выручку (наличность) в банк из-за отсутствия соответствующего условия в договоре, заключенном с банком на инкассацию средств, сдают такую наличную выручку (наличность) через банкоматы / программно-технические комплексы самообслуживания в день ее поступления в кассу предприятия или непосредственно в банк в течение операционного времени следующего рабочего дня банка и предприятия.

Также в консультации они указали на необходимость утверждения порядка оприходования наличности на предприятии и для его обособленных подразделений. Но вывод о возможности и правилах хранения наличных в сейфах они не сделали.

Передавать наличные в сейф без использования операции «служебная выдача» можно только при соблюдении следующих условий:

–      сейф должен находиться на месте проведения расчетов;

–      сумма наличных средств на месте проведения расчетов (вместе в сейфе и РРО) должна соответствовать сумме средств в дневном отчете регистратора (Z-отчет);

–      в таком сейфе должна храниться только выручка от реализации с использованием РРО. Недопустимо наличие личных вещей кассира или других лиц в таком сейфе;

–      применение сейфа для хранения наличных средств с РРО должно быть оформлено приказом руководителя предприятия.

Из этого следует вывод, что предприятие не может хранить наличные в выходные и праздничные дни в сейфе до дня инкассации.

Соответственно такая наличность должна быть сдана через банкоматы / программно-технические комплексы самообслуживания в день их поступления.

ГФСУ: жалоба на поставщика за не регистрацию налоговой накладной и налоговый кредит

ГФСУ в индивидуальной консультации № 3872/6/99-99-15-03-02-15 от 6 сентября 2018 года напомнила о праве налогоплательщика добавить к налоговой декларации за отчетный налоговый период заявление с жалобой на продавца / покупателя в случае допущения ошибок при указании обязательных реквизитов налоговой накладной и / или нарушение предельных сроков регистрации налоговой накладной и / или расчета корректировки в ЕРНН (кроме тех, регистрацию которых остановлено согласно п. 201.16 НКУ).

Такое право сохраняется за ним в течение 365 календарных дней, следующих за предельным сроком представления налоговой декларации за отчетный (налоговый) период, в котором представлено налоговую накладную или допущены ошибки при указании обязательных реквизитов налоговой накладной и / или возбуждено предельные сроки регистрации в ЕРНН.

В то же время ГФСУ отметила, что представление такого заявления не является основанием для покупателя товаров/услуг для включения суммы НДС в состав налогового кредита по налоговой накладной, по которой такое заявление составлено.

Предпринимателям

Минюст: обновлены формы заявлений о государственной регистрации ФЛП и юридических лиц

24 сентября 2018 года вступил в силу приказ Минюста № 2824/5 от 29 августа 2018 года обновил формы заявлений о государственной регистрации:

–      создания юридического лица (форма 1);

–      перехода юридического лица на деятельность на основании собственного учредительного документа или модельного устава (форма 2);

–      изменений в сведения о юридическом лице, содержащиеся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и общественных формирований (форма 3);

–      создания обособленного подразделения юридического лица (форма 4);

–      изменений в сведения об обособленном подразделении юридического лица, содержащиеся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц предпринимателей и общественных формирований (форма 5);

–      прекращения обособленного подразделения юридического лица (форма 6);

–      прекращения юридического лица в результате его реорганизации (форма 8);

–      включения сведений о юридическом лице в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и общественных формирований (форма 9);

–      (аккредитации) обособленного подразделения иностранной неправительственной организации, представительства, филиала иностранной благотворительной организации (форма 22);

–      изменений в сведения об обособленном подразделении иностранной неправительственной организации, представительства, филиала иностранной благотворительной организации, содержащиеся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и общественных формирований (форма 23).

КМУ: проверки пожарной безопасности

12 сентября 2018 года вступило в силу постановление Кабинета Министров № 715 от 5 сентября 2018 года, которым изменена периодичность проверок в сфере пожарной безопасности.

Теперь периодичность проверок  ГСЧС составляет:

–      для предприятий с высокой степенью риска - не чаще одного раза в два года;

–      для предприятий со средней степенью риска - не чаще одного раза в три года;

–      для предприятий с незначительной степенью риска - не чаще одного раза в пять лет.

Ранее субъектов хозяйствования со средней степенью риска проверяли не чаще одного раза в четыре года, а незначительной степенью риска - не чаще одного раза в шесть лет.

Обновлены критерии, по которым оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности в сфере техногенной и пожарной безопасности.

Степень риска определяется по сумме баллов, начисленных по всем критериям. Если субъекту хозяйствования принадлежит более одного объекта, количество баллов начисляется по всем критериям, определенным отдельно по каждому объекту.

Относительно строящихся объектов, сумма баллов начисляется только по наличию и масштабу опасных событий, классу последствий и количеству нарушений требований законодательства в сфере техногенной и пожарной безопасности, связанных с эксплуатацией или во время строительства объекта.

Если по результатам последней плановой проверки не обнаружено существенных нарушений требований законодательства в сфере техногенной и пожарной безопасности, следующая плановая проверка проводится не ранее чем через установленный для соответствующей степени риска период, увеличенные вдвое. Это положение не применяется к субъектам с высокой степенью риска.

КМУ: детенизация отношений в сфере занятости населения

5 сентября 2018 года Кабинет Министров принял распоряжение № 649-р “О мерах, направленных на детенизацию отношений в сфере занятости населения”.

Распоряжение предусматривает проведение Гоструда, ГФС, ПФУ, Нацполицией и другими центральными органами исполнительной власти совместно с органами местного самоуправления комплексных мер, направленных на детенизацию рынка труда и совершенствование контроля за оформлением трудовых отношений с наемными работниками.

Кабмин поручил указанным ведомствам провести:

–      до 5 октября 2018 года информационно-разъяснительную кампанию о запланированных мерах и недопустимости допуска к работе наемных работников без оформления с ними трудовых отношений;

–      начиная с 5 октября 2018 года комплексные меры, направленные на детенизацию занятости и доходов населения.

ГФС, ПФУ, Нацполиция и другие центральные органы исполнительной власти должны подавать ежемесячно до 10 числа Гоструда информацию о проведенной работе для ее обобщения и представления до 15 числа Министерством социальной политики Кабинету Министров.

ВРУ: упрощение таможенных процедур для бизнеса

6 сентября 2018 года был принят Закон № 2530-VIII “О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины и некоторые другие законы Украины относительно внедрения механизма “единого окна” и оптимизации осуществления контрольных процедур при перемещении товаров через таможенную границу Украины”, в частности:

–      вносятся изменения в Таможенный кодекс относительно определения термина “механизм “единого окна” и урегулирования порядка его реализации;

–      для взаимодействия между декларантами и таможенными органами предлагается использовать единый государственный информационный веб-портал “Единое окно для международной торговли”;

–      проект предусматривает отмену необоснованных препятствий для экспорта украинских товаров, а также обеспечит сокращение количества контролирующих органов на границе за счет:

–      возложения на должностных лиц таможен обязанностей по проверке разрешительных документов, которые на сегодняшний день проверяются должностными лицами Госэкоинспекции;

–      возложения на должностных лиц Госпогранслужбы обязанностей по проверке уровня радиоактивного загрязнения транспортных средств и грузов, ввозимых на таможенную территорию Украины, которые на сегодняшний день осуществляются Госэкоинспекцией;

–      отмены санитарно-эпидемиологического контроля товаров, перемещаемых через таможенную границу. При этом санитарно-эпидемиологический надзор осуществляется на таможенной территории после таможенного оформления товаров, ввозимых на таможенную территорию Украины.

Мининфраструктуры: отмена необходимости проставления печати на ТТН

25 сентября 2018 года вступил в силу приказ Министерства инфраструктуры Украины № 368 от 10 августа 2018 года, которым внесены изменения в Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в Украине.

Изменениями отменена необходимость проставления печати на ТТН.

Для подтверждения подлинности документа теперь достаточно подписи уполномоченного лица.

Кроме ТТН, заверение печатью не нуждаются:

–      договор о перевозке грузов и его проект;

–      право на предъявление претензий грузоотправителем или грузополучателем, которое удостоверяется на ТТН;

–      справка о цене реализованного груза или проведенную переоценку в претензии на повреждение скоропортящегося груза;

–      описание груза, которое прилагается к каждому контейнеру с грузом.

Водителям

ВРУ: новые правила парковки

27 сентября 2018 года вступил в силу Закон № 2262-VIII “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно реформирования сферы парковки транспортных средств”, который был принят еще 21 декабря 2017 года.

Согласно Закона инспекторы по парковке смогут временно задерживать транспортное средство путем эвакуации его на штрафплощадку. Такие меры будут приниматься в случае нарушений правил остановки и стоянки автомобиля, в частности, если транспортное средство:

–      поставлено на проезжей части в два и более рядов;

–      расположено в запрещенных ПДД местах остановки или стоянки (ж/д переездах, на трамвайных путях, на эстакадах, мостах, на пешеходных переходах и ближе 10 метров к ним с обеих сторон и т.д.);

–      своим расположением делает невозможным движение других транспортных средств или создает препятствие для движения пешеходов, в том числе лиц с инвалидностью и пешеходов с детскими колясками;

–      расположено на выделенной полосе для движения общественного маршрутного транспорта;

–      расположено на обозначенной соответствующими дорожными знаками и/или дорожной разметкой велодорожке;

–      препятствует движению или работе снегоуборочного и другого технологического коммунального транспорта в случае введения чрезвычайного положения или в случае объявления отдельной местности зоной чрезвычайной экологической ситуации;

–      нарушает схему парковки транспортных средств таким образом, что он блокирует проезд по двум или более полосах движения.

Также предусмотрен особый порядок рассмотрения дел об административных правонарушениях в сфере обеспечения безопасности дорожного движения и парковки, зафиксированных в режиме фото-, видеозаписи, который отличается от автоматической фиксации правонарушений. Фиксация в режиме фото- или видеозаписи будет осуществляться непосредственно сотрудником Нацполиции, который будет обязан оставлять постановление или уведомление о привлечении к ответственности на лобовом стекле автомобиля нарушителя.

Юридические и физические лица, на которых зарегистрировано транспортное средство (лица, которые ввезли транспортное средство в Украину), за нарушение правил парковки, которые зафиксированы в автоматическом режиме и/или в режиме фотосъемки/видеозаписи, должны будут уплатить штраф.

Кроме того, предусмотрено предоставление 50 % скидки в оплате штрафов за нарушения, зафиксированные в режиме фотосъемки/видеозаписи, в случае уплаты штрафа в течение 10 банковских дней, а также другие нововведения.

Разное

ВРУ: женщинам предоставлена возможность служить в армии

6 сентября 2018 года принят Закон № 2523-VIII “О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения равных прав и возможностей женщин и мужчин при прохождении военной службы в Вооруженных Силах Украины и других военных формированиях”.

Документ направлен на обеспечение гендерного равенства в Вооруженных Силах Украины и других военных формированиях и противодействие дискриминации по половому признаку в сфере безопасности и обороны.

Женщинам и мужчинам предоставлены равные возможности по заключению контракта на прохождение военной службы, определив, что женщины могут заключать контракт на прохождение военной службы до достижения предельного возраста пребывания на военной службе.

Также женщинам обеспечен равный доступ к должностям и воинским званиям и равный объем ответственности при исполнении обязанностей военной службы. Отменяются ограничения при назначении военнослужащих-женщин в суточный наряд, отправлении в командировку и освобождении от прохождения сборов (кроме беременных военнообязанных женщин).

Закон № 2523-VIII вступает в силу с 27 октября 2018 года.

КМУ: институт карьерного советника

19 сентября 2018 года принято Постановление Кабинета Министров “Об утверждении Порядка регистрации, перерегистрации и прекращения регистрации безработных, ведение учета лиц, ищущих работу”

Постановлением в Украине вводится институт карьерного советника, который позволит обеспечить индивидуальный подход для каждого клиента службы занятости.

Также изменятся подходы к работе государственной службы занятости, в частности, вводится профилирование безработных и соискателей работы. Профилирование предусматривает оценку степени мотивации соискателя работы, востребованности его профессии, возможности трудоустройства, риска безработицы и определение объема услуг, которые предоставляются для возвращения таких лиц на рынок труда.

Вводятся индивидуальные планы предоставления услуг и трудоустройства. В индивидуальном плане указывается комплекс мероприятий, которые должен осуществить карьерный советник и безработный, сроки и периодичность их предоставления, обязательства сторон по выполнению этого плана.

При формировании направления на трудоустройство карьерный советник будет обязан проверить актуальность предложения подходящей работы и предварительно согласовать с работодателем условия проведения собеседования.

КМУ: урегулированы правила предоставления услуг по управлению многоквартирными домами

5 сентября 2018 года было принято Постановление КМУ № 712, устанавливающее правила предоставления услуги по управлению многоквартирным домом.

Услуга по управлению многоквартирным домом включает:

–      содержание общего имущества, в том числе уборку внутридомовых помещений и придомовой территории, выполнение санитарно-технических работ, обслуживание внутридомовых систем (кроме обслуживания внутридомовых систем, используемых для предоставления коммунальной услуги по индивидуальному договору, по условиям которого обслуживание таких систем осуществляется исполнителем), содержание лифтов и тому подобное;

–      покупку электрической энергии для обеспечения функционирования общего имущества;

–      текущий ремонт общего имущества.

Также утверждена форма Типового договора о предоставлении услуг по управлению многоквартирным домом. В договоре с управляющим о предоставлении услуг по управлению многоквартирным домом указывается стоимость услуг, которая определяется по соглашению сторон. Условия договора должны соответствовать условиям типового договора. Существенными условиями договора являются: перечень услуг; требования к качеству услуг; права и обязанности сторон; ответственность сторон за нарушение договора; цена услуг; порядок оплаты услуг; порядок и условия внесения изменений в договор; срок действия договора, порядок и условия продления действия и расторжения договора.

НКРСИ: повышены тарифы на почтовые услуги

7 сентября 2018 года вступило в силу решение НКРСИ от 7 августа 2018 года № 414.

Предельные тарифы вводятся в действие в два этапа: I этап - с 7 сентября до 31 декабря 2018 и II этап - с 1 января 2019 года.

В частности, предельные тарифы на пересылку почтовых отправлений в пределах Украины установлены в размере (без НДС):

–      до 31 декабря 2018 неприоритетное письмо до 50 г - 7 грн, а с 1 января 2019 - 8 грн;

–      неприоритетная бандероль до 1 кг - 21 грн, а с 1 января 2019 - 24 грн;

–      посылка без объявленной ценности массой до 10 кг в пределах Украины - 18 грн за посылку и 3 грн за кг, а с 1 января 2019 тариф за посылку составит уже 20 грн.

Пересылка отечественной продукции книгоиздательства посылкой до 10 кг в пределах области обойдется в 11,70 грн и 1,80 грн за кг, а в пределах Украины 16,20 грн и 2 грн за кг. С 1 января 2019 этот тариф вырастет еще на 1,80 грн.

Тарифы на пересылку международной корреспонденции и посылок остались прежними.

НБУ: урегулирование использования печатей на банковских документах

С целью реализации ст. 581 Хозяйственного кодекса Украины, согласно которой оттиск печати не может быть обязательным реквизитом какого-либо документа (в том числе расчетного), НБУ постановлением № 95 от 4 сентября 2018 года внес соответствующие изменения в ряд собственных нормативно-правовых актов:

–      Положение о расчетных палатах для предъявления векселей к платежу,

–      Положение о порядке осуществления операций с чеками в иностранной валюте на территории Украины,

–      Положение о порядке осуществления банками операций с векселями в национальной валюте на территории Украины,

–      Положение о порядке выполнения банками документов на перевод, покупку и продажу иностранной валюты или банковских металлов в особый период,

–      Положение об электронных деньгах в Украине.

Кроме того, дополнено Положение о порядке выполнения банками документов на перевод, принудительное списание и арест средств в иностранных валютах и банковских металлов требованиями о порядке оформления расчетного документа и его выполнения уполномоченным банком в случае осуществления операций по счету условного хранения (эскроу) в иностранной валюте.

Постановление № 95 вступило в силу 12 сентября 2018 года.

НБУ: изменения в Положение о валютном контроле

Национальный банк постановлением № 97 от 6 сентября 2018 года внес изменения в Положение о валютном контроле и Положение о порядке проведения выездных, невыездных (камеральных) проверок по соблюдению банками, другими финансовыми учреждениями, национальным оператором почтовой связи требований валютного законодательства Украины и проверок пунктов обмена иностранной  валюты на территории Украины.

Изменениями предусматривается:

–      применение санкций, предусмотренных Декретом Кабинета Министров от 19 февраля 1993 года № 15-93 “О системе валютного регулирования и валютного контроля” и Положением о валютном контроле, на основании актов проверки без составления протоколов нарушения валютного законодательства;

–      проверка уполномоченными работниками Нацбанка перед составлением актов проверки полученных от государственных органов материалов, которые могут свидетельствовать о нарушении требований валютного законодательства;

–      ознакомление руководителя банка (небанковское финансовое учреждение, национального оператора почтовой связи) с актом выездной проверки не позднее 30 календарного дня (вместо 30 рабочего дня) со дня окончания проверки.

НБУ: применение Национальным банком Украины мер воздействия

Постановлением НБУ от № 98 от 7 сентября 2018 года внесены изменения в Положение о применении Национальным банком Украины мер воздействия.

Так, Положение дополнено нормой, согласно которой Нацбанк имеет право принять решение об ограничении, приостановлении или прекращении отдельных видов осуществляемых банком операций, в том числе ограничение операций со связанными с банком лицами, в случае признания системы управления рисками банка неэффективной, о чем свидетельствуют результаты оценки жизнеспособности бизнес-модели банка, анализа предоставленных банком фактических и прогнозных данных баланса банка, отчета о прибылях и убытках, операций со связанными с банком лицами, составляющих регулятивного капитала в соответствии  со стратегией развития банка и бизнес-плана развития банка, рассчитанных с применением макроэкономических показателей, используемых Нацбанком при проведении оценки устойчивости банка по базовому макроэкономическим сценарию.

Постановление вступило в силу 11 сентября 2018 года.

НБУ: повышение размера учетной ставки НБУ

С 7 сентября 2018 года решением Правления НБУ от 6 сентября 2018 года № 593-рш “О размере учетной ставки” установлена учетная ставка на уровне 18 % годовых.

Судебные новости

ВСУ: лишение лица возможности получения паспорта в виде книжечки - вмешательство государства

19 сентября 2018 года Большая Палата Верховного Суда, рассмотрев дело № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), обязала миграционную службу оформить и выдать паспорт гражданина Украины в форме книжечки в соответствии с Положением о паспорте гражданина Украины. При этом суд отметил, что отказ выдать паспорт в форме книжечки соответствовал Закону о едином государственном демографическом реестре.

В этом случае суд пришел к выводу, что законодатель, изменив Закон, не сдержал требований, согласно которым изменения должны быть понятными и выполняемыми, не иметь двойного толкования, не сужать права граждан способом, не предусмотренным Конституцией и не допускать дискриминации зависимо от времени возникновения правоотношений по получению паспорта гражданина Украины.

Большая Палата Верховного Суда пришла к выводу, что лишение лица возможности получения паспорта в традиционной форме - в виде книжечки, и вызванные этим опасения отдельной общественной группы о том, что получение паспорта в виде ID-карты может нанести ущерб частной жизни, составляет вмешательство государства, которое не было необходимым в демократическом обществе, и оно является непропорциональным целям, которые должны быть достигнуты без возложения на лицо такого личного чрезмерного бремени.

К тому же, любое ограничение прав и свобод личности должно быть четким и законодательно определенным, однако в данном случае такое ограничение, как невозможность получения паспорта в форме книжечки, законодательством не предусмотрено.

ВСУ: выплата пенсии переселенцам, которые вернулись на неконтролируемую территорию

4 сентября 2018 года Большая Палата оставила в силе решение Верховного Суда в составе коллегии судей Кассационного административного суда по делу № 805/402/18, согласно которому государство обязано выплатить пенсию внутренне перемещенным лицам, даже если они вернулись на неконтролируемую территорию.

В частности, разъяснено, что нормативно-правовым актом, которым определены основания прекращения пенсионных выплат (которые являются составляющей порядка пенсионного обеспечения), является Закон № 1058-IV.

Другие нормативно-правовые акты в этой сфере могут применяться только, если не противоречат ему. То есть, выплата пенсии может быть прекращена в случае: 1) назначена на основании документов, содержащих недостоверные сведения; 2) смерти пенсионера; 3) неполучения назначенной пенсии в течение 6 месяцев подряд; 4) в других случаях, предусмотренных законом.

При этом конституционное понятие “Закон Украины”, в отличие от понятия “законодательство Украины”, не подлежит расширительному толкованию, это - нормативно-правовой акт, принятый Верховной Радой в пределах ее полномочий. Нормативно-правовые акты Кабинета Министров являются подзаконными, а потому не могут ограничивать права граждан, установленные законами.

Поскольку Закон № 1058-IV не предусматривает такого основания прекращения или приостановления выплаты пенсии, как верификация по спискам СБУ на основании проверки места фактического проживания пенсионера, пенсию внутренне перемещенному лицу должны выплатить. Принятие законодателем закона № 1706-VII направлено на установление дополнительных гарантий соблюдения прав, свобод и законных интересов внутренне перемещенных лиц, к которым относится и истица, а не на сужение объема их прав, закрепленных в других законодательных актах Украины, в частности в части первой статьи 49 Закона № 1058-IV.

Не влияют на законность и обоснованность решения суда первой инстанции и ссылки представителей ПФУ на отмену органом социальной защиты населения регистрации истицы как внутренне перемещенного лица, поскольку регистрация была отменена после принятия Кассационным административным судом решения в этом деле.

Дайджест за сентябрь 2018 pdf

Дайджест за Август 2018

Налоги

ВРУ: стимулирование деятельности семейных фермерских хозяйств

15 августа 2018 вступил в силу Закон № 2497-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины относительно стимулирования создания и деятельности семейных фермерских хозяйств”, принятый 10 июля 2018 года.

Согласно Закону, лица, которые организовали фермерское хозяйство (в том числе семейное) могут осуществлять свою деятельность также в форме ФЛП, а также стать плательщиками единого налога четвертой группы. Для этого фермеры-предприниматели должны осуществлять деятельность исключительно в пределах фермерского хозяйства, зарегистрированного в соответствии с Законом “О фермерском хозяйстве”, и соответствовать совокупности таким критериям:

–      заниматься исключительно выращиванием, откормом сельхозпродукции, сбором, отловом, переработкой такой продукции и ее продажей;

–      осуществлять хозяйственную деятельность (кроме поставок) по месту налогового адреса;

–      не использовать труд наемных лиц;

–      членами фермерского хозяйства такого физического лица могут быть только члены его семьи в понимании ч. 2 ст.3 Семейного кодекса;

–      площадь сельхозугодий и/или земель водного фонда в собственности и/или пользовании членов фермерского хозяйства составляет не менее двух и не более 20 га.

Для зарегистрированных в установленном законом порядке фермеров-предпринимателей, которые в течение 10 календарных дней подали заявление об избрании упрощенной системы налогообложения, первый налоговый (отчетный) период начинается с первого числа месяца, в котором произошла государственная регистрация.

Фермеры, которые в налоговом (отчетном) периоде не обеспечили совокупность установленных критериев, обязаны уплатить в текущем году налог исходя из 25 % годовой суммы налога за каждый квартал, в течение которого плательщик находился в четвертой группе. И со следующего налогового (отчетного) квартала перейти на единый налог третьей группы или отказаться от упрощенной системы налогообложения.

Также фермеры могут с четвертой группы самостоятельно перейти в другую группу или отказаться от упрощенной системы, с первого числа месяца, следующего за налоговым (отчетным) кварталом, но при условии уплаты налога за текущий год. При этом вернуться в четвертую группу можно будет не ранее чем через два календарных года.

Также Законом предусмотрено введение льгот по уплате единого социального взноса для всех членов фермерского хозяйства, в т. ч. его председателя (доплата ЕСВ за счет Госбюджета в течение 10 лет).

Минфин: обобщающие налоговые консультации в сфере налогообложения НДС

3 августа 2018 года приказом Министерства финансов № 673 утверждены четыре обобщающие налоговые консультации для плательщиков НДС.

  • относительно особенностей налогообложения НДС отрицательной разницы между ценой приобретения (обычной ценой) товара и ценой реализации такого товара на экспорт.

Консультация определяет, что в случае осуществления операции по экспорту товара по цене ниже цены приобретения (обычной цены) такого товара, нулевая ставка НДС применяется к такой операции в целом, при условии подтверждения факта вывоза товаров в соответствующем таможенном режиме надлежащим образом оформленной таможенной декларацией.

  • относительно документального подтверждения уничтожения или разрушения основных производственных или непроизводственных средств.

В консультации приведен перечень документов, которые для целей налогообложения НДС могут подтвердить факт уничтожения или разрушения в результате действия обстоятельств непреодолимой силы и в других случаях ликвидации без согласия налогоплательщика основных производственных или непроизводственных средств, а также в случае ликвидации основных средств в связи с их разборкой или преобразованием другим способом, вследствие чего они не могут использоваться по первоначальному назначению:

–      сертификат Торгово-промышленной палаты Украины, подтверждающий факт наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора);

–      акт, подтверждающий факт пожара согласно положения Порядка учета пожаров и их последствий, утвержденного постановлением Кабинета Министров №2030;

–      данные (извлечение) из соответствующего реестра о прекращении права собственности на основные средства в случае их полного уничтожения согласно порядка, утвержденного ст. 349 Гражданского кодекса;

–      извлечение из Единого реестра досудебных расследований, подтверждающий факт регистрации сведений об уголовном правонарушении, в случае хищения основных средств;

–      другие документы, которые в соответствии с законодательством подтверждают факт уничтожения, разрушения или хищения основных производственных или непроизводственных средств.

Такие документы налогоплательщик может подать контролирующему органу в общеустановленном порядке по собственной инициативе или по требованию контролирующего органа (или лично налогоплательщиком или уполномоченным на это лицом, либо по почте с уведомлением о вручении и с описью вложения, или средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением требований законов относительно электронного документооборота и электронной цифровой подписи).

  • относительно обложения НДС операций по получению постоянным представительством нерезидента финансирования от головной компании - нерезидента.

Консультация оговаривает, что средства, поступающие на счет постоянного представительства нерезидента в Украине от головной компании-нерезидента, не является компенсацией стоимости товаров/услуг, поставляемых таким представительством, и не должны быть объектом налогообложения НДС при получении таких средств, а потому постоянное представительство нерезидента в Украине не определяет налоговые обязательства по НДС и не учитывает их в общем объеме операций для целей обязательной регистрации такого постоянного представительства плательщиком НДС.

  • относительно налогообложения НДС операций банков и других финансовых учреждений по передаче в финансовый лизинг имущества, приобретенного ими в собственность в результате обращения взыскания на такое имущество.

Консультация определяет, что в случае передачи в финансовый лизинг имущества, приобретенного банками или другими финансовыми учреждениями в результате обращения взыскания на такое имущество, такие банки и другие финансовые учреждения:

–      применяют режим освобождения от налогообложения НДС на основании абзаца 2 п. 197.12 НКУ в части стоимости имущества, по которой такое имущество было приобретено в собственность в счет погашения обязательств по договору кредита (займа);

–      начисляют налоговые обязательства по НДС исходя из базы налогообложения, определенной в соответствии с п. 189.1 НКУ, в случае если при приобретении банком такого имущества суммы НДС были включены в состав налогового кредита;

–      начисляют налоговые обязательства по НДС исходя из базы налогообложения, определенной как положительная разница между ценой поставки и ценой приобретения такого имущества с учетом требований, определенных п. 189.15 НКУ.

ГФСУ: возможность составления сводной налоговой накладной для поставок по договору комиссии

21 августа 2018 года в индивидуальной налоговой консультации от №3634/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Государственная фискальная служба дает ответ на вопрос, можно ли составлять сводную налоговую накладную по поставкам в рамках договоров комиссии.

Так, ГФСУ указывает, что если операции по поставке (передаче) товаров в рамках договора комиссии имеют ритмический характер (то есть осуществляются одному контрагенту-комиссионеру не менее двух раз в месяц), то поставщик таких товаров - комитент может составить не позднее последнего дня месяца, в котором осуществлены следующие поставки, сводную налоговую накладную с учетом всего объема поставок товаров такому комиссионеру за такой месяц (в случае, если такой комиссионер является плательщиком НДС).

Периодичность составления налоговых накладных в течение отчетного (налогового) периода на одного контрагента-комиссионера, в том числе и сводных налоговых накладных по операциям по поставке (передаче) товаров в рамках договора комиссии, которые имеют ритмичный характер, может быть предусмотрена в гражданско-правовом договоре с таким контрагентом. В этом случае поставщик-комитент может в течение месяца в соответствии с условиями договора составить несколько сводных налоговых накладных на такого контрагента-комитента.

Предпринимателям

Минфин: изменения в Порядок учета плательщиков налогов и сборов

24 августа 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 589 от 27 июня 2018 года, которым внесены изменения в Порядок учета плательщиков налогов и сборов.

В частности, изменения следующие:

–      определен порядок учета в контролирующих органах представительств донорских учреждений в Украине, образование которых предусмотрено международными договорами Украины, после проведения Минэкономразвития их регистрации в Украине.

–      урегулированы действия контролирующих органов в случае установления обособленных подразделений иностранных компаний, организаций, включенных в Единый государственный реестр предприятий и организаций Украины и при этом не состоят на учете в контролирующих органах.

В отношении таких обособленных подразделений контролирующим органом принимаются меры по представлению документов для постановки их на учет и такие налогоплательщики учитываются в контролирующих органах с признаком “плательщик не подал заявления для постановки на учет”.

–      усовершенствованы заявления по форме №1-ОПП, №1-РПП и по форме №5-ОПП;

–      уточнено, что подтверждением прекращения независимой профессиональной деятельности являются сведения (извлечение) соответствующего реестра, в который вносится информация о государственной регистрации такой деятельности, о прекращении или приостановлении, или изменении организационной формы соответствующей деятельности с независимой (индивидуальной) на другую.

–      изложено в новой редакции приложение 11 “Уведомление о постановке на учет / снятии с учета налогоплательщика в связи с изменением местонахождения (места жительства)”.

Минфин: изменения в отчетности по ЕСВ

1 августа 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 511 от 15 мая 2018 года, который изложил в новой редакции Порядок формирования и представления страхователями отчета относительно сумм начисленного ЕСВ и его формы.

Отчет по ЕСВ по застрахованным лицам по новой форме (Отчет по форме №Д4) работодатели обязаны подать за отчетный период “август 2018 года”. Предельный срок подачи – 20 сентября 2018 года.

Плательщики ЕСВ – предприниматели, лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, и члены фермерских хозяйств суммы своих взносов должны отражать в годовой отчетности, и подавать ее в сроки, установленные в Порядке, т.е. уже в 2019 году.

Минфин: изменения в Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете

3 августа 2018 вступил в силу приказ Министерства финансов № 565 от 20 июня 2018 года “О внесении изменений в Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете”, который внес изменения в Положение № 88.

Основным нововведением является закрепление нормы о том, что несущественные недостатки в документах, содержащих сведения о хозяйственной операции, не являются основанием для непризнания хозяйственной операции, при условии, что:

–      такие недостатки не препятствуют возможности идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции;

–      содержат сведения о дате составления документа, название предприятия, от имени которого составлен документ, содержание и объем хозяйственной операции и тому подобное.

Водителям

Укртрансбезопасности: онлайн лицензия на пассажирские перевозки

30 августа 2018 года в Украине заработал Электронный кабинет перевозчика, доступный на интернет-ресурсе e-services.dsbt.gov.ua.

Онлайн-сервис предоставляет доступ для всех предпринимателей, работающих на рынке перевозок, к админуслугам Укртрансбезопасности в электронной форме. В Электронном кабинете доступно пять электронных услуг. Так, грузовые и пассажирские автоперевозчики смогут получать, расширять, суживать и аннулировать лицензии онлайн. Кроме того, перевозчики смогут оперативно сообщать об изменении своих данных: персонале, транспорте, материально-технической базе.

Также в электронном кабинете есть данные Реестра перевозчиков, который ведет Укртрансбезопасность. и любое лицо, введя номер автомобиля, ЕГРПОУ или ИНН владельца, сможет узнать точное название и контактные данные перевозчика, а также наличие, тип и срок действия его лицензии.

Доступ перевозчиков к их Электронному кабинету будет осуществляться с помощью электронной цифровой подписи.

Кроме электронных услуг, электронный кабинет содержит информацию о самом перевозчике, наличии и сроке действия лицензий, транспортных средствах, маршрутах, имеющихся разрешениях и штрафах, наложенных инспекторами Укртрансбезопасности, и т. п.

КМУ: изменения в порядок госрегистрации транспортных средств

Постановлением Кабинета Министров № 637 от 22 августа 2018 года внесены изменения в Порядок государственной регистрации (перерегистрации), снятия с учета автомобилей, автобусов, а также самоходных машин, сконструированных на шасси автомобилей, мотоциклов всех типов, марок и моделей, прицепов, полуприцепов, мотоколясок, других приравненных к ним транспортных средств и мопедов.

Исключена процедура снятия транспортного средства с учета при переходе права собственности к новому владельцу. Транспортные средства при отчуждении должны быть перерегистрированы.

Кроме того, перечень документов, подтверждающих правомерность приобретения транспортных средств, дополнен договором купли-продажи транспортного средства, заключенного по результатам публичных торгов (аукциона) или электронных торгов, по которым продавцом выступает Нацагентство по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и иных преступлений.

В случае утраты техпаспорта и номерных знаков транспортного средства, переданного в управление Нацагентством, новое свидетельство о регистрации и номерные знаки выдаются на основании заявления управляющего и договора управления.

Также Постановлением Кабинета Министров № 621 от 22.08.2018 года внесены изменения в Порядок № 1388 государственной регистрации (перерегистрации), снятия с учета автомобилей, автобусов, а также самоходных машин, сконструированных на шасси автомобилей, мотоциклов всех типов, марок и моделей, прицепов, полуприцепов, мотоколясок, других приравненных к ним транспортных средств и мопедов».

Согласно изменениям, при проведении государственной регистрации (перерегистрации) и снятии с учета транспортного средства, уполномоченные лица сервисного центра МВД будут проверять наличие данных о его собственнике в Едином реестре должников и вносить соответствующую отметку на заявлении собственника. В случае наличия таких сведений в реестре перерегистрация и снятие с учета транспортного средства не производится.

Разное

КМУ: упрощен выезд за границу ребенка с одним родителем

Кабинет Министров Украины постановлением № 619 от 22 августа 2018 внес изменения в порядок выезда с ребенком за границу без согласия второго родителя.

С 28 августа 2018 года родитель (доверенное лицо с удостоверенным нотариусом согласием) имеет право вывезти ребенка в возрасте до 16 лет на месяц при предъявлении решения суда или органа опеки или их копий, удостоверенных нотариально или органом, их выдавшим, в котором определено (подтверждено) место проживания ребенка с выезжающим (уполномачивающим) родителем. Нотариально удостоверенное согласие второго родителя не требуется.

Без согласия второго родителя больше чем на месяц можно будет вывезти ребенка с инвалидностью или ребенка, болеющего тяжелыми заболеваниями. При этом необходимо предъявить следующие документы или их копии, удостоверенные нотариально или органом, их выдавшим:

–      справку, выданную органом ГИС, частным исполнителем, о наличии задолженности по уплате алиментов (если совокупный размер задолженности превышает сумму соответствующих платежей за три месяца);

–      документ, выданный врачебно-консультативной комиссией лечебно-профилактического заведения, в порядке и по форме, установленных Минздравом (если сумма задолженности по алиментам составляет более трех, но не больше четырех месяцев).

Также вывезти ребенка за границу без нотариально удостоверенного согласия второго из родителей можно будет и имея на руках справку о задолженности по уплате алиментов, совокупный размер которой превышает сумму соответствующих платежей за четыре месяца, выданную органом ГИС, частным исполнителем.

При временном выезде из Украины граждан на срок до одного месяца при предъявлении решения суда или органа опеки и попечительства тот из родителей, который намерен выехать с ребенком или уполномочил на это нотариально удостоверенным согласием других лиц, проверяется пограничниками в части отсутствия сведений по нему в перечне сведений о должниках по решениям об установлении свидания с ребенком и устранении препятствий в таковом Единого реестра должников. Если такие сведения в Едином реестре должников есть, пограничник отказывает в пересечении государственной границы с ребенком. При этом пограничник выносит обоснованное письменное решение с указанием причин отказа, один экземпляр которого выдается тому, кому отказано в пересечении границы. Отсутствие возможности проверить в Едином реестре должников наличие таких сведений не может быть основанием для отказа в пересечении границы.

Постановление вступает в силу 28 августа 2018 года одновременно с Законом об усилении защиты права ребенка на надлежащее содержание от 03.07.2018 № 2475-VII (см. выпуск Дайджеста за июль 2018).

Минюст: изменения в Порядок совершения нотариальных действий

Приказом Министерства юстиции № 2785/5 от 27 августа 2018 года внесены изменения в Порядок совершения нотариальных действий нотариусами Украины № 296/5.

Основные изменения следующие:

–      при совершении нотариального действия лицо в возрасте до 14 лет (ранее - 16 лет) устанавливается по свидетельству о рождении при условии подтверждения родителями (одним из родителей) того, что это лицо является их ребенком.

–      в случае, когда государственная регистрация права собственности на земельный участок (ранее земельный участок не был указан) и объект недвижимого имущества проведена без выдачи документа, удостоверяющегося такое право, или в связи с утратой, повреждением или порчей соответствующего государственного акта на право собственности, свидетельства о праве собственности на недвижимое имущество, нотариальное действие в отношении такого имущества совершается на основании информации из Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество, полученной путем непосредственного доступа к нему.

–      с целью проверки отсутствия прав малолетних и несовершеннолетних детей, недееспособных или ограниченно дееспособных лиц на пользование отчуждаемым недвижимым имуществом нотариус имеет право дополнительно истребовать от предприятий, учреждений и организаций сведения и документы, необходимые для совершения такой сделки.

–      договоры об отчуждении или залоге движимого имущества удостоверяются нотариусом после проверки отсутствия налогового залога по данным Государственного реестра обременений движимого имущества, о чем изготавливаются соответствующие извлечения.

–      нотариус отказывает в совершении нотариального действия в случаях, предусмотренных Законом «О нотариате» (раньше эта норма предусматривала исключительный перечень оснований для отказа).

–      факт смерти физического лица и время открытия наследства нотариус проверяет путем истребования от наследника свидетельства о смерти, выданного органом государственной регистрации актов гражданского состояния, или по непосредственному доступу к реестру актов гражданского состояния, а также другие изменения.

Минюст: изменения в оформлении админпротоколов

Приказом Министерства юстиции № 2702/5 от 17 августа 2018 года урегулирована процедура по оформлению админпротоколов органами пробации за уклонение от общественно полезных работ.

Должностное лицо органа пробации составляет протокол в следующих случаях:

–      неявки нарушителя к месту выполнения общественно полезных работ в течение двух дней с даты, определенной в направлении уполномоченного органа по вопросам пробации, без уважительных причин;

–      невыхода на общественно полезные работы или отказ выполнять работу, вид которой определен предприятием, учреждением, организацией, более двух раз в течение месяца без уважительных причин;

–      появление на рабочем месте в состоянии алкогольного, наркотического или токсического опьянения.

Протокол должен быть составлен в течение трех суток с момента установления данных подтверждающие факт правонарушения.

В протоколе указываются место и время совершения правонарушения, его суть, какие именно противоправные действия совершил нарушитель.

Нарушителю направляется вызов в уполномоченный орган пробации с целью получения объяснений и ознакомления с протоколом. Он также может предоставить объяснения и замечания к содержанию протокола, которые вносятся в протокол и удостоверяются подписью или может добавляться отдельно, о чем делается запись в протоколе.

Дело вместе с сопроводительным письмом направляется в районный суд по месту совершения админправонарушения.

КМУ: определен механизм выплаты задолженности по пенсиям

22 августа 2018 года Кабинетом Министров принято Постановление № 649 “Вопросы погашения задолженности по пенсионным выплатам по решениям суда”, которым определен механизм погашения задолженности, образовавшейся в результате начисления пенсионных выплат во исполнение судебных решений за счет бюджетных средств.

Установлено, что для исполнения судебных решений, которыми на органы ПФУ возложено обязательство по начислению (перерасчету) пенсионных выплат, финансируемых из госбюджета, выплата средств, начисленных за период до вступления судебного решения в законную силу, осуществляется в соответствии с Порядком погашения задолженности по пенсионным выплатам по решениям суда.

Очередность исполнения решений определяется датой их поступления в орган ПФУ, определенный судом должником в исполнении судебного решения.

Для подтверждения суммы, подлежащей выплате, орган ПФУ, определенный судом должником в исполнении судебного решения, подает в Фонд:

–      документ, подтверждающий дату поступления судебного решения к должнику;

–      копию судебного решения или исполнительного листа;

–      расчет суммы, подлежащей выплате, удостоверенный руководителем должника или уполномоченным им лицом.

Принятие указанного постановления позволяет обеспечить исполнение решений судов по вопросам начисления (перерасчета) пенсионных выплат, погашения существующей задолженности по их исполнению, а также приводит в соответствие расходную часть бюджета Пенсионного фонда с учетом расходов, необходимых для обеспечения выплаты пенсий, перечисленных в соответствии с постановлением Кабмина “О перерасчете пенсий лицам, уволенным с военной службы, и некоторым другим категориям лиц” от 21 февраля 2018 года № 103.

Судебные новости

ВСУ: освобождение от уплаты судебного сбора участников боевых действий

Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда разъяснил, что участники боевых действий освобождаются от уплаты судебного сбора по делам, связанным с нарушением их прав, на основании пункта 13 части первой статьи 5 Закона “О судебном сборе”.

В постановлении по делу № 572/2088/17 разъяснено, что недостатки законодательной техники, которая использовалась законодателем при подготовке Закона “О судебном сборе” не должны влиять на гарантированные государством льготы при уплате судебного сбора, нарушать и ограничивать права участников боевых действий при их обращении в суд, в связи с нарушением любых их прав, независимо от характера, предмета и оснований таких исков.

С 1 сентября 2015 года льготы по уплате судебного сбора участниками боевых действий регулируются на основании пункта 13 части первой статьи 5 Закона “О судебном сборе”, который является специальным Законом и не содержит никаких ограничений для участников боевых действий относительно предмета судебной защиты нарушенных прав.

По мнению Верховного Суда, участник боевых действий должен быть освобожден от судебного сбора в том числе, если дело касается взыскания имущественного и морального вреда, причиненного источником повышенной опасности, и не связано с нарушением прав истца как участника боевых действий.

ВСУ: налоговая консультация как основание освобождения от ответственности налогоплательщика

Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда разъяснил, что индивидуальная налоговая консультация, соответствующая законодательству, является основанием для освобождения от ответственности налогоплательщика, действовавшего в соответствии с предоставленными такой консультацией разъяснениями по вопросам практического применения отдельных норм налогового законодательства.

В постановлении по делу № 813/2617/15 о признании недействительной налоговой консультации разъяснено, что в соответствии со статьей 53 Налогового кодекса не может быть привлечен к ответственности налогоплательщик, действовавший в соответствии с налоговой консультацией, предоставленной ему в письменной или электронной форме, а также обобщающей налоговой консультации, в частности, на основании того, что в будущем эти акты были изменены или отменены.

Налогоплательщик может обжаловать в суде как правовой акт индивидуального действия письменную или электронную налоговую консультацию контролирующего органа, которая, по его мнению, противоречит нормам или содержанию соответствующего налога или сбора. Признание судом такой налоговой консультации недействительной является основанием для предоставления новой налоговой консультации с учетом выводов суда.

ВСУ: разрешение на выезд ребенка требует указания временных рамок и страны пребывания

Постановлением от 16 августа 2018 года по делу № 766/15686/16-ц Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда разъяснил, что разрешение на выезд несовершеннолетнего ребенка за пределы Украины в сопровождении одного из родителей при отсутствии согласия второго родителя на основании решения суда может быть предоставлено на конкретный одноразовый выезд с определением его начала и окончания.

Суд не может разрешить выезд, не определив его временные рамки, а также страну пребывания без согласия и сопровождения отца, поскольку это противоречит действующему законодательству, определяющему равенство прав и обязанностей родителей в воспитании ребенка. Подобное разрешение может привести к фактическому лишению отца возможности принимать участие в воспитании ребенка и общаться с ним.

Таким образом, Верховный Суд подтвердил выводы низших судов о том, что выезд несовершеннолетнего ребенка за пределы Украины без согласия и сопровождения отца является разовым, то есть предоставляется судом на конкретно определенную поездку с конкретно определенным периодом пребывания за границей; нельзя лишить отца возможности знать о местонахождении дочери, условиях проживания и других обстоятельствах жизни ребенка.

ВСУ: подсудность дела по иску к госрегистратору

Большая Палата Верховного Суда постановлении по делу № 810/950/16, пришла к выводу, что иск к госрегистратору о частичной отмене решения о государственной регистрации права собственности на объект недвижимого имущества не может рассматривать административный суд.

Суд указывает, что если нарушение своих прав лицо видит в последствиях, вызванных неправомерными, по его мнению, решением, действием или бездействием субъекта властных полномочий, и эти последствия привели к возникновению, изменению или прекращению гражданских правоотношений, носят имущественный характер или связаны с реализацией его имущественных или личных неимущественных интересов, то признание незаконными (противоправными) таких решений является способом защиты гражданских прав и интересов.

В рассматриваемом деле спорные правоотношения возникли в связи с невыполнением условий гражданско-правовой сделки, в том числе решением вопроса правомерности неоднократного перехода права собственности на недвижимое имущество, а значит, существует спор о праве, что исключает возможность рассмотрения этого дела по правилам административного судопроизводства. Спор должен решаться судами по правилам гражданского судопроизводства.

Дайджест за август 2018 pdf

Дайджест за Июль 2018

Налоги

ВРУ: изменения в Налоговый кодекс

28 июля 2018 года вступил в силу Закон Украины № 2477-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины” от 3 июля 2018 года, предусматривающий следующие изменения:

–      расширен перечень доходов, которые не включаются в расчет общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода, в частности, среди таких доходов – алименты, выплачиваемые нерезидентом независимо от их размера, если иное не установлено международным договором (пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 НКУ).

–      в перечень расходов, которые разрешено включать в налоговую скидку, включаются суммы средств, уплаченных налогоплательщиком в пользу отечественных учреждений дошкольного, внешкольного, общего среднего, профессионального (профессионально-технического) и высшего образования для компенсации стоимости получения соответствующего образования такого налогоплательщика и / или члена его семьи первой степени родства (пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 163 НКУ).

ВРУ: продление действия налоговых льгот на период АТО

4 июля 2018 года вступил в силу Закон Украины № 2463-VIII, принятый 19 июня 2018 года, которым продлено действие льгот по обложению НДС на период проведения мероприятий по обеспечению национальной безопасности и обороны, отпору и сдерживанию вооруженной агрессии Российской Федерации в Донецкой и Луганской областях, путем проведения операции Объединенных сил (ООС).

Также на этот же период будет действовать освобождение от обложения военным сбором доходов в виде денежного обеспечения военнослужащих и правоохранителей.

Указанные изменения применяются к налоговым периодам, начиная с 1 мая 2018 года.

Минфин: обобщающие налоговые консультации относительно платы за землю

4 июля 2018 года приказом Министерства финансов № 602 утверждены три обобщающие налоговые консультации по некоторым вопросам налогообложения платы за землю:

1)    относительно взимания платы за землю в случае аренды площади в многоквартирном доме.

Определено, что непосредственным плательщиком платы за землю выступает лицо, в отношении которого зарегистрированы государственные права на земельный участок под домом и придомовую территорию (учреждение или организация, которая осуществляет управление многоквартирным домом государственной или коммунальной собственности; ОСМД, которое является субъектом регистрации в соответствии с решением совладельцев).

2)    относительно уплаты земельного налога владельцем недвижимого имущества, расположенного на земельном участке, права на который у такого лица не оформлены.

Указано, что лицо, владеющее недвижимым имуществом, которое расположено на земельном участке, права на который для такого лица не оформлены, нельзя считать плательщиком земельного налога в понимании ст. 269 Налогового кодекса до момента возникновения соответствующих прав такого лица на земельный участок в соответствии с записью, сформированной в Госземкадастре в порядке, определенном законом.

3)    относительно взимания земельного налога с ФЛП - плательщиков единого налога.

ФЛП - плательщик единого налога, использующий здания (сооружения), их части, для осуществления хозяйственной деятельности и оформивший в соответствии с требованиями законодательства свои права на земельный участок под такими объектами, не должен платить земельный налог.

Абзац 4 п. 297.1  ст. 297 Налогового кодекса не предусматривает освобождения от земельного налога для физлица предпринимателя - плательщика единого налога в случае, когда обязанность по уплате налога возникает у него как у совладельца многоквартирного дома в составе расходов на управление.

ГФСУ: включение в базу налогообложения НДС компенсации оплаты земельного налога

ГФСУ в индивидуальной консультации №3126/6/99-99-15-03-02-15/ИПК от 16 июля 2018 года разъясняет, что возмещение земельного налога и других затрат является составляющей стоимости услуги по аренде имущества, являющегося объектом налогообложения НДС, и включается в базу налогообложения НДС за соответствующий отчетный период.

Составной частью хозяйственной деятельности с недвижимым имуществом являются как приобретение такого имущества и получения услуг, связанных с необходимостью его содержания (коммунальные услуги, уплата налогов, связанных с подвижным/недвижимым имуществом), так и перенесение стоимости таких расходов на стоимость готовой продукции или услуг, в том числе и формирование на базе таких расходов размера арендной платы за движимое/недвижимое имущество.

То есть в стоимости арендной платы за движимое/недвижимое имущество арендатор должен осуществлять экономическое возмещение(компенсацию) всех элементов затрат, связанных с услугами по предоставлению имущества в аренду, в том числе и таких составляющих, как земельный налог, арендная плата за землю, налог на недвижимое имущество или транспортный налог.

При этом налогообложение будет зависеть от статуса арендодателя:

–      если арендодателем является бюджетное учреждение, то полученные средства в виде компенсации расходов на содержание объекта аренды и коммунальных услуг не включаются в базу обложения НДС;

–      если арендодателем является другое лицо - плательщик НДС, то полученные в качестве компенсации средства облагаются НДС в общеустановленном порядке.

ГФСУ: вопросы изъятия ошибочно составленных налоговых накладных

ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК от 10 июля 2018 года рассматривает вопросы составления налоговой накладной без факта осуществления хозяйственной операции и ее регистрации в ЕРНН.

Плательщик НДС в соответствии с п. 192.1 Налогового кодекса с целью исправления ошибок, допущенных при составлении такой налоговой накладной, может составить расчет корректировки к ней. Такой расчет корректировки подлежит регистрации в ЕРНН получателем товаров/услуг, на которого была составлена такая налоговая накладная.

Объемы поставки товаров/услуг и сумма НДС, указанные в такой налоговой накладной (не подтвержденной первичными документами) и расчете корректировки к ней, не подлежат отражению в декларации по НДС.

При этом суммы НДС, указанные в налоговой накладной, составленной без факта осуществления хозяйственной операции, и расчете корректировки к ней, при их регистрации в ЕРНН учитываются в соответствующих объемах при расчете регистрационной суммы, а. следовательно, влияют на значение показателя "SПеревищ".

Поскольку Налоговым кодексом не предусмотрена возможность изъятия из ЕРНН зарегистрированных налоговых накладных (в т. ч. составленных ошибочно) или их неучтения при расчете регистрационной суммы, ГФСУ приходит к выводу, что урегулирование затронутого вопроса возможно путем внесения соответствующих изменений в нормативно-правовые акты.

ГФСУ: разъяснение по процедуре округления сумм в чеках и других документах

C 1 июля 2018 года вступило в силу постановление Правления НБУ “Об оптимизации обращения монет мелких номиналов” № 25 от 15 марта 2018 года , которое в случае отсутствия монет мелких номиналов требует проводить округление общих сумм в чеках РРО и других документах.

В связи с этим ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации № 3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК от 16 июля 2018 года разъяснила некоторые моменты порядка заполнения показателей налоговой накладной в части применения округлений, предусмотренных Постановлением № 25.

Так, ГФСУ указывает, что в графе 6 налоговой накладной указывается количество (объем) поставки товаров/услуг, в графе 7 - цена поставки единицы товара/услуги без учета НДС, в графе 10 - объем поставки (база налогообложения) без учета НДС (значение графы 10 рассчитывается путем умножения значения графы 6 на значение графы 7). Такой порядок заполнения граф налоговой накладной предусмотрен п. 16 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом Минфина от 31.12.2015 г. № 1307 (далее - Порядок № 1307).

К тому же, в п. 4 Порядка № 1307 предусмотрено: все графы налоговой накладной, имеющие стоимостные показатели, заполняются в гривнах с копейками.

Таким образом, при осуществлении операций по поставке товаров/услуг плательщик НДС обязан на дату, определенную ст. 187 Налогового кодекса, определить НДС-обязательства, исходя из базы налогообложения, определенной в соответствии с п. 188.1. При этом необходимо составить налоговую накладную в порядке, определенном Порядком № 1307, и зарегистрировать ее в ЕРНН.

Кроме того, ГФСУ советуют обращаться в Министерство финансов с вопросами относительно порядка составления первичных документов (расходных накладных, заказов-нарядов и т. д.) и отражения в бухучете округленных в чеках и других документах сумм.

Предпринимателям

ВРУ: упрощена процедура иностранного инвестирования в Украину

20 июля 2018 года подписан Закон № 2418-VIII “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно содействия привлечению иностранных инвестиций”, который был принят 15 мая 2018 года.

В Законе № 5178-VI “О депозитарной системе Украины” введено понятие “номинальный держатель”, установлен правовой режим учета прав собственности иностранных клиентов глобальных хранителей или других финансовых посредников на ценные бумаги в депозитарной системе Украины.

Установлено, что счет в ценных бумагах номинального держателя открывается депозитарным учреждением иностранному финансовому учреждению на основании договора о предоставлении услуг по обслуживанию счета в ценных бумагах номинального держателя. Счет не может быть открыт иностранному финучреждению с высоким уровнем риска легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем, финансирования терроризма.

На счете депозитарное учреждение в порядке, установленном Комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку, ведет учет ценных бумаг, прав на ценные бумаги, принадлежащие клиентам номинального держателя, а также клиентам клиента номинального держателя. На ценные бумаги, права на которые учитываются на счете номинального держателя, не может быть обращено взыскание по обязательствам номинального держателя.

Иностранное финансовое учреждение может открыть в депозитарном учреждении несколько счетов в ценных бумагах номинального держателя для депозитарного учета ценных бумаг своих клиентов.

Закон вступит в силу через 4 месяца со дня его опубликования, а именно – с 24 ноября 2018 года.

ВРУ: креативные индустрии как вид экономической деятельности

13 июля 2018 года вступил в силу Закон № 2458-VIII “О внесении изменений в Закон Украины “О культуре» (относительно определения понятия «креативные индустрии”)” от 19 июня 2018 года.

Так, Закон “О культуре” дополнен термином “креативные индустрии” - виды экономической деятельности, целью которых является создание добавленной стоимости и рабочих мест через культурное (художественное) и/или креативное выражение, а их продукты и услуги являются результатом индивидуального творчества.

Также среди приоритетов государственной политики в сфере культуры определены охрана, поощрение и поддержание культурного разнообразия как одного из важнейших факторов устойчивого развития.

Кабинету Министров обязан в течение шести месяцев со дня вступления в силу данного Закона определить виды экономической деятельности, относящиеся к креативным индустриям.

КМУ: изменился порядок представления финансовой отчетности

14 июля 2018 года вступило в силу Постановление КМУ №547, которым внесены изменения в Порядок представления финансовой отчетности, утвержденный постановлением КМУ № 419 от 28 февраля 2000 года.

Порядок приведен в соответствие с Законом Украины “О внесении изменений в Закон Украины “О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине” относительно усовершенствования некоторых положений”.

В частности, постановлением предусмотрено:

–      дополнение перечня предприятий, которые составляют финансовую отчетность по международным стандартам финансовой отчетности;

–      представление финансовой отчетности, составленной по МСФО, на основе таксономии в едином электронном формате;

–      представление отдельным категориям предприятий вместе с финансовой отчетностью отчета об управлении и отчета о платежах в пользу государства;

–      обнародование финансовой отчетности в соответствии с требованиями, установленными Законом;

–      представление консолидированной финансовой отчетности.

Минфин: изменен Порядок оформления результатов проверок

C 14 июля 2018 года действует Приказ Министерства финансов № 547 от 5 июня 2018 года, которым внесены изменения в Порядок оформления результатов документальных проверок соблюдения законодательства Украины по вопросам государственного таможенного дела, налогового, валютного и другого законодательства налогоплательщиками - юридическими лицами и их обособленными подразделениями, утвержденный приказом № 727 от 20 августа 2015 года.

Изменениями предусмотрено, что в случае несогласия налогоплательщика с заключениями документальной проверки, кроме возражений, могут подаваться дополнительные документы, которые рассматриваются контролирующим органом.

Один экземпляр акта (справки) документальной проверки и других материалов проверки хранится в контролирующем органе, осуществлявшем проверку.

Срок хранения актов (справок) и других материалов документальных проверок в контролирующих органах составляет пять лет (в случае обжалования результатов проверки срок увеличивается (при наличии потребности).

Водителям

КМУ: изменения в ПДД касательно статуса лиц, передвигающихся в креслах колесных

Постановлением Кабинета Министров № 553 от 11 июля 2018 года урегулирован вопрос предоставления лицам, которые передвигаются в креслах колесных, статуса участника дорожного движения.

В ПДД вводится понятие “кресло колесное” (вместо “инвалидной коляски”), а лиц, передвигающихся в креслах колесных, относят к категориям участников дорожного движения.

В случае установки на транспортном средстве опознавательного знака “Водитель с инвалидностью” водитель должен иметь при себе документ, подтверждающий инвалидность его или пассажира (кроме водителей с явными признаками инвалидности или водителей, которые перевозят пассажиров с явными признаками инвалидности). Пользоваться опознавательным знаком “Водитель с инвалидностью” без подтверждающих документов (кроме явных признаков инвалидности) запрещено.

Водителям и пассажирам с инвалидностью, физиологические особенности которых мешают пользоваться ремнями безопасности, разрешается не пристегиваться.

Отступать от требований некоторых запрещающих дорожных знаков (с табличкой “кроме инвалидов”) может как водитель с инвалидностью, так и водитель, перевозящий пассажира с инвалидностью, если мотоколяска или автомобиль обозначен знаком “водитель с инвалидностью”.

Пассажиры с инвалидностью в случае остановки или стоянки транспортных средств в местах, где разрешена остановка только водителям, которые перевозят пассажиров с инвалидностью, по требованию полицейского должны предъявить документы, подтверждающие инвалидность (кроме пассажиров с явными признаками инвалидности).

Разное

ВРУ: Закон об эффективном управлении в сфере авторских и смежных прав

22 июля 2018 года вступил в силу Закон № 2415-VIII “Об эффективном управлении имущественными правами правообладателей в сфере авторского права и (или) смежных прав”.

Установлено, что коллективное управление имущественными правами субъектов авторского права и (или) смежных прав осуществляют организации коллективного управления, зарегистрированные центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную политику в сфере интеллектуальной собственности, в установленном Законом порядке.

Организация коллективного управления является неприбыльной организацией, образуется в организационно-правовой форме общественного объединения (общественная организация или общественный союз) со статусом юрлица, единственным видом деятельности которой является выполнение задач и функций, определенных ст. 12 Закона.

Учредителями организации коллективного управления могут быть исключительно правообладатели. Учредителями и членами организации коллективного управления могут быть физлица - граждане Украины, иностранцы, лица без гражданства и юрлица частного права.

Установлено, что свидетельства об учете организаций коллективного управления, об определении организаций коллективного управления уполномоченными, об уполномачивании организаций коллективного управления, выданные до 22 июля 2018 года, утрачивают силу 22 апреля 2019 года, а в сферах, в отношении которых Закон предусматривает осуществление расширенного и обязательного коллективного управления, - с объявленной Госслужбой интеллектуальной собственности даты окончания приема заявлений на участие в конкурсе на аккредитацию в соответствующей сфере.

Госслужба интеллектуальной собственности 22 октября 2018 года начинает прием заявлений от заинтересованных юрлиц о регистрации организаций коллективного управления.

Законом предоставлены соответствующие полномочия организациям коллективного управления и определен механизм предоставления услуг правообладателям по сбору роялти на договорных началах.

Также определена процедура аккредитации организаций коллективного управления. Аккредитованная организация коллективного управления будет определяться на открытом конкурсе. Срок аккредитации составит три года.

Кроме того, установлен государственный надзор за деятельностью организаций коллективного управления и посредничества в переговорах и при разрешении конфликтов.

Данный Закон вступает в силу со дня, следующего за днем его опубликования, и применяется к правоотношениям, возникшим после вступления им в силу, а в части функционирования электронной системы регистрации и учета в сфере авторских и смежных прав с 1 июля 2019 года.

ВРУ: принят Закон о валюте

Основные правила осуществления валютного регулирования и валютного надзора урегулированы новым Законом “О валюте и валютных операциях” № 2473-VIII, принятым 21 июня 2018 года.

Закон № 2473-VIII с момента введения его в действие с 7 февраля 2019 года, отменит действующие Декрет Кабинета Министров № 15-93 “О системе валютного регулирования и валютного контроля” и Закон № 185/94 “О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте”, а также вносит изменения в некоторые другие законодательные акты.

Закон устанавливает:

–      провозглашен принцип свободного осуществления валютных операций физическими и юридическими лицами, заменен термин «валютный контроль» на «валютный надзор».;

–      трансграничные переводы валютных ценностей осуществляются только через уполномоченные учреждения, к которым относятся: банки, небанковские финансовые учреждения и операторы почтовой связи, имеющие соответствующую лицензию НБУ.

–      к валютным ценностям теперь относятся не только наличная и безналичная валюта и банковские металлы, но и электронные деньги, номинированные в гривне, иностранной валюте и/или банковских металлах.

Установлено, что валютный надзор осуществляется с целью установления соответствия осуществляемых валютных операций валютному законодательству с учетом риск-ориентированного подхода:

1)    органами валютного надзора (НБУ и ГФС) – осуществляют надзор за соблюдением резидентами и нерезидентами валютного законодательства, и

2)    агентами валютного надзора – уполномоченными учреждениями, подотчетными НБУ.

Непосредственный надзор уполномоченных учреждений за выполнением требований валютного законодательства при осуществлении валютных операций распространяется только на операции, подпадающие под обязательный финансовый мониторинг (критерии которых установлены ст. 15 Закона от 14.10.14 г. № 1702-VII).

Урегулированы права и обязанности резидентов и нерезидентов в сфере проведения валютных операций, в том числе обязанность представлять органам и агентам валютного надзора документы и информацию. Содержание, форма, периодичность, сроки, способ и порядок подачи информации о валютных операциях определяются НБУ.

При этом в законе отсутствует требования о декларировании валютных ценностей. НБУ в своем письме от 12.07.18 г. № 40-0006/38073 сообщает «інформуємо, що Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 N 2473-VIII (далі - Закон) декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам України і знаходиться за межами України не передбачено».

Также Законом претерпевают изменения штрафы для субъектов ВЭД:

–      увеличивается до 500 - 1000 н.м.д.г. (85000 грн - 170000 грн) штраф за незаконную скупку, продажу, обмен, использование валютных ценностей как средства платежа или залога.

–      нарушение порядка осуществления валютных операций повлечет за собой штраф на должностных лиц юридических лиц (кроме уполномоченных учреждений), а также ФЛП от 1000 до 3000 н.м.д.г. (от 170000 грн до 510000 грн). При этом отменяется штраф за уклонение от возвращения выручки в иностранной валюте.

–      упразднена административная ответственность за незаконное открытие или использование за пределами Украины валютных счетов.

–      штраф на должностных лиц уполномоченных учреждений за нарушение требований валютного законодательства составляет от 3000 до 4000 н.м.д.г.  (510000 до 680000 грн).

Закон № 2473 дает право НБУ при наличии признаков неустойчивого состояния банковской системы, возникновении угрозы для стабильности финансовой системы государства вводить защитные меры, такие как:

–      установление особенностей осуществления операций, связанных с движением капитала (проценты, кредиты, займы, дивиденды), и резервирование денег по валютным операциям (когда покупка/продажа осуществляются не день в день с момента поступления инвалюты на счет или подачи заявки по покупке инвалюты). На сегодня ограничения установлены постановлением Правления НБУ от 13.12.16 г. № 410;

–      обязательная продажа инвалютных поступлений и установление предельных сроков расчетов по экспорту/импорту. На сегодня соответствующие ограничения установлены Законом № 185/94-ВР, который утратит силу с момента ввода в действие Закона № 2473;

–      введение разрешений и(или) лимитов на проведение отдельных валютных операций;

–      ограничение или запрет проведения валютных операций на основании норм ст. 71 Закона “О Национальном банке” № 679-XIV.

Закон устанавливает, что защитные меры могут вводиться на срок не более 6 месяцев и продолжать срок действия предыдущих ограничений на срок не более 6 месяцев. Общий срок действия защитных мер не может превышать 18 месяцев на протяжении 24 месяцев со дня первичного введения соответствующей защитной меры.

ВРУ: усиление защиты прав детей и ответственность за неуплату алиментов

3 июля 2018 года принят Закон № 2475-VIII “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно создания экономических предпосылок для усиления защиты права ребенка на надлежащее содержание”.

Закон предусматривает следующие положения:

1)    ответственность лиц за неуплату алиментов и уклонение нарушителей от отбывания назначенного взыскания за неуплату алиментов, в частности:

–      неуплата алиментов на содержание ребенка за шесть месяцев со дня предъявления исполнительного документа влечет за собой привлечение к общественно полезным работам на срок от 120 до 240 часов, а за повторное на протяжении года совершение этого правонарушения - на срок от 240 до 360 часов. Уклонение лица от общественно полезных работ влечет административный арест сроком до 10 суток.

–      за уклонение от выполнения обязанностей по обеспечению необходимых условий жизни, обучения и воспитания несовершеннолетних детей предусмотрено предупреждение или штраф в размере от 50 до 100 н.м.д.г. (от 850 до 1700 грн), а за те же действия, совершенные повторно в течение года – от 1700 до 5100 грн.

–      предусмотрена уголовная ответственность в виде лишения свободы на срок до двух лет в случае злостного уклонения от общественно полезных работ.

2)    изменения относительно размера алиментов:

–      минимальный гарантированный размер алиментов на одного ребенка в размере не меньше 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

–      минимальный рекомендуемый размер алиментов составляет размер прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста и может быть присужден судом в случае достаточности заработка (дохода) плательщика алиментов.

Суд не ограничивается размером заработка (дохода) плательщика алиментов в случае установления наличия у него расходов, превышающих его заработок (доход), и в отношении которых таким плательщиком алиментов не доказано источник происхождения средств.

Размер алиментов, определенный в твердой денежной сумме, ежегодно подлежит индексации, если плательщик и получатель алиментов не договорились о другом. По заявлению получателя алиментов индексация может быть осуществлена судом за другой период.

При наличии задолженности по уплате алиментов за один год, исполнитель выносит постановление о наложении на должника штрафа в размере 20 %, за два года - 30 %, а за три года - 50 % суммы задолженности по уплате алиментов.

3)    другие ограничения применительно к должникам по уплате алиментов:

Законом также предусмотрено, что при наличии трехмесячного долга по алиментам госрегистратор сможет отказать в регистрации права собственности на имущество, проданное должником, который внесен в Единый реестр должников, а также предусмотрен отказ должнику в перерегистрации, снятии с учета транспортного средства с целью его отчуждения. Территориальные органы МВД обязаны отказать в совершении регистрационного действия, а также не позднее следующего рабочего дня уведомить орган государственной исполнительной службы или частного исполнителя с указанием сведений о таком транспортное средстве.

Изменениями в Семейный кодекс установлена возможность того из родителей, с кем по решению суда проживает ребенок, самостоятельно решать вопрос о временном выезде ребенка за границу с целью его лечения, обучения, участия в соревнованиях, фестивалях, оздоровления, а также отдыха при наличии задолженности второго родителя по уплате алиментов, совокупный размер которой превышает сумму соответствующих платежей за четыре месяца, а в случае если алименты уплачиваются на содержание ребенка с инвалидностью или тяжелым заболеванием – при наличии задолженности за три месяца. При этом соответствующее согласие второго из родителей не требуется в случае выезда ребенка вместе с тем из родителей, с кем он проживает по решению суда, на срок до одного месяца.

Закон вступит в силу с 28 августа 2018 года кроме отдельных положений, которые вступят в силу с началом функционирования Единого государственного реестра исполнительных документов.

ВРУ: Закон об охране культурного наследия

25 июля 2018 года вступил в силу Закон № 2457-VIII относительно сохранения памятников культурного наследия, включенных в Список всемирного наследия ЮНЕСКО.

В Закон “Об охране культурного наследия” включены понятия “объект всемирного наследия”, “выдающаяся универсальная ценность”, “буферная зона”. Для каждого объекта, внесенного в Список всемирного наследия предусматривается создание индивидуального органа управления и определяется его компетенция как органа охраны культурного наследия. Для осуществления надзора за состоянием сохранности объекта предполагается создание наблюдательных советов, в состав которых предлагается включить, в частности, ведущих ученых и специалистов в сфере сохранения культурного наследия.

Также предусмотрено, что о намерениях начать в пределах объектов всемирного наследия новое строительство соответствующий орган управления объектом сообщает в Комитет всемирного наследия. Рекомендации Комитета являются обязательными к исполнению решений при проведении таких работ.

КМУ: упрощены правила пересечения границы детьми

Постановлением Кабинета Министров от 4 июля 2018 года № 527 “О внесении изменений в Правила пересечения государственной границы гражданами Украины” урегулирована процедура выезда за границу отдельных категорий граждан Украины, которые не достигли 16-летнего возраста.

Родителям предоставлено право поручать сопровождение детей, которые путешествуют воздушным транспортом, членам экипажа самолетов в соответствии с требованиями Международной организации гражданской авиации.

Также уточнен срок действия проездного документа ребенка. Дети, которые не достигли 16-летнего возраста, могут выезжать за границу до окончания срока действия их проездного документа, а именно, в течение срока, на который выдан государственным органом.

Кроме того, урегулирован порядок пересечения границы детьми, которые родились за пределами Украины. Теперь для пересечения государственной границы этой категорией несовершеннолетних граждан Украины в сопровождении одинокой матери, достаточно иметь паспортный документ и свидетельство о рождении, выданное компетентными органами иностранного государства, легализованное и заверенное апостилем, которое не содержит сведений об отце ребенка.

КМУ: адресная помощь внутренне перемещенным лицам

11 июля 2018 года постановлением Кабинета Министров № 548 внесен ряд изменений в Порядок предоставления ежемесячной адресной помощи внутренне перемещенным лицам для покрытия расходов на проживание, в том числе на оплату жилищно-коммунальных услуг.

Предусмотрена выплата денежной помощи на детей, родившихся у внутренних переселенцев после начала проведения АТО или временной оккупации.

По решению комиссий по вопросам назначения (возобновления) социальных выплат денежная помощь может предоставляться внутренним перемещенным лицам с инвалидностью, их детям, детям с инвалидностью и людям, ухаживающим за ними. В частности, гражданам, перемещенным из населенных пунктов Донецкой и Луганской областей, на территории которых госорганы осуществляют свои полномочия в полном объеме, и не имеющим возможности вернуться к предыдущему месту жительства.

Повышается размер денежной помощи до 1000 грн студентам дневной формы обучения вузов и учащимся заведений профтехобразования, достигшим 18 лет (до окончания учебы, но не дольше достижения ими 23 лет).

Переселенцы должны подать заявление на назначение денежной помощи на следующий шестимесячный срок с даты его начала или не ранее чем за 15 дней до окончания текущего полугодия.

Несовершеннолетние дети-переселенцы, получившие паспорт гражданина Украины, смогут самостоятельно обращаться за назначением денежной помощи.

ВРУ: новые коэффициенты нормативной денежной оценки земли

17 июля 2018 года вступил в силу приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины № 162 от 27 марта 2018 года, которым внесены изменения в Порядок нормативной денежной оценки земель населенных пунктов, утвержденный приказом Минагрополитики и продовольствия Украины № 489 от 25 ноября 2016 года.

В примечаниях к приложению 1 к Порядку предусмотрено, что для земельных участков, информация о которых не внесена в сведения Государственного земельного кадастра, и в случае, если в сведениях Государственного земельного кадастра отсутствует код Классификации видов целевого назначения земель для земельного участка, коэффициент, характеризирующий функциональное использование земельного участка (Кф) при расчете его нормативно-денежной оценки, применяется со значением 3,0.

НБУ: повышена учетная ставка до 17,5% годовых

Решением Правления НБУ от 12 июля 2018 года № 443-рш “О размере учетной ставки” с 13 июля 2018 года установлена  учетная ставка НБУ на уровне 17,5 % годовых.

Судебные новости

ВCУ: возврат апелляционной жалобы при частичной уплате судебного сбора

4 июля 2018 года Верховным Судом в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда вынесено Постановление по делу № 686/114/16-ц, в котором разъяснил, что суд не вправе отказать в удовлетворении заявления об уменьшении размера судебного сбора одновременно признав неподанной и вернув апелляционную жалобу. В таком случае апелляционный суд лишает апеллянта возможности отреагировать на позицию касаемо решения заявленного ходатайства.

Коллегия судей отметила, что положения статей Гражданского процессуального кодекса и Закона «О судебном сборе» не содержат четкого перечня документов, которые можно считать подтверждающими имущественное положение лица. В каждом конкретном случае суд устанавливает возможность лица уплатить судебный сбор на основании предоставленных им доказательств имущественного положения по своему внутреннему убеждению. В то же время основания для отказа суда в подобных ходатайствах должны быть аргументированы.

В пересматриваемом деле жалобщик подал заявление об уменьшении судебного сбора, к которому приложил квитанцию об оплате запрошенной суммы (ссылаясь на практику ЕСПЧ о том, что уплата судебного сбора не должна препятствовать доступу в суд).

Апелляционный суд, рассматривая вопрос о возможности уменьшения размера сбора и считая предоставленные доказательства (справка о зарплате) недостаточными для вывода об имущественном состоянии ответчика, не представил мотивов такого отказа в ходатайстве, с учетом того, что судебный сбор был частично уплачен.

Кроме того, апелляционный суд не указал, какие именно документы необходимо предоставить для того, чтобы воспользоваться правом на уменьшение размера судебного сбора, и сделал преждевременный вывод о невыполнении требований определения об оставлении апелляционной жалобы без движения.

ВCУ: запрет суда на отчуждение имущества действителен вне зависимости от внесения в реестр

Верховный Суд в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда в постановлении по делу № 509/5216/13-ц (производство № 61-3369св18) подтвердил позицию ВСУ о том, что запрет суда на отчуждение имущества действует, даже если он не внесен в реестр.

Так, разъяснено, что обеспечение иска по сути - это ограничение субъективных прав, свобод и интересов ответчика или связанных с ним других лиц в интересах обеспечения реализации в будущем актов правосудия и удовлетворенных требований истца (заявителя). Указанные ограничения устанавливает суд в определении, они действуют до замены судом вида обеспечения иска или отмены мер обеспечения иска.

Поэтому тот факт, что установленные определением суда ограничения не были зарегистрированы в Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество сам по себе не может служить основанием для вывода об отсутствии такого ограничения и о том, что ответчик имеет право свободно распоряжаться недвижимым имуществом, если об установленном судом запрете отчуждать имущество ответчику точно известно.

Верховный Суд подтвердил позицию, что при наличии судебных решений о принятии мер обеспечения иска, записей в Едином реестре запретов отчуждения объектов недвижимого имущества сведений о наложении запрета или ареста спорного недвижимого имущества, право собственности на спорные жилые дома было зарегистрировано с нарушением Временного положения о порядке государственной регистрации права собственности и других вещных прав на недвижимое имущество.

ВСУ: начисление пени за неуплату алиментов

Большая Палата Верховного Суда в постановлении по делу № 572/1762/15-ц разъяснила порядок исчисления пени за просрочку уплаты алиментов.

Пеня в случае задолженности по уплате алиментов начисляется на всю сумму неуплаченных алиментов за каждый день просрочки, а ее начисление не ограничивается только тем месяцем, в котором не проводилось взыскание.

Правило о взыскании неустойки (пени) в размере одного процента от суммы неуплаченных алиментов за каждый день просрочки означает, что при исчислении общей суммы пени за просрочку уплаты алиментов учитывается сумма неуплаченных алиментов и количество дней просрочки.

Поскольку алименты начисляются ежемесячно, срок выполнения этой обязанности будет разным, следовательно, и количество дней просрочки также будет разным в зависимости от количества дней в месяце.

Таким образом, пеня за просрочку уплаты алиментов должна начисляться на всю сумму неуплаченных алиментов за каждый день просрочки ее уплаты, а ее начисление не ограничивается только тем месяцем, в котором не проводилось взыскание.

ВСУ: позиция по поводу исполнения решений в иностранной валюте

Большая Палата Верховного Суда постановлении от 4 июля 2018 года при рассмотрении дела № 761/12665/14-ц сформировала правовую позицию касаемо взыскания средств в иностранной валюте.

Суд напомнил, что особенности обращения взыскания на денежные средства должника в иностранной валюте и исполнения решений при исчислении долга в иностранной валюте определены в статье 53 Закона “Об исполнительном производстве”.

Согласно части третьей указанной статьи, в случае вычисления суммы долга в иностранной валюте государственный исполнитель в результате обнаружения у должника средств в соответствующей валюте взимает эти средства на валютный счет органа государственной исполнительной службы для их дальнейшего перечисления взыскателю. В случае выявления средств в гривне или другой валюте госисполнитель по правилам, установленным частями первой и второй настоящей статьи, дает поручения о покупке соответствующей валюты и перечислении ее на валютный счет органа Государственной исполнительной службы.

В случае указания в судебном решении о взыскании средств в иностранной валюте с определением эквивалента такой суммы в гривне взыскателю должна быть перечислена указанная в резолютивной части судебного решения сумма в иностранной валюте, а не ее эквивалент в гривне.

Перечисление взыскателю суммы в национальной валюте Украины или другой валюте, чем валюта, указанная в резолютивной части судебного решения, нельзя считать надлежащим исполнением судебного решения.

Дайджест за июль 2018 pdf

Дайджест за Июнь 2018

Налоги

Минфин: новые реквизиты счетов для зачисления доходов в государственный и местный бюджеты

Во исполнение Приоритетных направлений деятельности Государственной казначейской службы Украины на 2018 год по внедрению централизованной модели выполнения доходной части бюджетов, внесены изменения в приказы Министерства финансов Украины.

В связи с изменением порядка открытия доходных счетов со 2 июля 2018 года счета для зачисления доходов в государственный и местные бюджеты по новым реквизитам будут открыты на балансе Государственной казначейской службы Украины (МФО 899998).

Новые бюджетные счета по городу Харькову и Харьковской области доступны на сайте ГФС: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

ГФСУ: НДС при оплате третьим лицом по договору поручительства

ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации №2476/6/99-99-15-03-02-15/ИНК от 6 июня 2018 года предоставила рекомендации относительно налогообложения НДС операций по поставке товаров/услуг, за которые рассчитывается третье лицо по договору поручительства.

По договору поручительства поручитель поручается перед кредитором должника за выполнение им своего долга. Поручитель отвечает перед кредитором за нарушение обязательства должником. Поручительством может обеспечиваться выполнение обязательства частично или в полном объеме.

В этом случае поставщик на дату возникновения первого события в соответствии с п. 187.1 ст. 187 Налогового кодекса обязан начислить налоговые обязательства по НДС, исходя из базы налогообложения НДС, определенной согласно п. 188.1 ст. 188 Налогового кодекса, и составить налоговую накладную и зарегистрировать ее в ЕРНН на получателя.

При этом, поскольку оплата за полученные от поставщика услуги не будет осуществляться непосредственно получателем, то есть услуги будут предоставлены поставщиком получателю на безвозмездной основе, то сумма НДС, указанная в такой налоговой накладной, зарегистрированной в ЕРНН, подлежит включению в состав налогового кредита получателя с одновременным начислением получателем налоговых обязательств по НДС согласно п. 198.5 ст. 198 Налогового кодекса.

 ГФСУ: подача декларации по налогу на прибыль с финансовой отчетностью

ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации от 14.06.18 №2599/6/99-99-15-02-01-15/ИПК напомнила, что финансовая отчетность, которая составляется и подается плательщиками налога на прибыль, является приложением к налоговой декларации по налогу на прибыль и ее неотъемлемой частью.

При этом ГФСУ обращает внимание, что согласно п.48.3 ст. 48 Налогового кодекса налоговая декларация должна содержать обязательные реквизиты, включая информацию о приложениях, которые прилагаются к налоговой декларации и является ее неотъемлемой частью.

Пунктом 48.7 статьи 48 НКУ предусмотрено, что налоговую отчетность, составленную с нарушением норм ст. 48 НКУ, нельзя считать налоговой декларацией.

Таким образом, декларация по налогу на прибыль без финансовой отчетности считается неподанной с применением ответственности, предусмотренной п. 120.1 Налогового кодекса.

Предпринимателям

ВРУ: действует Закон об ООО и ОДО

17 июня 2018 года вступил в силу новый Закон “Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью”, который был принят 6 февраля 2018 года.

Закон предусматривает следующие основные нововведения:

–      закон вводит институт корпоративных договоров (договор, согласно которому участники ООО обязуются реализовывать свои права и полномочия определенным образом или воздержаться от их реализации).

В таком корпоративном договоре возможно предусмотреть условия или порядок определения условий, на которых участник имеет право или обязан купить или продать долю в уставном капитале. Такой договор является конфиденциальным кроме корпоративных договоров государственных предприятий.

–      закон вводит для ООО возможность (но не обязанность) создавать наблюдательный совет (сейчас такая возможность есть только у акционерных обществ). В наблюдательном совете могут принимать участие так называемые “независимые члены”. При этом участники могут самостоятельно в уставе определять порядок деятельности наблюдательного совета, его компетенцию, количество членов и порядок их избрания, размер вознаграждения и другие вопросы.

–      снимается ограничение количества участников ООО (на данный момент в ООО не может быть более чем 100 участников);

–      исключение информации о размере уставного капитала и перечня участников общества из перечня сведений, подлежащих обязательному закреплению в уставе;

–      вводится требование заверять нотариально все документы, которые подтверждают переход права собственности на долю;

–      предусмотрено, что проведение общего собрания участников в ООО с одним участником не требует соблюдения требований о порядке его созыва, уведомления о собрании и т.п.;

–      установлено общее правило о внесении участниками вкладов не позднее 6 месяцев со дня государственной регистрации общества;

–      выплата дивидендов осуществляется за счет чистой прибыли общества лицам, которые были участниками общества на день принятия решения о выплате дивидендов; дивиденды могут выплачиваться за любой период равного квартала, за исключением ограничений, которые могут быть предусмотрены в уставе общества; выплата дивидендов проводится в срок не больше 6 месяцев со дня принятия протокола общего собрания участников об их выплате, если иной срок не установлен уставом общества или в соответствующем протоколе общего собрания участников;

–      возможность привлечения членов наблюдательного совета и членов исполнительного органа ООО к ответственности перед обществом за убытки, нанесенные компании их виновными действиями или бездействием;

–      возможность по решению общего собрания участников в любое время и на любых основаниях прекратить полномочия членов наблюдательного совета или временно их отстранить от выполнения полномочий;

–      полномочия исполнительного органа (единоличного или главы коллегиального) могут быть прекращены или он может быть временно отстранен от своих полномочий только путем назначения нового или временно исполняющего обязанности;

–      по-новому урегулирован выход участника из ООО (участник с долей до 50% может выйти из ООО в любое время без согласия других участников; участник с долей 50% и более может выйти из общества по согласию других участников; дата, по состоянию на которую определяется стоимость доли участника при выходе – день, предшествующий дню подачи участником соответствующего заявления; стоимость доли участника определяется, исходя из рыночной стоимости совокупности всех долей участников ООО пропорционально размеру доли такого участника);

–      установлены правила применения механизма преимущественного права участника на приобретение доли в уставном капитале, которая продается третьему лицу;

–      установлены правила увеличения размера уставного капитала с привлечением дополнительных вкладов участников и/или третьих лиц по решению общего собрания

–      установлены правила о значительных сделках и сделках с заинтересованностью;

–      другие изменения.

Закон не предусматривает обязанности привести уставные документы в соответствие с ним в течение какого-то определенного срока. При этом установлено, что общества с ограниченной ответственностью и общества с дополнительной ответственностью освобождаются от уплаты административного сбора за регистрацию изменений в устав в связи с приведением его в соответствие с этим Законом – до 17 июня 2019 года.

КМУ: компенсация расходов по уплате ЕСВ работодателям, которые создают рабочие места

13 июня 2018 года вступило в силу постановлением Кабинета Министров № 459 от 6 июня 2018 года, которым внесены изменения в Порядок компенсации работодателям части фактических затрат, связанных с уплатой единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.

Согласно Постановлению, работодателю, который в течение 12 календарных месяцев обеспечивал создание новых рабочих мест, трудоустраивал на них работников и на протяжении этого периода ежемесячно осуществлял им выплату заработной платы в размере не менее трех минимальных заработных плат за каждого человека, в течение следующих 12 календарных месяцев при условии сохранения уровня зарплаты, ежемесячно за счет средств Госбюджета, компенсируются фактические расходы в размере 50% суммы начисленного ЕСВ.

Установлено, что для получения компенсации работодатели подают справку о выполнении условий компенсации в центр занятости. При этом ранее такая справка подавалась в орган ПФУ. Центр занятости не позднее чем через 5 рабочих дней со дня поступления справки направляет территориальному органу Гоструда обращение о подтверждении указанной в ней информации.

Пенсионный фонд на запрос Государственной службы занятости (Центрального аппарата) предоставляет соответствующие сведения из реестра застрахованных лиц общеобязательного государственного социального страхования. Центральный аппарат передает эту информацию центрам занятости.

Центр занятости в течение 10 календарных дней после поступления соответствующей информации принимает решение о выплате компенсации, формирует заявку на потребность в средствах на выплату компенсации и подает учреждению, в подчинении которого он находится.

Минфин: подача деклараций по НДС по новым формам

1 июня 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов №381 от 23 марта 2018 года, которым изменены формы приложений к декларации по налогу на добавленную стоимость и порядок их заполнения и представления.

Изменения касаются приложений к декларации по НДС:

–      расчета корректировки сумм НДС (Д1);

–      расшифровки налоговых обязательств и налогового кредита в разрезе контрагентов (Д5);

–      расчета налоговых обязательств по операциям, для которых определена бюджетная дотация для развития сельскохозяйственных товаропроизводителей, и удельного веса стоимости сельскохозяйственных товаров (ДС9).

Минфин:  изменения в Порядок учета плательщиков ЕСВ

8 июня 2018 года также вступил в силу приказ Министерства финансов№ 393 от 29 марта 2018 года, которым внесены изменения в Порядок учета плательщиков единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование.

Приказом определяется форма заявления о постановке на учет плательщика единого взноса (члена фермерского хозяйства) (форма №12-ЕСВ) и процедура постановки на учет плательщиков единого взноса - членов фермерского хозяйства.

Заявление по форме №12-ЕСВ подается членом фермерского хозяйства в контролирующий орган по его месту жительства и, кроме члена фермерского хозяйства, подписывается Председателем фермерского хозяйства, членом которого он является.

Также Приказом определяются процедуры замены уведомление о постановке на учет плательщиков единого взноса по форме №2-ЕСВ, на которых не распространяется действие Закона №755.

В случае внесения изменений в данные, которые указываются в сообщении по форме №2-ЕСВ (наименование, фамилия, имя, отчество, местонахождение, место жительства плательщика единого взноса, контролирующего органа, в котором плательщик единого взноса находится на учете и т.д.) сообщение по форме №2-ЕСВ подлежит замене в контролирующем органе.

Контролирующий орган выдает (направляет) плательщику единого взноса новое сообщение в течение двух рабочих дней после получения от плательщика заявления с указанием причин замены и старого сообщения.

В таком же порядке выдается новое сообщение вместо испорченного или утраченного.

Водителям

МВД: изменения в процедуре фиксации ДТП в системе автоматизированного учета

Приказом МВД № 318 от 13 апреля 2018 года, который вступил в силу 12 июня 2018 года, внесены изменения в Инструкцию по оформлению полицейскими материалов об административных правонарушениях в сфере обеспечения безопасности дорожного движения, зафиксированных не в автоматическом режиме.

Определено, что подразделение административной практики - структурное подразделение полиции, сотрудники которого осуществляют учет поступления, выдачи и использования бланков протоколов об административных правонарушениях, постановлений по таким делам, временных разрешений на право управления ТС, а также регистрацию, обработку материалов о таких нарушениях и внесение информации в систему автоматизированного учета.

Урегулирован порядок внесения в систему автоматизированного учета информации о правонарушениях подразделениями административной практики. Такая информация вносится в течение трех дней с даты получения материалов, а информация по материалам об административных правонарушениях, предусмотренных ст. 130 КоАП (управление ТС в состоянии алкогольного, наркотического или иного опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции), - в течение одного дня. В десятидневный срок с даты получения материалов такая информация направляется к органам (должностным лицам), которым предоставлено право налагать административное взыскание.

Материалы хранятся в подразделениях полиции по месту принятия решения в течение трех лет со дня наложения административного взыскания. По истечении этого срока материалы подлежат уничтожению комиссией в составе не менее трех человек. В случае отказа лица, привлекаемого к ответственности, от подписания протокола об административных правонарушениях в нем делается соответствующая запись. Установлено, что такой протокол больше не нужно заверять подписями двух свидетелей.

Кроме того, уточнено, что участники ДТП имеют право сделать фотографию схемы происшествия. Ранее копия схемы и (или) фотографии с места ДТП предоставлялись за письменным заявлением участников в подразделении соответствующей патрульной полиции.

Действуют новые требования к автоперевозчикам для получения квот

Приказом Мининфраструктуры от 4 мая 2018 года № 199, который вступил в силу 1 июня 2018 года, внесены изменения в Порядок проведения конкурса и выдачи разрешительных документов Европейской Конференции Министров Транспорта .

Так, Международным автоперевозчикам, которые хотят воспользоваться многосторонней квотой Европейской Конференции Министров Транспорта, необходимо подтвердить надлежащую финансовую состоятельность, которая обеспечена основными средствами, оборотными активами на общую сумму не менее 9 тыс. евро на первый автомобиль и 5 тыс. евро (или эквивалент в национальной валюте) на каждое следующее транспортное средство, заявленное для участия в конкурсе.

Ранее достаточно было подтвержденного капитала в размере не менее 4,5 тыс. евро на первый автомобиль и 2,5 тыс. евро (или эквивалент в национальной валюте) - на каждый следующий.

Также обновлено письмо - уведомление об участии в конкурсе по распределению разрешений Европейской Конференции Министров Транспорта.

Разное

ВРУ: Закон о дипломатической службе

19 июня 2018 года официально опубликован в Голосе Украины Закон “О дипломатической службе” № 2449-VIII, принятый 7 июня 2018 года, которым установлены правовые основы и порядок организации дипломатической службы как составляющей государственной службы, а также особенности ее прохождения и правового статуса должностных лиц дипломатической службы.

Дипломатическая служба определяется как государственная служба особого характера, которая заключается в профессиональной деятельности должностных лиц дипломатической службы, связанной с реализацией внешней политики Украины, защитой национальных интересов государства в сфере международных отношений, а также прав и интересов украинских граждан и юридических лиц за рубежом.

Предусмотрено, в частности, установление контрактной формы прохождения дипломатической службы, категоризацию дипломатических должностей с учетом стандартов госслужбы и решение вопросов, связанных с долгосрочной командировкой данных работников, урегулированы вопросы определения специфики оплаты труда, социального и медицинского обеспечения работников дипломатической службы.

Предусмотрено вступление Закона в силу через 6 месяцев – 19 декабря 2018 года. Со вступлением в силу указанного Закона утратит силу соответствующий Закон “О дипломатической службе” № 2728-III.

ВРУ: вступил в силу Закон о трансплантации

24 июня 2018 года вступил в силу Закон “О применении трансплантации анатомических материалов человеку” и вводится в действие с 1 января 2019 года.

Действие Закона распространяется на трансплантацию анатомических материалов человеку, осуществление деятельности, связанной с трансплантацией, получение анатомических материалов для изготовления биоимплантатов, определение условий применения ксеноимплантатов, и предусматривает следующие положения:

–      разрешена трансплантация органов после смерти донора при условии, что он заранее предоставил соответствующее письменное согласие.

–      установлен порядок взятия гомотрансплатантов у живых доноров. В частности, обязательно согласование данной процедуры с соответствующими «этическими комитетами», которые предлагается создать при учреждениях, осуществляющих трансплантацию.

–      запрещена коммерциализация в сфере трансплантации и рекламы органов и/или другого анатомического материала.

–      право на осуществление деятельности по трансплантации получили учреждения здравоохранения и научные учреждения всех форм собственности.

–      установлены принципы деятельности Единой государственной информационной системы трансплантации и установлены правовые условия для осуществления “перекрестного донорства” при взятии гомотрансплантантов у живых доноров.

До 1 октября 2018 года КМУ должен обеспечить создание и функционирование такой информационной системы, ее информатизацию, администрирование, программное обеспечение и наполнение соответствующей информацией.

–      вводится перечень способных к регенерации анатомических материалов, который утвердит Минздрав.

–      ужесточена уголовная ответственность за нарушение законодательства о трансплантации с целью предотвращения нелегальной трансплантации и торговли органами или другими анатомическими материалами.

ВРУ: принят Закон о валюте

Основные правила осуществления валютного регулирования и валютного надзора урегулированы новым Законом “О валюте и валютных операциях” № 2473-VIII, принятым 21 июня 2018 года.

Закон № 2473-VIII с момента введения его в действие с 7 февраля 2019 года, отменит действующие Декрет Кабинета Министров № 15-93 “О системе валютного регулирования и валютного контроля” и Закон № 185/94 “О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте”, а также вносит изменения в некоторые другие законодательные акты.

Закон устанавливает:

–      провозглашен принцип свободного осуществления валютных операций физическими и юридическими лицами, заменен термин «валютный контроль» на «валютный надзор».;

–      трансграничные переводы валютных ценностей осуществляются только через уполномоченные учреждения, к которым относятся: банки, небанковские финансовые учреждения и операторы почтовой связи, имеющие соответствующую лицензию НБУ.

–      к валютным ценностям теперь относятся не только наличная и безналичная валюта и банковские металлы, но и электронные деньги, номинированные в гривне, иностранной валюте и/или банковских металлах.

Установлено, что валютный надзор осуществляется с целью установления соответствия осуществляемых валютных операций валютному законодательству с учетом риск-ориентированного подхода:

1)    органами валютного надзора (НБУ и ГФС) – осуществляют надзор за соблюдением резидентами и нерезидентами валютного законодательства, и

2)    агентами валютного надзора – уполномоченными учреждениями, подотчетными НБУ.

Непосредственный надзор уполномоченных учреждений за выполнением требований валютного законодательства при осуществлении валютных операций распространяется только на операции, подпадающие под обязательный финансовый мониторинг (критерии которых установлены ст. 15 Закона от 14.10.14 г. № 1702-VII).

Урегулированы права и обязанности резидентов и нерезидентов в сфере проведения валютных операций, в том числе обязанность представлять органам и агентам валютного надзора документы и информацию. Содержание, форма, периодичность, сроки, способ и порядок подачи информации о валютных операциях определяются НБУ.

При этом в законе отсутствует требования о декларировании валютных ценностей. НБУ в своем письме от 12.07.18 г. № 40-0006/38073 сообщает «інформуємо, що Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 N 2473-VIII (далі - Закон) декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам України і знаходиться за межами України не передбачено».

Также Законом претерпевают изменения штрафы для субъектов ВЭД:

–      увеличивается до 500 - 1000 н.м.д.г. (85000 грн - 170000 грн) штраф за незаконную скупку, продажу, обмен, использование валютных ценностей как средства платежа или залога.

–      нарушение порядка осуществления валютных операций повлечет за собой штраф на должностных лиц юрлиц (кроме уполномоченных учреждений), а также ФЛП от 1000 до 3000 н.м.д.г. (от 170000 грн до 510000 грн). При этом отменяется штраф за уклонение от возвращения выручки в иностранной валюте.

–      упразднена административная ответственность за незаконное открытие или использование за пределами Украины валютных счетов.

–      штраф на должностных лиц уполномоченных учреждений за нарушение требований валютного законодательства составляет от 3000 до 4000 н.м.д.г.  (510000 до 680000 грн).

Закон № 2473 дает право НБУ при наличии признаков неустойчивого состояния банковской системы, возникновении угрозы для стабильности финансовой системы государства вводить защитные меры, такие как:

–      установление особенностей осуществления операций, связанных с движением капитала (проценты, кредиты, займы, дивиденды), и резервирование денег по валютным операциям (когда покупка/продажа осуществляются не день в день с момента поступления инвалюты на счет или подачи заявки по покупке инвалюты). На сегодня ограничения установлены постановлением Правления НБУ от 13.12.16 г. № 410;

–      обязательная продажа инвалютных поступлений и установление предельных сроков расчетов по экспорту/импорту. На сегодня соответствующие ограничения установлены Законом № 185/94-ВР, который утратит силу с момента ввода в действие Закона № 2473;

–      введение разрешений и(или) лимитов на проведение отдельных валютных операций;

–      ограничение или запрет проведения валютных операций на основании норм ст. 71 Закона “О Национальном банке” № 679-XIV.

Закон устанавливает, что защитные меры могут вводиться на срок не более 6 месяцев и продолжать срок действия предыдущих ограничений на срок не более 6 месяцев. Общий срок действия защитных мер не может превышать 18 месяцев на протяжении 24 месяцев со дня первичного введения соответствующей защитной меры.

КМУ: ограничено действие порядка отчуждения объектов государственной собственности

Соответствующие изменения предусмотрены постановлением Кабмина от 6 июня 2018 года № 460, которое вступило в силу 14 июня 2018 года.

Так, действие этого Порядка не распространяется на отчуждение объектов жилой недвижимости, право собственности на которые приобретено Государственным ипотечным учреждением с целью передачи в финансовый лизинг гражданам Украины.

НБУ: обязательная продажа поступлений в иностранной валюте осталась в размере 50%

Постановлением Национального банка № 65 от 12 июня 2018 года, которое вступило в силу 14 июня 2018 года и действует до 13 декабря 2018 года, сохранено требование к обязательной продажи в размере 50% на межбанковском валютном рынке Украины поступлений в иностранной валюте из-за границы:

–      в пользу юрлиц, которые не являются уполномоченными банками, ФЛП, иностранных представительств (кроме официальных представительств);

–      на счета, открытые в уполномоченных банках для ведения совместной деятельности без создания юрлица;

–      на счета резидентов, открытые за пределами Украины на основании индивидуальных лицензий Нацбанка.

Остальные поступления в иностранной валюте остаются в распоряжении резидентов и нерезидентов и используется ими в соответствии с правилами валютного регулирования.

Такой обязательной продаже не подлежат, в частности, поступления в иностранной валюте:

–      в пользу государства или под государственные гарантии;

–      по проектам (программам) международной технической помощи, прошедшим государственную регистрацию;

–      для осуществления иностранных инвестиций;

–      по операциям относительно размещения депозитов банками-нерезидентами на счетах в уполномоченных банках;

–      в качестве благотворительной помощи в пользу ее получателей.

НБУ: раскрытие банковской тайны

21 июня 2018 года вступило в силу Постановление НБУ № 66 от 19 июня 2018 года, которым обновлены Правила хранения, защиты, использования и раскрытия банковской тайны.

Согласно изменениям, банки предоставляют информацию относительно операций по счетам конкретного юридического или физического лица, физического лица - субъекта предпринимательской деятельности за конкретный промежуток времени не только по требованию органов прокуратуры, СБУ, ГБР, Нацполиции, НАБУ и АМКУ, но и по требованию других уполномоченных государственных органов и лиц, определенных частью первой статьи 62 Закона о банках, о предоставлении такой информации в бумажном или электронном виде, согласно требованиям, изложенным в приложении к Правилам.

Кроме того, исключено требование о предоставлении такой информации банками без указания контрагентов по операциям.

НБУ: переходный период использования кассовых документов старого образца до 30 июня

На основании изменений в Положение о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине  постановлением НБУ от 24 мая 2018 года № 54, с 1 июня 2018 года установлен переходный период для использования кассовых документов по старым образцам.

Так, субъекты хозяйствования имеют право до 30 июня 2018 года (включительно) использовать в своей деятельности формы ведомости на выплату денег, приходного кассового ордера, расходного кассового ордера, журнала регистрации приходных и расходных кассовых документов, кассовой книги, книги учета выданных и принятых старшим кассиром наличности и акта о результатах инвентаризации имеющихся средств, установленные Положением.

До завершения установленного срока субъекты хозяйствования должны:

1)    разработать и утвердить порядок оприходования наличности в кассе и порядок расчета лимита кассы с учетом норм этого Положения;

2)    пользоваться лимитами кассы, установленными и утвержденными до вступления в силу Положения.

Судебные новости

ВCУ: Закон о создании Высшего антикорупционного суда

28 июня 2018 года вступил в силу Закон о создании Высшего антикоррупционного суда № 2470-VIII от 21 июня 2018 года.

Закон предусматривает создание Высшего антикоррупционного суда и обязывает Кабмин обеспечить финансирование мероприятий, связанных с его образованием и деятельностью.

Местонахождение, территориальная юрисдикция и статус Высшего антикоррупционного суда определяются Законом № 2447-VIII “О Высшем антикоррупционном суде” от 7 июня 2018 года.

К полномочиям Высшего антикоррупционного суда относятся:

–      осуществление правосудия в качестве суда первой и апелляционной инстанций по уголовным производствах о преступлениях, отнесенных к его юрисдикции (подсудности) процессуальным законом, а также путем осуществления в случаях и порядке, определенных процессуальным законом, судебного контроля за соблюдением прав, свобод и интересов лиц в таких уголовных производствах;

–      анализ судебной статистики, изучение и обобщение судебной практики по уголовным производствам, отнесенных к его подсудности, информирование о результатах обобщения судебной практики Верховный Суд и предоставление ему предложений и заключений по проектам законодательных актов, касающихся организации и деятельности Высшего антикоррупционного суда, специальных требований к судьям этого суда и гарантий их деятельности.

Территориальная юрисдикция (подсудность) Высшего антикоррупционного суда распространяется на всю территорию Украины.

Минюст: увеличен тариф за открытие исполнительного производства

Приказом Министерства юстиции № 1468/5 от 8 мая 2018 года, который вступил в силу 1 июня 2018 года размер платы за пользование автоматизированной системой исполнительного производства повышен с 51 грн. до 69 грн. за каждое открытое производство.

Оплата за пользование системой органами государственной исполнительной службы осуществляется за счет авансового взноса взыскателя и уплачивается как частным исполнителям, так и органам государственной исполнительной службы.

Если размер платы превышает сумму авансового взноса взыскателя, плата за пользование системой производится, в том числе, за счет взысканных с должника по этому производству средств на расходы исполнительного производства.

Если взыскатель освобожден от уплаты авансового взноса, плата за пользование системой полностью взыскивается с должника.

ВСУ: принятие на военную службу по контракту в особый период не основание для увольнения

Верховный Суд в постановлении от 20 июня 2018 года по делу № 323/1252/17 в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда разъяснил, что принятие на военную службу по контракту в особый период не является основанием для увольнения, поскольку на работника распространяются гарантии по сохранению места работы.

Разъяснено, что согласно части третьей статьи 119 КЗоТ распространение гарантий сохранения места работы законодатель не ставит в зависимость от вида контракта, предусмотрено только условие, что такие гарантии предоставляются лицу в случае возникновения кризисной ситуации, угрожающей национальной безопасности, а именно: во время мобилизации, на особый период.

Таким образом, работник, работающий по контракту, восстановлен на работе, поскольку его нельзя было увольнять пока он проходит службу в Вооруженных силах.

ВСУ: разъяснение процедуры подачи апелляционной жалобы по правилам новой редакции ГПК

Верховный Суд в составе Объединенной Палаты Кассационного гражданского суда в постановлении от 20 июня 2018 года по делу № 514/134/17 разъяснил, что согласно статье 355 ГПК апелляционная жалоба подается непосредственно в суд апелляционной инстанции.

Верховный суд растолковал норму подпункта 15.5 пункта 1 Переходных положений ГПК, которая гласит, что до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела в или через соответствующие суды, а материалы дел истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу новой редакции Кодекса от 15 декабря 2017 года.

Разъяснено, что лицо, подающее жалобу, вправе ожидать применения норм процессуального законодательства, которые предоставляют ему право как непосредственного подачи апелляционной жалобы в апелляционный суд, так и подачи апелляционной жалобы через местный суд. Противоположное толкование норм процессуального законодательства нарушает статью 6 Конвенции о правах человека в контексте “права на справедливый суд”.

Отсутствие в настоящее время Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы никоим образом не создает препятствия участникам производства и апелляционному суду в представлении и принятии апелляционных жалоб в бумажной форме непосредственно в апелляционные суды.

ВСУ: критерии разграничения дел гражданского и хозяйственного судопроизводства

Большая Палата Верховного Суда разъяснила, что критериями разграничения дел гражданского и хозяйственного судопроизводства является одновременно субъектный состав участников процесса и характер спорных правоотношений. Исковые требования к нескольким ответчикам, среди которых есть хотя бы одно физическое лицо, должны рассматриваться в одном производстве, если такие требования однородны, неразрывно связанные между собой и от решения одного из них зависит решение других требований.

Так, в Постановлении по делу № 569/2749/15-ц Верховным судом постановлено, что спор должен был рассматриваться в порядке гражданского судопроизводства, поскольку его решение по правилам хозяйственного процесса в части исковых требований к должнику - юридическому лицу, а по правилам гражданского судопроизводства - в части исковых требований к поручителю, который является физическим лицом и несет солидарную с должником ответственность, нарушает принцип полноты, всесторонности и объективности выяснения обстоятельств дела, поскольку исследование тех же самых предмета и оснований иска будет осуществляться судами различных юрисдикций.

Дайджест за июнь 2018 pdf

Дайджест за Май 2018

Налоги

Минфин: утратили силу критерии блокировки налоговых накладных

25 мая 2018 года вступил в силу приказ Министерства финансов № 409 от 6 апреля 2018 года, которым признан утратившим силу Приказ Минфина № 567 от 13 июня 2017 года, который утверждал:

1)    Критерии оценки степени рисков, достаточных для остановки регистрации НН и РК в ЕРНН, и

2)    Исчерпывающий перечень документов, достаточных для принятия решения о регистрации НН и РК.

Новые критерии рискованности осуществления операций и перечень показателей, определяющих положительную налоговую историю плательщика налога, были обнародованы в письмах ГФСУ от 21.03.18 №959/99-99-07-18 и №960/99-99-07-18 (ранее анализировались в выпуске Дайджеста за май 2018).

ГФСУ: разъяснение по заполнению в налоговой накладной названия плательщика – ФЛП

21 мая 2018 года в индивидуальной налоговой консультации ГФСУ №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК был рассмотрен вопрос включения в налоговый кредит сумм НДС по налоговым накладным, в которых в поле “Поставщик (продавец)” кроме названия лица (ФИО физического лица - налогоплательщика) указаны дополнительные символы (ФЛП, СПД и т.д.).

ГФСУ указывает, что п. 4 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом Минфина от № 1307 от 31 декабря 2015 года, установлено, что реквизиты заглавной части налоговой накладной, содержащие цифровые значения (дата составления, порядковый номер, номер филиала (структурного подразделения), не должны содержать никаких других знаков и символов. При этом Порядок №1307 не содержит ограничений относительно указания других знаков и символов в поле “Поставщик (продавец)”.

Следовательно, указание плательщиком налога - физическим лицом при заполнении налоговой накладной в поле “Поставщик (продавец)” дополнительных символов (в частности, ООО, СПД и т.д.) не может быть единственной причиной для непризнания налогового кредита по такой налоговой накладной (при соблюдении всех правил, предусмотренных НКУ для формирования налогового кредита).

ГФСУ: разъяснение по реквизитам расходного кассового ордера, обязательным к заполнению

7 мая 2018 года ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации №2026/99-99-14-05-01-15/ІПК дала разъяснения относительно заполнения реквизитов расходного кассового ордера.

ГФСУ напоминает, что пунктом 32 раздела III Положения о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденного постановлением Правления НБУ №148 от 29 декабря 2017 года, указано, что приходные кассовые ордера и квитанции к ним, а также расходные кассовые ордера и расходные ведомости заполняются бухгалтером (ответственным лицом учреждения / предприятия, на которое возложена обязанность по оформлению этих документов) в любым способом, который обеспечил бы надлежащую сохранность этих записей в течение установленного для хранения документов срока.

В кассовых ордерах указывается основание для их составления и перечисляются прилагаемые к ним документы. Выдача кассовых ордеров и расходных ведомостей на руки лицам, вносящим или получающим наличные, запрещается.

Исправления в кассовых ордерах и расходных ведомостях запрещаются.

Реквизиты в расходном ордере “Получил”, “Дата”, “Сумма”, “Подпись получателя”, данные документа, удостоверяющего личность получателя (которые заполняются получателем наличных средств) и в прибыльном ордере “Принято от” не заполняются в кассовых ордерах, которые оформляются на общую сумму проведенных учреждением / предприятием кассовых операций (выдача наличных по расходным ведомостям, электронными платежными средствами, сдача наличности в банк, получение наличных из банка по чеку и оприходование ее в кассе). Другие реквизиты в кассовых ордерах и расходных ведомостях являются обязательными к заполнению.

При этом согласно п. 32 раздела III Положения №148 реквизит расходного кассового ордера “Выдать”, в котором указывается фамилия, имя и отчество лица, которому выдана наличность из кассы, должен быть заполнен обязательно.

Предпринимателям

ВРУ: Закон об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью

17 июня 2018 года предусмотрено вступление в силу нового Закона “Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью”, который был принят 6 февраля 2018 года.

Соответственно, с его вступлением утратит силу Закон № 1576-XII “О хозяйственных обществах” в части, касающейся обществ с ограниченной ответственностью и обществ с дополнительной ответственностью.

Среди основных нововведений Закона можно выделить следующие:

–      закон вводит институт корпоративных договоров (договор, согласно которому участники ООО обязуются реализовывать свои права и полномочия определенным образом или воздержаться от их реализации).

В таком корпоративном договоре возможно предусмотреть условия или порядок определения условий, на которых участник имеет право или обязан купить или продать долю в уставном капитале. Такой договор является конфиденциальным кроме корпоративных договоров государственных предприятий.

–      закон вводит для ООО возможность (но не обязанность) создавать наблюдательный совет (сейчас такая возможность есть только у акционерных обществ). В наблюдательном совете могут принимать участие так называемые “независимые члены”. При этом участники могут самостоятельно в уставе определять порядок деятельности наблюдательного совета, его компетенцию, количество членов и порядок их избрания, размер вознаграждения и другие вопросы.

–      снимается ограничение количества участников ООО (на данный момент в ООО не может быть более чем 100 участников);

–      исключение информации о размере уставного капитала и перечня участников общества из перечня сведений, подлежащих обязательному закреплению в уставе;

–      вводится требование заверять нотариально все документы, которые подтверждают переход права собственности на долю;

–      предусмотрено, что проведение общего собрания участников в ООО с одним участником не требует соблюдения требований о порядке его созыва, уведомления о собрании и т.п.;

–      установлено общее правило о внесении участниками вкладов не позднее 6 месяцев со дня государственной регистрации общества;

–      выплата дивидендов осуществляется за счет чистой прибыли общества лицам, которые были участниками общества на день принятия решения о выплате дивидендов; дивиденды могут выплачиваться за любой период равного квартала, за исключением ограничений, которые могут быть предусмотрены в уставе общества; выплата дивидендов проводится в срок не больше 6 месяцев со дня принятия протокола общего собрания участников об их выплате, если иной срок не установлен уставом общества или в соответствующем протоколе общего собрания участников;

–      возможность привлечения членов наблюдательного совета и членов исполнительного органа ООО к ответственности перед обществом за убытки, нанесенные компании их виновными действиями или бездействием;

–      возможность по решению общего собрания участников в любое время и на любых основаниях прекратить полномочия членов наблюдательного совета или временно их отстранить от выполнения полномочий;

–      полномочия исполнительного органа (единоличного или главы коллегиального) могут быть прекращены или он может быть временно отстранен от своих полномочий только путем назначения нового или временно исполняющего обязанности;

–      по-новому урегулирован выход участника из ООО (участник с долей до 50% может выйти из ООО в любое время без согласия других участников; участник с долей 50% и более может выйти из общества по согласию других участников; дата, по состоянию на которую определяется стоимость доли участника при выходе – день, предшествующий дню подачи участником соответствующего заявления; стоимость доли участника определяется, исходя из рыночной стоимости совокупности всех долей участников ООО пропорционально размеру доли такого участника);

–      установлены правила применения механизма преимущественного права участника на приобретение доли в уставном капитале, которая продается третьему лицу;

–      установлены правила увеличения размера уставного капитала с привлечением дополнительных вкладов участников и/или третьих лиц по решению общего собрания

–      установлены правила о значительных сделках и сделках с заинтересованностью;

–      другие изменения.

Закон не предусматривает обязанности привести уставные документы в соответствие с ним в течение какого-то определенного срока. При этом установлено, что общества с ограниченной ответственностью и общества с дополнительной ответственностью освобождаются от уплаты административного сбора за регистрацию изменений в устав в связи с приведением его в соответствие с этим Законом – до 17 июня 2019 года.

КМУ: изменения в электронной системе закупок

Постановлением Кабинета Министров № 380 от 16 мая 2018 года внесены изменения в Порядок функционирования электронной системы закупок и проведения авторизации электронных площадок.

В частности, порядок дополнен понятием “стоимости закупки” – ожидаемая стоимости закупки или цены энергосервисного договора, указанной участником в тендерном предложении.

Установлено, что в зависимости от стоимости закупки, указанной участником/победителем в тендерном предложении, определяется размер вознаграждения при осуществлении публичной закупки энергосервиса согласно Закона № 327-VIII “О введении новых инвестиционных возможностей, гарантировании прав и законных интересов субъектов предпринимательской деятельности для проведения масштабной энергомодернизации”.

Минсоцполитики: охрана труда при эксплуатации оборудования, работающего под давлением

25 мая 2018 года приказ вступил в силу Минсоцполитики № 333 “Об утверждении Правил охраны труда при эксплуатации оборудования, работающего под давлением” от 5 марта 2018 года.

Указанные Правила распространяются на субъекты хозяйствования, которые занимаются монтажом, демонтажем, эксплуатацией (использование по назначению, техническое обслуживание, ремонт), модификацией (реконструкция или модернизация), проверкой технического состояния (технический осмотр, экспертное обследование) оборудования, работающего под давлением свыше 0, 5 бар.

Требования не распространяются, в частности, на:

–      котлы, автономные пароперегреватели и экономайзеры, предназначенные для использования в транспортных средствах;

–      отопительные котлы железнодорожного состава;

–      котлы с электрическим обогревом;

–      проточные газовые водонагреватели.

Работодатель, который намерен эксплуатировать оборудование под давлением, должен обеспечить:

–      его содержание в исправном состоянии;

–      безопасную эксплуатацию путем организации надлежащего технического обслуживания, осмотра, экспертного обследования в предусмотренных случаях и ремонта.

Работодатель назначает ответственного работника за исправное состояние и безопасную эксплуатацию оборудования под давлением, который прошел обучение и проверку знаний по охране труда.

Пуск в работу такого оборудования производится по приказу работодателя на основании результатов проведенных пусконаладочных работ и первичного технического осмотра.

На каждом оборудовании под давлением, которое введено в эксплуатацию, должна быть прикреплена на видном месте табличка форматом не менее 300 на 200 мм с указанием следующих данных:

–      разрешенное давление или температура воды;

–      число, месяц и год следующих внутреннего (внешнего) осмотра и гидростатического испытания.

Со вступлением в силу Приказа утратили силу Правила постройки и безопасной эксплуатации трубопроводов пара и горячей воды 1998 года.

Минюст: унифицированы требования хранения документов

Приказом Министерства юстиции № 1244/5 от 23 апреля 2018 года, который вступил в силу 18 мая 2018 года, утверждены единые требования относительно подготовки отраслевых перечней документов с указанием сроков их хранения органами государственной власти, центральными органами государственного управления для предприятий, учреждений, организаций определенной отрасли или сферы деятельности.

Определяются сроки хранения документов для каждой статьи отраслевого перечня и дифференцируются в рамках статьи по соответствующим звеньями учреждений.

Срок хранения может быть:

–      постоянным - документы, отражающие отраслевые функции и содержащие основную информацию о деятельности;

–      длительным (свыше 10 лет) - документы, имеющие практическое значение;

–      временным (до 10 лет включительно) - документы имеют лишь временное практическое значение.

Отраслевой перечень вводится в действие с 1 января года, следующего за годом его утверждения и может периодически пересматриваться.

Водителям

КМУ: урегулирована процедура рейдовых проверок транспорта

Постановлением Кабинета Министров № 320 от 25 апреля 2018 года, которое действует с 3 мая 2018 года внесены изменения в Порядок осуществления государственного контроля на автомобильном транспорте.

Установлено, что рейдовые проверки могут проводиться с привлечением должностных лиц Нацполиции, Укравтодора, органа местного самоуправления и/или местной госадминистрации, предприятий, учреждений и организаций, относящихся к сфере управления Укртрансбезопасности, и собственников (балансодержателей) пунктов габаритно-весового контроля (по согласованию с их руководителями).

Во время проведения рейдовой проверки возможно:

–      применение специализированных автомобилей, на которых размещена надпись “Укртрансбезпека”;

–      использование специального оборудования, предназначенного для проверки соблюдения водителями норм режима труда и отдыха, установленных законодательством Украины и Европейским соглашением;

–      осуществление габаритно-весового контроля;

–      использование средств аудио- и видеотехники для записи процесса проверки;

–      использование устройств для копирования, сканирования с целью сбора информации, свидетельствующей о правонарушении.

Разное

ВРУ: вступил в силу Закон кибербезопасности

9 мая 2018 года вступил в силу Закон № 2163-VIII “Об основных принципах обеспечения кибербезопасности Украины”, принятый еще 5 октября 2017 года.

Законом установлены правовые и организационные основы обеспечения кибербезопасности Украины, определены объекты киберзащиты, понятия кибербезопасности, киберпреступности, киберобороны, кибершпионства. Кроме того, зафиксированы полномочия государственных органов, предприятий, учреждений, организаций, граждан в этой сфере и основные принципы координации их деятельности.

Киберзащите подлежат коммуникационные системы всех форм собственности, в которых обрабатываются национальные информационные ресурсы и которые используются в интересах органов государственной власти и местного самоуправления, правоохранительных органов и воинских формирований, в сферах электронного управления, электронных государственных услуг, электронной коммерции, электронного документооборота, а также объекты критической информационной инфраструктуры.

Порядок формирования перечня объектов критической информационной инфраструктуры и их внесения в государственный реестр утверждается Кабмином.

Закон не распространяется на социальные сети, частные электронные информационные ресурсы в Интернете (включая блог-платформы, видеохостинги, другие веб-ресурсы), если такие информационные ресурсы не содержат информацию, необходимость защиты которой установлена законом, отношения и услуги, связанные с функционированием таких сетей и ресурсов.

Президент через Совет национальной безопасности и обороны Украины координирует деятельность в сфере кибербезопасности. Рабочий орган – Национальный координационный центр кибербезопасности - осуществляет координацию и контроль за деятельностью субъектов сектора безопасности и обороны, которые обеспечивают кибербезопасность, вносит Президенту предложения по формированию и уточнению Стратегии кибербезопасности Украины.

КМУ: изменение правил предоставления субсидий

Постановлением Кабинета Министров № 329 от 27 апреля 2018 года, которое вступило в силу 1 мая 2018 года, внесены существенные изменения в правила предоставления субсидий.

С 1 мая 2018 года жилищная субсидия не назначается, если:

1)    площадь квартиры превышает 120 кв. м, а дома - 200 кв. м, кроме детских домов семейного типа и приемных семей, а также семей в которых не менее года проживает 3 и более детей;

2)    в собственности семьи есть автомобиль, которому менее 5 лет, кроме мопеда и авто, предоставленного органом социальной защиты населения;

3)    в составе семьи есть лица, достигшие 18 летнего возраста по состоянию на начало периода, за который учитываются доходы для назначения субсидии, и в этом периоде:

–      по информации налоговой, пенсионного фонда у них вообще отсутствуют доходы, которые учитываются на момент назначения жилищной субсидии; или

–      получающие среднемесячный совокупный доход менее минимальной зарплаты; и/или

–      не платили ЕСВ в размере не менее минимального суммарно на протяжении 3 месяцев,

за исключением лиц, зарегистрированных в службе занятости, получающих помощь по безработице или получающих пенсию, стипендию, помощь при рождении ребенка и пр.

4) оставлено ограничение о приобретении права собственности на земельный участок, квартиру, транспортное средство или одноразовая покупка товаров длительного употребления на сумму более 50 тыс. грн.

5) наличие просроченной более чем на 2 месяца задолженности по уплате коммунальных услуг в сумме более 20 н.м.д.г. (340 грн.)

Постановлением установлено, что с 1 мая 2018 года назначение жилищной субсидии осуществляется только после представления новых заявления и декларации, если в составе домохозяйства имеются:

–      лица, отвечающие требованиям, определенным в абзацах втором – четвертом подпункта 3 пункта 6 Положения о порядке назначения жилищных субсидий (то есть лица, у которых отсутствуют доходы, или доходы менее минимальной зарплаты, и/или не платившие ЕСВ не менее минимального размера на протяжении 3 месяцев, и не оформленные в службе занятости);

–      внутренне перемещенные лица - могут оформить субсидию без договора аренды жилья - на основании заявления и декларации, с указанием состава домохозяйства;

–      лица, члены семьи которых не зарегистрированы по адресу домохозяйства;

–      лица, которые являются арендаторами жилых помещений (домов);

–      лица, зарегистрированные в жилом помещении (доме), но фактически в нем не проживают.

Доходы от аренды имущества теперь необходимо указывать в декларациях о доходах - в новой графе “другие доходы”.

КМУ: электронная система охраны здоровья

В рамках реализации государственных финансовых гарантий медицинского обслуживания населения Постановлением Кабинета Министров № 411 от 25 апреля 2018 года, которое вступило в силу 25 мая 2018 года, утвержден Порядок функционирования электронной системы здравоохранения.

Функциональные возможности электронного здравоохранения должны обеспечивать следующее:

–      регистрацию пользователей, в том числе с использованием средств электронной идентификации;

–      разграничение прав пользователей на внесение, просмотр информации, внесение изменений и дополнений к ней;

–      создание, внесение, просмотр и обмен декларациями о выборе врача, рецептами и другой информацией;

–      использование электронной системы здравоохранения лицами с нарушением зрения и слуха;

–      предоставление пациентами (их законными представителями) согласия на доступ к данным о себе;

–      получение пациентами сведений о лицах, которые подавали запросы о предоставлении информации о них;

–      осуществление поиска и просмотра сведений в центральной базе и т.д.

В центральной базе данных ведутся реестры пациентов, деклараций о выборе врача, субъектов хозяйствования в сфере здравоохранения, медицинских специалистов, медработников, договоров о медицинском обслуживании населения, договоров о реимбурсации и др.

Доступ к информации в центральной базе данных пользователи смогут получить через электронные кабинеты.

Минздрав должен до 1 января 2019 года обеспечить создание, функционирование, финансирование центральной базы данных электронного здравоохранения и передачу Национальной службе здоровья Украины имущественных прав на программное обеспечение центральной базы данных.

НБУ: регулирование наличного оборота в особый период

Национальный банк своим Постановлением № 51 от 5 мая 2018 года утвердил Положение об организации наличного обращения и ведения эмиссионно-кассовых операций в банковской системе в особый период.

Целью разработки настоящего Положения является обеспечение стабильной работы банковской системы Украины с наличными в условиях особого периода и бесперебойного обеспечения экономики наличными средствами, а также обеспечение наличными средствами соединений, воинских частей, подразделений Вооруженных Сил Украины, Национальной гвардии Украины, Национальной полиции Украины, Службы  безопасности Украины, Администрации Государственной пограничной службы Украины, Администрации Государственной службы специальной связи и защиты информации Украины.

Положение определяет основные требования к организации работы с наличными подразделений НБУ (Операционного департамента, Департамента денежного обращения, отделов (управления) денежного обращения в регионах Департамента денежного обращения НБУ, Центрального хранилища), банков, привлеченных к работе в особый период по соответствующему решению НБУ и банков, по которым Правления НБУ приняло решение о предоставлении им полномочий на хранение запасов наличности НБУ.

НБУ: новые условия выдачи лицензий на использование иностранной валюты

5 мая 2018 года вступило в силу Постановление НБУ № 48 “Об утверждении Изменений к Положению о порядке выдачи Национальным банком Украины индивидуальных лицензий на использование иностранной валюты на территории Украины как средства платежа”, принятое 3 мая 2018 года.

Так, для получения индивидуальных лицензий на использование безналичной иностранной валюты на территории Украины отменена необходимость подачи справки уполномоченных банков с реквизитами счетов, которые заявитель планирует использовать для осуществления валютной операции.

При этом Национальный банк наделяется следующими правами:

–      запрашивать и получать от заявителя дополнительную информацию, документы, необходимые для выяснения обстоятельств проведения валютной операции, ее содержания и участников (контрагентов) (в том числе для юридических лиц - бенефициарных собственников (контролеров).

–      обращаться в государственные органы, учреждения, ведомства, уполномоченные банки и к другим субъектам хозяйствования и физлицам для получения информации, документов и выводов в отношении участников валютной операции (в том числе для конечных бенефициарных собственников), сути и цели этой операции, соответствия сути операции содержанию деятельности заявителя, источников происхождения средств (активов), достаточности реальных финансовых возможностей заявителя проводить (инициировать) финансовую операцию на соответствующую сумму, экономической целесообразности (смысла) операции.

Также расширены основания для отказа заявителю в выдаче лицензии и внесении в нее изменений:

–      ликвидация владельца лицензии (юридического лица)/отмена государственной регистрации владельца лицензии (ФЛП)/отмены аккредитации владельца лицензии (представительства нерезидента в Украине);

–      выявление информации о том, что другой стороной валютной операции или лицом, в пользу или в интересах которого проводится эта операция, является юридическое или физическое лицо, имеющее место нахождения, место жительства, место регистрации в стране, которая признана государством-агрессором/государством-оккупантом и/или включена в перечень стран (территорий), которые не выполняют рекомендации международных организаций, осуществляющих деятельность в сфере борьбы с легализацией (отмыванием) доходов, полученных преступным путем, или в отношении которого применены международные санкции.

НБУ: расширение условий покупки иностранной валюты

С 17 мая 2018 действуют Постановление Национального банка № 53 от 15 мая 2018 года, которым внесены изменения в Положение о порядке и условиях торговли иностранной валютой № 281.

Постановлением № 53 предусмотрены, в частности, следующие изменения:

1)    резиденты-заемщики с целью выполнения обязательств перед уполномоченным банком-кредитором по кредитному договору могут покупать валюту не только через уполномоченный банк, обслуживающий кредитный договор, но через другие банки по своему выбору, в которых у него открыт текущий счет в иностранной валюте;

2)    резиденты и иностранные инвесторы имеют право покупать валюту с целью возврата инвестиций, а также доходов от их осуществления также в случае, если иностранные инвестиции были осуществлены за счет капитализации дивидендов (путем направления дивидендов, начисленных компанией-эмитентом иностранному инвестору, непосредственно на увеличение уставного капитала этой компании);

НБУ: изменения в Положение о ведении кассовых операций

Национальный банк постановлением № 54 от 24 мая 2018 года внес изменения в постановление № 148 “Об утверждении Положения о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине” от 29 декабря 2017 года.

Постановлением, в частности, установлено:

1)    для субъектов хозяйствования предусмотрен переходный адаптационный период (до 30 июня 2018 включительно), в течение которого:

–      субъекты хозяйствования могут использовать в своей деятельности формы ведомости на выплату денег, приходного кассового ордера, расходного кассового ордера, журнал регистрации приходных и расходных кассовых документов, кассовой книги, книги учета выданных и принятых старшим кассиром наличных и акта о результатах инвентаризации имеющихся средств, установленные Положением о ведения кассовых операций в национальной валюте в Украине № 637;

–      субъекты хозяйствования должны разработать и утвердить порядок оприходования наличности в кассе и порядок расчета лимита кассы. В течение этого периода субъекты хозяйствования могут пользоваться ранее утвержденными лимитами кассы;

2)    урегулированы некоторые особенности оприходования наличности в кассах субъектов хозяйствования (проводящих наличные расчеты с оформлением их кассовыми ордерами и ведением кассовой книги/ товарными чеками (квитанциями) и ведением книги учета доходов/ с применением РРО);

3)    в части урегулирования наличных расчетов в размере до 50 000 грн. физических лиц с субъектами хозяйствования – уточнено что проведение таких расчетов может производиться в течение одного дня по одному или нескольким платежным документам.

Судебные новости

ВCУ: подтверждение уплаты судебного сбора как основание для возвращения иска

23 мая 2018 года Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного хозяйственного суда при рассмотрении дела № 909/1013/17 высказал позицию касаемо подтверждения уплаты судебного сбора.

Постановлением Верховного Суда отменены решения судов о возвращении иска без рассмотрения ввиду отсутствия в предоставленной справке ГСА, подтверждающей уплату судебного сбора в иностранной валюте, реквизитов валютного счета; информации о перечислении судебного сбора в территориальный орган Госказначейства; информации об уплате сбора за обращение в суд с конкретным исковым заявлением.

ВСУ разъяснил, что согласно части второй статьи 9 Закона “О судебном сборе” в редакции, действующей на момент обращения с иском - октябрь 2017 года, зачисление судебного сбора в специальный фонд государственного бюджета Украины обязан проверить именно суд. Отсутствие сведений о том, какое именно исковое заявление оплачивается судебным сбором, не является основанием для возвращения иска, поскольку суд самостоятельно проверяет уплату истцом надлежащей суммы.

ВСУ: апелляционный пересмотр постановлений следственных судей о назначении внеплановых проверок

23 мая 2018 года Большая Палата Верховного Суда рассмотрела кассационную жалобу по делу № 243/6674/17-к на определение Апелляционного суда Донецкой области об отказе в открытии апелляционного производства по жалобам на определения следственных судей о предоставлении в уголовных процессах разрешений на проведение внеплановых проверок законности и целевого использования земельного участка и соблюдения требований законодательных и нормативно-правовых актов по охране труда, промышленной безопасности, трудового законодательства.

Большая Палата признала неправомерным практику судов апелляционной инстанции, согласно которой они отказывают в открытии такого производства, мотивируя это отсутствием указанных определений следственных судей в перечне подлежащих обжалованию в ходе досудебного расследования (статья 309 Уголовного процессуального кодекса Украины).

Определение суда апелляционной инстанции отменено и назначено новое апелляционное рассмотрение. Большая Палата Верховного Суда сделала вывод о том, что определения следственных судей о назначении внеплановых проверок должны пересматриваться в апелляционном порядке на основании п. 17 ч. 1 ст. 7 и ч. 1 ст. 24 УПК, гарантирующих право на апелляционное обжалование такого судебного решения. Решение обосновано также положениями ч. 6 ст. 9 УПК, которая устанавливает, что в случаях, когда положения Уголовного процессуального кодекса не регулируют или неоднозначно регулируют вопросы уголовного производства, применяются общие принципы уголовного производства, определенные ч. 1 ст. 7 УПК.

ВСУ: отличие правомерного пользования чужими денежными средствами от неправомерного

Большая Палата Верховного Суда в постановлении по делу № 910/10156/17 (12-14гс18) разграничила последствия правомерного и неправомерного пользования чужими денежными средствами.

Так, Верховный Суд указывает, что в первом случае - это получение должником возможности правомерно не платить кредитору долг в течение определенного времени. Во втором - просрочка денежного обязательства, когда должник обязан уплатить деньги, но неправомерно не платит их.

Суды предыдущих инстанций за неправомерное пользование чужими денежными средствами взыскали проценты на уровне учетной ставки НБУ, применяя аналогию закона на основании предписаний ст. 1048 Гражданского кодекса (начисление процентов от суммы займа за возможность правомерно не платить кредитору долг в течение определенного времени).

Большая Палата пришла к выводу, что следствием неправомерного пользования чужими денежными средствами, то есть просрочки исполнения денежного обязательства (как договорного, так и внедоговорного), является начисление 3% годовых от просроченной суммы в соответствии с ч. 2 ст. 625 Гражданского кодекса. Правомерное пользование чужими денежными средствами может предусматривать уплату процентов, размер которых определен договором или законом (в частности, частью 1 статьи 1048 Гражданского кодекса - в правоотношениях, возникающих из договора).

Учитывая указанное, ключевым в применении указанных норм является определение момента, с которого лицо пользуется чужими денежными средствами неправомерно, то есть наступает просрочка исполнения денежного обязательства. До этого момента возможно начисление процентов в качестве платы, в частности, согласно части 1 статьи 1048 ГК, после этого момента - начисляются годовые соответствии с частью 2 ст. 625 Гражданского кодекса.

Верховный Суд указал на ложность выводов судов о применении к спорным отношениям положения ч. 1 ст. 1048 Гражданского кодекса по аналогии закона для определения размера процентов. По мнению Большой Палаты, во-первых, речь идет о неправомерном поведении должника (эта норма применяется в случае правомерного поведения), а во-вторых, в законодательстве нет пробела в этой части.

Дайджест за май 2018 pdf

Дайджест за Апрель 2018

Налоги

ВРУ: изменения в Налоговый и Таможенный кодексы в связи с матчами Лиги чемпионов УЕФА

Законы № 2373-VIII, № 2374-VIII, № 2375-VIII, которыми внесены временные изменения в Закон “О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование”, Налоговый кодекс и Таможенный кодекс в связи с подготовкой и проведением в Украине финальных матчей Лиги чемпионов УЕФА и Лиги чемпионов УЕФА среди женщин сезона 2017/2018.

Законом № 2374, среди прочего, подраздел 2 раздела XX “Переходные положения” Налогового кодекса дополнен пунктом 66, согласно которому до 26 мая 2018 к операциям по ввозу на таможенную территорию Украины товаров, указанных в абзацах 2 и 3 п. 43 раздела XXI “Заключительные и переходные положения”  Таможенного кодекса, применяются:

–      освобождение от налогообложения налогом на добавленную стоимость в случае помещения таких товаров под таможенный режим импорта;

–      условное полное освобождение от налогообложения налогом на добавленную стоимость в случае помещения таких товаров под таможенный режим временного ввоза.

В соответствии с Законом № 2375 Раздел XXI “Заключительные и переходные положения” Таможенного кодекса дополнен подпунктом 4 3, согласно которому временно, до 26 мая 2018 года:

–      освобождаются от налогообложения ввозной пошлиной товары (кроме подакцизных), ввозимые на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта необходимые для обеспечения организации и проведения указанных мероприятий.  Продажа таких товаров на территории Украины запрещается;

–      товары, в том числе транспортные средства, классифицируемые в товарных позициях 8702, 8703, 8704 согласно УКТ ВЭД (далее в настоящем пункте - транспортные средства), временно ввозимых на таможенную территорию Украины для обеспечения организации и проведения указанных мероприятий, могут быть помещены под таможенный режим временного ввоза с условным полным освобождением от обложения таможенными платежами и без обеспечения выполнения обязательств по уплате таможенных платежей, предусмотренных разделом X Таможенного кодекса, на срок до трех месяцев.

Минфин: обобщающие налоговые консультации по НДФЛ и налогу на прибыль

3 апреля 2018 года Министерство финансов издало приказ № 400 “Об утверждении обобщающих налоговых консультаций по некоторым вопросам налогообложения налогом на прибыль предприятий и налогом на доходы физических лиц”, которым утверждены 4 обобщающие налоговые консультации:

1)    о необходимости обращения в суд для признания задолженности безнадежной.

Консультация определяет, что в случае, если задолженность соответствует признаку, определенной пп. “а” пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 НКУ, исключительным и достаточным критерием для признания задолженности безнадежной является истечение срока исковой давности по обязательствам по такой задолженности, независимо от того, обращался кредитор в суд с целью ее взыскания или нет.

Если задолженность соответствует признаку, определенному пп. “а” пп. 14.1.11 НКУ, налогоплательщики не должны осуществлять проверку соответствия данной задолженности другим признакам, предусмотренным пп. 14.1.11 НКУ.

2)    о применении положений п. 139.3 ст. 139 НКУ (резервы банков и небанковских финансовых учреждений) о порядке учета превышения резерва и над размером установленного лимита. Указанная консультация:

–      определяет порядок расчета размера лимита, установленного пп. 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 НКУ в редакции, действовавшей до 01 января 2018 года, и дальнейший учет резерва, который превышает этот лимит, для целей налогообложения в налоговых (отчетных) периодах до 1 января 2018 года;

–      определяет, каким образом отражается списание (возмещение) задолженности за счет той части резерва, на которую увеличивался финансовый результат до налогообложения в связи с превышением над лимитом, и осуществляется учет задекларированного превышения резерва над лимитом и его использование для целей налогообложения в налоговых (отчетных) периодах до 01 января 2018 года.

3)    о необходимости осуществления корректировки финансового результата до налогообложения в связи с использованием резерва при осуществлении прощения финансовым учреждением задолженности должника.

Консультация определяет, что финансовый результат до налогообложения увеличивается на сумму использованного резерва в налоговых (отчетных) периодах после 1 января 2018 года, в случае, если прощению подлежит задолженность физических лиц, являющихся связанными с таким кредитором или находятся с таким кредитором в трудовых отношениях, или находились с таким кредитором в трудовых отношениях, и период между датой прекращения трудовых отношений таких лиц и датой прощения их задолженности не превышает три года.

4)    о надлежащем уведомлении должника - физического лица об аннулировании (прощении) долга.

Консультация определяет порядок применения положений пп. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 НКУ относительно уведомления должника - физического лица об аннулировании (прощении) долга.

В частности, в случае направления заказного письма с уведомлением о вручении, достаточным подтверждением надлежащего уведомления должника может выступать соответствующий документ, подтверждающий факт направления уведомления, в том числе расчетный документ, выданный оператором почтовой связи.

При этом в НКУ не содержится требования по отслеживанию или доказыванию кредитором факта получения письма должником или его представителем либо требования о наличии у кредитора уведомления о вручении письма должнику с подписью такого должника (его представителя) или с отметкой о невручении.

ГФСУ: реестр НН/РК, регистрация которых приостановлена - новый сервис в Электронном кабинете

ГФСУ ввела новый сервис в Электронном кабинете - отдельный Реестр налоговых накладных / расчетов корректировки, регистрация которых приостановлена. Реестр размещен в открытой части Электронного кабинета. Поиск информации в Реестре осуществляется по следующим фильтрами:

–      “Индивидуальный налоговый номер”,

–      “Номер НН / РК”,

–      “Дата составления НН / РК”.

В Реестре отражается информация о налоговых накладных / расчетах корректировки, регистрация которых приостановлена и по которым приняты решения соответствующими комиссиями, а также начаты процедуры административного и судебного обжалования.

Реестр функционирует в тестовом режиме в течение месяца со дня вступления в силу Постановления Кабинета Министров № 117 от 21 февраля 2018 года.

ГФСУ: возможность пополнения счета плательщика в СЭА НДС с текущего счета другого лица

5 апреля 2018 года ГФСУ в индивидуальной налоговой консультации от №1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК рассмотрела вопрос относительно возможности пополнения счета в СЭА НДС одного плательщика с текущего счета другого лица.

Как указано в обращении, плательщиком НДС, в связи с арестом средств на его текущем счете, заключен договор поручения с другим лицом, согласно которому он поручает такому лицу осуществлять от его имени и за его счет, в частности, расчеты с бюджетом.

ГФСУ указывает, что согласно п. 2001.4 Налогового кодекса на электронный счет плательщика зачисляются средства:

а)    с текущего счета такого плательщика в суммах, необходимых для увеличения регистрационного лимита;

б)    с текущего счета такого плательщика в суммах, недостаточных для уплаты в бюджет согласованных налоговых обязательств по НДС;

в)     со счетов плательщиков, открытых в соответствующих органах казначейства для проведения расчетов по погашению задолженности по разнице в тарифах на тепловую энергию, отопление и снабжение горячей воды, услуги централизованного водоснабжения, водоотведения;

г) из бюджета в суммах излишне уплаченных денежных обязательств по НДС, возвращенных налогоплательщику.

Пополнение электронного счета плательщика НДС за счет других источников, например, с текущих счетов других лиц, независимо от наличия или отсутствия договора поручения, не предусмотрено.

Предпринимателям

ГФСУ: обновлен план-график проведения документальных плановых проверок

19 апреля 2018 года ГФС обнародовала обновленный план-график проведения документальных плановых проверок налогоплательщиков на 2018 год.

В частности, был откорректирован раздел I плана-графика “Документальные плановые проверки налогоплательщиков - юридических лиц” и раздел II плана-графика “Документальные плановые проверки финансовых учреждений, постоянных представительств и представительств нерезидентов”.

Ознакомиться с планом-графиком можно по ссылке.

КМУ: изменения в Порядок проведения контролирующими органами встречных сверок

7 апреля 2018 года вступило в силу Постановление Кабинета Министров № 240 от 4 апреля 2018 года, которым внесены изменения в Порядок проведения контролирующими органами встречных сверок.

Постановление регулирует проведение встречных сверок во время проведении проверок соответствия условий контролируемой операции принципу “вытянутой руки”.

Встречная сверка проводится в отношении налогоплательщиков-резидентов, которые:

–      являются стороной контролируемой операции,

–      участвуют в цепочке поставок товаров (работ, услуг), являющихся предметом контролируемой операции.

Во время встречной сверки:

–      осуществляется сопоставление данных, полученных от налогоплательщиков и других субъектов информационных отношений, с целью документального подтверждения хозяйственных отношений с плательщиком налогов и сборов, а также подтверждения отношений, вида, объема и качества операций и расчетов, осуществлявшихся между ними, для выяснения полноты их отражения в учете налогоплательщика;

–      обеспечивается получение налоговой информации, необходимой для установления соответствия условий контролируемой операции принципу “вытянутой руки” в случаях, предусмотренных пп. 39.5.2.13 п. 39.5 ст. 39 НКУ.

КМУ: контролирующие органы будут осуществлять ежегодное планирование проверок бизнеса

Постановлением Кабмина от 6 декабря 2017 года № 1109, которое вступило в силу 12 апреля 2018 года внесены изменения в Порядок координации одновременного проведения плановых проверок (ревизий) контролирующими органами и органами государственного финансового контроля.

Так, установлено, что планирование проверок финансово-хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования, которые проводятся для обеспечения своевременности, достоверности, полноты начисления и уплаты налогов, сборов, платежей, осуществляется ежегодно контролирующими органами и ежеквартально органами государственного финансового контроля. Ранее контролирующие органы также осуществляли ежеквартальное планирование таких проверок.

Также органы финконтроля согласовывают до 20 декабря текущего года с соответствующими контролирующими органами проведение проверок, запланированных на I квартал следующего года. Ранее проведение проверок согласовывалось до 20 числа последнего месяца текущего квартала.

Органы финансового контроля будут планировать проверки на II, III и IV кварталы текущего года с учетом плана-графика документальных плановых проверок на текущий год, обнародованного на официальном сайте ГФС.

Кроме того, установлено, что о проведении проверок, запланированных на II, III и IV кварталы текущего года, органы финконтроля информируют соответствующие контролирующие органы до 20 числа последнего месяца предыдущего квартала.

КМУ: изменение в Перечне государств, операции с резидентами которых считаются контролируемыми

Кабинет Министров своим постановлением № 295 от 11 апреля 2018 года внес изменения в перечень государств, операции с резидентами которых, признаются контролируемыми для целей трансфертного ценообразования.

Так, из указанного перечня исключена Республика Болгария.

Напомним, что согласно пп.39.2.1.2 ст.39 НКУ контролируемыми признаются хозяйственные операции, осуществляемые с нерезидентами, которые не платят налог на прибыль (корпоративный налог), в том числе с доходов, полученных за пределами государства регистрации таких нерезидентов, и / или не являющиеся налоговыми резидентами государства, в котором они зарегистрированы как юридические лица.  Перечень организационно-правовых форм таких нерезидентов был утвержден Кабинетом Министров во исполнение указанного положения Налогового кодекса.

Постановление вступило в силу с 25 апреля 2018 года.

КМУ: правила господдержки агробизнеса в 2018 году

Кабинет Министров Постановлением № 254, которое вступило в силу 11 апреля 2018 года. вдвое - до 20 млн. гривен, - увеличил размер чистого годового дохода агропредприятия, которое может претендовать на господдержку в форме компенсации процентов по кредитам в размере учетной ставки НБУ.

Приоритет при получении господдержки в 2018 году предоставлен агропредприятиям, которые занимаются выращиванием овощей в открытом грунте, выращиванием сахарной свеклы, садоводством и выращиванием ягодных культур.

Одновременно перечень видов деятельности претендентов на компенсацию дополнен такими позициями: разведение мелкого рогатого скота; разведение кроликов и свиней; разведение домашней птицы (кроме разведения кур и разведения птицы для получения яиц).

Водителям

КМУ: изъятое водительское удостоверение, выданное впервые, не возвращается

С 11 апреля 2018 года возвращение водительского удостоверения лицам, получившим его впервые и лишенным права на управление транспортными средствами, не осуществляется.

Соответствующее изменение в Порядок временного изъятия удостоверения водителя на транспортное средство и его возвращения предусмотрено постановлением Кабинета Министров Украины № 250 от 4 апреля 2018 года.

Разное

ВРУ: усиление контроля за качеством пищевых продуктов

4 апреля 2018 года вступил в силу Закон “О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, кормах, побочных продуктах животного происхождения, здоровье и благополучии животных” (за исключением отдельных положений, которые вступят в силу через 3 года).

Закон регулирует осуществление государственного контроля за деятельностью операторов рынка, занимающихся производством или оборотом пищевых продуктов, других объектов санитарных мероприятий или кормов, в том числе ввозом (пересылкой) на таможенную территорию Украины пищевых продуктов или кормов. Эта деятельность должна проверяться на соответствие законодательству о пищевых продуктах и кормах, здоровья и благополучия животных. Побочные продукты животного происхождения, которые ввозятся (пересылаются) на таможенную территорию Украины также будут проверяться на соответствие законодательству о побочных продуктах животного происхождения.

При этом Закон не касается пищевых продуктов, кормов, побочных продуктов животного происхождения, предназначенных (произведенных) для собственного потребления.

Для организации и осуществления государственного контроля, в том числе на государственной границе Украины, будет создан компетентный орган в сфере государственного контроля. До 1 января 2021 года этот орган вправе уполномочивать на проведение лабораторных исследований (испытаний) на трихинеллез для целей государственного контроля неаккредитованные лаборатории, которые расположены на бойнях или мощностях по разборке диких животных, если результаты проведенной компетентным органом проверки подтверждают их способность обеспечивать надлежащее качество исследований.

Компетентный орган будет проходить ежегодный внешний аудит, а его должностные лица - повышать квалификацию.

В случае риска для жизни и здоровья граждан проверка субъектов хозяйствования будет осуществляться без предупреждения. В то же время появятся дополнительные возможности по обеспечению прав бизнеса, ликвидации коррупционных рисков, в частности путем проведения видеофиксации процедуры инспектирования не только инспекторами Госпродпотребслужбы, но и субъектами хозяйствования.

В течение трех лет лабораторные исследования для целей государственного контроля могут проводиться государственными лабораториями, перечень которых утверждается и публикуется компетентным органом на его официальном сайте.

В течение пяти лет со дня опубликования Закона грузы, которые ввозятся (пересылаются) на таможенную территорию Украины, подлежат документальным проверкам, проверкам соответствия и физическим проверкам в пунктах пропуска через государственную границу Украины или зонах таможенного контроля на таможенной территории Украины.

Сообщение о поступлении грузов направляются по электронной почте в территориальный орган компетентного органа, ответственного за осуществление проверок. Международные сертификаты на грузы, которые ввозятся (пересылаются) на таможенную территорию Украины, могут заполняться на государственном языке страны, в которой они выданы, или английском языке и должны сопровождаться переводом на украинский язык, который заверяется оператором рынка или лицом, ответственным за груз.

ВРУ: местные органы получили полномочия определять время ограничения продажи алкоголя

25 апреля 2018 года вступил в силу Закон “О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно предоставления органам местного самоуправления полномочий устанавливать ограничения продажи пива (кроме безалкогольного), алкогольных, слабоалкогольных напитков, вин столовых”.

Согласно указанному Закону, сельские, поселковые и городские советы смогут самостоятельно определять часы, когда торговым точкам запрещено продавать пиво (кроме безалкогольного), алкогольные, слабоалкогольные напитки и столовые вина. Ограничение не распространяется на ресторанный бизнес.

Предприниматели, нарушившие такой запрет, несут административную ответственность в виде штрафа штраф от 30 до 100 н.м.д.г.

НБУ: обновлен порядок осуществления операций по аккредитивам

Национальный банк своим Постановлением № 38 от 11 апреля 2018 года усовершенствовал Положение о порядке осуществления банками операций по аккредитивам, изложив его в новой редакции.

Теперь операции по аккредитивам в национальной валюте осуществляются в соответствии с международными правилами UCP 600. Также уменьшено количество формальных инструкций при осуществлении таких операций.

Банкам и их клиентам предоставлены права на всех этапах осуществления операций по аккредитивам использовать документы в электронном виде.

Документы, оформление которых предусмотрено требованиями Положения создаются в электронном или бумажном виде и подаются в том виде, в котором они были созданы. Участники операций по аккредитивам могут обмениваться электронными документами или с помощью системы S.W.I.F.T. с использованием международных стандартов или определяют порядок обмена и заверения этих документов на договорных началах.

Постановление вступило в силу 20 апреля 2018 года.

НБУ: изменение условий залога по стабилизационным кредитам

20 апреля 2018 года также вступило в силу Постановление НБУ от 17 апреля 2018 № 40, которое вводит дополнительные условия принятия отдельных видов имущества в залог или ипотеку по стабилизационным кредитам.

Новые условия заключаются в страховании отдельных видов имущества страховщиком, который должен отвечать определенным НБУ критериям, в частности:

–      страховщик не может быть связанным с банком лицом;

–      страховщик имеет действующий договор облигаторного перестрахования с ведущим международным перестраховщиком;

–      страховщик соблюдает законодательство по вопросам финансового мониторинга;

–      страховщик не имеет решений Нацкомфинуслуг о временном приостановлении (ограничении) действия лицензии на право осуществления страховой деятельности хотя бы по одному из основных видов страхования.

Это касается принятия в залог/ипотеку недвижимого имущества (кроме объектов незавершенного строительства), воздушных и морских судов, другого движимого имущество в виде железнодорожного подвижного состава.

НКРРФУ механизм расчета выкупной суммы по договору страхования жизни

Требования к методике расчета выкупной суммы по договору страхования жизни утверждены распоряжением Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг № 4258 от 14 ноября 2017 года, которое вступило в силу 16 апреля 2018 года.

Так, выкупная сумма рассчитывается математически на день прекращения договора страхования жизни в зависимости от периода, в течение которого действовал договор страхования жизни, согласно методике, которая является неотъемлемой частью правил страхования жизни.

Если договор страхования жизни не содержит размера выкупной суммы в абсолютной величине или в процентах, то выкупная сумма, подлежащая выплате по такому договору, не может быть меньше, чем базовый размер выкупной суммы.

Так, для договоров страхования жизни с риском дожития застрахованного лица до события, определенного в договоре, или достижения определенного в договоре возраста (накопительные договоры страхования жизни) базовым размером выкупной суммы является размер резерва нетто-премий, исчисленный ретроспективно и увеличенный на размер резерва бонусов по такому договору.

При этом размер расходов на заключение договора страхования жизни, который учтен при расчете размера резерва нетто-премий, не может превышать 5 % страховых платежей, которые равномерно распределяются на первые пять лет действия такого договора.

Для договоров страхования жизни, которые не является накопительными, базовым размером выкупной суммы является размер математического резерва, уменьшенный на размер расходов на ведение дела в объеме, который определяется в следующем порядке:

–      не более 20 % страхового платежа по договору - для договоров, срок действия которых не превышает один год;

–      не более 30 % страхового платежа за первый год действия такого договора - для договоров, срок действия которых более одного года.

Минюст: исполнение должниками по уплате алиментов наказания в виде общественных работ

Приказом Минюста от 2 марта 2018 года № 591/5, вступившим в силу 3 апреля 2018 года, внесены изменения в Порядок исполнения административных взысканий в виде общественных и исправительных работ, которые устанавливают механизм исполнения административного взыскания в виде общественно полезных работ.

Указанный Порядок дополнен новыми разделами относительно административного взыскания в виде общественно полезных работ. Этот вид взыскания был введен Законом № 2234-VIII от 7 декабря 2017 года для должников по уплате алиментов.

Установлено, что уполномоченный орган по вопросам пробации (далее - уполномоченный орган) выполняет взыскание в виде общественно полезных работ, которое осуществляется путем привлечения нарушителей к общественно полезному труду. Вид такого труда определяет соответствующий орган местного самоуправления. Общественно полезные работы выполняются не более 8 часов в день, несовершеннолетними - не более 2 часов.

Уполномоченный орган обращается к органам местного самоуправления и владельцам предприятий, учреждений, организаций или уполномоченным ими органам относительно согласования перечня объектов, на которых нарушители будут выполнять общественно полезные работы, и видов таких работ.

Не позднее 10 дней со дня получения постановления суда (судьи) о применении общественно полезных работ уполномоченный орган приводит его к исполнению. В течение этого срока нарушителя направляют на общественно полезные работы, кроме случаев, когда этому препятствуют уважительные причины (болезнь, командировка, неполучение вызова и т.п.).

На каждого нарушителя уполномоченный орган заводит личное дело и заполняет учетную карточку, в которой ведется суммарный учет отработанных часов. После получения постановления суда (судьи) нарушителю присылают вызов в уполномоченный орган. С нарушителем проводят беседу, во время которой разъясняют порядок и условия исполнения взыскания, а также последствия уклонения от выполнения общественно полезных работ.

В случае уклонения лица от отбывания общественно полезных работ, уполномоченный орган направляет соответствующее представление и личное дело в суд для решения вопроса о замене неотбытого срока общественно полезных работ административным арестом.

Должностное лицо уполномоченного органа в день получения документов, подтверждающих основания снятия нарушителей с учета, готовит справку о снятии с учета, которая приобщается к материалам личного дела.

Судебные новости

ВСУ: последствия правомерного и неправомерного пользования чужими денежными средствами

10 апреля 2018 года Большая Палата Верховного Суда в постановлении по делу № 910/10156/17 (производство № 12-14гс18) разграничила последствия правомерного и неправомерного пользования чужими денежными средствами.

Так, в первом случае – это получение должником возможности правомерно не платить кредитору долг в течение определенного времени. Во втором – просрочка денежного обязательства, когда должник обязан уплатить деньги, но неправомерно не платит их.

Суды предыдущих инстанций за неправомерное пользование чужими денежными средствами взыскали проценты на уровне учетной ставки НБУ, применяя аналогию закона на основании предписаний ст. 1048 Гражданского кодекса (начисление процентов от суммы займа за возможность правомерно не платить кредитору долг в течение определенного времени).

Большая Палата пришла к выводу, что следствием неправомерного пользования чужими денежными средствами, то есть просрочки исполнения денежного обязательства (как договорного, так и внедоговорного), является начисление 3% годовых от просроченной суммы в соответствии с ч. 2 ст. 625 ГК. Правомерное пользование чужими денежными средствами может предусматривать уплату процентов, размер которых определен договором или законом (в частности, частью 1 статьи 1048 ГК - в правоотношениях, возникающих из договора).

Учитывая указанное, ключевым в применении указанных норм является определение момента, с которого лицо пользуется чужими денежными средствами неправомерно, то есть наступает просрочка исполнения денежного обязательства. До этого момента возможно начисление процентов в качестве платы, в частности, согласно части 1 статьи 1048 Гражданского кодекса, после этого момента - начисляются годовые соответствии с частью 2 ст. 625 Гражданского кодекса.

ВСУ: о необходимости уплаты судебного сбора потребителями

Большая Палата Верховного Суда приняла окончательное решение по делу № 761/24881/16-ц, которым высказала позицию, что потребители освобождаются от уплаты судебного сбора по искам о защите их прав во всех инстанциях.

Суть проблемы заключалась в коллизии законодательных норм: ч. 3 ст. 22 Закона “О защите прав потребителей” освобождает таковых от уплаты судебного сбора по искам, связанным с защитой их прав, Закон “О судебном сборе” никаких льгот потребителям не предоставляет. Как результат, суды расходились во мнениях по нескольким вопросам:

  1. Какой из вышеуказанных законов все-таки является специальным (а значит, и должен применяться) в части решения вопроса об уплате потребителем судебного сбора?
  2. Распространяется ли ч. 3 ст. 22 Закона “О защите прав потребителей” исключительно на подачу искового заявления, или же апелляционные и кассационные жалобы подразумеваются?

Так, ВСУ указывает, что специальным законом, гарантирующим реализацию и защиту прав потребителей, является именно Закон “О защите прав потребителей”. Что касается Закона “О судебном сборе”, при отсутствии прямо предусмотренного противоположного, за основу нужно принимать то, что ст. 5 не содержит исчерпывающего перечня лиц, которым предоставляются льготы при уплате судебного сбора. И потому само по себе отсутствие в данном перечне потребителей не может безусловно означать, что они таких льгот не имеют.

Специальный Закон освобождает потребителей от уплаты судебного сбора за подачу иска с целью защиты их прав, что происходит не только в суде первой инстанции, но и на последующих стадиях гражданского процесса, являющихся единым механизмом для справедливого рассмотрения и разрешения споров с целью защиты нарушенного права. Кстати, не содержит оговорки о том, что льготы предоставляются исключительно при предъявлении иска, и ст. 5 Закона “О судебном сборе”.

Кроме прочего, ВСУ обратил внимание, что в Законе “О защите прав потребителей” в связи с принятием Закона “О судебном сборе” заменено понятие “государственная пошлина” на “судебный сбор”. Следовательно, законодательно предусмотрено применение его норм при определении льгот для определенной категории лиц.

Дайджест за апрель 2018 pdf

Дайджест за Март 2018

Налоги

КМУ: урегулирован порядок остановки регистрации НН / РК в ЕРНН

22 марта 2018 года вступило в силу Постановление Кабинета Министров №117 от 21 февраля 2018 года, которым утверждены порядки по вопросам остановки регистрации налоговой накладной/расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных.

В частности им утверждены:

1)    Порядок приостановления регистрации налоговой накладной / расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных;

2)    Порядок работы комиссий, принимающих решение о регистрации налоговой накладной / расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных или отказ в такой регистрации;

3)    Порядок рассмотрения жалоб на решения комиссий, принимающих решение о регистрации налоговой накладной / расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных или отказе в такой регистрации.

Постановление № 117 предусматривает следующие изменения:

–      налоговая накладная / расчет корректировки, подлежащие мониторингу, проверяются на соответствие критериям рискованности налогоплательщика, критериям рискованности осуществления операций и показателям положительной налоговой истории плательщика налога;

–      для уменьшения случаев остановки регистрации налоговых накладных устанавливается “отсекающий критерий” 3% и порог объема поставок за месяц в размере 500 тыс. грн;

–      критерии оценки рисков плательщиков налогов будет устанавливать ГФС, предварительно согласовав эти критерии с Минфином через систему электронного взаимодействия органов исполнительной власти, и опубликовать на официальном сайте ГФС; также на официальном сайте ГФС должны размещаться критерии рискованности осуществления операций и показатели положительной налоговой истории плательщика налога;

–      в случае, если по результатам мониторинга налоговые накладные соответствуют критериям рисковой операции, но плательщик имеют положительную налоговую историю, такие налоговые накладные останавливаться не будут;

–      вводится электронный Реестр налоговых накладных/расчетов корректировки, регистрация которых приостановлена, в котором плательщик в онлайн режиме сможет найти информацию о рассмотрении и статусе остановленных налоговых накладных. В течение месяца со дня вступления в силу постановления №117 реестр работает в тестовом режиме;

–      для оперативности рассмотрения объяснений и документов предусматривается создание комиссий ГФС на региональном и центральном уровне. Принятые решения комиссий о регистрации НН/РК или об отказе в регистрации НН/РК вступают в силу после регистрации их в Реестре; пункт 21 Постановления устанавливает перечень оснований для принятия решения об отказе в регистрации НН / РК;

–      если решение комиссий не зарегистрированы в течение 7 рабочих дней, остановленная налоговая накладная/расчет корректировки регистрируется в автоматическом режиме;

–      доработана форма решения об отказе в регистрации. В частности, в решении будет отмечаться четкое мотивированное основание отказа. В случае непредоставления и/или предоставления документов, которые составлены с нарушением законодательства, в форме будет отмечаться конкретный документ, которого это касается;

–      регулируется вопрос регистрации налоговых накладных/расчетов корректировки для плательщиков, которые были заблокированы в 01.12.2017 и по которым не представлены объяснения и документы.

ГФСУ: критерии рискованности и положительной налоговой истории для блокировки НН / РК

В соответствии с п. 201.16 ст. 201 Налогового кодекса и во исполнение требований рассмотренного выше постановления Кабинета Министров №117 “Об утверждении порядков по вопросам остановки регистрации налоговой накладной / расчета корректировки в Едином реестре налоговых накладных” Государственной фискальной службой Украины по согласованию с Министерством финансов Украины утверждены:

1)    Критерии рискованности налогоплательщика, рискованности совершения операций (Письмо ГФСУ от 21.03.2018 г. № 959/99-99-07-18);

Критерии рискованности налогоплательщика

–      плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) на недействительные (утраченные, утерянные) и поддельные документы согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

–      плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами с последующей передачей (оформлением) во владение или управление подставным (несуществующим), умершим, без вести пропавшим лицам согласно информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

–      плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) в органах государственной регистрации физическими лицами, которые не намеревались осуществлять финансово-хозяйственную деятельность или реализовывать полномочия по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

–      плательщик налога зарегистрирован (перерегистрирован) и проводит финансово-хозяйственную деятельность без ведома и согласия его учредителей и назначенных в законном порядке руководителей согласно информации, имеющейся в органах ГФС Украины;

–      имеется обвинительный приговор суда в отношении должностного лица (должностных лиц) налогоплательщика по статье 205 Уголовного кодекса по информации, имеющейся в органах государственной фискальной службы Украины;

–      Комиссии Главных управлений ГФС в областях, г. Киеве и Офисе крупных плательщиков ГФС могут рассматривать вопрос об установлении рискованности налогоплательщика в определенных случаях, предусмотренных Постановлением:

Критерии рискованности осуществления операций

–      Объем поставки товара / услуги, указанный в налоговой НН / РК, которую (который) подано на регистрацию в Реестре, равна или превышает величину остатка, которая определяется как разница объема приобретения на таможенной территории Украины такого товара / услуги (кроме объема приобретения товаров / услуг по операциям, освобожденным от налогообложения и подлежат налогообложению по нулевой ставке) и / или ввоза на таможенную территорию Украины такого товара, указанного с 1 января 2017 года в полученных налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных в Реестре, и таможенных декларациях увеличенного в 1,5 раза, и объема поставок соответствующего товара / услуги, указанного в налоговых накладных / расчетах корректировки, зарегистрированных с 1 января 2017 года в Реестре, и преобладание в таком остатке (более 75% общего такого остатка) товаров с кодами УКТ ВЭД и услуг по кодам согласно ГКПУ, перечень которых определен