Податки

ДФСУ: штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування до заблокованої накладної

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації № 3252/6/99-99-15-03-02-15/ ІПК від 15 липня 2019 року пояснила, чи будуть застосовані штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування до заблокованої податкової накладної.

ДФСУ зазначає, що у період, коли податкова накладна була заблокована, з’явилися підстави для складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг.

Проте розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої він складений.  Це стосується і випадків, коли реєстрація в ЄРПН такої податкової накладної припинена відповідно до п. 201.16 ПКУ.

Штрафи, передбачені п. 120 1 ПКУ, не застосовуються тільки до тих податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація в ЄРПН яких припинена, на період припинення такої реєстрації.

Такі штрафи застосовуються до платника ПДВ, на яку покладено обов'язок по реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, виходить, що платник ПДВ і радий би зареєструвати розрахунок коригування, складений до заблокованої податкової накладної, але зробити цього не може.  І хоча його провини тут немає, штраф до нього все одно будуть застосовані.

ДФСУ: заповнення розрахунку коригування до безпідставно складеної зведеної податкової накладної

ДФСУ в роз’ясненні з категорії 101.15 розділу “Запитання - відповіді з Бази знань” ЗІР пояснила, як заповнити розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, безпідставно складеної відповідно до п. 199.1 Податкового кодексу і зареєстрованої в ЄРПН.

Якщо платник ПДВ відповідно до вимог п. 199.1 ПКУ безпідставно склав і зареєстрував в ЄРПН зведену податкову накладну, він повинен скласти розрахунок коригування, в якому вивести в "0" показники, зазначені в ній.

В такому розрахунку коригування необхідно вказати дату складання і порядковий номер такий безпідставно складеної зведеної податкової накладної.

При цьому в графі 2.1 розділу Б табличній частині розрахунку коригування слід привести код причини 202 – “Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ”.

Зазначений розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, що склав таку зведену податкову накладну.

ДФСУ: операції з безоплатного розповсюдження продукції при проведенні рекламних заходів

18 липня 2019 року Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від № 3324/6/99-99-15-03-02-15/ПК роз’яснила питання щодо врахування в обсязі оподатковуваних операцій для цілей ПДВ-реєстрації операції з безоплатного розповсюдження брендованої продукції при проведенні рекламних заходів і надання благодійної допомоги.

Операції з безоплатного розповсюдження / надання товарів / послуг при проведенні корпоративних заходів і рекламних кампаній, а також з безоплатної передачі / надання товарів / послуг в якості благодійної допомоги неприбутковим організаціям та фізичним особам є об'єктом оподаткування ПДВ.

Отже, обсяг таких операцій слід враховувати при розрахунку граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг з метою обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ПКУ.

Однак, трапляються й інші випадки.  Наприклад, коли безкоштовно передаються товари / готова продукція, надаються послуги іншим особам для проведення маркетингових / рекламних заходів (в т. Ч. Для безкоштовного розповсюдження) і їх вартість включається до складу вартості товарів / готової продукції / послуг, постачання яких пов'язана з отриманням доходів.  В даному випадку безкоштовне розповсюдження зазначених товарів / готової продукції / послуг НЕ розглядається як окрема операція з постачання.

Іноді придбані (ввезені) і / або самостійно виготовлені товари в рамках проведення корпоративних заходів та рекламних кампаній з метою популяризації суспільства безкоштовно поширюється не безпосередньо суспільство, а інша особа за його дорученням. Тоді операції з поставки послуг з розповсюдження зазначених товарів є об'єктом обкладення ПДВ у таких інших осіб і оподатковуються в загальновстановленому порядку.

ДФСУ: сплата податку на доходи нерезидента у разі виплати штрафу шляхом заліку

В індивідуальній податковій консультації № 3078/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 4 липня 2019 року ДФС повідомляє, що у разі, якщо суми нарахованих за умовами ЗЕД-контракту штрафних санкцій фактично сплачені на підставі договору поступки права вимоги резиденту України, а не нерезиденту, то податок, передбачений пп. 141.4.2 Податкового кодексу, під час такої виплати не утримується.

Відповідна консультація була надана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. по справі № 200/14112/18, яким скасовано ІПК ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

В скасованій податковій консультації відзначено, що у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), вони підлягають оподаткуванню згідно з положеннями п. 141.4 Податкового кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу (в тому числі шляхом заліку за договором уступки вимоги зобов'язання).

Тобто, як зазначив суд, ДФС не враховано, що на підставі укладеного між сторонами договору уступки права вимоги відбулася заміна сторони у зобов’язанні, і в зв’язку з цим відсутні підстави для утримання та сплати до бюджету під час такої виплати податку на доходи нерезидента.

Підприємцям

Мінінфраструктури: нові правила оформлення ТТН з 12 липня 2019 року

Наказом Мінінфраструктури № 413 від 3 червня 2019 року внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту № 363 від 14 жовтня 1997 року.

Товарно-транспортна накладна (надалі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

З 12 липня 2019 використовується форма ТТН згідно Додатком 7 до Правил. ТТН можливо оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації, зазначеної в п. 11.1 Правил. Сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважатимуть за необхідну

Товарно-транспортна накладна в електронній формі (е-ТТН) підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

НКЦПФР: Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій ПАТ

20 липня 2019 року набрало чинності рішення НКЦПФР № 207 від рішенням від 09.04.2019 року, яким затверджений Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій, що належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, передбачених частиною десятою статті 64 1 Закону України “Про акціонерні товариства”, вимоги якого поширюються винятково на голосуючі акції публічних акціонерних товариств.

Цей Порядок встановлює процедуру розрахунку кількості голосуючих акцій, які прямо або опосередковано належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до:

–      фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції товариства шляхом їх поставки;

–      фінансових інструментів, не зазначених вище, які мають подібну економічну природу з ними, але не передбачають поставки акцій товариства.

Орієнтовний (невиключний) перелік фінансових інструментів, передбачених ч. 10 ст. 64 1 Закону “Про акціонерні товариства”, розміщений на офіційному веб-сайті НКЦПФР.

Також визначено, що цей Порядок не застосовується для фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції додаткової емісії.

Водіям

ВРУ: штрафи за парковку на місцях для електромобілів з 1 січня 2020

11 липня 2019 року прийнято Закон № 2754-VIII щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів.

Так, вводиться штраф від 340 до 510 грн за зупинку, стоянку, паркування транспортних засобів на місцях для електромобілів. Такий само штраф передбачений і за створення перешкод водіям електромобілів у зупинці або стоянці.

Запровадять нові дорожні знаки “Для електромобілів”, “Крім електромобілів”, “Станція зарядки електромобілів”.

Для електромобілів передбачені спеціальні номерні знаки із зеленим кольором шрифту.

Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

МВС: автоматичний обмін інформацією про вручення постанов зі штрафами за порушення ПДР

Спільним наказом Мінінфраструктури та Міністерства внутрішніх справ 23 травня 2019 року № 398/376 затверджено Порядок взаємного обміну інформацією про вручення/невручення або відмову від отримання рекомендованих листів з постановами про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

Передбачений автоматичний обмін інформацією між системою фіксації порушень ПДР і системою обробки пошти.

Для формування системою автофіксації постанови та рекомендованого листа з повідомленням про вручення використовується інформація, отримана з бази даних поштових адрес та індексів та штрихових кодових ідентифікаторів.

Інформація про вручення/невручення або відмову від отримання рекомендованих листів з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) з постановами про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, із зазначенням дати вручення чи повернення до підрозділу національного оператора поштового зв’язку передається із системи обробки пошти до підсистеми взаємодії у форматі запиту/відповіді з подальшою автоматизацією процесу.

Повідомлення про вручення або повернення замовних листів формуються і передаються в систему автофіксації електронними засобами. Відповідні звірені накладні-реєстри згрупованих повідомлень про вручення та невручення рекомендованих листів, отримані підсистемою взаємодії в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованим електронним підписом посадової особи уповноваженого(их) підрозділу(ів) Національної поліції України, передаються в електронному вигляді підсистемою взаємодії до системи обробки пошти.

Інші сфери

ВРУ: набрав чинності Закон про функціонування української мови

16 липня 2019 року набрав чинності Закон № 2704-VIII “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який був прийнятий 25 квітня 2019 року.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Відповідно до Закону єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані особи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 9 Закону, зокрема, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності (крім осіб, які не є громадянами України).

Вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою вищезгаданими особами встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови.

Також передбачено, що ніхто не може бути примушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж державна, крім випадків:

–      обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;

–      створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юр.особи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

Трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОП, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Крім цього, встановлено адміністративну відповідальність за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови.

Закон набрав чинності з 16 липня 2019 року за винятком окремих положень.

КМУ: підвищення пенсій з 1 липня

1 липня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року.

Так, поміж іншого, постанову Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” доповнено нормою про те, що з 1 липня 2019 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Змінами передбачено підвищення щомісячного розміру пенсійних виплат особам з інвалідністю в результаті війни. Так, пенсіонери з інвалідністю в результаті війни I групи будуть отримувати не менше 650% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (10: 166 грн), II групи - 525% (8: 211 грн), III групи - 360% (5 630 грн), учасники  бойових дій і постраждалі учасники Революції Гідності - 165% (2 580,6 грн).

Також заплановано перерахунок пенсій по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати військовослужбовцям, зокрема, військовозобов'язаним, призваним на військові збори, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби і внаслідок цього отримали інвалідність.

КМУ: оптимізація надання послуг у сфері пенсійного забезпечення

17 липня 2019 року з метою зниження адміністративного навантаження на громадян, а також оптимізації та підвищення ефективності роботи органів Пенсійного фонду України шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 681 “Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення”.

Так, передбачено інформаційну взаємодію між органами ПФУ та іншими органами виконавчої влади, зокрема, з метою підтвердження інформації про заявника щодо прав на пільги, актів цивільного стану громадян, проблем інвалідності, місця проживання та / або перебування.

Передбачено безоплатне використання інформації і електронний документообіг з 6 інформаційних реєстрів:

–      з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

–      з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

–      з централізованого банку даних з проблем інвалідності;

–      з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;

–      з реєстрів даних про дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

–      з реєстрів територіальних громад.

КМУ: суттєво підвищено розмір зборів за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності

Постановою Кабінету Міністрів України № 496 від 12 червня 2019 року.

Так, з 19 липня 2019 року діють нові ставки зборів:

–      за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1756 від 27 грудня 2001 року.

–      за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року.

КМУ: підвищено вартість виготовлення паспортів з безконтактним електронним носієм

Постановою Кабміну № 371, що набрала чинності 1 липня 2019 року, вперше з 2016 року підвищено вартість оформлення документів з безконтактним електронним носієм.

Такими документами є паспорт громадянина України (ID-картка), паспорт громадянина України для виїзду за кордон, біометричні свідоцтва для іноземців - на тимчасове та постійне проживання.  У той же час змінилася і вартість бланків таких документів.

Відтепер нові суми зборів складають:

–      при оформленні ID- картки до 20 робочих днів - 345 грн. (126 грн. вартість адмінпослуги і 219 грн вартість бланка), раніше 279 грн.;

–      при оформленні ID- картки до 10 робочих днів - 471 грн. (252 грн. вартість адмінпослуги і 219 грн. Вартість бланка), раніше 366 грн.;

–      при оформленні закордонного паспорта до 20 робочих днів - 682 грн. (352 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка), раніше 557,32 грн.;

–      при оформленні закордонного паспорта до 7 робочих днів - 1034 грн. (704 грн. вартість адмінпослуги і 330 грн. вартість бланка), раніше 810,32 грн.

Зокрема, для громадян, що вже сплатили адміністративний збір, але не встигли оформити документ до 30 червня 2019 року, передбачена можливість здійснити доплату для отримання адміністративної послуги.

МВС: паспорт громадянина України у формі книжечки за рішенням суду

Міністерство внутрішніх справ наказом № 456 від 6 червня 2019 року затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Зазначений порядок визначає порядок подання та розгляду документів та прийняття рішення про оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року людині, стосовно якої прийнято рішення суду (яке набрало законної сили) про зобов’язання ДМС оформити та видати зазначений паспорт.

Паспорт оформлятимуть з використанням бланка паспорта громадянина України, затвердженого урядовою постановою від 4 червня 1994 року № 353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.

Оформлювати та видавати паспорти будуть територіальні підрозділи ДМС:

–      особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі поданої особисто заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеному в Тимчасовому порядку;

–      особі, яка досягла 16-річного віку і визнаному судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.

Оформлення і видача паспорта будуть здійснюватися протягом 30 календарних днів з дня подання особою у територіальний підрозділ ДМС відповідних заяви та документів. Їх необхідно подати в територіальний підрозділ ДМС за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Затверджений Тимчасовий порядок регулює також питання оформлення паспорта вперше, його обміну, порядок вклеювання фотокарток, видачі паспортів замість втрачених або вкрадених, оформлення і видачі тимчасового посвідчення, прописує процедуру встановлення особи, а також вилучення, зберігання і знищення паспортів, визначає процедуру обліку і зберігання бланків паспортів.

Мін'юст: скасовано мінімальний розмір плати за вчинення нотаріальних дій

Наказом Міністерства юстиції від 24 червня 2019 року № 1923/5 оновлено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Наказ прийнято на виконання Указу Президента № 418 від 20 червня 2019 року “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України”, яким скасовано Указ Президента від 10 липня 1998 року № 762 “Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій”.

Указом № 762/98 встановлювалося, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не міг бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

З дня набрання чинності наказом Мін’юсту приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справлятимуть плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом і фізичною або юридичною особою.  Також скасована норма про те, що зазначена плата повинна була бути не меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

НБУ: зміни у регулюванні здійснення операцій з валютними цінностями

Постановою Національного банку України від 27 червня 2019 року № 86 внесені зміни до:

–      Положення про здійснення операцій з валютними цінностями,

–      Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті та

–      Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Зокрема:

1) скасовано для бізнесу, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, ліміт на фінансування власних закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів. Раніше переказ коштів іноземним філіям обмежувався загальним лімітом для юросіб на інвестування за кордон у 2 млн євро на рік. При цьому встановлено деякі додаткові вимоги для валютного нагляду за такими операціями.

2) спрощено реінвестування доходів іноземних інвесторів від операцій з українськими цінними паперами. Нерезидентам дозволено переказувати кошти, отримані за цінними паперами, що обліковуються в іноземному банку-депозитарії, з коррахунку цієї установи на власний рахунок в Україні;

3) скасовано заборону розрахунків в готівковій іноземній валюті для оплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах країн, які не приєдналися до Гаазької конвенції від 05.10.1961 р. До таких країн належать Алжир, Афганістан, В'єтнам, Єгипет, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Таїланд, Уругвай;

4) перелік транзакцій, які дозволяється проводити в іноземній валюті на території України, доповнено операціями між фінансовою установою та Кабміном в межах міжнародних договорів про кредити, гранти, позики;

5) зміни у нагляді банків у частині перевірок іноземних банків-контрагентів, перерахування яким здійснюють українські компанії.  Так, банки самостійно на підставі інформації з публічних джерел визначатимуть ступінь ризику іноземних банків-контрагентів за валютною операцією. Раніше вони використовували для цього перелік, наданий Нацбанком на підставі інформації Держфінмоніторингу.

Постанова набрала чинності 2 липня 2019 року

НБУ: облікова ставка НБУ знижена до 17,0% річних

Рішенням, схваленим Правлінням Національного банку України 18 липня 2019 року №493-рш “Про розмір облікової ставки” облікова ставка знижена до 17,0% річних з 19 липня 2019 року.

НБУ: скасовані обмеження стосовно перерахування дивідендів іноземним інвесторам

Національний банк Постановою № 91 від 9 липня 2019 року “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” скасував обмеження на репатріацію дивідендів.

Так, починаючи з 10 липня 2019 року більше не діє раніше запроваджений ліміт щодо купівлі/переказу іноземної валюти / гривні з метою повернення за кордон / на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), іноземному інвестору / нерезиденту дивідендів у розмірі 12 млн євро на місяць.

НБУ: оновлено перелік системно важливих банків

Рішенням Правління Національного банку України від 27 червня 2019 року № 438-рш, яке набирає чинності з 1 липня 2019 року, визначено перелік системно важливих банків.

Системно важливий банк – банк, банкрутство або неналежне функціонування якого може призвести до появи системних ризиків. Національний банк приділяє особливу увагу діяльності системно важливих установ, адже потенційні труднощі у їхній роботі можуть мати негативний вплив на  роботу всієї фінансової системи.

Нагадаємо, з 2016 року системно важливими банками незмінно визначались три банки – ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.

Згідно оновленої методології, відтепер системно важливими є 14 банків: Приватбанк; Ощадбанк; Укрексімбанк; Укргазбанк; Альфа-банк; Укрсоцбанк; Райффайзен Банк Аваль; ПУМБ; Укрсиббанк; Таскомбанк; Універсал банк; Кредобанк; ОТП банк; Південний.

Як повідомляє НБУ своєму сайті, набуття статусу системно важливого накладає на банки додаткове навантаження, вони повинні виконувати окремі підвищені вимоги для забезпечення їх запасу міцності.

Судові новини

КГС: сприйняття торговельних марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 15 липня 2019 року у справі № 910/18587/16 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. зробила наступний висновок.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Компанія є власником знака для товарів і послуг «РІЗДВЯНИЙ» (Знак 1). Товариство є власником комбінованого знака для товарів і послуг «РІЗДВЯНЕ» (Знак 2).

Відповідно до п. 4.3.2.6 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються зі словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Суди оцінили висновки судових експертиз відповідно до ст. 104 ГПК з погляду пересічного споживача. Сприйняття марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль у їх порівнянні й оцінюванні.

Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що факт схожості словесних елементів Знака 1 і Знака 2 не вказує на схожість протиставлених знаків. Наявність у Знаку 2 оригінальних графічних елементів впливає на загальне враження, яке передається цим знаком.

Схожість до ступеня змішуваності базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Графічного елемента достатньо, щоб виключити схожість.

Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у цьому разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова.

КАС: питання строки виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку

У рішенні КАС ВС по зразковій адміністративній справі № 160/3586/19 за позовом до Пенсійного фонду. міститься висновок про те, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії певної особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям “порядок проведення перерахунку пенсії”.

Згідно з позовними вимогами особа просила суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Верховний Суд до участі у справі в якості третіх осіб залучив Пенсійний фонд та Кабінет Міністрів. Від Пенсійного Фонду надійшло пояснення, в якому, серед іншого, вказано, що з метою забезпечення виконання рішення місцевого суду звернувся до Мінсоцполітики та Мінфіну про виділення додаткових коштів у сумі 14,8 млрд грн на виплату перерахованих відповідно до п. 1 Постанови № 103 пенсій у розмірі 100% підвищення.

Верховний Суд позовні вимоги задовольнив. Рішення суду мотивовано тим, що у зв’язку зі скасуванням п. 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін рішенням адміністративного суду, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 5 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.

Суд зауважив, що п. 1, 2 постанови Кабміну № 103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв'язку з чим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

КАС: невиконання податковим органом вимог щодо акта індивідуальної дії призводить до його протиправності

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 2 липня 2019 року у справі № 140/2160/18 зроблено висновок про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Фермерське господарство звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у області Державної фіскальної служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати податковий орган зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну накладну.

Верховний Суд підтримав рішення попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у квитанції про реєстрацію відповідної податкової накладної року податковий орган не зазначив, які саме критерії оцінки ступеня ризиків є невідповідними, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Дайджест за липень 2019 pdf

Податки

ДФС: нарахування амортизації на орендовані основні засоби

7 червня 2019 року Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК надала консультацію щодо нарахування амортизації на орендовані основні засоби та повідомляє наступне.

Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Таким чином, при використанні у господарській діяльності платника податку на прибуток орендованих приміщення та автомобіля для розрахунку амортизації у податковому обліку витрати на поліпшення (ремонт) таких орендованих основних засобів зараховуються як окремі об'єкти групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості ремонту орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

ДФС: безкоштовне харчування, що надається роботодавцем є оподатковуваним доходом

Державна фіскальна служба України  в ІПК від 03.06.2019 р. N 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК надала роз’яснення щодо оподаткування доходу, отриманого у вигляді вартості безкоштовного харчування.

ДФСУ повідомляє, що статтею 165 Податкового кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, в якому не передбачено дохід у вигляді вартості громадського харчування та харчування за принципом “шведського столу”.

Визначення понять “шведський стіл”, “харчування за принципом “шведського столу” та “громадське харчування” не передбачено положеннями Кодексу та іншими нормативно-правовими актами України. Водночас пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття доходу з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу). При цьому невключення доходів, одержаних платником податків у вигляді “громадського харчування”, “харчування за принципом “шведського столу” до додаткового блага, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не дає підстав згідно з нормами Кодексу вважати такі доходи звільненими від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Зазначене лише вказує на те, що вказані доходи не є додатковим благом.

В Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, не включаються витрати на безоплатне харчування.

Таким чином, ДФСУ дійшла до висновку, що оскільки безоплатним харчуванням (“громадським харчуванням”, “харчуванням за принципом “шведський стіл”) забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску.

Підприємцям

КМУ: відстрочено застосування штрафу за зберігання пального

6 червня 2019 року прийнято Закон № 2744-VIII, яким вноситься зміна до Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Так, визначено, що до суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Закон набирає чинності з 1 липня 2019 року.

ПУ: скасовано низку указів

Президент України Указом від 20.06.2019 N 418/2019, що набрав чинності 23 червня 2019 року визнав такими, що втратили чинність, 61 Указ.

Зокрема, поміж інших, скасовано наступні:

–      Указ Президента від 10.07.1998 N 762 "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій", яким було передбачено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

–      Указ Президента від 12.06.1995 N 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", яким було установлено, що у разі порушення юрособами всіх форм власності, фізособами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

–      за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

–      за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

–      за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

–      за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

–      за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

–      за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Мінрегіон: зміни до порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів

Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 травня 2019 року № 112 затверджено зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів.

Зокрема, визначено, що проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

На об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об'єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 червня 2019 року за № 600/33571 та набирає чинності з 2 липня 2019 року.

Мінфін: зміни до Порядку надання статусу уповноваженого експортера

Міністерство фінансів наказом від 25 квітня 2019 року № 176, що набрав чинності 21 червня 2019 року, затвердило зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

Зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

Так, для отримання відповідного статусу  підприємство-експортер має відповідати таким критеріям:

–      здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;

–      відсутність до дня звернення до митниці із заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;

–      відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.

Також уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.

КМУ: новий порядок проведення перевірок підприємств та фізосіб, що використовують найману працю

Кабінет Міністрів постановою № 466  від 5 червня 2019 року виклав у новій редакції Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Зокрема, новою редакцією Порядку передбачено, що предметом проведення перевірки є:

–      реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;

–      подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

–      виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами.

Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 робочих днів, а щодо суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів мікро-, малого підприємництва - не більш як 5 робочих днів.

Сумарна тривалість усіх планових перевірок, що проводяться Держпраці, її територіальними органами протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - 15 робочих днів.

Строк проведення позапланової перевірки не перевищує 10 робочих днів, а щодо суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів малого підприємництва, - 2 робочих днів.

Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.

Водіям

Нацкомфінпослуг: збільшення розмірів страхових сум за договорами обов'язкового страхування

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг своїм розпорядженням № 538 від 9 квітня 2019 року внесла зміни до низки власних нормативно-правових актів з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зокрема, передбачено збільшення розмірів страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів:

–      зі 100 тис. грн до 130 тис. грн на одного потерпілого – за шкоду, заподіяну майну потерпілих;

–      з 200 тис. грн до 260 тис. грн на одного потерпілого – за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих.

Відповідні зміни внесені до розпорядження Держкомфінпослуг № 566 від 9 липня 2010 року “Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Крім цього, викладено у новій редакції Коригуючі коефіцієнти та їх розміри, таблицю 1 додатка до Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та внесено зміни до Положення про особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Розпорядження опубліковано 21 червня 2019 року та набирає чинності через 3 місяці з дня його офіційного опублікування, тобто 21 вересня 2019 року.

Інші сфери

КМУ: перерахунок суми послуги з управління багатоквартирним будинком у разі неякісної послуги

Кабінет Міністрів Постановою № 482  від 5 червня 2019 року затвердив Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості.

Дія Порядку поширюється на управителів багатоквартирних будинків, співвласників багатоквартирних будинків, яким надається послуга згідно з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

У разі надання послуги невідповідної якості управителем здійснюється перерахунок на умовах та у строки, визначені цим Порядком.

У разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу.

КМУ: оновлено критерії визначення категорій культурної спадщини

1 червня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 452 від 22 травня 2019 року, якою затверджено Порядок визначення категорій пам’яток.

Згідно з Порядком визначаються категорії пам’яток для внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Об'єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам’ятник повинен в значній мірі зберегти свою форму і матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) і мати один або більше ознак, встановлених Порядком.

Попередню оцінку відповідності об’єкта культурної спадщини вищенаведеним ознаками проведе розробник облікової документації, яка складається відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

Відповідність об'єктів культурної спадщини вищенаведеним ознаками встановлюється при їх внесення до Реєстру.

КМУ: підвищено розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

Постановою Кабінету Міністрів № 496 від 12 червня 2019 року внесені зміни до наступних постанов Кабінету Міністрів:

–      від 27 грудня 2001 р. N 1756 “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір” та

–      від 23 грудня 2004 р. N 1716 “Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності”.

А саме, встановлено види зборів та їх розміри наведено в таблиці за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, а також розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Ця постанова окрім деяких положень набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування, а саме з 19 липня 2019 року.

НБУ: зміни щодо проведення готівкових розрахунків

Національний банк постановою № 62 від 18 квітня 2019 року, що набрала чинності 3 червня 2019 року, затвердив зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Серед іншого, змінами передбачено, що банк має вживати заходів для вивчення клієнтів-суб'єктів господарювання, які отримують у банку готівку для подальшого здійснення готівкових розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності.

Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки.

Такими документами можуть бути:

–      закупівельний акт; закупівельна відомість;

–      податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір;

–      договір поставки;

–      договір транспортування;

–      договір зберігання.

Також унормовано застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до вимог законодавства (зокрема, Закону “Про електронні довірчі послуги”).

Крім цього, удосконалено окремі норми організації касової роботи банків, зокрема, щодо роботи банків з сумнівними стосовно справжності та платіжності банкнотами.

НБУ: оновлено положення про застосування до банків заходів впливу

Постановою Національного банку № 73 від 29 травня 2019 року, що набрала чинності 1 червня 2019 року затверджено зміни до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу.

Серед іншого змінами передбачено доповнення переліку підстав застосування до банків заходів впливу. А саме:

–      недотримання банками запровадженого обов’язкового економічного нормативу – коефіцієнта покриття ліквідності (LCR);

–      недотримання вимог щодо порядку формування та зберігання резервів за валютними деривативами (форвардними та ф'ючерсними контрактами).

Також запроваджено норми, відповідно до яких Нацбанк має право враховувати вжиті банком заходи, яких не було в передбаченому письмовою угодою плані заходів банку, у залік виконання цього плану та для досягнення передбачених ним цілей.

Банк, у якого обмежено або зупинено здійснення окремих видів операцій, має право подати до Нацбанку клопотання про зменшення обсягу (переліку) встановлених обмежень.

Деякі спрощення щодо застосованих заходів впливу стосуються і банків, акціонерами яких прийнято рішення про припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи.

Зокрема, банк, що припиняє банківську діяльність, має право подати до Нацбанку клопотання про дострокове скасування окремих заходів впливу. А саме:

–      про припинення дії письмової угоди;

–      про дострокове скасування обмеження, зупинення чи припинення операцій.

Нацбанк задовольняє такі клопотання у разі погодження плану припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи. Крім того, регулятор може не застосовувати заходи впливу до банку, який припиняє банківську діяльність, в разі якщо допущені ним порушення пов’язані з належним виконанням погодженого Нацбанком плану припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи відповідно до Закону “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків”.

НБУ: зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів

Нацбанк постановою № 76 від 12 червня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті.

Цими змінами у систему електронних платежів Нацбанку (СЕП) запроваджується автоматичне проведення платежів у файловому режимі, не підтверджених безпосереднім учасником СЕП – отримувачем коштів на кінець банківського дня, за кореспондентським рахунком цього учасника в цей день.

Також з Інструкції виключено норми, пов’язані з відкриттям/закриттям кореспондентських рахунків банків-резидентів у національній валюті, оскільки ці питання регулюються Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів (крім порядку відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку, філії іноземного банку в Нацбанку для роботи в СЕП).

Постанова набрала чинності 22 червня 2019 року.

При цьому норми, якими запроваджуються вищезгадані новації в роботі СЕП, набирають чинності через 60 календарних днів з дня набрання чинності постановою.

НБУ: використання національної валюти України за деякими операціями нерезидентів

З метою розширення сфери використання національної валюти України за деякими операціями нерезидентів Нацбанк постановою № 77 від 13 червня 2019 року вніс зміни до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Серед іншого банкам дозволено здійснювати короткострокове фінансування у гривні юридичних осіб-нерезидентів для придбання ними облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Українські банки можуть надавати іноземним компаніям та банкам під зазначені цілі гривневі кредити, а також проводити операції на умовах форвард та своп на строк, що не перевищуватиме 14 робочих днів.

Крім цього, уточнено, що суб’єкти господарювання можуть розраховуватися за торговельними зовнішньоекономічними договорами як валютними, так і гривневими платіжними картками, якщо операція не перевищує 150 тис. грн.

Постанова набрала чинності 14 червня 2019 року у зв’язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 13 червня 2019 року.

НБУ: скасовано вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень

Постановою Правління Національного банку від 18 червня 2019 року № 78 "Про внесення зміни до Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" скасовано вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень.

Так, норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30% валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року.

Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки протягом 19 червня, обов’язковий продаж підлягати не будуть.

Нагадаємо, що обов’язковому продажу на валютному ринку України підлягали надходження в іноземній валюті:

–      із-за кордону на користь юридичних осіб - резидентів, які не є банками, ФОП, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи;

–      на території України з поточних рахунків юридичних осіб - нерезидентів (крім інвестиційних рахунків) на користь юридичних осіб - резидентів, які не є банками, ФОП, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи.

НБУ на своєму офіційному сайті повідомляє, що чергова лібералізація не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності країни.

НБУ: вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів

20 червня 2019 року Національний банк прийняв постанову № 82 “Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів”.

Згідно з постановою Нацбанк, банки, щодо яких Правління Нацбанку прийняло рішення про надання їм повноважень на зберігання запасів готівки Нацбанку (далі - уповноважені банки), банки України з 1 жовтня 2019 року мають вилучати з готівкового обігу монети номіналами 1, 2 та 5 копійок та розпочати вилучення з готівкового обігу монет номіналом 25 копійок.

З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою.

Монети номіналом 25 копійок перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правління Нацбанку про їх вилучення.

Банки України мають:

–      заборонити з 1 жовтня 2019 року видавати з кас банків монети дрібних номіналів за всіма видами готівкових операцій;

–      забезпечити до 18 жовтня 2019 року обов'язкове приймання від клієнтів - юросіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, відокремлених підрозділів юросіб, фізосіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, залишків монет номіналами 1, 2 та 5 копійок для зарахування на рахунки;

–      до 30 вересня 2020 року здійснювати обмін фізичним особам монет номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети і банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, без стягнення плати за проведення такого обміну;

–      здійснювати з монетами номіналом 25 копійок лише прибуткові операції з юридичними та фізичними особами для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів;

–      забезпечити пакування та здавання до Нацбанку та уповноважених банків монет дрібних номіналів як повними, так і неповними мішечками в установленому порядку;

–      розмістити в приміщенні банку в доступному для огляду клієнтами місці інформацію щодо вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів та їх обміну банками на банкноти/обігові монети/розмінні монети інших номіналів.

Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (крім банків), відокремлені підрозділи юридичних осіб, фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, мають:

–      припинити з 1 жовтня 2019 року приймати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок за всіма видами готівкових операцій;

–      здати до 18 жовтня 2019 року залишки монет номіналами 1, 2 та 5 копійок до кас банків України для зарахування на рахунки;

–      проводити заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) за правилами, визначеними постановою Нацбанку № 25 від 15 березня 2018 року “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Постанова набрала чинності 26 червня 2019 року.

НБУ: зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Національний банк постановою № 83 від 25 червня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Зокрема, передбачено спрощення в частині розпорядження рахунком – скасовано вимогу щодо оформлення картки зі зразками підписів.

Також визначено, що якщо у розрахунковому документі платник-резидент не заповнив реквізит “Код країни нерезидента” отримувача, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання.

Постанова набрала чинності 27 червня 2019 року.

Судові новини

КСУ: визнання неконституційним положення про додаткова умова для призначення пенсії за вислугу років

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р / 2019 від 4 червня 2019 року визнані неконституційними положення п. “А” ст.  54, ст. 55 Закону “Про пенсійне забезпечення” із змінами, внесеними законами № 213-VIII, № 911-VIII.

КСУ зазначив, що зміни в сфері пенсійного забезпечення повинні бути досить обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно і в заздалегідь продуманий спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому суті права на соціальний захист.

Законом № 911 встановлено в якості додаткової умови для пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників льотного і льотно-випробувального складу і 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, а також артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Відповідно до статті 51 Закону № 17888 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

У зазначеній нормі йдеться про роботи впливають на здоров'я працівника та які призводять до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання пенсійного віку.

Конституційний суд України виходить з того, що встановлення як додаткова умова для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для окремих категорій працівників нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частині третій статті  22, статті 46 Конституції.

Крім того, на думку Конституційного Суду України, пенсійний вік для жінок підвищили на 5 років, загальний і спеціальний стаж роботи збільшили на 5 років (для призначення пенсії за вислугу років) без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону №  1788.

Ця пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

КСУ: НАБУ не має права направляти до суду позови про визнання недійсними угод

Рішенням Конституційного Суду від 6 червня № 4-р(ІІ)/2019 положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону “Про Національне антикорупційне бюро України” відповідно до якого бюро уповноважене “за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України” визнано неконституційним.

КСУ вважає, що Рада не наділена правом делегувати конституційні повноваження прокуратури як конституційно визначеного державного органу іншим органам поза межами, встановлених конституційними нормами.

Оспорюваним положенням Закону Бюро наділене повноваженнями, які належать прокуратурі відповідно до статті 131¹ Конституції України.

КСУ вважає, що в систему прокуратури України як суб’єкта у сфері протидії корупції відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону “Про прокуратуру” входить Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді і в випадках, пов'язаних з  корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

Тобто, в системі органів прокуратури України створено спеціалізований підрозділ, що забезпечує представництво інтересів держави в суді саме в сфері боротьби з корупцією.

ОАС: визнання недійсними деяких положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної

Окружний адміністративний суд міста Києва у своєму рішенні по справі № 826/12108/18 визнав протиправними та недійсними пункти 10, 20 і 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок № 117).

Таке рішення суд прийняв виходячи з того, що положення постанови Кабінету Міністрів № 117 від 21.02.2018 року суперечать Податковому кодексу, а саме:

–      всупереч вимогам Податкового кодексу Кабінет Міністрів України не визначив підстави для призупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, а делегував таке право ДФСУ (п. 10 Порядку № 117);

–      всупереч вимогам Податкового кодексу у Порядку № 117 визначено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування при відсутності такого права в ПКУ (п. П. 20, 21 Порядку № 117).

ВСУ: щодо правомірності відмови у прийнятті поданих платником податків податкових накладних

Верховний Суд України у Постанові № 826/15949/15 від 11 червня 2019 року розглянув ситуацію, коли ДФС відмовила приймати податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Йдеться про випадок, коли ДФС не прийняла подані підприємством (платником ПДВ) податкові накладні через відсутність договору про визнання електронних документів, який ДФС сама ж і скасувала.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним розірвання договору про визнання електронних документів і, відповідно, зобов’язали ДФС зареєструвати податкові накладні.

Верховний Суд підтримав платника податку та зробив наступні висновки:

–      визнання протиправними дії щодо розірвання договору не поновлює договір з моменту набрання сили судовим рішенням, а визначає договір як такий, що не розривався;

–      реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов’язком постачальника товарів чи послуг, однак цьому обов’язку кореспондує обов’язок ДФСУ прийняти та зареєструвати надану платником податку — продавцем податкову накладну в ЄРПН. Відмовити у прийнятті для реєстрації податкових наданих ДФС може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ;

–      відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Покупця товарів позбавляють права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки;

–      предметом оскарження є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації. Податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Дайджест за червень 2019 pdf

Податки

ВРУ: зміни до Податкового та Митного кодексів

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, яким вносяться зміни до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям Закону “Про електронні довірчі послуги”.

Метою Закону є приведення норм Податкового кодексу у  відповідність до положень Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Зокрема, у Законі виключений п. п. 14.1.114¹ ПКУ, який визначав поняття надання послуг електронного цифрового підпису.

Функція контролюючих органів, яка передбачена п. п. 19¹.1.44 п. 19¹.1 ст. 19¹ ПКУ викладена в новій редакції та визначає, що контролюючі органи надають кваліфіковані електронні довірчі послуги (як відокремлені пункти реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику).

У новій редакції викладений пункт 49.4¹ ПКУ, який передбачає, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Окрім цього внесені зміни до Митного кодексу, якими передбачено продовження ще на 90 днів (з 180 до 270) строку розмитнення автомобілів на європейських номерах.

Таким чином, штрафи за порушення митного режиму накладатимуться не з 25 травня 2019 року, як це було передбачено раніше, а з 24 серпня 2019 року.

Закон набрав чинності 22 травня 2019 року.

КМУ: нові підстави блокування податкових накладних

Кабінет Міністрів Постановою № 391  від 24 квітня 2019 року затвердив зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою також визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

Уточнені підстави зупинення реєстрації податкових накладних через невідповідність критеріям оцінки ступеня ризиків: якщо сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. грн.

Також податкові накладні перевірятимуться, якщо одночасно виконуються такі умови:

–      загальна сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 400 тис. грн;

–      одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4.

Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена вестимуть за новою формою.

Також встановлені форми:

–      рішення про врахування / неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

–      рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.

Уточнено порядок оскарження рішень про блокування податкових накладних.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Відмова комісії центрального рівня оскаржується лише у судовому порядку.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Скарги на регіональні комісії розглядає комісія центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

МФУ: відшкодування витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги на складах ДФС

2 травня 2019 року набули чинності зміни, внесені Наказом Міністерством фінансів № 115 від 19 березня 2019 року до наказу Міністерства фінансів України № 731 від 15 червня 2012 року, якими врегульовані питання відшкодування витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги на складах органів доходів і зборів.

Відповідно до Митного кодексу товари, які до закінчення строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги (з урахуванням можливості продовження терміну тимчасового зберігання – до 120 днів) були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму, підлягають обов'язковій передачі  для зберігання органу доходів і зборів, а видані їх власникам можуть бути тільки після відшкодування органам доходів і зборів витрат на зберігання.

Змінами передбачено, що витрати за зберігання товарів, транспортних засобів, що визнані гуманітарною допомогою, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги, якщо таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів відповідно до положень частини четвертої статті 239 Митного кодексу, обраховуються пропорційно до калькуляції витрат за період зберігання цих товарів на відповідних складах згідно з договором.

Також відповідні зміни внесені до Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15 червня 2012 року.

Підприємцям

КМУ: затверджена форма декларації про створення сімейного фермерського господарства

14 травня 2019 року набрав чинності наказ Мінагрополітики № 177 від 5 квітня 2019 року про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Відповідно до ст. 8¹ Закону “Про фермерське господарство”, сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім'ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

У договорі (декларації) обов'язково вказується предмет договору, порядок прийняття рішень та координація спільної діяльності членів господарства, правовий режим спільного майна членів господарства, порядок покриття витрат і розподіл результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами, порядок вступу до господарства та виходу  з нього, вид трудових відносин в господарстві.

Договір (декларація) може містити й інші положення: термін, на який укладено, порядок припинення тощо.

КМУ: нові правила розробки будівельних норм

14 травня 2019 року набрали чинності зміни до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 352 від 24 квітня 2019 року.

Встановлено, що технічне завдання затверджується суб’єктом нормування за результатами аналізу питань, що потребують унормування, та з урахуванням пропозицій базових організацій, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб та оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта нормування.

Уточнено перелік суб'єктів, до повноважень яких належать питання нормування у будівництві.  Відтепер це Мінрегіон і інші міністерства з даних питань.

Проект будівельних норм, як і раніше, розробляє організація-розробник, але з подальшим зобов’язанням обговоренням істотних умов проекту з базовими організаціями, що здійснюють науково-технічну діяльність у будівництві, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами в разі надходження від них  пропозицій.

Скорочено термін прийняття пропозицій до проекту з 15 до 10 днів. Пропозиції щодо будівельних робіт можуть направляти як фізичні, так і юридичні особи, але лише в письмовому вигляді.

Суб’єкт нормування і / або організація-розробник можуть проводити узгоджувальні наради щодо отриманих пропозицій.

Водіям

КМУ: порядок ведення обліку дорожньо-транспортних пригод

Постановою Кабінету Міністрів № 424 від 22 травня 2019 року затверджено правила ведення обліку дорожньо-транспортних пригод, які визначають порядок ведення обліку дорожньо-транспортних пригод в єдиній інформаційній системі МВС.

Встановлено, що МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, Національна поліція, Укртрансбезпека, Укравтодор організовують та здійснюють ведення обліку в межах своєї компетенції на основі отриманих у результаті взаємодії державних органів даних та інформації для автоматизації процесів проведення оцінки стану аварійності, аналізу обставин, причин і умов, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод.

Облік забезпечує обробку отриманої під час діяльності уповноважених органів інформації про дорожньо-транспортні пригоди, а саме про:

–      реєстрацію дорожньо-транспортних пригод;

–      характеристику місця дорожньо-транспортної пригоди (дорожні умови та дорожню обстановку);

–      учасників, потерпілих, травмованих та загиблих;

–      транспортні засоби та їх страхування

Обробка інформації про дорожньо-транспортні пригоди здійснюється шляхом:

–      отримання уповноваженими органами безпосереднього доступу до інформації в єдиній інформаційній системі МВС у визначеному законодавством порядку;

–      автоматизованої взаємодії інформаційних систем уповноважених органів, яка оформлюється окремими протоколами;

–      підключення уповноважених органів до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів

Не підлягає обліку інформація про дорожньо-транспортні пригоди, що сталися:

–      під час зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на причепи спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;

–      за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів унаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій;

–      під час тренувань і офіційних змагань з автомобільного, мотоциклетного видів спорту, якщо постраждалі є учасниками таких заходів або глядачами, а також під час тренувань і офіційних змагань з велосипедного спорту за умови, що учасниками не були треті особи;

–      за участю велосипедів, крісел колісних та гужового транспорту за умови, що учасниками пригоди не були інші транспортні засоби чи особи.

Інші сфери

ВРУ: державна підтримка суб'єктів господарювання в сфері відновлюваної енергетики

22 травня 2019 року набрав чинності Закон № 2712-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, що був  прийнятий 25 квітня 2019 року.

Закон передбачає надання державної підтримки суб’єктам господарювання в сфері відновлюваної енергетики виключно через аукціони з розподілу квоти. Вперше річна квота підтримки встановлюється на 2020 рік.

Кабінет Міністрів не пізніше 31 грудня 2019 року має забезпечити проведення пілотного аукціону з розподілу квоти підтримки, розмір якої визначається рішенням про його проведення.

Закон “Про альтернативні джерела енергії” доповнено статтею, яка встановлює порядок стимулювання виробників електроенергії з альтернативних джерел, які за результатами аукціону отримали право на підтримку.  Така підтримка надається шляхом гарантованого викупу всього обсягу електрики, відпущеного такими виробниками, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки, на підставі договору купівлі-продажу з гарантованим покупцем.

Кабінет Міністрів має затвердити порядок проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки до 22 серпня.

До початку діяльності гарантованого покупця його функції, права та обов'язки виконує державне підприємство, яке здійснює діяльність з оптового постачання електроенергії.

Разом з тим, вимоги щодо аукціону не поширюються на суб'єктів господарювання, які виробляють або мають намір виробляти електроенергію з біомаси або біогазу на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, для яких “зелений” тариф встановлюється на енергію, вироблену об’єктами, введеними в експлуатацію до 1 січня 2022 року.

Виробники електроенергії з біомаси та біогазу можуть брати участь в аукціонах з розподілу квоти підтримки на добровільних засадах незалежно від дати введення об'єктів електроенергетики або черг їх будівництва в експлуатацію.

ВРУ: набрав чинності Закон про житлово-комунальні послуги

З 1 травня 2019 року діє в повному обсязі Закон № 2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги”, який частково набрав чинності 9 листопада 2017 року.

Основні положення Закону:

1)    житлово-комунальні послуги

Введено житлову послугу з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

–      утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічні роботи, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;

–      придбання електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

–      поточний ремонт загального майна будинку.

До комунальних послуг віднесено постачання і розподіл природного газу, електрики, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, поводження з побутовими відходами.

2)    управління багатоквартирним будинком

Послуга з управління багатоквартирним будинком є ​​новою і за неї треба платити окремо.

Управителі багатоквартирним будинком повинні здати іспит і отримати сертифікат.

Якщо мешканця будинку, в якому не створено ОСББ, не обрали форму управління будинком і управителя, виконавчий орган місцевої ради зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс в тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників будинку з проханням призначити управителя.  Рішення щодо цього питання вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир і нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх приміщень багатоквартирного будинку.

3)    побутові відходи

З 1 травня діють нові правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою КМУ № 318 від 27 березня 2019. Тарифи визначаються окремо по кожній послузі і за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).  Тарифи на вивезення, переробку, захоронення побутових відходів формуються з урахуванням витрат по кожній послузі і в розрізі операцій, облік яких ведеться суб'єктом господарювання окремо.

4)    тепло- та водопостачання

Як Закон № 2189-VIII, так і Закон про комерційний облік тепло- і водопостачання передбачають оплату отриманих жителями води і тепла за показаннями загальнобудинкового лічильника.  Питання розподілу обсягів спожитих комунальних послуг між мешканцями багатоквартирних будинків врегульовано наказом Мінрегіону № 315 від 22 листопада 2018. Спожиті усіма мешканцями вода і тепло оплачуються за показниками загальнобудинкового лічильника, але з урахуванням показань квартирних вузлів обліку:

–      для будинків, де всі приміщення оснащені лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між усіма споживачами пропорційно до обсягу споживання.

–      для будинків, де частина приміщень не оснащена лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між споживачами без лічильників, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються послугами.

Крім того, в тарифах на тепло врахують до 10% наднормативних втрат, а тарифи на воду будуть залежати від розміру зарплат і курсу валют.

5)    договори з виконавцями комунальних послуг

До 1 травня 2020 року співвласники багатоквартирних будинків (всі власники квартир або інших приміщень в будинку) зобов'язані обрати модель (індивідуальний чи колективний договір) організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги, а комунальники - укласти з такими співвласниками індивідуальні або колективні  договори.  Якщо модель не обрана, будуть полягати індивідуальні договори про надання комунальних послуг.  Електроенергія і газ постачаються виключено на основі індивідуальних договорів.

6)    відповідальність боржників

З 1 травня боржникам можуть нараховувати пеню за прострочення оплати комуналки: пеня встановлюється в договорі і не може перевищувати 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.  Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.  Пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​граничного строку оплати житлово-комунальних послуг.

Пеня не нараховується, якщо є заборгованість по пільгах та субсидіях або заборгованість по зарплаті у споживача, підтверджена належним чином.

7)    збільшена вартість послуги видачі ID-паспорта

Кабінет Міністрів прийняв нові суми вартості адміністративних послуг при оформленні паспорта громадянина України (ID-карти) і паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які будуть сплачуватися після 1 липня 2019 року. Зміниться також і вартість бланків згаданих документів.

ВРУ: посилено відповідальність за незаконну порубку чи знищення лісових культур

19 травня 2019 року набрав чинності Закон № 2708-VIII від 25 квітня 2019 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів”.

Так, передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці; незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; знищення або пошкодження підросту в лісах.

Відповідні зміни внесені до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Крім цього, викладено у новій редакції примітку до ст. 201¹ та примітку до ст. 246 Кримінального кодексу.

Згідно з новою редакцією примітки до ст. 201¹ Кримінального кодексу під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені ст. 1 Закону “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”.

Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких у вісімнадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі - вартість яких у тридцять шість і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до нової редакції примітки до ст. 246 Кримінального кодексу істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ВРУ: оперативно-розшукова діяльність Державного бюро розслідувань

22 травня 2019 року набув чинності Закон № 2720-VIII щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань.

Документ вносить зміни до законів:

–     “Про оперативно-розшукову діяльність”;

–      “Про Державне бюро розслідувань”.

Законом уточнено перелік підрозділів, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Встановлено відповідність кваліфікаційним вимогам до директорів територіальних управлінь, керівникам підрозділів центрального апарату та керівникам підрозділів внутрішнього контролю ДБР.

Однією з головних норм Закону є запровадження посади оперативного працівника, що розблокує процес створення оперативних підрозділів ДБР.

Зазначено, що при відкритті оперативно-розшукової справи виноситься постанова, що затверджується директором ДБР або його уповноваженим заступником.

Передбачено фінансування ДБР за рахунок Державного бюджету, при цьому забороняється фінансування з будь-яких інших джерел, крім випадків:

–      передбачених міжнародними договорами України;

–      проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

ВРУ: українська мова як державна мова

З 16 липня 2019 року діє Закон № 2704-VIII “Про забезпечення функціонування української мови як державної” від 25 квітня 2019 року.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Відповідно до Закону єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані особи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 9 Закону, зокрема, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності (крім осіб, які не є громадянами України).

Передбачено створення нового державного органу – Національної комісії з стандартам державної мови в складі 9 членів. Вона буде перевіряти рівень володіння державною мовою та видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади Президента, депутатів, їх помічників, чиновників, суддів і їх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів.

Також введено посаду Уповноваженого із захисту державної мови, який буде здійснювати захист української мови і прав громадян на можливість його вивчення.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОП, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Крім цього, встановлено адміністративну відповідальність за порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови.

Передбачені наступні штрафи:

–      5100 - 6800 гривень для суб'єктів господарювання у разі повторного порушення протягом року;

–      3400 - 6800 гривень для державних службовців, в судочинстві, правоохоронними органами і так далі;

–      3400 - 5100 гривень за порушення в сфері освіти, науки, культури, книговидання, в інтерфейсах користувачів комп’ютерних програм і веб-сайтів, в сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового  зв’язку, транспорту.

КМУ: оновлено правила українського правопису

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм прийняв постанову № 437 “Питання українського правопису”, якою схвалено нову редакцію “Українського правопису’.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ № 416 від 17 червня 2015 року.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям сприяти використанню в новій редакції Українського правопису в діловодстві, освіті, видавничій справі, сфері телебачення і радіомовлення, інших сферах суспільного життя.

За повідомленням Міністерства освіти з 3 червня 2019 року (дата опублікування на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук) рекомендовано  застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.

КМУ: зміни до Положення про Державний реєстр лікарських засобів

14 травня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 387 від 8 травня 2019 року, якою внесені зміни до пункту 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів.

Відповідно до зазначеної постанови до Державного реєстру лікарських засобів вся інформація про лікарські засоби буде вноситися за єдиними національними стандартами, які прийняті на основі міжнародних стандартів.

Інформація про лікарські засоби буде максимально деталізована і не допускатиме різних трактувань. У постанові встановлено перелік відомостей про лікарський засіб, які будуть вноситися до Державного реєстру лікарських засобів.

НБУ: підвищено ліміт на виплату дивідендів іноземному інвестору

З метою поліпшення інвестиційного клімату в Україні постановою Національного банку  від 7 травня 2019 року № 66 внесені зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Змінами передбачено підвищення ліміту на репатріацію дивідендів з 7 до 12 млн євро на місяць.

Постанова набрала чинності 8 травня 2019 року.

НБУ: дотримання граничних термінів розрахунків щодо деяких експортно-імпортних операцій

14 травня 2019 року прийнята Постанова Національного банку № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів”.

Встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, не поширюються на:

–      товари, які використовуються для виконання робіт із виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектувальних виробів, а також із розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів для суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону “Про космічну діяльність”, а також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію ст. 2 Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”;

–      товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;

–      товари, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, виконання робіт та надання послуг, укладених відповідно до Закону “Про державне оборонне замовлення” та договорів (контрактів), укладених зі службою замовника, відповідно до постанови Кабміну № 464 від 27 квітня 2011 року “Питання державного оборонного замовлення”;

–      товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються МОЗ зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією - державним підприємством, засновником якого є МОЗ;

–      послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

–      медичні послуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим МОЗ переліком рідкісних (орфанних) захворювань, які призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідізації та для яких існують визнані методи лікування.

Крім цього, внесено зміни до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Банкам дозволили завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.

Постанова набрала чинності 16 травня 2019 року.

Судові новини

КСУ: визнана неконституційною вимога про сплату авансового внеску для відкриття виконавчого провадження

Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини другої статті 26 Закону “Про виконавче провадження” відносно підтвердження авансового внеску у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати для відкриття виконавчого провадження (Рішення №2-р(ІІ)/2019 у справі №3-368/2018(5259/18) за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни).

Як зазначає Хліпальська В. В., відповідно до положень частини другої статті 26 Закону при примусовому виконанні ухваленого на її користь судового рішення, яким зобов’язано державний орган дати відповідь на письмовий запит про надання інформації, вона мала сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати. Хліпальська В. В. стверджує, що “через свій незадовільний майновий стан так і не змогла реалізувати свого права на примусове виконання судового рішення”. На підставі положень частини другої статті 26 Закону державний виконавець “відмовив у відкритті виконавчого провадження”, а суди всіх інстанцій, до яких вона зверталася, посилаючись на ці самі положення, не визнали такої відмови протиправною та не захистили її прав.

Автор клопотання вважає, що положеннями частини другої статті 26 Закону встановлено “нерівні умови відкриття виконавчого провадження: сприятливі для державних органів (не сплачують авансового внеску) і обтяжливі для звичайного громадянина (за винятком окремих пільгових категорій осіб)”.

Конституційний Суд зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Сплата авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладає на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов'язковості.

Конституційний Суд наголошує, що держава має позитивний обов’язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням щодо обов’язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов’язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням Конституції України.

ВСУ: визнання недійсним власного рішення компанії

22 травня 2019 року Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду при розгляді справи № 905/691/18 дійшов висновку, що вимога ТОВ про визнання недійсним власного рішення є неналежним способом захисту.

Відповідно до обставин справи, ТОВ в особі виконуючого обов'язки керівника-розпорядника майна боржника арбітражного керуючого звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ та ТОВ-1 про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК нижчі суди послались на процесуальне співпадіння позивача і відповідача в одній і тій самій особі.

Верховний Суд підтримав позиції судів попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.

За положеннями ст. 53 Закону “Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

У разі придбання частки учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону.

Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Аналогічна норма міститься у ч. 4 ст. 147 Цивільного кодексу в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.

Судами встановлено, що ТОВ після придбання 99 % частки у статутному капіталі не реалізувало її іншим учасникам або третім особам протягом року та не зменшило статутний капітал товариства протягом одного року.

Верховний Суд констатує, що такі дії товариства не змінюють правовий статус даної частки та не наділяють товариство правом приймати участь у голосуванні та у визначенні кворуму на загальних зборах.

Отже, відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Законодавство не передбачає захисту прав та законних інтересів господарського товариства у спосіб визнання недійсним свого ж рішення.

ВСУ: зменшення витрат на оплату правничої допомоги

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/2689/15 (провадження № К/9901/7612/19) дійшов висновку, що доводити неспівмірність судових витрат має сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до обставин справи, відповідач в особі податкового органу не погодився з задоволенням апеляційним судом заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 30 тис. грн, понесених позивачем у зв'язку з апеляційним переглядом справи. Відповідач посилався на те, що позивач не надав документи на обґрунтування ринкової вартості таких послуг.

Згідно з ст. 134 КАС, витрати на правничу допомогу не мають граничної межі. Таким чином, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів та можуть дорівнювати будь-якій сумі, визначеній в договорі про надання таких послуг.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

Верховний Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Дайджест за травень 2019 pdf

Податки

Мінфін: зміни до порядку повернення митних платежів

Наказом Міністерства фінансів № 80 від 22 лютого 2019 року, що набрав чинності 12 квітня 2019 року, затверджено зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі.

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.

Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

Мінфін: нові коди для сплати податків

26 квітня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів № 104 від 11 березня 2019 року, яким затверджено зміни у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого приказом Міністерства фінансів № 666 від 24 липня 2015.

Наказом оновлено перелік кодів видів сплати податків. Серед нового для платників податків, зокрема, добавлено новий код “058 Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань”.

ДФСУ: чи є ТТН обов’язковою для підтвердження реальності господарської операції?

Державна фіскальна служба України в індивідуальній консультації № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 17 квітня 2019 року розглянула звернення щодо обов'язкової наявності товаро-транспортної накладної для підтвердження реальності господарської операції та права на податковий кредит з ПДВ та повідомила наступне.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З метою встановлення факту здійснення господарської операції та реальних змін майнового стану платника податків досліджуються в сукупності фізичні, технічні та технологічні можливості платника податку (контрагента) до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, наявність відповідних дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності тощо).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи викладене вище, складена у випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна:

–      підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;

–      є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів..

У разі отримання товару в інший спосіб для підтвердження факту реальності здійснення господарської операції у платника податків повинні бути наявні інші первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення.

Що стосується права на податковий кредит, то суми ПДВ відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН особою (платником ПДВ), яка постачає товари/послуги, на особу, якій постачаються такі товари/послуги, за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

ГФСУ: щодо уточнень за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ

12 квітня 2019 року офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в індивідуальній консультації № 1574/ІПК/28-10-27-01-11 розглянув питання щодо уточнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди у зв'язку із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ).

ДФСУ повідомляє, що згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток регулюються розділом III та Перехідними положеннями Кодексу. При цьому кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаних з переходом платника податку з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на МСФЗ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до пункту 46.2 ст. 46 Кодексу платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежену визначених цією статтею), то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Підприємцям

КМУ: зміни до Положення про митні декларації

Постановою Кабінету Міністрів № 344 від 24 квітня 2019 року внесені зміни до Положення про митні декларації.

Зокрема, Положення доповнено нормами, якими передбачено, що у разі коли місця митного контролю товарів, що ввезені трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, розташовані на тимчасово окупованій території України або переміщення на тимчасово окуповану територію України товарів трубопровідним транспортом або лініями електропередачі здійснено з території суміжної держави, на якій розташовані прилади обліку, оформлення додаткових декларацій на кількість товарів, переміщених на підконтрольну українській владі територію, здійснюється без надання актів приймання-передачі та на підставі довідки, наданої перевізником, що підтверджує кількість таких товарів.

У разі коли під час ввезення товарів трубопровідним транспортом покупцем оскаржено ціну товару у порядку, передбаченому зовнішньоекономічним договором (контрактом), оформлення додаткових декларацій здійснюється без надання актів приймання-передачі та рахунків-фактур на підставі копії зовнішньоекономічного договору (контракту), копії остаточного і обов’язкового арбітражного рішення, яке визначає ціну товару, та довідки, наданої перевізником, що підтверджує кількість таких товарів.

Також уточнено, що якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов:

–      товари не підпадають під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до ч. 21 ст. 356 Митного кодексу;

–      усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до ч. 3 ст. 260 Митного кодексу, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг;

–      якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із ч. 3 ст. 54 Кодексу, митному органу надається відповідно до розд. X Митного кодексу забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до ст. 308 Митного кодексу.

У разі прийняття митним органом рішення про відмову у митному оформленні у зв'язку з неправильним розрахунком суми фінансової гарантії інформація про найбільшу величину вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, для розрахунку такої суми зазначається митним органом у рішенні про відмову у митному оформленні згідно із ст. 256 Митного кодексу.

Мінфін: спрощена процедура реєстрації РРО

19 квітня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів № 64 від 13 лютого 2019 року, яким затверджено:

–      Порядок ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

–      Порядок ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом встановлено, що:

1)    не пізніше двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, ДФС формує реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) та включає до Реєстру всі екземпляри реєстраторів розрахункових операцій, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи суб'єктів господарювання із місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набрання чинності наказом, із присвоєнням їм реєстраційних номерів;

2)    протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, виробники (постачальники) подають заяви про включення до Реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом, строк служби яких не сплив та які не включені до Реєстру.

Якщо на момент отримання заяви про включення моделі (модифікації) РРО до Реєстру такий РРО вже включений до Реєстру згідно з пп. 1 п. 2 наказу, заява виробника (постачальника) вважається заявою про внесення змін до Реєстру;

3)    протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до Реєстру на дату подання такої заяви, суб'єкт господарювання - користувач реєстратора додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання реєстратора у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів орган ДФС включає РРО до Реєстру;

4)    включення екземплярів РРО до Реєстру, які були зняті з реєстрації в органах ДФС (шляхом скасування реєстрації) до набрання чинності наказом, які не включені до Реєстру та щодо яких не сплив строк служби, може бути здійснене органом ДФС у загальному порядку, в тому числі на підставі заяви виробника (постачальника) або звернення суб’єкта господарювання - користувача РРО та доданих до неї копій документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

5)    первинне наповнення реєстру центрів сервісного обслуговування РРО інформацією про центри сервісного обслуговування РРО здійснюється на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом відповідно до вимог Порядку ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Інші сфери

ВРУ: спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень

23 квітня 2019 року був підписаний Закон № 2617-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” від 22 листопада 2018 року.

Зокрема, Законом передбачено розподілення кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Останні, у свою чергу, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3-х тисяч н.м.д.г. або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Також встановлено кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

КМУ: порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві

Кабінет Міністрів постановою № 337 від 17 квітня 2019 року затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч. 1 ст. 35 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Постановою вдосконалено механізми розслідування та обліку нещасних випадків і аварій на виробництві відповідно до вимог чинного законодавства, а також врегульовано питання розслідування професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

Зокрема, спрощена процедура оформлення документів, необхідних для встановлення факторів, що зв'язують нещасний випадок або захворювання з професійною діяльністю, визначення переліку випадків, що підлягають розслідуванню, встановлення терміну давності для розслідування нещасних випадків на виробництві, визначення вимог до санітарно-гігієнічним умовам праці, а також  функціям і повноваженням Держпраці щодо ведення обліку аварій, нещасних випадків, гострих і хронічних професійних захворювань і отруєнь і причин їх  виникнення.

Постанова набирає чинності з 1 липня 2019 року.

КМУ: забезпечення гуртожитками учнів закладів профтехосвіти

Постановою Кабінету Міністрів № 331 від 17 квітня 2019 року затверджено Порядок забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, яким встановлюється механізм надання жилої площі в гуртожитках закладів професійної (професійно-технічної) освіти, поселення на надану жилу площу, користування нею та виселення з гуртожитків.

У гуртожитку повинні бути забезпечені необхідні умови для проживання, самостійної роботи, відпочинку, побуту, фізичної культури, виховної роботи, у тому числі проживання та навчання осіб з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Особі, яка поселилася у гуртожиток, надається ліжко, шафа для одягу, стілець, стіл, постільні речі (матрац, подушка, ковдра, постільна білизна) тощо

При наявності вільних місць адміністрація може поселити в гуртожиток педагогів і їх сім'ї, осіб, які направлені у відрядження до закладу, членів сімей учня і т.п.

Встановлено, що першочергове право на забезпечення жилою площею в гуртожитку мають учні, які належать до таких категорій:

–      діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також учні, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;

–      особи, які згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мають відповідні пільги;

–      діти з інвалідністю та особи з інвалідністю I - III групи;

–      особи, яким згідно із статтею 44 1 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” гарантується державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти у державних та комунальних закладах освіти;

–      особи, яким відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” гарантується надання місць у гуртожитках на час навчання;

–      особи, яким відповідно до частини дванадцятої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” гарантовано надання місць у гуртожитках на час навчання;

–      особи з малозабезпечених сімей (за умови отримання відповідної державної допомоги згідно із законодавством);

–      особи з багатодітних сімей;

–      інші учні, яким згідно із законодавством гарантовано право на надання місць у гуртожитках на час навчання.

НКРЕКП: нові ставки “зеленого тарифу”

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 447 від 29 березня 2019 року, яка набула чинності 20 квітня 2019 року, затверджені нові “зелені” тарифи на електроенергію для приватних домогосподарств.

Так, встановлено “зелений” тариф на електричну енергію для приватних домогосподарств:

–      які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію;

–      які виробляють електричну енергію з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію.

КМУ: ведення Електронного реєстру листків непрацездатності

20 квітня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 328 від 17 квітня 2019 року, якою затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього.

Реєстр ведеться Пенсійним фондом з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності для реалізації прав застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Ведення Реєстру передбачає:

–      оброблення в Реєстрі інформації про листки непрацездатності та інформації, що надходить із джерел, визначених пп. 1 - 4 п. 11 Порядку;

–      формування єдиного реєстраційного номера листка непрацездатності;

–      пошук відомостей у Реєстрі;

–      внесення змін до записів Реєстру, у тому числі про реєстрацію нового листка непрацездатності застрахованої особи, щодо якої обробляється інформація про листок непрацездатності, строк дії якого не закінчився;

–      передання інформації між суб'єктами інформаційного обміну, інформаційну взаємодію їх інформаційно-телекомунікаційних систем;

–      формування повідомлень суб'єктам інформаційного обміну, застрахованим особам, страхувальникам;

–      надання відомостей з Реєстру застрахованим особам, страхувальникам, особі, яка засвідчує тимчасову непрацездатність, уповноваженій особі, Держпраці;

–      використання довідників і класифікаторів державних реєстрів, а також Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) і Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ICPC-2-E);

–      функціонування порталу послуг для забезпечення доступу до інформації, що обробляється в Реєстрі, отримання відомостей з Реєстру, періодичне оприлюднення інформації з Реєстру.

НБУ: банками будуть виявлятися “компанії-оболонки”

Національний банк постановою № 58 від 2 квітня 2019 року затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Постанова введено поняття “компанія-оболонка” (в міжнародній практиці – “shell company”), під якою розуміється юридична - юрособа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

При цьому Положення доповнено нормами, якими визначено, що банк із метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом в Україні та за її межами з використанням компаній-оболонок, та підтвердження того, що юрособа - нерезидент не є компанією-оболонкою, зобов'язаний із урахуванням ризик-орієнтованих підходів проаналізувати документи та/або інформацію:

–      що роз’яснюють(є) суть господарської діяльності юрособи - нерезидента;

–      про фінансову звітність, що підтверджена незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом - юрособою - нерезидентом, та дозволяє встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності;

–      що підтверджують(є) фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;

–      що підтверджують(є) ведення господарської діяльності основними контрагентами юрособи - нерезидента;

–      що підтверджують(є) сплату податку на прибуток (доходи) юрособою - нерезидентом;

–      що підтверджують(є) найм юрособою - нерезидентом осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов'язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов’язків виду діяльності юрособи - нерезидента, обсягам його фінансових операцій;

–      що підтверджують(є) наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення юрособою - нерезидентом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування).

Зазначений перелік документів/інформації не є вичерпним. Банк має право самостійно, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів, визначити обсяг та перелік необхідних документів/інформації, які є достатніми для підтвердження того, що юрособа - нерезидент не є компанією-оболонкою.

Вимоги нових норм не поширюються на юросіб - нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дозволяє визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юрособи дає можливість повного розуміння її характеру.

Банк за результатами здійсненого аналізу вищезгаданих документів та/або інформації та підтвердження того, що юрособа - нерезидент є компанією-оболонкою, а також у випадку, якщо юрособа - нерезидент відмовила банку в наданні необхідних для аналізу документів/інформації, або у разі, якщо наданих документів недостатньо для проведення відповідного аналізу, встановлює такій юрособі - нерезиденту неприйнятно високий ризик та діє відповідно до вимог ст. 10 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Банк стосовно клієнтів, які є контрагентами клієнта банку - юрособи - нерезидента, щодо якої відсутнє підтвердження, що вона не є компанією-оболонкою, вживає заходи, визначені в п. 60 розд. V Положення.

Постанова набрала чинності 4 квітня 2019 року

НБУ: банки зобов’язані повідомляти про відкриття або закриття рахунків боржників

Національний банк постановою № 60 від 18 квітня 2019 року затвердив Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців.

Банк зобов’язаний:

–      у день відкриття або закриття рахунків фізособам перевірити наявність інформації про внесення відомостей про цих фізосіб до Єдиного реєстру боржників;

–      у разі наявності в реєстрі інформації про фізособу-боржника в день відкриття/закриття рахунку надіслати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю повідомлення про відкриття/закриття рахунку такою особою.

Банк перевіряє наявність інформації про внесення відомостей про фізсіб до Єдиного реєстру боржників шляхом формування запиту до Єдиного реєстру боржників в електронному вигляді та отримує на кожний запит квитанцію-відповідь про наявність/відсутність відповідної інформації в Єдиному реєстрі боржників.

Повідомлення (у паперовому/електронному вигляді), яке банк надсилає виконавцю, має містити всі обов'язкові реквізити, зазначені у формі, наведеній в додатку до Положення.

Електронна форма повідомлення, крім обов'язкових реквізитів, може містити додаткові технологічні реквізити, які не належать до інформації про відкриття/закриття рахунків фізосіб-боржників, в обсязі, необхідному для організації інформаційної взаємодії в електронному вигляді.

Повідомлення в паперовому вигляді до запровадження електронного сервісу інформаційної взаємодії за підписом уповноваженої особи банку надається виконавцю під підпис або надсилається поштою з повідомленням про вручення не пізніше робочого дня, наступного за днем відкриття/закриття рахунку.

Після запровадження електронного сервісу інформаційної взаємодії у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють взаємодію між банком та виконавцем в електронному вигляді, повідомлення подається в паперовому вигляді.

Постанова набрала чинності 19 квітня 2019 року.

НБУ: змінено порядок проведення перевірок з питань дотримання роботи платіжних систем

Постановою Національного банку № 6 від 18 квітня 2019 року внесено зміни до порядку проведення перевірок щодо дотримання об'єктами нагляду (оверсайта) вимог законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні.

Відтепер Національний банк зобов'язаний направити повідомлення разом з програмою перевірки не пізніше 20 днів до початку такої перевірки.  Раніше цей термін становив 10 днів, яких часто було недостатньо для належної підготовки та усунення порушень.

Крім того, змінами визначено, що керівник об'єкта перевірки – це особа, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником об’єкта перевірки (у разі відсутності - особа, яка виконує його обов’язки).

НБУ: зміни до Інструкції про ведення касових операцій

Національний банк постановою № 62 від 18 квітня 2019 року затвердив зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Серед іншого, змінами передбачено, що банк має вживати заходів для вивчення клієнтів-суб’єктів господарювання, які отримують у банку готівку для подальшого здійснення готівкових розрахунків, щоб спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності. Зокрема, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу банк має отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Такими документами можуть бути: закупівельний акт; закупівельна відомість; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір; договір поставки; договір транспортування; договір зберігання.

Також унормовано застосування електронного підпису та електронної печатки у банківській системі України під час здійснення касових операцій відповідно до вимог законодавства (зокрема, Закону "Про електронні довірчі послуги").

Крім цього, удосконалено окремі норми організації касової роботи банків, зокрема, щодо роботи банків з сумнівними стосовно справжності та платіжності банкнотами.

Постанова набирає чинності з 3 червня 2019 року.

Судові новини

ВСУ: прийнято Кодекс з процедур банкрутства

Президентом підписав Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18 жовтня 2018 року.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс викладено у чотирьох книгах:

• Книга перша. Загальна частина;
• Книга друга. Арбітражний керуючий;
• Книга третя. Банкрутство юридичних осіб;
• Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи.

Кодекс набрав чинності 21 квітня 2019 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті “Голос України” від 20.04.2019 № 77 та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності, а саме з 21 жовтня 2019 року.

Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через 3 місяці з дня набрання чинності Кодексом, а саме з 21 липня 2019 року.

Мін’юст: змінено порядок допуску до професії приватного виконавця

Мін’юст наказом від 12 квітня 2019 року № 1191/5 вніс зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця.

Зокрема, уточнено, що стажування особи в органі державної виконавчої служби забезпечується Головними територіальними управліннями юстиції Мін'юсту України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Стажування особи у приватного виконавця забезпечується Радою приватних виконавців регіону, а у разі, якщо у виконавчому окрузі Раду приватних виконавців регіону не сформовано, - Радою приватних виконавців України. Також передбачено, що стажування у приватного виконавця можуть проходити одночасно не більше 3-х осіб.

Крім цього, внесено зміни до Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців та Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 16 квітня 2019 р.

ОАС м. Києва: відкликано лист ДФС про критерії ризиковості платника податку

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням по справі № 640/1240/19 було ухвалено 26 квітня 2019 року зобов'язав Державну фіскальну службу України відкликати лист від 5 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 “Критерії ризиковості платника податків”, як такий що не підлягає виконанню.

Суд вирішив, що критерії ризиковості платника податку не підлягають виконанню, оскільки всупереч законодавству вони не затверджені нормативним актом ДФС та не погоджені Міністерством фінансів України.

Разом з тим, критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Органи виконавчої влади мають дотримуватися регуляторних процедур при ухваленні таких актів. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

“Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані”, - зазначено в рішенні суду.

Нагадаємо, раніше Верховний Суд вирішив, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 (який також містить критерії ризиковості) не є джерелом права і не може бути підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

ВСУ: юрисдикція позовів, що стосуються процесу укладання договорів оренди земельних ділянок

3 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 727/1002/17 зробила висновок, що спір, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, має вирішуватись за правилами Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до справи, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії міської ради щодо прийняття окремих пунктів рішення щодо надання земельних ділянок в оренду та поновлення договорів оренди землі, а також просив скасувати зазначені пункти.

Суди першої та апеляційної інстанції заявлені позовні вимоги задовольнили, однак міська рада оскаржила відповідні рішення, посилаючись на порушення правил визначення предметної юрисдикції. На думку відповідача, цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані пункти рішення міськради стосуються процесу укладання договорів оренди земельних ділянок та їх умов.

За приписами пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності. До них відносяться спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. Виняток складають правочини, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також спори щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб’єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом. При цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, та враховуючи суб’єктний склад учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Дайджест за квітень 2019 pdf

Податки

ВРУ: зміни до Державного бюджету

Законом України № 2696-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, прийнятим 28 лютого 2019 року, було змінено деякі показники Державного бюджету.

Зокрема, уточнено обсяги міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів, у зв’язку зі скасуванням виборів в територіальних громадах і додаткових виборів місцевих депутатів через введення воєнного стану у низці областей.

Реалізація цього Закону направлена на створення умов для підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів та забезпечення ефективного і цільового використання коштів державного бюджету у поточному році.

Закон набирає чинності з 23 березня 2019 року та застосовується з 1 січня 2019 року.

ДФС: роз’яснення стосовно визначення суми податку на доходи нерезидента

7 березня 2019 року Державна фіскальна служба надала роз’яснення в  категорії 102.23.02 розділу “Запитання - відповіді” з Бази знань ЗІР щодо питання “Яку суму податку на доходи нерезидента необхідно сплатити до бюджету (у гривнях з копійками чи у гривнях без копійок) у разі утримання податку з доходу нерезидента у гривнях з копійками, але відображенням в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, та чи буде застосовано штраф, якщо сплачена до бюджету сума податку є меншою, ніж задекларована в декларації”.

Так, ДФС повідомляє, що сума податків з доходів нерезидентів утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період та відображається платниками у додатку ПН до рядка 23 ПН декларації з податку на прибуток.

При цьому декларація заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до правил бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Враховуючи те, що в інтегрованій картці платника нарахування здійснюються на підставі даних рядка 25 декларації, то при сплаті податку на доходи нерезидента до бюджету платник має врахувати, що у цьому рядку відображається сума податку з відповідним округленням.

Водночас зауважується, що у разі недостатньо сплачених платником податку коштів на погашення задекларованої суми податку на доходи нерезидента застосовується штраф згідно зі ст. 127 Податкового кодексу.

ДФС: застосування РРО під час здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних систем

ДФС України в ІПК від 1 квітня 2019 року № 1368/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазначила свою позицію в частині застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій з покупцями та замовниками за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY та інших аналогічних та в порядку статті 52 Податкового кодексу.

Якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, РОRТМОNЕ, FONDY та інших аналогічних, такі операції суб'єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачою споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).

Водночас ДФС повідомляє, що у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

ДФС: включення до податкового кредиту сум ПДВ по декількох податкових накладних у разі здійснення попередньої оплати однією сумою

В Індивідуальній податковій консультації ДФСУ № 1340/ІПК/04-36-12-01-16 від 29 березня 2019 року надається відповідь на питання, чи можна суми ПДВ за декількома податковими накладними на одну передоплату включити до складу податкового кредиту.

ДФС повідомляє, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

ДФС: чи є довідка про зустрічну звірку контрагента підтвердженням здійснення операції

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації № 713/6/99-99-14-03-03-15/ІПК надала роз’яснення щодо декількох питань, пов’язаних з проведенням зустрічних звірок контрагентів.

Згідно з Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Щодо питання, чи достатньо довідки зустрічної звірки, яку надав постачальник покупцю, для підтвердження реального вчинення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту (за наявності повного комплекту первинних документів), ДФСУ повідомляє наступне.

Довідка зустрічної звірки контрагента - постачальника може свідчити про наявність саме документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, їх виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, за умови, якщо така зустрічна звірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а наведена в ній інформація відповідає фактичним обставинам оформлених господарських операцій.

Така довідка є одним з доказів реального здійснення господарських операцій, проте не носить виключний характер, оскільки реальність або відсутність реального здійснення господарської операцій встановлюється контролюючими органами за наслідками комплексного дослідження цього питання з використанням також інших доказів та податкової інформації, отриманих у встановленому законом порядку.

Також ДФС зазначає, що ненадання суб'єктом господарювання на запит контролюючого органу для проведення у нього зустрічної звірки щодо платника податків - контрагента документального підтвердження по ланцюгу придбання ним поставленого товару (робіт, послуг) не є порушенням норм Податкового кодексу.

ДФС: відповідальність за незбереження щоденних Z-звітів

19 березня 2019 року Державна фіскальна служба  в індивідуальній податковій консультації від №1112/6/99-99-14-05-01-15/ІПК пояснила які штрафи застосовуються за незбереження Z-звітів.

У разі використання РРО, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку КОРО - у разі її використання).

У разі використання КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним) готівки, що порушує вимоги п. 11 розділу II Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)  у касах готівки до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Крім того, у разі незбереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу, відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу, до підприємства буде застосований штраф у розмірі 510 гривень.

Підприємцям

КМУ: затверджено нові критерії для перевірок Держпраці

27 березня 2019 року набули чинності нові критерії оцінки ризику діяльності, за якими Держпраці відбиратиме суб’єктів господарювання в річний план перевірок, затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 223.

Відтепер критерії оцінки ризику у всіх сферах діяльності, контроль за якими здійснює Держпраці, визначаються одним документом.  Попередні постанови КМУ (від 28 квітня 2009 року № 413, від 3 грудня 2009 року № 1288, від 16 січня 2013 року № 67) визнано такими, що втратили силу.

Під час визначення ризику господарської діяльності в сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення будуть враховуватися:

–      наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, не виведених з експлуатації;

–      здійснення експлуатації або застосування зазначених об'єктів, машин, механізмів і обладнання;

–      виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки;

–      використання в діяльності шкідливих речовин III або IV класу небезпеки;

–      порушення вимог законодавства, виявлені за результатами перевірок: в сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; в сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами; а також порушення законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку;

–      настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника суб’єкта господарювання.

Планові перевірки діяльності суб'єкта господарювання у відповідній сфері будуть здійснюватися Держпраці:

–      з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;

–      із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;

–      з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.

Періодичність перевірок може змінюватися в разі відсутності істотних порушень суб'єктом господарювання вимог законодавства, шляхом встановлення коефіцієнта 1,5. Коефіцієнт не застосовується до суб’єктів з високим ступенем ризику.

КМУ: новий перелік операцій, за якими визначається країна походження товару

16 березня 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів № 144 від 27 лютого 2019 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765”, якою викладено в новій редакції перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару.

Прийняття цієї Постанови обумовлено набранням чинності в 2016 році Митного кодексу ЄС та делегованого акту.

Водіям

КМУ: паперовий примірник автоцивілки більше не є обов’язковим

Постановою № 258, прийнятою Кабінетом Міністрів 27 березня 2019 року, внесені зміни до Правил дорожнього руху, якими уточнено перелік документів, які підтверджують наявність страхового захисту у власників наземних транспортних засобів.

Згідно з зазначеними змінами, водій механічного транспортного засобу при собі повинен мати чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Відомості про електронний договір мають підтверджуватися інформацією в єдиній централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України. Можливість укладання внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (які діють виключно на території України) в електронній формі з’явилась у водіїв з 7 лютого 2018 року у зв’язку з внесенням Нацкомфінпослуг розпорядженням № 3631 від 31 серпня 2017 року відповідних змін до Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

КМУ: штраф за непред'явлення документів водієм не застосовується якщо порушення ПДP не доведено

Суд встановив, що оскільки позивач порушив Правила дорожнього руху (надалі - ПДР), то поліцейський, що зупинив автомобіль з метою проведення профілактичної бесіди з водієм та роз’яснення про порушення останнім ПДР, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України “Про національну поліцію” та п. 2.4 ПДР України мав підставу вимагати у водія пред’явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України.

Крім того, судом попередньої інстанції встановлено, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 9.8 “б” ПДР України (увімкнення ближнього світла фар), яке пред’являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

Як зазначив cуд відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Враховуючи наведене, вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб, є неправомірними.

Інші сфери

КМУ: можливість онлайн реєстрації земельних ділянок

19 березня 2019 року набули чинності зміни, внесені постановою Кабміну № 710 від 8 липня 2018 року до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Так, заява про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами може подаватися в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послу

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи.

Відмовити в реєстрації можуть, зокрема, через невідповідність документів встановленим вимогам, нерозбірливого тексту або подачі документів не в повному обсязі.

Згідно зі змінами викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) надаються також в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису.

КМУ: змінена методика оцінки майна

Кабінет Міністрів постановою від 20 лютого 2019 N 224, яка набрала чинності 20 березня 2019 року, виклав у новій редакції Методику оцінки майна.

Ця Методика застосовується для проведення оцінки:

–      майна державних і комунальних підприємств, що вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства під час приватизації шляхом перетворення зазначених підприємств в акціонерні товариства;

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону “Про приватизацію державного і комунального майна” (надалі - Закон) належать до об’єктів великої приватизації (за умови відсутності радника);

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону належать до об'єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об'єктів державної (комунальної) власності);

–      об’єктів приватизації, що повертаються у державну або комунальну власність;

–      майна державних підприємств, що підлягають реорганізації шляхом їх перетворення в акціонерні товариства;

–      відчуження державного (комунального) майна;

–      об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону належать до об’єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених ч. 8 і 10 ст. 15 Закону).

Відповідно до вимог Методики проводиться визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), та розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Методика не застосовується для проведення оцінки об’єктів державної і комунальної власності у випадках їх оренди та концесії, об'єктів державної і комунальної власності, які підлягають продажу на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій, а також у випадках визначення стартової ціни об'єкта великої приватизації радниками. Крім того, Методика не застосовується у випадках відшкодування збитків, передбачених Земельним кодексом, які відшкодовуються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

КМУ: додаткова допомога багатодітним сім’ям

Рішенням Кабінету Міністрів № 250  від 13 березня 2019 з метою поліпшення матеріального становища багатодітних сімей, створення умов для виховання дітей, які виховуються в таких сім’ях, введений новий вид соціальних виплат – допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях.

З 1 квітня 2019 року кожна сім’я, яка має посвідчення багатодітної сім’ї, має можливість оформити додаткову допомогу на дитину.

Допомога призначається в розмірі 1700 грн.  на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку.

Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок одержувача допомоги, відкритий у банківській установі, або виплачується йому готівкою через об’єкти національного оператора поштового зв’язку.

КМУ: оформити дозвіл на спецводокористування відтепер можна онлайн

22 березня 2019 року в Україні презентували нову електронну послугу – оформлення та анулювати дозволу на спеціальне водокористування онлайн, про що Державне агентство з питань електронного урядування України повідомило на своєму сайті.

Електронна послуга доступна на сайті e-services.davr.gov.ua, а також – на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги».

КМУ: скасування книги відгуків та пропозицій та заокруглення сум розрахунків касирами

Постановою Кабінету Міністрів № 168 від 6 березня 2019 року внесені зміни до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

У разі відсутності в касі монет дрібних номіналів для видачі здачі касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані здійснити у розрахунковому документі заокруглення загальних сум розрахунків у порядку, передбаченому постановою Нацбанку № 25  від 15 березня 2018 року “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Крiм того, встановлено, що касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані приймати без обмежень банкноти і монети усіх номіналів, які випускає в обіг Національний банк (у тому числі розмінні, обігові монети, пам’ятні та зношені банкноти і монети), що є платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (крім тих, карбування та випуск в обіг / додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком).

Також передбачено скасування необхідності ведення книги відгуків та пропозицій.

НБУ: юридичним особам-нерезидентам дозволено відкриття рахунків

З 4 квітня 2019 року діє нова редакція Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів затверджена Постановою Національного банку № 56 від 1 квітня 2019 року.

Національний банк дозволив відкривати рахунки юридичним особам-нерезидентам, у тому числі іноземним інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів.

Нагадаємо, раніше дозволялося відкривати інвестиційні рахунки нерезидентам-інвесторам.

Інструкція регулює порядок відкриття/закриття банками:

–      рахунків  клієнтів - резидентів і нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб);

–      кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів;

–      рахунків міжнародних фінансових організацій, а також управителя за договором управління майном.

Інструкцією встановлені деякі спрощення в порядку відкриття рахунків клієнтів, а саме:

–      скасовано подання клієнтами банків під час відкриття рахунків картки зі зразками підписів. Розпорядження рахунком здійснюється на підставі переліку осіб, які відповідно до законодавства мають на це право, та  що не потребує нотаріального посвідчення.

–      зміна найменування юридичної особи не передбачає закриття діючих рахунків.

НБУ: валютна лібералізації для юридичних осіб-нерезидентів

28 березня 2019 року затверджені зміни Постановою Правління Національного банку № 52 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, якими запроваджено деякі валютні послаблення для небанківських фінансових установ та юридичних осіб-нерезидентів.

Так, небанківським фінансовим установам дозволено встановлювати власний курс для перерахунку в гривні переказів фізичних осіб, що надійшли в іноземній валюті, якщо одержувач бажає отримати кошти в гривні. Раніше небанківська фінансова установа повинна була використовувати для цього курс банку, в якому вона обслуговувалася.

Юридичним особам-нерезидентам дозволено конвертувати усі гривневі кошти на ЛОРО-рахунках у валюту впродовж дня. До цього вони могли купувати валюту лише в межах залишку у гривні на початок операційного дня.

Крім цього, уточнено норму щодо накопичення юридичними особами-резидентами валюти для погашення боргових зобов’язань перед нерезидентом за кредитним договором. Так, визначено, що “чергова дата платежу” - це найближча дата, що визначена умовами договору для своєчасного здійснення платежу з урахуванням його призначення (окремо за основною сумою, процентами, комісіями, зборами тощо).

НБУ: затверджено зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу

Національний банк України постановою від 2 квітня 2019 року № 58 затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, якими, поміж іншого, запроваджено механізм виявлення банками компаній-оболонок серед юридичних осіб-нерезидентів.

Постанова запроваджує поняття “компанії-оболонки” (в міжнародній практиці – “shell company”), під якими розуміється юридична особа-нерезидент, що не здійснює фактичну господарську діяльність в країні реєстрації (відсутні достатні активи і / або персонал для здійснення відповідного виду господарської діяльності)  і / або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних  власників (контролерів).

Банки з метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів з використанням компаній-оболонок, зобов'язані здійснювати аналіз документів / інформації для виявлення таких компаній.  Зокрема, банки можуть аналізувати суть господарської діяльності компанії-нерезидента, фінансову звітність, фактичний рух товарів, підтвердження найму працівників, наявності виробничих / офісних приміщень та ін.

При цьому передбачений Постановою перелік документів / інформації не є вичерпним, і банк може самостійно визначати обсяг та перелік документів / інформації для підтвердження того, чи є нерезидент компанією-оболонкою.

У разі підтвердження того, що юридична особа є компанією-оболонкою або відмови клієнта в наданні банку необхідних документів / інформації, або в разі якщо наданих документів недостатньо для здійснення відповідного аналізу, банк має право відмовитися від проведення фінансових операцій та / або відмовитися від обслуговування такого  клієнта.

Водночас вимоги щодо здійснення аналізу інформації / документів не поширюються на юридичних осіб - нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою і дає можливість визначити кінцевих бенефіціарних  власників (контролерів), та господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.

Постанова набрала чинності 4 квітня 2019 року.

Судові новини

ВСУ: право платників податків стягувати бюджетне відшкодування ПДВ у судовому порядку

Постановою, ухваленою по справі № 826/7380/15 про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість Велика Палата Верховного суду погодилась з рішенням суду апеляційної інстанції по цій справі про визнання бездіяльності ДПІ протиправною, а також підтримала позицію апеляційного суду про стягнення з держбюджету на користь позивача пені, нарахованої на суму заборгованості.

Платник податку оскаржував в суді бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, а також просив стягнути з Держбюджету заборгованість з відшкодування та пеню, нараховану на суму такої заборгованості.

Суд виходив із положень п.200.23 статті 200 Податкового кодексу, відповідно до якої суми податку, невідшкодовані платникам протягом встановленого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Що стосується вимоги про стягнення з держбюджету через орган ДКУ заборгованості з відшкодування ПДВ, Велика Палата, проаналізувавши правові позиції ВСУ з цього питання, вирішила від них відступити.

Так, згідно з висновком ВСУ, діючий на той час порядок не передбачав бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, за правовою позицією ВСУ, визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов’язання контролюючого органу виконати покладені на нього обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Але Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку ВСУ та вважає, що оскільки на час розгляду ним справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачений Перехідними положеннями ПК не працює, а чинним законодавством не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, то такі способи захисту порушеного права як зобов’язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування або внести заяву підприємства до Тимчасового реєстру не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

У зв’язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з держбюджету через управління Держказначейства на користь заявника заборгованості із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

ВСУ: у справах про стягнення на предмет іпотеки судовий збір платиться як за майновий позов

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 907/9/17 зробила правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно.

У постанові ВСУ зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України “Про судовий збір”, виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.

ВСУ: повне виконання кредитного зобов'язання не потребує додаткового підтвердження від банку

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду № 286/1693/17 від 6 березня 2019 року викладено наступну правову позицію у справі про зобов’язання надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.

Під час розгляду справи Судом встановлено, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів шляхом звернення до суду з вимогою щодо стягнення з боржника всієї суми заборгованості. Внаслідок цього змінився строк виконання основного зобов'язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право банку нараховувати проценти за кредитним договором.

Оскільки позичальник виконав відповідне рішення суду, він є таким, що повністю виконав свої зобов’язання за кредитним договором.

Зважаючи на те, що результатами розгляду справи підтверджено відсутність заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову в частині зобов’язання банку видати довідку про відсутність заборгованості немає. Наявність або відсутність такої довідки не впливає на права позивача. Поновлення прав позичальника не потребує впливу з боку суду на банк.

ВСУ: оскаржити нормативно-правовий акт можливо протягом  усього часу його чинності

Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив, що строк оскарження нормативно-правового акту до адміністративного суду не обмежується 6 місяцями, якщо особа перебуває у правовідносинах, які ним регулюються.

У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/8985/17 Верховний Суд зазначив, що факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту (у даному випадку - рішення про встановлення місцевих податків), може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту обчислюється, зважаючи на таке:

–             багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

–             дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

–             дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

–             чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

–             чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

–             коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

Судом висловлено позицію, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення з позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Дайджест за березень 2019 pdf

Податки

ДФС: зміна виду податкової перевірки

Державна фіскальна служба в індивідуальній податкової консультації від 14 лютого 2019 року № 530/К/99-99-13-04-03-14/ІПК зазначає, що у випадках коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до органу ДФС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.

При розгляді цього питання беруться до уваги:

–      зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов’язані, зокрема, із значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до органу ДФС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);

–      відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, в тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.

У той же час, Державна фіскальна служба звернула увагу на те, що податковим законодавством не передбачено визначення значної кількості (в числовому значенні) первинних документів в паперовому вигляді які необхідно надати в орган ДФС для проведення перевірки.

ДФС: чи вважається отримання винагороди за договором доручення контрольованої операцією

ДФС України в індивідуальній консультації №381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 4 лютого 2019 року роз’яснила, за яких умов виконання договору доручення вважається контрольованою операцією.

Податківці вважають, що операції з виконання договору доручення торговцем цінними паперами (одержання винагороди за договором і т.п.) відповідають ознакам контрольованих за одночасного виконання умов п.п.  39.2.1.7 п. 39.2 ст.  39 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цим підпунктом контрольованими вважаються операції, за якими одночасно виконуються наступні умови:

–      річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

–      обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн.  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

ДФС: застосування нульової ставки з ПДВ до послуг з міжнародного перевезення

В індивідуальній консультації від 5 лютого 2019 року № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС роз’яснює наступне.

Операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу і вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «А» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ).

При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС (накладна СМГС); коносамент (Bill of Lading), накладна ЦІМ (СІМ) вантажна відомість (Cargo Manifest), інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (в тому числі міжнародне) вантажу (в тому числі транспортного засобу) здійснюються без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом»,  то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп.  «А» пп.  195.1.3 ст.  195 ПКУ, та відповідно оподатковується в загальновстановленому порядку за ставкою 20% (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ).

Підприємцям

МФУ: зміни до Декларації з рентної плати

12 лютого 2019 року набрав чинності наказ МФУ від 21.08.18 №707 “Про затвердження Змін до форми податкової декларації з рентної плати та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 №1001”.

Змінами виключені додатки 2, 4, 10, 11 до форми Декларації, передбачені для квартальної звітності.  З рядків форми Декларації, відповідно, були виключені посилання на вищевказані додатки.

Форма Декларації приведена у відповідність до норм чинного законодавства.

ДФС: заповнення уточнюючої форми №1ДФ

ДФС України в індивідуальній консультації від 01.02.19 №360/ІПК/26-15-13-06-12-ІПК надано роз’яснення про те, як правильно заповнити реквізити уточнюючого податкового розрахунку за ф. № 1ДФ.

З огляду на те, що звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку, суб'єкт господарювання при подачі звітного нового та уточнюючого податкового розрахунку повинен вказати номер порції навпроти напису “Порція” і заповнити зазначені реквізити “Працювало за трудовими договорами” і  “Працювало за цивільно- правовими договорами”.

При поданні уточнюючого податкового розрахунку проставляється той номер порції, який був проставлений в представленому раніше податковому розрахунку.  Проведення коригувань податковим агентом показників Розділу та розділу II податкового розрахунку здійснюється шляхом виключення кожної помилкового рядка з попередньо введеної інформації і введення нового або пропущеного рядка відповідно до вимог п. 4.4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.  Разом з новим і уточнюючим податковим розрахунком платник податків має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.

Водіям

КМУ: сертифікат відповідності при митному оформленні транспортних засобів

17 лютого 2019 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів №101 від 13 лютого 2019 року “Питання митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України”.

Постановою встановлено, на період дії зазначеного Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. N 1077 митне оформлення транспортного засобу, який підпадає під його дію, здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або реєстраційного документа на транспортний засіб, виданого реєстраційним органом країни реєстрації такого засобу, в якому визначено рівень екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб.

МВС: проведення індексації пенсій у 2019 році

Міністерство внутрішніх справ наказом від 26 грудня 2018 N 1058 виклало у новій редакції Порядок замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників.

Індивідуальні номерні знаки замовляються лише на транспортні засоби, які пройшли державну реєстрацію в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Індивідуальні номерні знаки дійсні виключно на території України. Для участі в міжнародному русі використовуються номерні знаки, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух.

Комбіноване використання реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та індивідуальних номерних знаків, закріплених за певним транспортним засобом, забороняється.

Індивідуальні номерні знаки мають відповідати вимогам постанови Кабміну від 11.07.2000 N 1081 "Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників" та чинним державним стандартам України.

Наказ зареєстровано набирав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 12 лютого 2019 року.

Інші сфери

ВРУ: проведення індексації пенсій у 2019 році

20 лютого 2019 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”.

Встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

ВРУ: продовжено до 1 січня 2020 строк дії мораторію на продаж с/г земель

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон від 20.12.2018 N 2666-VIII, яким продовжується на 1 рік - до 1 січня 2020 року - строк дії мораторію на купівлю-продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

Відповідні зміни внесено до п. 14 та п. 15 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу.

КМУ: затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

15 лютого 2019 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів № 95 від 23 січня 2019 року, якою внесені зміни до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Зокрема, визначено, що у разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами.

Проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб'єктом управління яких є Кабмін, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.

Перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, додаються результати проведення такої оцінки.

НБУ: уточнення положень щодо розкриття банківської таємниці

Постановою НБУ № 27 від 1 лютого 2019 року внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Так, уточнено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам ч. 2 ст. 62 Закону про банки та має містити:

–      для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків України або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номер паспорта громадянина України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;

–      для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер (та за наявності - серію) паспорта;

–      для юридичних осіб - найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, також у разі, якщо до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік:

–      найменувань та ідентифікаційних кодів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань конкретних юридичних осіб;

–      прізвищ, імен, по батькові та реєстраційних номерів облікової картки платника податків України або номерів (та за наявності - серій) паспортів громадян України, в яких проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номерів паспортів громадян України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії для фізичних осіб - резидентів;

–      прізвищ, імен та (за наявності) по батькові, номерів (та за наявності - серій) паспортів для фізичних осіб - нерезидентів.

НБУ: визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів

Постановою Кабінету Міністрів № 104 від 13 лютого 2019 року визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ.

Нагадаємо, починаючи з 7 лютого 2019 на підставі постанови Правління НБУ № 5 від 2 січня 2019 року, граничний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 365 календарних днів.

Висновок про продовження граничних строків розрахунків видається Мінекономрозвитку під час виконання зовнішньоекономічних договорів з постачання сировини для виготовлення кінцевої продукції, з ЗЕД договорами консигнації, а також операціями з виробництва і постачання будматеріалів, конструкцій, машин і механізмів, товарів спеціального призначення, операцій з поставки природного газу  , тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки устаткування частинами або складних технічних виробів.

Для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто в паперовому вигляді або в електронній формі Мінекономрозвитку наступні документи:

–      заяву за встановленою формою із зазначенням відомостей про стан виконання зовнішньоекономічного договору на момент звернення та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого терміну розрахунків;

–      копії зовнішньоекономічного договору (контракту), всіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), завірені у встановленому законодавством порядку.

–      копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів;

–      копії листів, які обґрунтовують необхідність продовження встановлених строків розрахунків, завірені в установленому законодавством порядку.

Рішення про видачу або про відмову у видачі висновку приймається протягом 10 робочих днів з дня отримання документів. Інформація про виданий висновок публікується на офіційному сайті Мінекономрозвитку не пізніше наступного робочого дня після його видачі.

Висновок видається безкоштовно в електронній формі або паперовому вигляді в одному екземплярі.

НБУ: здійснення валютних інтервенцій НБУ на валютному ринку

Нацбанк постановою № 26 від 31 січня 2019 року, що набрала чинності 7 лютого 2019 року, затвердив Положення про здійснення валютних інтервенцій Національного банку України на валютному ринку України.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції на умовах "тод", "том", "спот" або "своп".

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з купівлі, продажу іноземної валюти у формі: інтервенції за єдиним курсом; валютного аукціону; інтервенції за найкращим курсом; адресної інтервенції.

Нацбанк здійснює валютні інтервенції з використанням функціоналів торговельно-інформаційних систем або засобів Системи підтвердження угод.

НБУ: зміни щодо проведення деяких валютних операцій

Нацбанк постановою № 35 від 06 лютого 2019 року вніс зміни до Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема, змінами до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті передбачено, що банку забороняється здійснювати валютні операції з переказу іноземної валюти / гривні для придбання ним облігацій зовнішніх державних позик України.

Банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі.

Зазначена заборона не поширюється на операції:

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном;

–             фізичних осіб з купівлі іноземної валюти в незначному розмірі;

–             юридичних осіб / фізичних осіб - підприємців з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов'язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).

Резидентам (крім банків) забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінансових установах, держава (територія) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена Кабміном до переліку офшорних зон та/або визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом, та/або не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які проводять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або має стратегічні недоліки у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Резидентам забороняється здійснювати інвестиції за кордон шляхом переказу коштів в іноземній валюті / гривні на рахунок нерезидента, відкритий в Україні та/або за кордоном, якщо об'єкт інвестиції та/або продавець-нерезидент цього об'єкта має реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище.

Резидентам забороняється здійснювати переказ іноземної валюти / гривні з метою надання кредитів (позик, фінансової допомоги) нерезидентам, що мають реєстрацію/місцезнаходження/місце проживання в державі (на території), що зазначена вище (крім надання банками та небанківськими фінансовими установами споживчих кредитів в гривнях фізичним особам - нерезидентам).

Постанова набрала чинності 7 лютого 2019 року.

НБУ: зміни до Положення про ведення касових операцій

Нацбанк постановою № 37 від 12 лютого 2019 року затвердив зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Зокрема, розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов'язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Також уточнено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами - підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Крім цього, визначено, що небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов'язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

НБУ: запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN

Нацбанк відтермінував запровадження міжнародного номеру банківського рахунку IBAN. Відповідні зміни передбачено постановою Нацбанку № 41 від 22 лютого 2019 року “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України № 162 від 28 грудня 2018 року”, що набрала чинності 26 лютого 2019 року.

Так, старт запровадження IBAN в Україні розпочнеться з 5 серпня 2019 року (раніше планувалося - з 1 квітня 2019 року).

Судові новини

Мін’юст: зміни щодо призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

Наказом Міністерства юстиції № 563/5 від 22 лютого 2019 року оновлено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Змінами передбачено, що підставою для проведення експертизи в кримінальному провадженні та у справах про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою для проведення експертизи в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом або експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

Підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом або експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають вирішенню, а також надаються об'єктів.

Також серед важливих змін є те, що термін проведення експертизи буде встановлюватися в залежності від складності дослідження з урахуванням експертної навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) в межах:

–             понад 60 календарних днів - у відношенні матеріалів з великою кількістю об'єктів і вирішуваних питань (більше 10), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (проведення досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), експериментальних досліджень , застосування декількох методів);

–             понад 90 календарних днів - у відношенні матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів і необхідністю вирішення питань, які потребують декількох досліджень, або якщо експертиза є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємствам, організаціям.

Наказом розширено пункт Інструкції щодо порядку виконання експертних досліджень. Зокрема, експертні дослідження будуть виконуватися в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень будуть викладатися в ув'язненні експертного дослідження.

ВСУ: судовий збір у спорах зі стягнення середнього заробітку

У постанові від у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України щодо сплати судового збору за подання до вимоги про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений при розгляді справи № 6-1121цс16.

Так, у постанові викладено такі висновки про застосування норм права:

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на  захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в установлений законом термін винагороди за роботу (всіх виплат, на отримання яких працівники мають право відповідно до умов трудового договору та відповідно до державними гарантіями), який нараховується в розмірі середнього заробітку і не входить в структуру заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, як це передбачено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не  поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

ДСА: розгляд судами документів, отриманих з підсистеми "Електронний суд"

Державна судова адміністрація в листі № 15-1446/19 надала місцевим та апеляційним судам роз'яснення щодо розгляду документів, отриманих з підсистеми “Електронний суд”.

Отримані через е-суд заяви та інші процесуальні документи автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС).  Їх реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Спрямовані через е-суд учасниками судового процесу процесуальні документи автоматично надходять в функціонуючі на сьогодні в судах комп'ютерні програми “Д-3” або “ДСС” в відповідну гілку документів електронного суду.

З дати початку функціонування е-суду в тестовому режимі процесуальні документи, спрямовані з електронної пошти з доменним ім'ям (hidden) або з будь-яким іншим доменним ім'ям, судами не приймаються і не реєструються.

Проте працівники суду повинні реєструвати всі заяви, які надійшли через підсистему “Електронний суд” в систему АСДС, в тому числі і ті, в яких учасники судового процесу вказали адресу власного електронної поштової скриньки з доменним ім'ям (hidden) або будь-яким іншим.

Разом з тим, в реєстрації документів, які надійшли через е-суд, можуть відмовити, якщо файли документа пошкоджені, недоступні для перегляду, або ж отримані документи, які через технічний збій адресовані іншим адресатам.

Перевіряти документи на відповідність нормам чинного процесуального законодавства уповноважений лише суддя, оскільки саме суддя може встановити, що позовну заяву подано без урахування вимог і постановити ухвалу про його залишення без руху (стаття 185 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 174 Господарського процесуального кодексу України, стаття 171  кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, відповідальний працівник апарату суду перед реєстрацією документів не здійснює їх оцінку на предмет відповідності до процесуального законодавства.

Дайджест за лютий 2019 pdf

Податки

ВРУ: Закон про Державний бюджет на 2019 рік

1 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, яким на 2019 рік встановлено наступні основні показники:

Прожитковий мінімум у розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2019 року - 1 853 грн., З 1 липня - - 1936 грн., З 1 грудня - 2027 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:

–      дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 - 1626 грн., з 1 липня - 1699 грн., з 1 грудня - 1779 грн.;

–      дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 - 2027 грн., з 1 липня - 2118 грн., з 1 грудня - 2218 грн.;

–      працездатних осіб: з 1 січня 2019 - 1921 грн., з 1 липня - 2007 грн., з 1 грудня - 2102 грн.;

–      осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 - 1497 грн., з 1 липня - 1564 грн., з 1 грудня - 1638 грн.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року становитиме:

–      в місячному розмірі – 4173 грн .;

–      у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в 2019 році не може становити більше 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

ВРУ: зміни податкового законодавства, що набирають чинності з 1 січня 2019

1 січня 2019 року набрав чинності Закон України N 2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23 листопада 2018 року.

• головні зміни, передбачених Законом:

–      запроваджено ПДВ на ввезення товарів і поштові відправлення з-за кордону вартістю понад 100 євро для одного одержувача. При цьому вартість міжнародних посилок також змінено. Так, з 1 липня 2019 року вартість таких посилок знижується з 150 до 100 євро.

–      підвищуються на 9 % ставки акцизного податку на тютюнові вироби (з 1 липня 2019 року). Також збільшуються ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами та зростають ставки рентної плати за користування надрами, у тому числі для видобутку нафти.

–      запроваджують необхідність ліцензування для підприємств, що здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. До того ж змінами передбачено контроль за рухом пального в розрізі місць зберігання в Системі електронного адміністрування реалізації пального.

–      платники єдиного податку, які реалізують лікарські засоби й медичні вироби, будуть зобов'язані використовувати РРО. А 31 грудня 2020 року звільняються від ПДВ операції з увезення лікарських засобів на підставі договорів із міжнародними організаціями.

• строки на оскарження

Платники податків отримали право подавати до контролюючих органів, які проводили перевірку, заперечення та/або додаткові документи, що підтверджують показники, відображені цими платниками податків у податковій звітності, протягом 10 робочих днів (абз. 2 п. 44.7 ПКУ). Нагадаємо, раніше зазначений строк становив 5 робочих днів. Відповідні зміни внесено й до абз. 1 п. 86.7 Податкового кодексу.

Також подовжено строки на оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку. Так, наступного року платники податків матимуть змогу подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня в письмовій формі протягом 10 робочих (раніше – календарних) днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого оскаржуваного рішення контролюючого органу. Відповідну можливість передбачено абз. 1 п. 56.3 ПКУ.

Крім того, загальний строк для прийняття контролерами податкових повідомлень-рішень збільшено з 10 до 15 робочих днів із дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

За наявності в платника податків заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПКУ, податкове повідомлення-рішення буде прийнято протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

• єдиний податок

Для платників єдиного податку початок наступного року несе не дуже багато змін. Вони торкнуться тих, хто має справу з підакцизними товарами. Зокрема, фізичними особам на єдиному податку дозволили, крім пива та столових вин, продавати сидр і пері (без додавання спирту) (зміни до пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).

Для платників єдиного податку сільгоспвиробників уточнено, що вони можуть виробляти виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених і розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів лише власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Також нововведення передбачено й для платників єдиного податку, які реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення: починаючи з 1 січня 2019 р. вони обов'язково мають використовувати РРО.

Зростуть ставки єдиного податку для платників I та II груп, адже їхній розмір встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму та мінзарплати, які з 01.01.2019 зростуть до 1921 грн та 4173 грн відповідно*.

Отже:

–      платники єдиного податку I групи сплачуватимуть щомісяця 192,10 грн (10 % від прожиткового мінімуму);

–      платники єдиного податку II групи – 834,60 грн щомісяця (20 % від мінзарплати).

• у разі ліквідації платника податків

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 Податкового кодексу, за період його діяльності не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за ТЦУ), що передували даті ліквідації, потрібно в установленому законодавством порядку передати до архіву.

Відповідно до п. 44.1 ПКУ платники податків ведуть облік доходів і витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Контролери отримали можливість досліджувати реальність учинених контрагентом господарських операцій і встановлювати інші обставини, що підлягають з'ясуванню під час зустрічної перевірки, навіть у разі його ліквідації.

КМУ: утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України

З 15 січня 2019 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” від 18 грудня 2018 року утворюється Державна податкова служба України та Державна митна служба України внаслідок реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу.

ДФСУ: ПДВ при поверненні засновникові товариства внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб'єктів

ДФС України в індивідуальній консультації №138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 15 січня 2019 року зазначає, що операції з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб'єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об'єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

Підприємцям

ВРУ: припинення мораторію на проведення перевірок

1 січня 2019 року в Україні припинив дію Закон про мораторій на проведення перевірок бізнесу, який був чинний до 31 грудня 2018 року.

Відповідним законом № 1728-VIII “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” до 31 грудня 2018 року встановлювався “мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Мінінфраструктури: перевірки Держтрансбезпеки

З 1 січня 2019 року набув чинності порядок № 264 від 07 серпня 2017 року стосовно надання Мінінфраструктури узгодження на проведення позапланової перевірки Держтрансбезпеки за зверненням фізичної особи (осіб) про порушення, яке завдало шкоди його (їх) прав, законних інтересів, життя або здоров’ю, навколишньому природному середовищу або безпеки держави, а також форма узгодження на проведення такої перевірки.

Держтрансбезпеки може отримати відмову в погодженні на проведення позапланової перевірки СХ в разі відсутності: відомостей про суб’єкта господарювання, діяльність якого передбачається перевірити, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;  інформації в зверненні Держтрансбезпеки: про найменування та місцезнаходження юрособи та / або його відокремленого підрозділу або П. І. Б., місце проживання фізособи-підприємця;  питанні, необхідність перевірки якого стала підставою для позапланової перевірки;  посилань на нормативно-правові акти, норми яких порушені.

ВРУ: зміни щодо фінансової звітності

З 1 січня 2019 року набули чинності норми абзаців другого і третього ч. 3 ст. 14 Закону № 996-XIV від 16.07.99 р, згідно з якими великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, і середні підприємства, а також інші фінансові установи, які відносяться до мікро- і малих підприємств, до 1 червня року,  наступного за звітним періодом, зобов’язані оприлюднити на своїй веб-сторінці річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком в повному обсязі (Закон від 05.10.17 р № 2164-VIII).

Таке оприлюднення зазначені підприємства здійснюють починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, оскільки звітним періодом для її складання є календарний рік (лист Міністерства фінансів № 35210-06-5 / 32299 від 7 грудня 2018 року).

Також з 1 січня 2019 року діє норма п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р № 419, згідно з якою фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається в центр збору  фінзвітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР. Метою такого подання є забезпечення доступу органів державної влади, інших органів і користувачів до поданої підприємствами фінзвітності та консолідованої фінзвітності (Постанова Кабінету Міністрів від № 547 від 11 липня 2018 року).

МФУ: нова формі декларації з податку на нерухомість

18 січня 2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів № 897 “Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки”, яким викладено в новій редакції декларація з податку на нерухомість від 15 листопада 2018 року.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітності за період, наступний за періодом їх офіційного опублікування. Оскільки Наказ № 897 опублікований в 2019 році, то за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на нерухомість слід звітувати в 2020 році на 2020 рік.

ДФСУ: оновлено Державний реєстр РРО

Наказом ДФС України № 8 від 4 січня 2019 року затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Як і раніше Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: РРО, дозволені до первинної реєстрації, та РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також зазначений Перелік РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не допускається.

Оновлений Реєстр включає 94 РРО, дозволених до первинної реєстрації.

Водіям

КМУ: відповідальність за порушення ПДР для належних користувачів автомобілів

З 15 січня 2019 року діє Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 1197 від 14 листопада 2018 року.

Постановою визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача.  Ці зміни пов’язані з введенням відеофіксації порушень правилами дорожнього руху.

До Реєстру вносяться дані про наступних належних користувачів:

–      належний користувач, якого визначає безпосередньо власник транспортного засобу;

–      працівник, якого визначає керівник юридичної особи;

–      користувач, на якого власник оформив нотаріально завірену довіреність;

–      користувач на підставі договору оренди;

–      користувач на підставі договору лізингу;

–      користувач на підставі тимчасового реєстраційного талона.

Належні користувачі в разі внесення про них відомостей до Реєстру несуть відповідальність за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Обов’язковою умовою для внесення до Реєстру відомостей про належне користувача є наявність у нього посвідчення водія (крім належного користувача - керівника юридичної особи лізингоодержувача).

Внести відомості до Реєстру можна в сервісних центрах МВС або онлайн на сайті Головного сервісного центру МВС.

Інформація до Реєстру вноситься безкоштовно.

КМУ: реєстрація сільськогосподарської техніки здійснюватиметься за новими правилами

Постановою Кабінету Міністрів України № 19 від 16 січня 2019 року встановлено, що реєструвати і знімати з обліку трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарську техніку, інші механізми будуть територіальні органи Госпродпотребслужби.

Госпродпотребслужба також уповноважена створювати і вести електронний реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, сільськогосподарською технікою та іншими механізмами.

Продавці машин, які включені до електронного реєстру, можуть їх не реєструвати за умови оформлення актів прийому-передачі (якщо це стосується підприємства-виготовлювача) або договорів купівлі-продажу (якщо це стосується іншого суб’єкта господарювання). Такі суб'єкти під час продажу машин видають власникові номерний знак “Транзит”, термін дії якого становить 10 діб.

Власник машини, придбаної у таких суб'єктів, представляє для реєстрації оригінал акту прийому-передачі машини і / або договору купівлі-продажу та номерний знак “Транзит”.

Інші сфери

ВРУ: удосконалення користування землями сільськогосподарського призначення

З 1 січня 2019 року діє Закон № 2498-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”, що був прийнятий 10 липня 2019 року.

Відповідно Закону землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, надається право на отримання в оренду такої землі та право надавати їх у суборенду орендарю іншої земельної ділянки в тому самому масиві. Також урегульовано механізм проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.

ВРУ: розширено перелік осіб, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки

19 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2576-VIII “Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” щодо розширення категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки”.

Зокрема, до категорії дітей, що потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені діти журналістів, які загинули під час виконання службових обов'язків; діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи.

ВРУ: урегулювання протидії булінгу

19 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року.

Законом упроваджується визначення терміну “булінг (цькування)” - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Передбачається адміністративна відповідальність за булінг у вигляді штрафу від 50 до 100 н.м.д.г. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, а у випадку вчинення булінгу малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, - така само відповідальність покладається на батьків або осіб, які їх замінюють. Також передбачена відповідальність за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим співробітником, керівником або засновником закладу освіти.

ВРУ: посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства

З 11 січня 2019 року набула чинності решта змін, які передбачає Закон України № 2227-VIII “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” від 6 грудня 2017 року.

Нагадаємо, ще 12 січня 2018 року набули чинності норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року про додаткові обставини, що обтяжують покарання за злочини щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

КМУ: безкоштовні підручники в електронному форматі

Держава буде безкоштовно забезпечувати учнів і вчителів не тільки паперовими, а й електронними підручниками. Йдеться і про електронні версії паперових підручників, в форматі pdf, і про власне електронні підручники і підручники з аудіо супроводженням.

Зазначені зміни передбачені новим Порядком забезпечення підручниками і посібниками одержувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, затвердженим Кабінетом Міністрів 23 січня 2019 року.

КМУ: реєстрація заборони прав на нерухомість on-line

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 27 грудня 2018 року № 1069-р запроваджено сервісну послугу з подачі заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна в електронній формі, що надається на платній основі.

Така сервісна послуга буде надаватися виключно за наявності зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно з присвоєним такому об'єкту номером, а також виключно за умови використання кваліфікованої електронного підпису, в тому числі з використанням “Mobile ID”.

НБУ: запровадження нової системи валютного регулювання

2 січня 2019 року Національний банк України затвердив нормативно-правові акти, які є основою для нової системи валютного регулювання, передбаченої законом “Про валюту і валютні операції”, що наберуть чинності з 7 лютого 2019 року.

Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:

–      постанова № 1: “Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України”;

–      постанова № 2: “Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями” ;

–      постанова № 3: “Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей”;

–      постанова № 4: “Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення”;

–      постанова № 5: “Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті” (має тимчасовий характер);

–      постанова № 6: “Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками”;

–      постанова № 7: “Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів” (має тимчасовий характер);

–      постанова № 8: “Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції”.

Постанова № 8, поміж іншого, затверджує новий Перелік індикаторів та заходи щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Зазначені Постанови набирають чинності 7 лютого 2019 року, одночасно з набранням чинності Законом “Про валюту і валютні операції”.

Стосовно тимчасових заходів, що запроваджуються НБУ, Законом “Про валюту і валютні операції” встановлено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту.

Схематичний огляд основних положень, що вводяться зазначеними нормативними актами з 7 лютого 2019 року:

Критерій	Теперішній час по 06.02.2019 р.	Згідно постанов НБУ з 07.02.2019 р.
Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями	180 днів	365 днів за операціями у сумі більше 150 тис.грн.
Валютний нагляд за операціями купівлі та переказу іноземної валюти	Усі операції	Більше 150 тис. грн (крім випадків дроблення операцій)
Платежі за кордон за торговельними операціями	Валютний контроль	Документи лише у разі суми операції  більше 150 тис. грн.
Індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, інші ліцензії на здійснення валютних операцій, у тому числі на організацію та (або) проведення операцій з купівлі та продажу валютних цінностей у безготівковій формі, відкриття рахунків в іноземній валюті, проведення розрахунків в іноземній валюті	Так	Ліцензії скасовуються. Вводиться автоматизована система е-лімітів замість ліцензій (2 млн євро на рік для юридичних осіб і 50 тис. євро на рік для фізичних осіб).
Санкція у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків	Так	Ні
Здійснення валютних операцій за поточними рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України	Ні	Так
Надання кредитів нерезидентам	Ні	Ні
Виплата дивідендів нерезидентам	7 млн євро/місяць	7 млн євро/місяць
Придбання юридичними особами банківських металів без поставки	Ні	Так (до 150 тис. грн в еквіваленті на день)
Онлайн-купівля іноземної валюти та банківських металів фізичними особами	Ні	Так (до 150 тис. грн в еквіваленті на день)
Використання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за ЗЕД договорами (контрактами)	Ні	За одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день до 150 тис. грн в еквіваленті
Переказ фізичними особами іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку і документів	до 15 тис. грн в еквіваленті на день	До 150 тис. грн в еквіваленті на день
Дострокове погашення кредитів та позик від нерезидентів	Ні з окремими виключеннями	Так
Відкриття рахунків юридичними особами за кордоном	Обмеження	Так
Купівля іноземної валюти за кредитні кошти	Ні	Ні
Продаж банками своїм клієнтам державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, за іноземну валюту	Ні	Так
Купівля та зберігання іноземної валюти на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями	Ні	Так
Внесення платежів в іноземній валюті під час страхування життя	Ні	Так
Подвійний контроль за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції	Так	Валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, до якого надійшов реєстр митних декларацій, що містить інформацію про операцію
Здійснення інвестицій за кордон	Ліцензії для юридичних та фізичних осіб	Е-ліміт без необхідності отримання дозвільних документів
Валюта здійснення інвестицій в Україну	Тільки у валютах першої групи класифікатора валют	Не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют.
Проведення операцій з банківськими металами	Лише банки	Компанії відповідної спеціалізації можуть купувати банківські метали без обмежень, а також отримують право їх переміщення через кордон.
Переміщення валюти шляхом поштових відправлень за неторговельними операціями	Ліміт 300 євро для фізичних осіб	Загальні правила транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей 10 тис. євро в еквіваленті.

Судові новини

ВСУ: фіксація судового засідання

З 1 січня набули чинності й норми Закону № 2213-VIII щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження, а саме щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів.

Зокрема, передбачено обов'язкову відеофіксацію під час обшуку. Відеозапис уважається невід'ємним додатком до протоколу обшуку. Також встановлено, що дії, проведені під час обшуку, але не зафіксовані в записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку й використані як доказ у кримінальному провадженні.

Відеофіксацію здійснюють правоохоронні органи, але сторона захисту також має право зафіксувати всю процедуру.

ВРУ: примусове виконання рішень

З 1 січня 2019 року набули чинності зміни, внесені підпунктом “ґ” підпункту 11 пункту 24 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до Закону № 1404-VIII “Про виконавче провадження”, які стосуються початку примусового виконання рішення.

Зокрема, встановлено:

–      якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі;

–      до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховуємо остаточну суму відсотків (пені), яка підлягає стягненню з боржника, не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження заяви стягувача про такий перерахунок.

Боржник про це повідомляється не пізніше наступного дня після перерахунку.

ВРУ: зміна розмірів судового збору

З 1 січня 2019 року на підставі Закону № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. Відповідно, підвищено ставки судового збору, що до нього прив’язаний.

При цьому зменшена максимальна межа ставки збору за подачу суб'єктом владних повноважень і юрособою до адміністративного суду позову майнового характеру: не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (замість 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як було раніше) – тобто ставка судового збору становитиме для такої категорії позовів від 1921,00 до 19210 грн.

ВСУ: оприлюднено п'ятий дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду

Листом Верховного Суду від 31 січня 2029 року оприлюднено черговий – п’ятий дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду, який вмістив рішення, внесені до ЄДРСР за період з 03.12.2018 по 31.12.2018.

Висновки про застосування норм права стосуються:

–      визначення обсягу повноважень громадських організацій щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення дотримання екологічного законодавства;

–      спорів, які виникають на етапі виконавчого провадження (оскарження рішень про стягнення виконавчого збору, обов'язковість передачі приватним виконавцем виконавчого провадження державному виконавцю);

–      юрисдикції різних спорів за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

–      спорів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно;

–      наслідків злочину, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

Також у цей період Велика Палата відступила від правових позицій Верховного Суду України стосовно:

–      розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково

–      оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акту щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також багато інших.

ВСУ: квитанція про сплату судового збору має обов’язково містити номер справи

16 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглянувши ухвалу про повернення апеляційної скарги у справі № 905/1057/18, зазначив, що квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи, у межах якої подається, та дату прийняття оскаржуваного судового акту не є належним доказом сплати.

Верховний Суд підтримав повернення апеляційної скарги через не усунення недоліків, а саме: відсутність реквізитів ідентифікації скарги у квитанції. Крім того, дата сплати та дата зарахування судового збору (06.09.2018) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2018 передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Суд, посилаючись на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті пояснив, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

ВСУ: стягнення валютного боргу в гривневому еквіваленті

16 січня Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу 373/2054/16-ц, відступила від правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 щодо стягнення валютного боргу в гривневому еквіваленті.

В постанові висловлена нова позиція щодо правильного застосування норм права, згідно з якою, отримавши валютну позику позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 Цивільного кодексу, а також частини першої статті 1049 Цивільного кодексу належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Також Велика Палата розтлумачила положення частини другої статті 625 ЦК України: при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у гривні.

ВСУ: викладення скарги російською мовою може бути підставою її залишення без руху

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О.В. ухвалою у справі № 761/42431/17, яка була винесена 21 січня 2019 року, залишив без руху касаційну скаргу через те, що вона викладена недержавною (російською) мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Цивільного процесуального кодексу  учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

ВСУ: уповноважений Фонду гарантування не є стороною в процесі 

Велика Палата Верховного Суду У постанові від 16 січня при розгляді цивільної справи № 761/4442/17 за позовом вкладника до уповноваженої особи Фонду про включення до реєстру кредиторів роз’яснила, що уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, та повноваження Фонду при реалізації повноважень Фонду, пов’язаних з ліквідацією неплатоспроможного банку, одним із яких є формування реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України у редакції, на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, сторонами у цивільному процесі (у справах позовного провадження) є позивач і відповідач. Відповідно до частини другої зазначеної статті позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Аналогічні вимоги до учасників справи передбачені у статті 48 Цивільного кодексу України.

Крім того, Велика Палата не погодилась з висновком апеляційного суду щодо розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір вкладниці з банком є приватно-правовим: заявлені вимоги не пов'язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування (позивачка таке відшкодування вже отримала), а зумовлені невиконанням банком зобов'язань за договором депозиту щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16 (провадження № 11-151апп18) та інших.

Дайджест за січень 2019 pdf